Справа № 309/3010/25
Провадження № 1-кп/309/239/25
06 листопада 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до ЄРДР за зареєстрованим №12025071050000504 від 29.07.2025) стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, вважається таким, що не має судимості,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 296 та частиною 2 статті 345 КК України, та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Хуст, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, раніше судимого вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 01.10.2024 року за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком тривалість 1 рік,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 296 та частиною 2 статті 345 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 , -
29 липня 2025 року приблизно о 17:20 годин, ОСОБА_3 , спільно із ОСОБА_4 , перебуваючи біля магазину «Антоніо», який розташований за адресою м. Хуст вулиця Івана Франка, 106, Закарпатської області, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, зневажливо ставлячись до громадського порядку, ігноруючи встановлені в суспільстві правила поведінки, моральності та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок, який виразився у чіплянні до прохожих на тротуарі, безпричинно спровокували конфлікт із раніше не знайомими працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які вели приватну розмову, почали до них чіплятися, тим самим вчинили зухвалий виклик соціальному оточенню.
Не припиняючи свої злочинні, хуліганські дії, ОСОБА_3 демонструючи свою фізичну силу, зухвалість, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моралі та добропристойності, посягаючи на громадський порядок та моральність, наніс один удар правою рукою затиснутою в кулак в область обличчя ОСОБА_7 , після чого декілька разів слиною плюнув у обличчя та наніс ще один удар правою рукою затиснутою в кулак ОСОБА_7 в область обличчя.
Продовжуючи свої хуліганські дії, в ході даного конфлікту, ОСОБА_4 , демонструючи свою грубу силу та зухвалість, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моралі та добропристойності, посягаючи на громадський порядок та моральність, наніс один удар ногою по сідницях працівника Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 , після чого підійшовши до ОСОБА_7 наніс йому, ще декілька ударів руками в область обличчя.
Відразу після цього, ОСОБА_3 накинувся на ОСОБА_9 , який будучи працівником поліції, намагався припинити бійку та залагодити конфлікт, однак останній не зважаючи на законні вимоги поліцейського та те, що за його діями спостерігають перехожі, продовжив наносити удари руками у область обличчя ОСОБА_9 від яких останній впав на землю, після чого продовжив наносити удари по тілу ОСОБА_9 руками та ногами.
В наслідок хуліганських дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_10 , отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою м'яких тканин лівої половини обличчя, лівої щелепи та забою поперекової ділянки хребта.
Потерпілий ОСОБА_7 внаслідок хуліганських дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді забоїв м'яких тканин лівої половини обличчя.
Таким чином, ОСОБА_3 здійснив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 296 КК України
Крім цього, 29 липня 2025 року, о 17:20 годин, ОСОБА_3 , перебуваючи біля магазину «Антоніо» у м. Хуст по вул. Івана Франка, 106 Закарпатської області, разом із ОСОБА_4 , вчиняючи хуліганські дії, групою осіб, щодо працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ігноруючи законну вимогу працівника Національної поліції України, органи якої, згідно статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» являються правоохоронними, а саме дільничного офіцера поліції, сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_9 , який згідно відповідного графіку чергувань, перебуваючи у однострої працівника Національної поліції України, ніс службу у наряді по забезпеченню організаційно-профілактичних заходів спрямованих на розшук резервістів та військовозобов'язаних, які ухиляються від призову за мобілізацією згідно доручення начальника Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 13.06.2025, припинити свої хуліганські дії.
Не зупиняючись на цьому, ОСОБА_11 діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, з мотивів неповаги до працівників правоохоронних органів та нехтування громадським порядком, достовірно знаючи, що перед ним знаходиться працівник Національної поліції України, органи якої, згідно статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» являються правоохоронними, нехтуючи законним вимогам працівника поліції, припинити вчиняти протиправні дії з метою уникнення адміністративної відповідальності та застосування працівником поліції спеціальних засобів згідно ст. 45 Закону України «Про національну поліцію України», почав спричиняти тілесні ушкодження дільничному офіцеру поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області майору поліції ОСОБА_9 .
Крім цього, ОСОБА_3 усвідомлюючи свої протиправні дії та розуміючи, що його може бути притягнено до адміністративної, кримінальної відповідальності за вчинення хуліганських дій стосовно працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та що до нього може буди застосовано заходи фізичного впливу та спеціальні засоби, категорично відмовився виконувати законні вимоги працівника Національної поліції України ОСОБА_9 , які полягали у припиненні правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , продовжив вчиняти вказані дії та спричинив тілесні ушкодження поліцейському ОСОБА_9 у зв'язку із виконанням ним службових обов'язків. Після нанесення ОСОБА_4 удару ногою ОСОБА_9 у ділянку спини, ОСОБА_3 продовжив наносити удари руками затиснутими в кулаки в область голови ОСОБА_9 , внаслідок чого останній отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою м'яких тканин лівої половини обличчя, лівої щелепи та забою поперекової ділянки хребта, які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_3 здійснив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням чим працівником службових обов'язків, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 345 КК України.
29 липня 2025 року приблизно о 17:20 годин, ОСОБА_4 , спільно із ОСОБА_3 , перебуваючи біля магазину «Антоніо», який розташований за адресою м. Хуст вулиця Івана Франка, 106, Закарпатської області, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, зневажливо ставлячись до громадського порядку, ігноруючи встановлені в суспільстві правила поведінки, моральності та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок, який виразився у чіплянні до прохожих на тротуарі, безпричинно спровокували конфлікт із раніше не знайомими працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які вели приватну розмову, почали до них чіплятися, тим самим вчинили зухвалий виклик соціальному оточенню.
Не припиняючи свої злочинні, хуліганські дії, ОСОБА_3 демонструючи свою фізичну силу, зухвалість, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моралі та добропристойності, посягаючи на громадський порядок та моральність, наніс один удар правою рукою затиснутою в кулак в область обличчя ОСОБА_7 , після чого декілька разів слиною плюнув у обличчя та наніс ще один удар правою рукою затиснутою в кулак ОСОБА_7 в область обличчя.
Продовжуючи свої хуліганські дії, в ході даного конфлікту, ОСОБА_4 , демонструючи свою грубу силу та зухвалість, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моралі та добропристойності, посягаючи на громадський порядок та моральність, наніс один удар ногою по сідницях працівника Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 , після чого підійшовши до ОСОБА_7 наніс йому, ще декілька ударів руками в область обличчя.
Відразу після цього, ОСОБА_3 накинувся на ОСОБА_9 , який будучи працівником поліції, намагався припинити бійку та залагодити конфлікт, однак останній не зважаючи на законні вимоги поліцейського та те, що за його діями спостерігають перехожі, продовжив наносити удари руками у область обличчя ОСОБА_9 від яких останній впав на землю, після чого продовжив наносити удари по тілу ОСОБА_9 руками та ногами.
В наслідок злочинних, хуліганських дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_10 , отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою м'яких тканин лівої половини обличчя, лівої щелепи та забою поперекової ділянки хребта.
Потерпілий ОСОБА_7 внаслідок злочинних, хуліганських дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді забоїв м'яких тканин лівої половини обличчя.
Таким чином, ОСОБА_4 здійснив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 296 КК України
Крім цього, 29 липня 2025 року, о 17:20 годин, ОСОБА_4 , перебуваючи біля магазину «Антоніо» у м. Хуст по вул. Івана Франка, 106 Закарпатської області, разом із ОСОБА_3 , вчиняючи хуліганські дії, групою осіб, щодо працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ігноруючи законну вимогу працівника Національної поліції України, органи якої, згідно статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» являються правоохоронними, а саме дільничного офіцера поліції, сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_9 , який згідно відповідного графіку чергувань, перебуваючи у однострої працівника Національної поліції України, ніс службу у наряді по забезпеченню організаційно-профілактичних заходів спрямованих на розшук резервістів та військовозобов'язаних, які ухиляються від призову за мобілізацією згідно доручення начальника Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 13.06.2025, припинити свої хуліганські дії.
Не зупиняючись на цьому, ОСОБА_4 діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, з мотивів неповаги до працівників правоохоронних органів та нехтування громадським порядком, достовірно знаючи, що перед ним знаходиться працівник Національної поліції України, органи якої, згідно статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» являються правоохоронними, нехтуючи законним вимогам працівника поліції, припинити вчиняти протиправні дії з метою уникнення адміністративної відповідальності та застосування працівником поліції спеціальних засобів згідно ст. 45 Закону України «Про національну поліцію України», почав спричиняти тілесні ушкодження дільничному офіцеру поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області майору поліції ОСОБА_9 .
Крім цього, ОСОБА_4 усвідомлюючи свої протиправні дії та розуміючи, що його може бути притягнено до адміністративної, кримінальної відповідальності за вчинення хуліганських дій стосовно працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та що до нього може буди застосовано заходи фізичного впливу та спеціальні засоби, категорично відмовився виконувати законні вимоги працівника Національної поліції України ОСОБА_9 , які полягали у припиненні правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , продовжив вчиняти вказані дії та спричинив тілесні ушкодження поліцейському ОСОБА_9 у зв'язку із виконанням ним службових обов'язків, а саме наніс йому удар ногою у ділянку спини, а ОСОБА_3 продовжив наносити удари руками у область голови ОСОБА_9 , внаслідок чого останній отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою м'яких тканин лівої половини обличчя, лівої щелепи та забою поперекової ділянки хребта, які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 здійснив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням чим працівником службових обов'язків, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 345 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину по пред'явленому йому обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 296 КК та частиною 2 статті 345 КК України, визнав частково, суду пояснив, що він з братом поверталися з роботи. Коли підходили до магазину «Антоніо» там стояло двоє людей: один у військовій формі, а другий у цивільній ( ОСОБА_8 ). У цивільній формі сказав «Треба перевірити їх документи». Вони відповіли «Що ви до нас маєте?». Вони рушили у їхню сторону і військовий ухопив його за майку. Тому він вдарив військового у груди. Також декілька разів ударив поліцейського. Потім крикнув брату тікаймо. Вони не були у стані алкогольного сп'яніння. Лише після того як втекли, то взяли пляшку горілки та випили з стресу. Тому тест і показав алкоголь. Не згідний з хуліганським мотивом. Його обурило, що між собою ті двоє сказали, що треба їх з братом перевірити. Вони йшли на них з братом і з цього виник конфлікт. Що робив брат він не бачив. Звідки появився поліцейський теж. Поліцейський різких рухів і сили не застосовував, що кричав не чув. Жалкує за вчиненим. Просив пробачення у поліцейського.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину по пред'явленому йому обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 296 КК та частиною 2 статті 345 КК України, визнав частково, суду пояснив, що він йшов з братом з роботи. Біля «Антоніо», ОСОБА_8 , який до того вже два рази забирав його до ТЦК, сказав іншому у формі «Провіримо їх документи». Брат сказав «Що вам до наших документів». ОСОБА_8 ухопив під руки та сказав «Зараз повеземо у ТЦК». Почалася штовханина. Хто першим почав наносити удари не пам'ятає. Він ударив особу у військовій формі. Поліцейського не пам'ятає щоб бив. Поліцейський появився коли підходили до автомобіля. Що робив поліцейський не бачив, що кричав не пам'ятає. Потім викликали поліцію і вони побігли геть. Вони не були п'яні, після втечі купили пляшку горілки та два пива і випили. Потім прийшли з поліції і забрали їх. Ствердив, що конкретно їм з братом не говорили пред'явити документи, а лише говорили про це між собою та йшли у їх сторону. Це і спровокувало конфлікт. Вважає, що неправильно вчинили.
Не зважаючи лише на часткове визнання своєї вини, вина ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 345 КК України, повністю доводиться безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що 29.07.2025 з 07:00 год він був у наряді з працівниками ТЦК по перевірці документів. Він був у форменному однострої поліції. Вони були в машині ТЦК, він був пасажиром. Працівнику ТЦК ОСОБА_7 , з яким він патрулював, подзвонив ОСОБА_8 та домовилися про зустріч. Десь біля 17:00 год зустрілися біля «Антоніо». ОСОБА_8 не був у військовій формі (був не при виконанні). Він залишився у машині, дивився у телефон. Десь через 5 хв. побачив ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та двох хлопців, які конфліктували, а саме хлопці штовхали ОСОБА_7 . Вийшов з машини, а вони всі пішли на зустріч. Скоротивши дистанцію побачив, що має місце сварка. Спробував припинити конфлікт, сказав двом хлопцям припинити дії. Вони вели себе агресивно та висловлювалися нецензурно. Далі все відбулося дуже швидко, він не встиг навіть належним чином зреагувати. Один з хлопців ОСОБА_12 , з нецензурною лайкою, ударив його кулаком у обличчя. Боковим зором він побачив, що інший хлопець ударив ОСОБА_7 . Хлопці дуже активно накинулися. ОСОБА_12 побіг до ОСОБА_7 , а ОСОБА_13 ударив його ногою у спину, він упав і вдарився у паркан. Потім побігли до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , накинулися на ОСОБА_7 та вдарили його. Потім закричали «Біжимо» і втекли. Всього ударів було 2 в голову, 1 у спину і декілька ударів біля паркану ногами. Думає, що хлопці були у якомусь стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Після інциденту ніхто з обвинувачених до нього не звертався, лише сьогодні ОСОБА_13 вибачився. Не має претензій до обвинувачених.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що 29.07.2025 біля 17:00 год він спілкувався з ОСОБА_8 по телефону, домовилися зустрітися. Зустрілися біля магазину «Антоніо» на вул. І.Франка. Він під'їхав на машині з поліцейським ОСОБА_9 , вийшов та пішов до магазину. Зайшов з ОСОБА_8 у магазину, взяли каву, вийшли на вулицю та пили каву. У ході розмови, з центру міста підійшли 2 хлопці і спитали чи ми від них щось хочемо. Ми сказали, що нічого. Вони зупинилися і почали нецензурно виражатися у їх сторону. Хлопець нижчого зросту наніс йому удар рукою кулаком в ліву сторону обличчя. Вони з ОСОБА_8 відійшли до автомобіля, хлопці пішли за ними з нецензурними словами. Хлопець нижчого зросту плюнув йому в обличчя. З автомобіля вийшов ОСОБА_9 та почав вести з ними розмову. Підійшов до машини, і хлопець вищого зросту, підбіг розмахуючи руками та попав йому в голову. Інший хлопець наносив удари руками й ногами ОСОБА_9 . ОСОБА_8 закричав, що викликає поліцію і вони почали тікати. Нижчий хлопець наніс йому 2 удари, а вищий 1 або 2. До хлопців вони перші не зверталися, вони самі почали вести розмову, кричали ТЦКашники. Хлопці були дуже збуджені, однак він не чув спиртного з них. Після інциденту один раз телефонував мабуть їх батько, однак відразу він припинив розмову. Претензій до них не має.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 29.07.2025 він перебував у відпустці і запропонував ОСОБА_7 випити кави. Той був у складі групи оповіщення. Близько 17:00 год вони зустрілися біля магазину «Антоніо» біля вокзалу. Взяли каву, вийшли на вулицю та почали пити каву. Поліцейський ОСОБА_9 залишився у машині. У цей час з центру підійшли 2 хлопців та спитали «Ви щось від нас хочете?». Відповіли «Ні», вони взагалі до хлопців не зверталися. Хлопці почали нецензурно виражатися, махати руками, по ньому не попали. Однак ОСОБА_7 ударили. Вийшов поліцейський і спробував їх заспокоїти. Однак вони почали бити й поліцейського. Один із них плюнув у обличчя ОСОБА_7 і декілька разів ударив. Почав кричати, що викличе поліцію і вони втекли. ОСОБА_9 і ОСОБА_7 перебували при виконанні службових обов'язків. До цих хлопців ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_7 не зверталися, у тому числі й щодо перевірки документів. У хлопців були ознаки алкогольного сп'яніння. Точну кількість нанесених ударів не пам'ятає, але було більше одного.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.07.2025 ОСОБА_7 просить прийняти міри до двох невідомих осіб, які 29.07.2025 біля 17:10 год біля магазину «Антоніо», що у м.Хуст по вул. І.Франка, без будь-яких причин, з хуліганських мотивів почали наносити йому тілесні ушкодження.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2025 потерпілий ОСОБА_9 впізнав на фото №2 особу, яка 29.07.2025 біля 17:20 год у м.Хуст по вул. І.Франка, біля магазину «Антоніо» затіяв конфлікт з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виконував законні вимоги працівника поліції наніс удар ногою у ділянку сідниць ОСОБА_9 та був одягнений у футболку чорного кольору. Згідно довідки до протоколу на фото №2 зображено ОСОБА_4 .
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2025 потерпілий ОСОБА_9 впізнав на фото №3 особу, яка 29.07.2025 біля 17:20 год у м.Хуст по вул. І.Франка, біля магазину «Антоніо» затіяв конфлікт з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виконував законні вимоги працівника поліції наносив удари ОСОБА_9 руками та ногами по тулубу та був одягнений у футболку оранжевого кольору. Згідно довідки до протоколу на фото №3 зображено ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2025 потерпілий ОСОБА_7 впізнав на фото №3 особу, яка 29.07.2025 біля 17:20 год у м.Хуст по вул. І.Франка, біля магазину «Антоніо» затіяв конфлікт з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виконував законні вимоги працівника поліції наносив удари по тілу ОСОБА_7 руками та ногами по тулубу та був одягнений у футболку коричневого кольору. Згідно довідки до протоколу на фото №3 зображено ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2025 потерпілий ОСОБА_7 впізнав на фото №2 особу, яка 29.07.2025 біля 17:20 год у м.Хуст по вул. І.Франка, біля магазину «Антоніо» затіяв конфлікт з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виконував законні вимоги працівника поліції, наніс удар ногою у ділянку сідниць, наносив удари по тілу ОСОБА_7 та був одягнений у футболку чорного кольору. Згідно довідки до протоколу на фото №2 зображено ОСОБА_4 .
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2025 свідок ОСОБА_8 впізнав на фото №2 особу, яка 29.07.2025 біля 17:20 год у м.Хуст по вул. І.Франка, біля магазину «Антоніо» затіяв конфлікт з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виконував законні вимоги працівника поліції, наніс удар ногою у ділянку сідниць ОСОБА_9 , наносив удари по тілу ОСОБА_7 та був одягнений у футболку чорного кольору. Згідно довідки до протоколу на фото №2 зображено ОСОБА_4 .
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2025 свідок ОСОБА_8 впізнав на фото №3 особу, яка 29.07.2025 біля 17:20 год у м.Хуст по вул. І.Франка, біля магазину «Антоніо» затіяв конфлікт з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виконував законні вимоги працівника поліції наносив удари по тілу ОСОБА_7 та ОСОБА_9 та був одягнений у футболку коричневого кольору. Згідно довідки до протоколу на фото №3 зображено ОСОБА_3 .
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №115-х від 16.08.2025 при судово-медичній експертизі ОСОБА_9 виявлено наступні тілесні ушкодження: синець нижньої третини лівого плеча; ЧМТ; струс головного мозку, забій м'яких тканин лівої половини обличчя, лівого плеча, поперекової ділянки хребта. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дій тупих твердих предметів, якими могли бути руки або ноги сторонньої особи, що діяли по механізму удару і вкладаються в час пригоди, що мала місце 29.07.2025. Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров'я не більше 6 днів, і по цій ознаці їх слід кваліфікувати як легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності. Тілесне ушкодження у вигляді ЧМТ, струс головного мозку об'єктивною неврологічною симптоматикою та консультацією невропатолога не підтверджені і тому при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених на тілі гр. ОСОБА_9 можна припустити, що мала місце не менш як 3-хразова дія травмуючих предметів.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №116-х від 18.08.2025 при судово-медичній експертизі ОСОБА_7 виявлено наступні тілесні ушкодження: синець нижньої третини правого плеча, забій м'яких тканин лівої половини обличчя, дрібне садно лівої біляочної ділянки. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дій тупих твердих предметів, якими могли бути руки або ноги сторонньої особи, що діяли по механізму удару і вкладаються в час пригоди, що мала місце 29.07.2025. Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров'я не більше 6 днів, і по цій ознаці їх слід кваліфікувати як легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених у гр. ОСОБА_7 можна припустити, що мала місце не менш як 2-хразова дія травмуючих предметів.
Згідно наказу ГУНП в Закарпатській області від 25.07.2022 №130 о/с «По особовому складу» призначено майора поліції ОСОБА_9 дільничим офіцером поліції сектору дільничих офіцерів поліції відділу превенції Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Відповідно до доручення Начальника Хустського РУП від 13.06.2025 «Про посилення заходів спрямованих на розшук резервістів та військовозобов'язаних, які ухиляються від призову за мобілізацією» доручено начальникам секторів та відділень Хустського РУП ГУНП в Закарпатські області забезпечити проведення заходів спрямованих на розшук резервістів та військовозобов'язаних, які ухиляються від призову за мобілізацією, у тому числі в умовах дії правового режиму воєнного стану. Забезпечити несення служби достатньої кількості підпорядкованого особового складу в спільних з працівниками РТЦК та СП груп оповіщення в складі піших патрулів та автопатрулів відповідно до графіку.
Згідно Плану-графіку залучення особового складу Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області до проведення комплексу організаційно-профілактичних заходів спрямованих на розшук резервістів та військовозобов'язаних, які ухиляються від призову за мобілізацією: 29.07.2025 з 07:00 год у групі №2 на автомобілі старшим призначений ОСОБА_9 , з ним РТЦК.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.12.2023 №403 старшого солдата ОСОБА_7 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.12.2023 №54-РС на посаду старшого стрільця 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати таким, що 09.12.2023 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою з шпк «старший солдат».
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.08.2024 №287 старшого солдата ОСОБА_7 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.08.2024 №38-РС на посаду стрільця 2 відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати таким, що 30.08.2024 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою з шпк «солдат».
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.07.2025 №247 вважати таким, що вибув у частину щорічної основної відпустки старшого солдата ОСОБА_14 , терміном 15 днів з 28 липня 2025 року по 11 серпня 2025 року.
Згідно протоколу №459 медичного огляду для встановлення фактів вживання алкоголю та стану оп'яніння від 29.07.2025 ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеню (час та результати досліджень: 29.07.2025 о 18:50 год - 2,0 ‰, 29.07.2025 о 19:10 год - 1,9 ‰).
Згідно протоколу №458 медичного огляду для встановлення фактів вживання алкоголю та стану оп'яніння від 29.07.2025 ОСОБА_4 перебуває у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеню (час та результати досліджень: 29.07.2025 о 18:40 год - 1,9 ‰, 29.07.2025 о 19:00 год - 1,47 ‰).
Згідно протоколу про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 29.07.2025, у магазині «Світ кераміки», який розташований у м.Хуст, по вул. І.Франка, 87, скопійовано на CD-R диск відеозапис з камер. Відповідний диск скопійовано у паперовий конверт.
У судовому засіданні було проглянуто відповідний відеозапис. На відео зафіксовано як на задньому плані відбувається штовханина. Двоє осіб, один з яких у військовій формі відступають до машини, а два інші - один в чорній, а другий в коричневій футболці - ідуть за ними. Біля машини наявна особа у поліцейській формі. Особа у чорній футболці напав на поліцейського. Потім ударив особу у військовій формі. Особа у коричневій формі почала наносити удари поліцейському біля паркану. Після перегляду відеозапису встановлено та визнано обвинуваченими, що у чорній футболці ОСОБА_4 , а в коричневій - ОСОБА_3 . Захисником ОСОБА_6 зроблено зауваження, що на відеозаписі не відображено початок конфлікту.
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Щодо покликання захисника на те, що на відеозаписі не зафіксовано початок конфлікту, то суд констатує, що як визнано самим захисником, у ході досудового розслідування сторона захисту не покликалася на вказану обставину та не зверталася до слідчого з відповідними клопотаннями з метою отримання додаткових доказів, зокрема іншого відеозапису з іншого ракурсу, на якому могло бути зафіксовано початок конфлікту. Не вказувала сторона захисту й на необхідність отримання додаткових доказів і під час визначення судом обсягу доказів та порядку їх дослідження. Про таку обставину захисник заявив лише після перегляду відеозапису. Відтак суд виходить виключно з тих доказів, які надані йому на дослідження. І в даному випадку інформація на відеозаписі не суперечить іншим дослідженим судом доказам.
Щодо кваліфікації дій обвинувачених, то з цього приводу суд констатує наступне.
Частиною 2 ст. 345 КК України передбачена відповідальність за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
У даному випадку матеріалами кримінального провадження достеменно встановлено, що обидва обвинувачені наносили удари потерпілому ОСОБА_9 , у результаті чого спричинили йому легкі тілесні ушкодження. При цьому потерпілий ОСОБА_9 є працівником поліції, і під час інциденту був при виконанні службових обов'язків, що обвинувачені безперечно усвідомлювали, позаяк ОСОБА_9 був у форменному одязі.
А отже у діях обох обвинувачених є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
Далі суд зазначає, що диспозиція ч. 2 ст. 296 КК України передбачає відповідальність за вчинення хуліганства групою осіб.
Безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Кримінально каране хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
У даному випадку позиція сторони захисту, яка заперечує наявність ознак хуліганства у діях обвинувачених ґрунтується на твердженні про те, що саме потерпілий ОСОБА_7 з свідком ОСОБА_8 у ході розмови між собою, коли до них підходили обвинувачені, запропонували перевірити їх документи, після чого почали рухатися у бік обвинувачених, вхопили з футболку і цим спровокували конфлікт.
Водночас такі твердження сторони захисту та обвинувачених спростовуються показами потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 , які будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, чітко ствердили, що у ході їх розмови біля магазину «Антоніо», з центру міста підійшли 2 хлопці і спитали чи вони від них щось хочемо, на що сказали, що нічого. Хлопці зупинилися і почали нецензурно виражатися у їх сторону, після чого почали застосовувати силу, а один із них плюнув в обличчя ОСОБА_7 . Як потерпілий ОСОБА_7 , так свідок ОСОБА_8 чітко ствердили, що вони першими до хлопців взагалі не зверталися, саме хлопці підійшли до них та розпочали конфлікт.
Вказані покази потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 є чіткими, логічними та послідовними, і такі спростовують твердження обвинувачених, що конфлікт було спровоковано потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 .
Відтак суд вважає встановленим, що у даному випадку саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , без якоїсь вагомої причини, розпочали конфлікт з потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 вході якого, застосовували насильство, наносячи удари потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , виражалися нецензурними словами, плювали в обличчя. Цим самим ОСОБА_3 та ОСОБА_15 грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. А отже у їх діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.
Стосовно доводів сторони захисту про те, що обвинувачені не перебували у стані алкогольного сп'яніння, то з цього приводу слід зазначити наступне.
Так, на підтвердження указаних обставин стороною обвинувачення надано вказані вище два протоколи медичного огляду для встановлення фактів вживання алкоголю та стану оп'яніння від 29.07.2025, відповідно до яких огляд ОСОБА_4 проводився о 18:40 год, а ОСОБА_3 о 18:50 год.
Сторона захисту стверджує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перебували у стані алкогольного сп'яніння під час події кримінального правопорушення, а вживали алкоголь після того як втекли з місця події і до їх затримання працівниками поліції, оскільки перебували у стресовому стані.
Згідно протоколів затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було затримано взагалі о 19:35.
Таким чином, обвинувачені після того як втекли місця події певний час (близько години) перебували поза контролем органу досудового розслідування, а тому їх версія про те, що вони, будучи у стресовому стані, вживали алкоголь після втечі з місця події, має право на існування та не суперечить наявним у справі документам. При цьому суд не може взяти до уваги твердження прокурора у судових дебатах, що такий час був незначним, так як певний час був необхідним для доставлення обвинувачених до медичного закладу, що на думку прокурора ставить під сумнів можливість вживання алкоголю після втечі з місця події - так як це є лише припущенням.
Потерпілий ОСОБА_7 з цього приводу ствердив, що хлопці були дуже збуджені, однак він не чув спиртного з них. Потерпілий ОСОБА_9 зазначив, що думає, що хлопці були у якомусь стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (тобто висловив припущення з цього приводу). Свідок ОСОБА_8 зазначив, що у хлопців були ознаки алкогольного сп'яніння. Отже покази потерпілих та свідків з цього приводу є певною мірою не узгодженими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. Відтак такі покази також не можуть ставити під обґрунтований сумнів відповідну версію сторони захисту.
За таких обставин, на думку суду факт перебування обвинувачених у стані алкогольного сп'яніння саме на момент події інкримінованих їм правопорушень - не доведений поза розумним сумнівом. У зв'язку з чим підлягає виключенню з формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним посилання на перебування кожного з обвинувачених у стані алкогольного сп'яніння, а також покликання на вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння як на обтяжуючу обставину відносно обох обвинувачених.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеними факти:
здійснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 296 КК України;
здійснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням чим працівником службових обов'язків, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 345 КК України.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено. При цьому суд відхиляє посилання захисника ОСОБА_6 на наявність такої пом'якшуючої обставини, як щире каяття, позаяк ОСОБА_3 вину визнав лише частково.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є вчинення злочину групою осіб (за ч.2 ст. 345 КК України).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив два умисні кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України є нетяжкими злочинами.
Обвинувачений позитивно та посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра, фтизіатра та лікаря нарколога не перебуває, вважається таким, що не має судимості.
Також, суд враховує думку потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_7 які не мають претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 , а щодо міри покарання то призначення такої залишили на розсуд суду.
Згідно досудової доповіді складеної Хустським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області беручи до уваги зібрану інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення та високу ймовірність небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк не можливе та становить високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі наявність обставин, які обтяжують покарання та відсутність обставин, які пом'якшують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 2 статті 296 та частини 2 статті 345 КК України, у виді позбавлення волі.
Остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити на підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складення покарань.
Водночас, враховуючи обставини, що характеризують тяжкість кримінального правопорушення, яке обвинувачений ОСОБА_3 вчинив вперше, особу обвинуваченого та його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, яка свідчить про усвідомлення ним негативності вчиненого суспільно небезпечного діяння, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено. При цьому суд відхиляє посилання захисника ОСОБА_6 на наявність такої пом'якшуючої обставини, як щире каяття, позаяк ОСОБА_4 вину визнав лише частково.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , є вчинення злочину групою осіб (за ч.2 ст. 345 КК України).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив два умисні кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України є нетяжкими злочинами.
Обвинувачений позитивно та посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра, фтизіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше судимий.
Також, суд враховує думку потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_7 які не мають претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 , а щодо міри покарання то призначення такої залишили на розсуд суду.
Згідно досудової доповіді складеної Хустським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області беручи до уваги зібрану інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення та високу ймовірність небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк не можливе та становить високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі наявність обставин, які обтяжують покарання та відсутність обставин, які пом'якшують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкцій частини 2 статті 296 та частини 2 статті 345 КК України, у виді позбавлення волі.
Остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити на підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складення покарань.
Судом встановлено, що вироком Хустського районного суду від 01 жовтня 2024 р. ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років та на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).
А згідно ч.3 ст. 78 КПК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Враховуючи визнання вини підсудним та його посередню характеристику, суд вважає за можливе при застосуванні ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.
Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нетяжкі злочини під час іспитового строку, призначеного вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2024 року, що свідчить про стійкість його злочинних намірів та небажання останнього стати на шлях виправлення, а отже виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Відтак суд не вбачає підстав для застосування у даному випадку приписів ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України.
Суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Цивільний позов не пред'являвся.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано у вигляді домашнього арешту, підстав для його скасування чи зміни немає, тому його слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано у вигляді тримання під вартою, підстав для його скасування чи зміни немає, тому його слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з моменту його затримання - 29 липня 2025 року.
Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 296 та частиною 2 статті 345 КК України, і призначити йому покарання:
- за частиною 2 статті 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
- за частиною 2 статті 345 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки і 6 (шість) місяців.
На підставі статті 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді домашнього арешту - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
ОСОБА_4 визнати винуватим по пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 296 та частиною 2 статті 345 КК України, і призначити йому покарання:
- за частиною 2 статті 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
- за частиною 2 статті 345 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та 6 (шість) місяців.
На підставі статті 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 71 та ч.3 ст. 78 КК України за сукупності вироків до даного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 01.10.2024 року у вигляді 1 (одного) року та 6 (шести) місяців позбавлення волі і остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 29 липня 2025 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Речові докази: компакт-диск з відеозаписами подій які мали місце 29.07.2025 в м. Хуст по вул. І.Франка - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд Закарпатської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя Хустського
районного суду ОСОБА_1