Справа № 309/3761/25
Провадження № 3/309/1270/25
06 листопада 2025 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Піцур Я.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у Закарпатській області, про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП,
При проведенні головним державним інспектором Головного управління ДПС у Закарпатській області Лемак Н.С. фактичної перевірки кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 встановлено, що суб'єктом господарської діяльності ОСОБА_2 не проведено через РРО та не видано відповідний розрахунковий документ за операцію під час якої придбано торт за ціною 1000 грн.. Розрахункова операція через РРО не проводилась, розрахункові документи встановленого зразка не видавалися. Також мало місце порушення ведення використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару обліку та його кількості, а саме згідно чеку РРО від 15.10.2022 реалізовано пиво «Львівське» 0,5 за ціною 35,00 грн без коду УКТ ЗЕД чим порушено п.п.1, 2, 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/55-ВР від 06.07.1995 (зі змінами та доповненнями).
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнала, зазначила, що це сталося через значну завантаженість, більше такого не повториться.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 155-1 КУпАП, адміністративним правопорушенням є порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, доведена дослідженими у ході судового розгляду: протоколом про адміністративне правопорушення №2909/07-16-07-05 від 29.09.2025 року; актом фактичної перевірки від 25.09.2025 року, який без зауважень підписала ОСОБА_1 .
Проаналізувавши зазначені документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 , як суб'єктом господарювання, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, пунктів 1, 2, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, а також стягнути судовий збір, згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605,60 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.23, 27, 40-1, ч.1 ст. 155-1 КУпАП, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 (тридцять чотири) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Копію постанови направити правопорушнику, а також Головному управлінню ДПС у Закарпатській області, для відома.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.