8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2425/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКБ", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ ОЙЛ-95", м. Харків
про стягнення 548150,00 грн.
за участю представників:
позивача - Маленко Ю.А.
відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКБ" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ ОЙЛ-95" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати за договором про закупівлю талонів на пальне №2001-01 ПММ від 20.06.2024 в розмірі 548150,00 грн. Також, згідно позову позивач просить суд судові витрати (в тому числі витрати на професійну правничу допомогу адвоката) покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
Представник позивача у судовому засіданні 30.10.2025 просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив. При цьому суд зазначає, що відповідач про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчить інформація про доставку відповідачу документів в електронному вигляді (ухвал суду по справі) до його електронного кабінету.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Разом з цим, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
20.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСКБ" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ ОЙЛ-95" (відповідач, продавець) було укладено договір № 2001-01 ПММ про закупівлю талонів на пальне (надалі - договір), згідно з умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати талони на паливно-мастильні матеріали: дизельне паливо, бензин, газ скраплений (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та повністю сплатити його ціну.
Відповідно до п. 2.1. договору передача товару проводиться шляхом заправки автотранспорту покупця на АЗС продавця за талонами, виданими продавцем.
У відповідності до п. 2.2. договору відпуск палива покупцеві здійснюється тільки після пред'явлення талонів.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна вартість (ціна) цього договору не обмежується і складається із загальної вартості (ціни) придбаного за талонами товару.
Відповідно до п. 3.3. договору відпуск товару за цим договором здійснюється на умовах 100-відсоткової попередньої (авансової) передплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно оформленого рахунку.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що оплата товару здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця. Розрахунки за товар здійснюються в грошовій одиниці України - гривні. Покупець зобов'язаний здійснити оплату товару на підставі рахунку, виставленого продавцем, протягом 3-х (трьох) днів з дня його виставлення.
Згідно з пунктом 4.2. договору, серед іншого, обов'язки продавця включають: відпускати нафтопродукти на всю кількість зазначених в талонах або картках, що будуть пред'явлені, відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснювати у межах попередньо узгодженого між сторонами ліміту; відпускати нафтопродукти по талонам.
При цьому суд зазначає, що доказів укладення між сторонами інших договорів про закупівлю талонів на пальне в матеріалах справи не міститься.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 753 від 15.07.2024 на суму 300150,00 грн. за паливо дизельне та рахунок на оплату № 13 від 21.01.2025 на суму 248000,00 грн. за газ скраплений (у QR талонах).
На виконання умов договору та на підставі виставлених рахунків позивачем було здійснено перерахування грошових коштів шляхом передплати у якості оплати товару згідно платіжної інструкції № 66 від 16.07.2024 на суму 300150,00 грн. та платіжної інструкції № 1300 від 21.01.2025 на суму 248000,00 грн., а загалом на загальну суму 548150,00 грн.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свій обов'язок за договором та здійснив попередню оплату на загальну суму 548150,00 грн.
Згідно позову позивач вказує, що після здійснення покупцем попередньої оплати товару продавець не виконав своє зобов'язання, передбачене договором, передати талони на пальне у власність покупця, що унеможливило прийняття покупцем талонів, повністю оплачених покупцем та, в свою чергу, призвело до неможливості подальшого фактичного відпуску пального за талонами на АЗС продавця.
Про готовність передати талони після отримання попередньої оплати позивачеві відповідач не повідомив, акт приймання-передачі талонів сторонами не підписано, фактичну передачу талонів на паливо або фактичний відпуск пального на загальну суму 548150,00 грн. на користь позивача відповідачем не здійснено.
Таким чином, має місце не виконання відповідачем умов даного договору щодо передачі позивачу талонів на ПММ на загальну суму 548150,00 грн.
Верховний Суд у постанові від 10.08.2022 у справі № 816/1054/18 зазначав, що за своєю суттю картка на пальне є технічним засобом фіксування права на отримання пального її власником, реалізація пального буде мати місце лише у разі пред'явлення такої картки на АЗС. При цьому підтвердженням фізичного відпуску пального будуть видаткові накладні або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального на АЗС. Отже, сама по собі реалізація талонів на пальне юридичним особам та фізичним особам-підприємцям не відноситься до безпосередньої реалізації суб'єктами господарювання пального.
16.06.2025, керуючись ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач направив засобами поштового зв'язку на адресу місцезнаходження відповідача (цінним листом з описом вкладення) письмову вимогу № 16/06 від 16.06.2025 про здійснення поставки (передачі) покупцю талонів на паливно-мастильні матеріали на загальну суму 548150,00 грн. на адресу позивача в строк 7 (сім) календарних днів від дня отримання цієї вимоги.
Згідно з роздруківкою з сайту Укрпошти за трекінгом № 6116600079980, 01.07.2025, тобто зі спливом 14 денного строку зберігання, було закінчено встановлений нормативний термін зберігання даного цінного листа. Отже, відповідач у період з 17.06.2025 і до закінчення 14-денного строку зберігання оператором зв'язку цінної поштової кореспонденції, всупереч п. 76 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071), не забезпечив отримання зазначеного поштового відправлення відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв'язок» та цих Правил.
Таким чином, неможливість вручення відповідачеві зазначеного поштового відправлення обумовлена виною відповідача, та відправлена 16.06.2025 позивачем відповідачеві письмова вимога № 16/06 від 16.06.2025 вважається врученою 17.06.2025, тобто з дати доставки до поштового відділення за адресою місцезнаходження відповідача і повідомлення оператором зв'язку про надходження реєстрованого поштового відправлення у спосіб, встановлений АТ «Укрпошта».
У семиденний строк з моменту пред'явлення позивачем вимоги про передачу оплачених талонів, тобто до 24.06.2025 року включно, відповідач талони на пальне на суму 548150,00 грн. позивачеві не передав, про готовність товару до передачі покупцеві не повідомив, тобто обов'язок передати товар у встановлений строк не виконав.
27.06.2025 позивач направив за адресою місцезнаходження відповідача письмову вимогу № 27/06 від 27.06.2025 цінним листом з описом вкладення (трекінг № 6116600080903) про повернення сплачених коштів в якості передплати за товар за договором в розмірі 548150,00 грн. на зазначений у вимозі банківський рахунок позивача в строк 7 (сім) календарних днів від дня отримання цієї вимоги. Дане поштове відправлення прибуло до поштового відділення 28.06.2025, а 12.07.2025 повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти щодо цінного листа з трекінгом № 6116600080903. Отже, зазначена письмова вимога вважається врученою відповідачеві 28.06.2025.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи доказів повернення відповідачем позивачу попередньої оплати за договором про закупівлю талонів на пальне № 2001-01 ПММ від 20.06.2024 в розмірі 548150,00 грн. не міститься.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи вищевикладене, докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог у справі про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати за договором про закупівлю талонів на пальне № 2001-01 ПММ від 20.06.2024 в розмірі 548150,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 6577,80 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ ОЙЛ-95" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, код ЄДРПОУ 42623890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКБ" (61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, оф. 404, код ЄДРПОУ 40144878) попередню оплату за договором про закупівлю талонів на пальне № 2001-01 ПММ від 20.06.2024 в розмірі 548150,00 грн. та 6577,80 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКБ" (61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, оф. 404, код ЄДРПОУ 40144878).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ ОЙЛ-95" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, код ЄДРПОУ 42623890).
Повне рішення складено "06" листопада 2025 р.
Суддя А.М. Буракова
Справа № 922/2425/25