308/16367/25
06.11.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України; документ, що посвідчує особу - паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий органом 8024, дата видачі 27.05.2021; місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце роботи:тимчасово не працює, раніше не притягався до адміністративної відповідальності
за ч.1 ст.204-1 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №009093Е від 13.09.2025 року, ОСОБА_1 інкримінується те, що о 09год. 45хв. 13 вересня 2025 року на відстані 5000 метрів до державного кордону України на напрямку 309 прикордонного знаку прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» спільно з прикордонним оперативно-розшуковим відділом він був виявлений та затриманий за спробу незаконного перетинання державного кордону України з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в пішому порядку, чим порушив вимоги cт.ст.9 та 12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.204-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання СМС-повістки на номер телефону, вказаний ним у заявці на отримання СМС-повісток. Разом з тим в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі та визнання вини.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі приходжу до наступних висновків.
У підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення додано протокол про адміністративне затримання від 16.09.2025 року, протокол огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 16.09.2025 року, рапорт інспектора прикордонної служби, схему затримання та інші матеріали справи.
Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктивну сторону цього правопорушення становлять такі альтернативні діяння: 1) перетинання державного кордону України пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, а також 2) спробу такого перетинання.
Із суб'єктивної сторони дане адміністративне правопорушення вчиняється з прямим умислом тобто, особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає вчинити такі протиправні дії.
Як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №009093Е ОСОБА_1 інкримінується те, що він був виявлений та затриманий на відстані 5000 метрів до державного кордону за спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску.
Суд зазначає, що для наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП необхідна наявність всіх його ознак, а саме об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Разом з тим, з наданого протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів не видається можливим встановити ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП, а саме: дій ОСОБА_1 на спробу незаконного перетину державного кордону, оскільки такого було зупинено за 5000 метрів до державного кордону, що є доволі віддаленим місцем. А тому, з наданих суду доказів неможливо встановити прямий умисел в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо спроби незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно приписів ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини», «Леванте проти Латвії» неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою,щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник