Справа № 308/16300/25
1-кс/308/6422/25
06 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025078030000697, відомості про яке 01.11.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,
Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025078030000697, відомості про яке 01.11.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що 31.10.2025 року в чергову частину Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від працівника ТСЦ 2141, про те, що під час реєстрації автомобіля марки «TOYOTA RAV-4», білого кольору, 2021 року випуску, транзитний р.н. НОМЕР_1 , виявлено підробку документів. 31 жовтня 2025 року, в ході проведення огляду місця події в ТСЦ 2141, що розташоване за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Олега Кошового,4, було виявлено та вилучено: автомобіль марки «TOYOTA RAV-4», білого кольору, 2021 року випуску, транзитний р.н. НОМЕР_1 , який поміщено на територію штрафмайданчика ГУНП в Закарпатській області, що в м. Мукачево, вул. Об'їздна, б/н, а також вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ №NPU 5812149.
Враховуючи, що вищевказані речі могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та може бути предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, у зв'язку з чим, 01 листопада 2025 року постановою старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП, автомобіль марки «TOYOTA RAV-4», білого кольору, 2021 року випуску, транзитний р.н. НОМЕР_1 , який поміщено на територію штрафмайданчика ГУНП в Зо, що в м. Мукачево, вул. Об'їздна, б/н, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ №NPU 5812149, визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, просить накласти арешт на тимчасово вилучені речі, під час огляду місця події від 31.10.2025, а саме: автомобіль марки «TOYOTA RAV-4», білого кольору, 2021 року випуску, транзитний р.н. НОМЕР_1 , який поміщено на територію штрафмайданчика ГУНП в Зо, що в м. Мукачево, вул. Об'їздна, б/н, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ №NPU 5812149. Заборонити власнику чи іншим користувачам, ким би вони не були, розпоряджатись та користуватись вказаними в п. 1 прохальної частини цього клопотання речами.
Прокурор у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений.
Власник майна в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що сектором дізнання Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025078030000697, відомості про яке 01.11.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Відповідно до рапорта з єдиного обліку 31.10.2025 о 15:07 за адресою: Ужгородський район, м. Ужгород, вулиця Максима Польового (Олега Кошового). Працівник сервісного центру повідомив про те, що до них звернувся гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 для первинної реєстрації автомобіля марки Тойота Рав 4 (завезеного із закордону). Під час перевірки було встановлено, що номер двигуна транспортного засобу перебуває в розшуку по базі «Інтерпол».
Згідно протоколу огляду місця події, за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Олега Кошового,4, було виявлено та вилучено: автомобіль марки «TOYOTA RAV-4», білого кольору, 2021 року випуску, транзитний р.н. НОМЕР_1 , який поміщено на територію штрафмайданчика ГУНП в Закарпатській області, що в м. Мукачево, вул. Об'їздна, б/н, а також вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ №NPU 5812149.
Постановою старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5 від 01.11.2025 року, вищевказані вилучені речі - визнано речовими у даному кримінальному провадженні.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу марки «TOYOTA RAV-4», транзитний номерний знак НОМЕР_1 - є ОСОБА_4 .
До матеріалів клопотання також подано дозвіл на проведення огляду транспортного засобу від 31.10.2025; витяг з бази «Інтерпол»; пояснення ОСОБА_4 від 31.10.2025; пояснення ОСОБА_6 від 31.10.2025.
Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання арешту, передбачене ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Враховуючи подані докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, в частині заборони відчуження, розпорядження вказаним майном, а саме: «TOYOTA RAV-4», білого кольору, 2021 року випуску, транзитний р.н. 42BR7E, який поміщено на територію штрафмайданчика ГУНП в Закарпатської області, що в м. Мукачево, вул. Об'їздна, б/н, та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ №NPU 5812149, оскільки враховано можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, його перебування на зберіганні у третіх осіб створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що, своє чергою, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України, мету накладання арешту - збереження речових доказів, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає до задоволення.
З урахуванням викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025078030000697, відомості про яке 01.11.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 01.11.2025 року в ході проведення огляду транспортного засобу «TOYOTA RAV-4», білого кольору, 2021 року випуску, транзитний р.н. НОМЕР_1 , який поміщено на територію штрафмайданчика ГУНП в Закарпатської області, що в м. Мукачево, вул. Об'їздна, б/н, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ №NPU 5812149, шляхом заборони відчуження, розпорядження вказаним майном.
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1