Іменем України
Справа № 303/6544/25
Провадження № 2-ві/936/1/25
06.11.2025 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Пелиха О.О., за участю секретаря судових засідань Тереля А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Воловець в залі суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Софілканич Оксани Антонівни у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні Воловецького районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа №303/6544/25, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа передана для розгляду головуючій судді Софілканич О.А.
15.10.2025 року відповідачка ОСОБА_1 подала через підсистему "Електронний суд" заяву про відвід судді Софілканич О.А.
Згідно з ухвалою Воловецького районного суду від 06.11.2025 заява відповідачки була визнана необґрунтованою, а заява про відвід передана в канцелярію суду для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку визначеному ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 06.11.2025, заява про відвід судді Софілканич О.А. передано на розгляд судді Пелиху О.О.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді Софілканич О.А., від розгляду цивільної справи №303/6544/25, обґрунтовується тим, що у провадженні судді перебувала справа № 936/631/25, у якій стороною по справі була заявниця ОСОБА_1 , а також те, що у попередні роки у провадженні судді перебувала кримінальна справа відносно її чоловіка ОСОБА_2 . Вважає, що зазначені обставини викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, що є підставою для відводу.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності вирішувати питання про відвід у судовому засіданні, з повідомленням учасників справи, а тому розгляд зазначеної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про відвід та матеріали справи в межах поданої заяви про відвід, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа № 800/592/17) та від 01.10.2018 (справа № 9901/673/18).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При здійсненні правосуддя судді незалежні і керуються верховенством права (ч.1 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У контексті незалежності у рамках судових органів за положеннями Принципу I (2)(d) - «судді не повинні нести обов'язок звітування по суті розглянутих ними справ перед будь-ким поза судовою системою» , а «звіти» по суті справи, навіть перед іншими членами судової системи не сумісні з особистою незалежністю (п. 67 вищенаведеного висновку); водночас, згідно з Рекомендацією N R (94) 12, Принцип I (2)(a)(i) передбачає, що «рішення суддів не повинні бути предметом перегляду поза процедурами оскарження, як це передбачено законом».
Відповідно до ч. 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Із заяви про відвід судді вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовує таку заяву у зв'язку з ухваленням суддею Софілканич О.А. рішення у справі № 936/631/25, у якій заявниця була стороною по справі, а також те, що у провадженні судді перебувала кримінальна справа відносно чоловіка заявниці, проте зазначені обставини, відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
Тобто, наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід факти не є обставинами, які в розумінні ст. 36 ЦПК України виключають участь судді в розгляді справи, оскільки в основу відводу покладено лише непогодження заявниці з процесуальними рішенням судді Софілканич О.А.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що до заяви про відвід не надано жодного доказу, який би свідчив чи давав би підстави сумніватися в об'єктивності та неупередженості судді, суд дійшов висновку, що подана заява про відвід необґрунтована, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 34-41, 258-260 ЦПК України суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Софілканич Оксани Антонівни у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Пелих О.О.