Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3696/25
Номер провадження 2/299/1297/25
(заочне)
06.11.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Надопта А.А., при секретарі судового засідання Стрижак О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» звернувся в Виноградівський районний суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до умов Кредитного договору № 1503557823487 від 04.02.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал». Відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 7500,00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитому розмірі 361,35 % (0,99%в день) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить 2735,23 %. Згідно п. 1.3 Договору кредит надано строком на 120 днів з 04.02.2025 року по 04.06.2025 року.
Даний кредитний договір було підписано сторонам методом накладення електронних підписів. Відповідач звернувся з заявкою на отримання кредиту 04.02.2025 о 18:03, а в 19:25 04.02.2025 ним був підписаний кредитний договір шляхом введення в особистому кабінеті OTP паролю «L1F1V4». 04.02.2025 о 19:26 Відповідач отримав кошти на свій картковий рахунок в ПАТ "ПУМБ", м.Київ (маска картки НОМЕР_1 ). Перерахування кредитних коштів на банківські картки клієнтів ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» здійснює ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» відповідно до договору №М1805/1 від 18.05.2023 року про надання послуг з приймання та переказу платежів. Інформаційна взаємодія між компаніями здійснюється за захищеними протоколами HTTPS (HTTP over TLS), за посередництвом процесингового центру ВПС та/або оператора послуг платіжної інфраструктури ВПС. Відомості про факт перерахунку коштів передаються шляхом електронного обміну даними. Таким чином ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» свої зобов'язання за даним Договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, переказ коштів здійснено 04.02.2025 року, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», а також довідкою про ідентифікацію. Одночасно, ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» було сформовано довідку про ідентифікацію, як підтвердження переказу кредитних коштів за транзакцією.
Станом на 18.07.2025 року загальна сума заборгованості по кредиту за Договором № 1503557823487 від 04.02.2025 становить 31 410,00 грн, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 7500,00 грн.; заборгованість за відсотками - 8 910,00 грн.; штраф - 15 000,00 грн. На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ».
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 31410 гривень, 3028,0 гривень судового збору та витрат на оплату правової допомоги в розмірі 10600,00 грн.
Представник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансов компанія «Віва Капітал» в судове засідання не з'явився, в прохальній частині
позовної заяви просить суд справу розглядати в його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явисяся, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. До суду від відповідача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки, тому його неявка в судове засідання визнана судом без поважних причин. Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яку сповіщено про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 04.02.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 1503557823487.
Згідно п.1.2. Договору сума кредитного ліміту складає 7500,00 грн. Тип кредиту кредит.
Згідно п. 1.3 Договору кредит надано строком на 120 днів з 04.02.2025 року по 04.06.2025 року.
Відповідно до умов до п. 1.3.1. Договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору.
Відповідно до п. 1.4. Тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п. 1.4.1 дисконтна процентна ставка становить 1,48 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункту 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом , тобто з 1 по 20 день включно.
Відповідно до п. 1.4.2 базова процентна ставка становить 1,48 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункту 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.
Згідно п. 3.3. Договору у разі несплати Позичальником платежу у рекомендовану дату оплати, згідно п.1.3.1. даного Договору, за дисконтною процентною ставкою, Позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за базовою процентною ставкою, встановленою п.1.4.2. Договору.
04.02.2025 о 19:26 Відповідач отримав кошти на свій картковий рахунок в ПАТ "ПУМБ", м.Київ (маска картки НОМЕР_1 ).
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), вказане підтверджується наявним у матеріалах справи Розрахунком заборгованості за Договором.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.527ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1ст.610ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).
Судом встановлено, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» в частині заборгованості за кредитом 7500,00 грн.; заборгованості за відсотками 8910,00 грн., обґрунтовані та наявні підстави для їх задоволення, оскільки відповідач умови договору не виконує.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованість за штрафом 15 000,00 грн, суд приходить до наступного.
Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що кредитний договір укладено 04.02.2025, відповідно і заборгованість за штрафом 15 000 грн. виникла після 24.02.2022. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 15 000 грн слід відмовити.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Статтею 59 Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом частини 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі у справі № 205/5969/15-ц (провадження № 61-12669св23).
На підтвердження надання послуг суду надано Договір про надання правової допомоги від 02.01.2025, актом виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2025, рахунок № 26/26-01 від 26.06.2025, платіжна інструкція.
Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 600,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності. Відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 3000,00 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору по справі у сумі 3028 грн підлягають стягненню з відповідача відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України та ст. ст.509, 526,530, 610, 612, 625, 626, 627 629,631,638, 639, 640,1049,1050,1054ЦК України суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» ЄДРПОУ 40860735, заборгованість за Кредитним договором № 1503557823487 від 04.02.2025 року у сумі 16410 грн (шістнадцять тисяч чотириста десять гривень), що складається з заборгованості за кредитом 7 500,00 грн.; заборгованості за відсотками 8910,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» судовий збір в розмірі 3028,00 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий Надопта А. А.