Справа № 127/29919/25
Провадження № 3/127/6327/25
06 листопада 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., за участю прокурора Семенюка В.А., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шаргород, Шаргородського району, Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться справа № 127/29919/25 (провадження № 3/127/6327/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП.
Відповідно до протоколу №50/2025 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 16.09.2025, водій-сапер відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Вінницькій області сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , являючись відповідно до підпункту «д» пункту ї частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені в цій статті, в порушення вимог абзацу 2 ч. 2 статті 45 вказаного Закону, припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно, без поважних причин, з порушенням встановлених строків подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «Після звільнення», за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно наказу Головного управління ДСНС України у Вінницькій області № 42 о/с-оп від 12.09.2022 року ОСОБА_1 призначено на посаду водія-сапера піротехнічного відділення групи піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Вінницькій області, з укладанням контракту №3 06/2022 про проходження служби строком на 5 і п'ять) років.
12.09.2022 ОСОБА_1 урочисто склав Присягу особового складу органів та підрозділів цивільного захисту.
11.03.2023 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Вінницькій області № 434 о/с-оп, ОСОБА_1 призначено на посаду водія- сапера відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування аварійно- рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Вінницькій області.
01.03.2024 контракт припинено у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу.
01.03.2024 сержант служби цивільного захисту ОСОБА_2 звернувся до начальника ГУ ДСНС України у Вінницькій області з рапортом про незгоду із умовами свого звільнення.
01.03.2024, на підставі наказу ГУ ДСНС України у Вінницькій області № 114 о/с-оп сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_2 звільнено з органів ДСНС України по статті 176 пункт «6» (у зв'язку із систематичними невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу), з 01.03.2024.
Підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та, відповідно до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону, віднесено особи начальницького складу служби цивільного захисту.
Згідно п. 15 «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу» затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013 № 593, начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий. Особам молодшого начальницького складу присвоюються спеціальні звання - сержант служби цивільного захисту, майстер-сержант служби цивільного захисту, головний майстер-сержант служби цивільного захисту.
23.04.2025 до Вінницького управління ДВБ НП України з Департаменту внутрішньої безпеки надійшов лист про неподання ОСОБА_1 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «Після звільнення» за 2024 рік, для вжиття заходів з перевірки цих фактів та, у разі встановлення підстав, складення протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 255 КУпАП з метою притягнення до адміністративної відповідальності згідно із частиною першою статті 172-6 КУпАП.
Так, відповідно абзацу 2 ч. 2 статті 45 цього Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а11, "в"- 11 ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, в порядку визначеному у ч. 1 статті 45 цього Закону.
Згідно загальнодоступних даних відкритої частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 подав щорічну декларацію «Після звільнення» за 2024 рік лише 08.07.2025.
З метою встановлення можливої наявності технічних збоїв у роботі Реєстру декларацій НАЗК у період обов'язку ОСОБА_1 подання декларації «Після звільнення» за 2024 рік, під час перевірки було опрацьовано інформацію про стан функціонування інформаційно-комунікаційних систем «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр), надану листом НАЗК від 06.06.2025 №70-09/49258-25, за результатами чого встановлено, що в період з 01.01.2025 по 31.03.2025 обмеження доступу та некоректна робота Реєстру мала місце з 10:48 год. по 12:00 год. 16.01.2025, з 01:41 год. по 10:28 год. 20.01.2025, з 01:10 год. по 01:12 год. та з 02:19 год. по 03:27 год 26.02.2025, з 15:03 год. по 15:10 год. 07.03.2025, з 12:3 8 год. по 13:02 год. 10.03.2025, з 15:01 год. по 15:17 год. таз 16:15 год. по 16:18 год. 12.03.2025. Інших технічних несправностей і перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню документів, не зафіксовано. Разом з тим, згідно Послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» спроб входу ОСОБА_1 до особистого кабінету з 31.12.2024 по 06.07.2025 не зафіксовано.
З метою встановлення обставин та причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 , щорічної декларації «Після звільнення» за 2024 рік, 25.04.2025 Вінницьким управлінням ДВБ НП України за вих. №30377-2025 було надіслано запит начальникові ГУ ДСНС у Вінницькій області про забезпечення його прибуття для надання відповідних пояснень, а також про надання відомостей та документів, що мають значення для проведення перевірки.
Разом з тим, 14.05.2025 до Вінницького управління ДВБ НП України надійшов лист Головного управління ДСНС у Вінницькій області від 07.05.2025 № 47-01-3320/47-16, згідно якого надано запитувані документи, що мають значення перевірки та зазначено, що останній зареєстрований та фактичне проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
У ході з'ясування питання усвідомлення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства встановлено, що він під час проходження служби у Головному управлінні ДСНС України у Вінницькій області, являючись суб'єктом декларування, був ознайомлений з вимогами фінансового контролю та порядком роботи в Реєстрі декларацій і подавав щорічні електронні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та «При звільненні».
Під час проходження служби у Головному управлінні ДСНС України у Вінницькій області йому доводились вимоги чинного антикорупційного законодавства, зокрема Закону України «Про запобігання корупції» та інші нормативно-правові акти.
16.05.2019 ОСОБА_1 особисто ознайомився і підписав Попередження про недопущення корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 №1700-УІІ «Про запобігання корупції».
01.03.2024 ОСОБА_1 особисто ознайомився і підписав Пам'ятку при звільненні із служби цивільного захисту (роботи) осіб начальницького складу та державних службовців ДСНС України де зобов'язався наступного року після припинення діяльності подати в установленому частиною першою ст. 45 Закону порядку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
При поданні щорічної декларації «Після звільнення» та «При звільненні» ОСОБА_1 ознайомлювався та був обізнаний з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції» та методичними рекомендаціями НАЗК.
Окрім того, Закон України «Про запобігання корупції» та нормативно- правові акти НАЗК є загальнодоступною публічною інформацією.
08.07.2025 в ході опитування ОСОБА_1 , останній повідомив, що питанню своєчасного подання щорічної декларації «Після звільнення» за 2024 не надав належної уваги та значення і забувся вчасно подати її до сайту НАЗК.
У ході з'ясування питання усвідомлення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства встановлено, що він під час проходження служби в ГУ ДСНС України у Вінницькій області, являючись суб'єктом декларування, був ознайомлений з вимогами фінансового контролю, строками декларування та порядком роботи в Реєстрі декларацій і подавав щорічні електронні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у період з 2019 по 2024 роки включно.
Враховуючи вищевикладене, водій-сапер відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Вінницькій області сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , являючись суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону як особа начальницького складу служби цивільного захисту та суб'єктом правопорушень, визначених статтею 1726 КУпАП відповідно до Примітки вказаної статті, будучи звільненим з органів ДСНС України 01.03.2024, у порушення вимог абзацу другого ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, а саме 08.07.2025, о 09:34 год., подав до Реєстру НАЗК електронну щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік «Після звільнення», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Місцем вчинення правопорушення є АДРЕСА_2 , тобто адреса розташування Головного управління ДСНС України у Вінницькій області, у зв'язку з проходженням служби в якому у ОСОБА_1 виник обов'язок декларування.
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, є 08.07.2025, тобто дата несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації «Після звільнення» за 2024 рік. .
Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата складання протоколу про адміністративні правопорушення, так як на час складання протоколу зібрані необхідні докази, що в сукупності й свідчать про ознаки правопорушення.
Дії ОСОБА_1 , за вказаними фактами кваліфіковані за частиною першою статті 172-6 КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав просив суд суворо не карати.
Прокурор в судовому засіданні вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Крім того подав висновок у адміністративній справі щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, просив суд призначити адміністративне покарання в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, який вину свою визнав, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до примітки ст. 172-6 КУпАП суб'єктами правопорушення у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме Згідно наказу Головного управління ДСНС України у Вінницькій області № 42 о/с-оп від 12.09.2022 року ОСОБА_1 призначено на посаду водія-сапера піротехнічного відділення групи піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Вінницькій області, з укладанням контракту №3 06/2022 про проходження служби строком на 5 і п'ять) років.
12.09.2022 ОСОБА_1 , урочисто склав Присягу особового складу органів та підрозділів цивільного захисту.
11.03.2023 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Вінницькій області № 434 о/с-оп, ОСОБА_1 призначено на посаду водія- сапера відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування аварійно- рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Вінницькій області.
01.03.2024 контракт припинено у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу.
01.03.2024 сержант служби цивільного захисту ОСОБА_2 звернувся до начальника ГУ ДСНС України у Вінницькій області з рапортом про незгоду із умовами свого звільнення.
01.03.2024, на підставі наказу ГУ ДСНС України у Вінницькій області № 114 о/с-оп сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_2 звільнено з органів ДСНС України по статті 176 пункт «6» (у зв'язку із систематичними невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу), з 01.03.2024.
Підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та, відповідно до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону, віднесено особи начальницького складу служби цивільного захисту.
Згідно п. 15 «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу» затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013 № 593, начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий. Особам молодшого начальницького складу присвоюються спеціальні звання - сержант служби цивільного захисту, майстер-сержант служби цивільного захисту, головний майстер-сержант служби цивільного захисту.
В примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, враховуючи вищевикладені факти, водій-сапер відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Вінницькій області сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , являючись суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону як особа начальницького складу служби цивільного захисту та суб'єктом правопорушень, визначених статтею 1726 КУпАП відповідно до Примітки вказаної статті, будучи звільненим з органів ДСНС України 01.03.2024, у порушення вимог абзацу другого ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, а саме 08.07.2025, о 09:34 год., подав до Реєстру НАЗК електронну щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік «Після звільнення», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявити у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визначені як малозначимі.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З нього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно одержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно загальнодоступних даних відкритої частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 подав щорічну декларацію «Після звільнення» за 2024 рік лише 08.07.2025.
Відповідно до п. 2 Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого наказом НАЗК від 20.08.2021 № 539/21, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.10.2021 за № 1303/36925, припиненням діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, є останній день виконання суб'єктом декларування зазначених функцій.
04.08.2025, Вінницьким управлінням ДВБ НП України надано запит №57629-2025 керівнику управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції, з метою отримання послідовності дій суб'єкта декларування при поданні декларації до Реєстру НАЗК.
Згідно послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» за період з 31.12.2024 по 05.08.2025, наданої листом НАЗК від 05.08.2025 № 47-06/66979-25 встановлено, що ОСОБА_1 після звільнення зі служби Головного управління ДСНС України у Вінницькій області перший вхід/авторизацію до системи Реєстру за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) здійснив 07.07.2025, о 12:02 год., після чого переглянув «Список документів» та в подальшому жодних дій не вчиняв.
08.07.2025 о 09:07 год. ОСОБА_1 здійснив вхід/авторизацію до системи Реєстру за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), після чого двічі ознайомлювався з методичними настановами щодо заповнення документа, о 09:08 год. 08.07.2025 розпочав формування «Нової декларації на основі цієї» та почав заповнювати/переглядати усі розділи декларації. О 09:34 год. ОСОБА_1 здійснив «Перевірку повноти та достовірності зазначеної інформації», о 09:34 год. подав її до Реєстру шляхом підтвердження кваліфікованим електронним підписом (ЕЦП), після чого переглянув «Список документів», завершивши роботу в Реєстрі.
Згідно матеріалів справи, з метою встановлення можливої наявності технічних збоїв у роботі Реєстру декларацій НАЗК у період обов'язку ОСОБА_1 подання декларації «Після звільнення» за 2024 рік, під час перевірки було опрацьовано інформацію про стан функціонування інформаційно-комунікаційних систем «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр), надану листом НАЗК від 06.06.2025 №70-09/49258-25, за результатами чого встановлено, що в період з 01.01.2025 по 31.03.2025 обмеження доступу та некоректна робота Реєстру мала місце з 10:48 год. по 12:00 год. 16.01.2025, з 01:41 год. по 10:28 год. 20.01.2025, з 01:10 год. по 01:12 год. та з 02:19 год. по 03:27 год 26.02.2025, з 15:03 год. по 15:10 год. 07.03.2025, з 12:3 8 год. по 13:02 год. 10.03.2025, з 15:01 год. по 15:17 год. таз 16:15 год. по 16:18 год. 12.03.2025. Інших технічних несправностей і перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню документів, не зафіксовано.
Разом з тим, згідно Послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» спроб входу ОСОБА_1 до особистого кабінету з 31.12.2024 по 06.07.2025 не зафіксовано.
З метою встановлення обставин та причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 , щорічної декларації «Після звільнення» за 2024 рік, 25.04.2025 Вінницьким управлінням ДВБ НП України за вих. №30377-2025 було надіслано запит начальникові ГУ ДСНС у Вінницькій області про забезпечення його прибуття для надання відповідних пояснень, а також про надання відомостей та документів, що мають значення для проведення перевірки.
Разом з тим, 14.05.2025 до Вінницького управління ДВБ НП України надійшов лист Головного управління ДСНС у Вінницькій області від 07.05.2025 № 47-01-3320/47-16, згідно якого надано запитувані документи, що мають значення перевірки та зазначено, що останній зареєстрований та фактичне проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
У ході з'ясування питання усвідомлення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства встановлено, що він під час проходження служби у Головному управлінні ДСНС України у Вінницькій області, являючись суб'єктом декларування, був ознайомлений з вимогами фінансового контролю та порядком роботи в Реєстрі декларацій і подавав щорічні електронні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та «При звільненні».
Під час проходження служби у Головному управлінні ДСНС України у Вінницькій області йому доводились вимоги чинного антикорупційного законодавства, зокрема Закону України «Про запобігання корупції» та інші нормативно-правові акти.
16.05.2019 ОСОБА_1 особисто ознайомився і підписав Попередження про недопущення корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 №1700-УІІ «Про запобігання корупції».
01.03.2024 ОСОБА_1 особисто ознайомився і підписав Пам'ятку при звільненні із служби цивільного захисту (роботи) осіб начальницького складу та державних службовців ДСНС України де зобов'язався наступного року після припинення діяльності подати в установленому частиною першою ст. 45 Закону порядку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
При поданні щорічної декларації «Після звільнення» та «При звільненні» ОСОБА_1 ознайомлювався та був обізнаний з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції» та методичними рекомендаціями НАЗК.
Окрім того, Закон України «Про запобігання корупції» та нормативно- правові акти НАЗК є загальнодоступною публічною інформацією.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, слід врахувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.
Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, а саме являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані із корупцією, несвоєчасно, без поважних причин, тільки 08.07.2025 подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік при звільненні, будучи звільненим з посади 01.03.2024.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується: поясненнями ОСОБА_1 про визнання вини щодо несвоєчасного подання щорічної декларації після звільнення з посади, наданими у судовому засіданні; протоколом №50/2025 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 16.09.2025; інформацією та матеріалами від ГУ ДСНС України у Вінницькій області щодо проходження служби ОСОБА_1 на посаді водія- сапера відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Вінницькій області; інформацією від Головного управління ДСНС України у Вінницькій області щодо не подання декларації ОСОБА_1 після звільнення із служби; матеріалами, які підтверджують про ознайомлення ОСОБА_1 з вимогами антикорупційного законодавства; інформацією від НАЗК щодо послідовності дій ОСОБА_1 в ЄДРД під час подання декларації; декларацією ОСОБА_1 за 2024 рік.
Всі вищевказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом.
Інших доказів на підтвердження наявності поважних причин несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не надано та не здобуто під час розгляду справи в суді.
Протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, стосовно ОСОБА_1 складений 16.09.2025.
Отже, з врахуванням вимог статті 38 КУпАП, які діють з 16.09.2025 щодо шестимісячного строку з дня виявлення та частини 3 статті 8 КУпАП, станом на 06.11.2025 строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений статтею 38 КУпАП не сплинув.
Датою виявлення правопорушення є факт встановлення складу правопорушення, пов'язаного з корупцією, згідно протоколів від 16.09.2025 (дата складання протоколу) з огляду на таке.
Аналіз чинного законодавства вказує на те, що певні інформація про обставини та факти адміністративного правопорушення можуть бути відомі будь-кому (безпосередньому керівнику, викривачу, правоохоронному органу тощо). Встановлення і навіть документування ними такої інформації не може вважатися встановленням факту адміністративного правопорушення, оскільки такі особи не наділені правом робити висновок про наявність або відсутність правопорушення, вони лише інформують про певні факти компетентні органи, надають документи тощо.
«Виявити» правопорушення означає встановити наявність усіх передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак конкретного правопорушення. Право встановлення цього факту і його документування має особа, уповноважена на складання протоколу.
Особа, уповноважена на складання протоколу, у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають стосунок до вчиненого правопорушення (збір документів, інформації, отримання пояснення тощо).
Висновок про те, що виявлено саме правопорушення (як сукупність усіх передбачених законом ознак - об'єкт, суб'єкт, об'єктивна, суб'єктивна сторона) така особа робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. При цьому робить це невідкладно - не пізніше 24 години з моменту фактичного встановлення усіх необхідних ознак та участі особи у його отриманні.
Днем виявлення будь-якого адміністративного правопорушення є день складання, підписання уповноваженою на те особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та вручення його особі, щодо якої цей протокол складено.
Аналогічна позиції висвітлена у науково-експертному висновку Інституту держави і права імені В. Корецького Національної академії наук України щодо дати виявлення адміністративного правопорушення, листі Комітету ВР України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 11.09.2018 № 04-18/10-1584 та у ряді судових рішень, зокрема справи № 495/2514/19, № 399/80/19, № 523/1476/19, № 319/1643/18, № 607/25311/18, № 308/36/19, № 509/81/19, 127/492/20, 520/20595/18, 564/912/20, 564/1437/19, 161/1745/20, 219/731/19, 263/9049/19, 243/6194/19, 43/9871/18, 235/558/20, 235/187/20, 311/365/20, 592/5493/20, 664/735/19, 663/882/20, 658/3407/19, 766/15795/18, 766/2970/18, 201/9121/19, 173/343/19, 761/34473/19, 362/4790/19, 761/6313/19,343/1597/18, 345/469/19, 415/2917/20, 408/4120/19, 296/5998/18, 286/2363/19, 672/438/19, 702/248/20, 710/570/20, 607/25289/19, 607/25311/18 та інші.
Верховний суд у постанові по справі №815/5818/15 від 10.06.2019 зазначив, що рапорт та лист органів МВС не належить до документів, які фіксують об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення та не є матеріалами правоохоронних органів, як підстава для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій. Разом з тим, протокол є основною і обов'язковою формою фіксації факту адміністративного правопорушення, який повинен відповідати вимогам, що висуваються до його процесуальної форми та змісту і регламентовані ст. 254-256 КУпАП.
Відповідно до Висновку від 10.11.2017 № 20 Консультативної ради європейських суддів (далі - Висновок) однакове та уніфіковане застосування закону зумовлює загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність. З іншого боку, потреба в забезпеченні єдиного застосування закону не має ані призводити до негнучкості такого закону й до необґрунтованих обмежень у відповідному розвитку законодавства, ані ставити під сумнів принцип суддівської незалежності.
Як стверджується у Висновку, неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, у той час як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права. Єдине застосування закону зумовлює довіру громадськості до судів та покращує громадську думку стосовно справедливості правосуддя.
Правопорушення вчинено умисно, оскільки ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав їх шкідливі наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків.
Враховуючи те, що КУпАП не поділяє умисел на види (ст. 10), для притягнення особи до відповідальності за статтею 172-6 КУпАП достатньо встановити наявність умислу загалом, тобто, що суб'єкт декларування усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачав її шкідливий характер і бажав або свідомо допускав вчинення відповідного протиправного діяння.
Умисел суб'єктів, на яких поширюється дія Закону, полягає в тому, що, будучи ознайомленими із вимогами цього Закону про обов'язки, обмеження та заборони, функціонери не дотримуються цих вимог, навмисно протиправно поводяться, їх порушуючи.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , будучи належним чином ознайомленим з вимогами антикорупційного законодавства, усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав їх шкідливі наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків, у його діях наявний умисел.
Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність є визнання вини ОСОБА_1 та обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
На підставі викладеного, враховуючи характер та обставини правопорушення, дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст.172-6 КУпАП та вважає необхідним та достатнім для виправлення останнього буде застосування до нього адміністративного стягнення відповідно до вимог санкції ч. 1 ст.172-6 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, ч. 1 ст. 172-6, ст. ст. 268, 278, 283, 284, 294, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: