Справа № 127/30157/25
Провадження № 2/127/6617/25
06 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивувало тим, що 08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг та підписанням заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем, станом на 24 вересня 2025 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 13701,74 грн, з яких: 8639,45 грн - заборгованість за кредитом, 5062,29 грн - заборгованість за відсотками. За викладених обставин позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 08 жовтня 2021 року у розмірі 13701,74 грн та судовий збір.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Судом установлено, що 08 жовтня 2021 рок ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
Згідно інформації, викладеної в цій заяві, відповідач підтвердила, що вона погоджується із тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», між нею та АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Банк, звертаючись до суду з позовом, надав анкету-заяву від 08 жовтня 2021 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «А-Банк», яка підписана відповідачем, розрахунок заборгованості за договором №б/н від 08 жовтня 2021 року, паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», виписку по картці за період з 08 жовтня 2021 року по 24 вересня 2025 року, довідку за картами, довідку за лімітами, а також витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» та Тарифи по картці «Зелена».
Згідно наданого банком розрахунку, заборгованість відповідача станом на 24 вересня 2025 становить 13701,74 грн, з яких: 8639,45 грн - заборгованість за кредитом, 5062,29 грн - заборгованість за відсотками.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно положень статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Саме такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема із анкети-заяви позичальника в ній відсутні його умови щодо строку дії кредитного ліміту, його розміру, відсоткової ставки, порядку погашення заборгованості.
АТ «А-Банк», звернувшись із вимогою про погашення кредиту, просив окрім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав позичальник), стягнути відсотки. Обґрунтовуючи своє право вимоги в цій частині, а також розмір і порядок нарахування, позивач, крім розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», які розміщені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/term, а також Тарифи, яким визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пені та штрафу за несвоєчасне погашення кредиту та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме надану в матеріали справи редакцію Умов (Витяг) та Тарифів розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету - заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, тобто належних документів на підтвердження існування підстав, зокрема щодо нарахування відсотків та їх розміру за користування кредитними коштами.
Наданий позивачем витяг із Умов та Правил надання банківських послуг належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем.
За таких обставин, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, подані банком Витяг з Умов та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже суд не вбачає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відсотки.
Такого висновку суд дійшов також з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, які є обов'язковими для застосування у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Щодо посилання позивача на підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, у якому, зокрема, передбачено розмір процентної ставки річних за видом картки «Зелена», то слід врахувати, що він був підписаний одночасно з підписання анкети-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
При цьому слід зауважити, що паспорт споживчого кредиту не є невід'ємною складовою кредитного договору, а є лише способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Тобто договір має бути укладено після підписання паспорту споживчого кредиту. Відповідний правовий висновок висловила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду в постанові від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20.
Відтак у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь АТ «Акцент-банк» заборгованості за відсотками в розмірі 5062,29 грн слід відмовити.
Щодо заборгованості за тілом кредиту, то як слідує з розрахунку тіло кредиту становить 8639,45 грн. Факт отримання та користування відповідачем кредитним коштами (тіло кредиту) підтверджено випискою банку по відкритому рахунку клієнта. При цьому суд враховує, що анкета - заява від 08 жовтня 2021 року не містить строку повернення кредиту (користування ним), в той же час фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті, а тому враховуючи вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума несплаченого тіла кредиту в розмірі 8639,45 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь банку судовий збір у розмірі 1527,41 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 76- 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент -Банк» (код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором №б/н від 08 жовтня 2021 року в розмірі 8639,45 грн , з яких: 8639,45 грн - заборгованість за тілом кредиту,а також 1527,41 грн судового збору.
У решті вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Ак ціонерне товариство «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська,11, код ЄДРПОУ 14360080),
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: