Справа № 127/29521/25
Провадження № 2-а/127/258/25
28 жовтня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Ан О.В.,
за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.
позивача ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвоката Дажука Сергія Миколайовича,
розглянув у відкритому судовому засіданні залі суду м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання постанови протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У вересні 2025 із позовом до суду звернувся ОСОБА_1 , який просив визнати протиправною та скасувати Постанову № 5033 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, винесену 07.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 покладено штраф у сумі 17 000 грн. 00 коп. і закрити справу. Мотивував заявлені вимоги тим, що відносно нього складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказану постанову позивач вважає незаконною, адже він вчасно оновлював дані, проходив ВЛК неодноразово, а отже не порушував закон. Разом із позовною заявою надав заяву про поновлення строку для оскарження постанови. Мотивував заяву тим, що про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності йому стало відомо 09.09.2025 через надходження у додаток «ДІЯ» повідомлення про те, що відносно нього відкрито виконавче провадження.
Ухвалою суду від 18.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження.
Ухвалою суду від 18.09.2025 застосовано заходи забезпечення позову шляхом зупиненням стягнення, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 78975607.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відзив у якому проти позову заперечив. Вказав на те, що факт з'явлення по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 не може вважатись автоматичним уточненням даних. Позивач особисто не звертався в підрозділ обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , або через центр надання адміністративних послуг чи електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста зі заявою про уточнення облікових даних. Відповідно до інформації з АІТС «Оберіг» відмітка про дату звірки даних - 24.06.2025 р., тобто після встановленого законодавством строку для уточнення (оновлення) облікових даних (з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно). Позивачем не надано витяг з додатка «Резерв +» який містить запис «дані уточнені вчасно», який відображається у застосунку у разі виконання свого обов'язку військовозобов'язаним.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити із підстав наведених у ньому.
Позивач суду пояснив, що він тривалий час має вади слуху. З початку повномасштабного вторгнення він добросовісно оновив дані та проходив неодноразово ВЛК, з'являвся за повістками. 23.06.2025 відносно нього було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, причина - не оновлено вчасно дані військовозобов'язаного. При складані протоколу працівник ТЦК та СП повідомив, щоб він не хвилювався штрафу не буде. Тому він довірливо віднісся до розгляду протоколу. Зазначив, що його хотіли мобілізувати проте через вади слуху мобілізований не був.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду не з'явився, у відзиві просив розгляд справи здійснити у його відсутність.
Суд дослідивши надані докази установив, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним.
Позивач зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , корп. гурт. 227, АДРЕСА_2 .
31.10.2024 ОСОБА_1 пройшов ВЛК та згідно довідки є придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Протоколом про адміністративне правопорушення №3126 від 23.06.2025 ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Суть правопорушення полягає в тому, що позивач не виконав абзацу 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ від 11.04.2024 в частині обов'язкового протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номер телефонних засобів зв'язку, адреси електронної пошти.
ОСОБА_1 у протоколі в поясненнях зазначив, що свої облікові дані відновлював вчасно.
Постановою №5033 від 07.07.2025 визнано винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягнено штраф у сумі 17 000 грн.
Згідно повісток наданих відповідачем від 06.11.2023 та 06.08.2024 року слідує, що у них міститься повністю інформація про позивача, зокрема номер телефону, адреса проживання: АДРЕСА_1 , корп. гурт. 227. 228, м.Вінниця, його дата народження та навіть діагноз.
Повістки видані позивачу для того, щоб він з'явився до ТЦК та СП за адресою АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За загальним правилом, поважними причинами визнаються такі причини або обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, у кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 про існування постанови стало відомо лише 09.09.2025 після надходження у за стосунок «ДІЯ» повідомлення про те, що відносно нього відкрито виконавче провадження.
Таким чином судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а тому суд вважає про наявність підстав для поновлення позивачу строку для оскарження даної постанови.
При вирішенні питання поновлення процесуального строку суд, в тому числі, враховує необхідність вирішення питання про те, якому принципу надати перевагу: принципу правової визначеності чи принципу забезпечення права на судовий захист, оскільки обидва принципи є елементами принципу верховенства права, закріпленими у Конвенції.
В свою чергу, при оцінці тривалості пропущеного строку звернення до суду, враховуючи обставини справи, суд віддає перевагу принципу забезпечення права на судовий захист, як елементу принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (формальний склад).
При цьому суд зазначає, що диспозиція ст. 210-1 КУпАП має бланкетний характер, а серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та яким не дотримана особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), згідно зі ст. 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У відповідності до ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно із ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до Адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд дослідивши надані докази прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав. Так судом встановлено, що у повістках від 06.11.2023 та 06.08.2024 міститься уся актуальна інформація про позивача. Тобто відповідач володів даними позивача, про те, що дані змінювалися та позивачем не були повідомлені судом не установлено. Тому суд спростовує пояснення відповідача про те, що позивач не оновив дані. До того ж позивач у протоколі вказав на те, що дані оновлював, проте вказаний факт залишився поза увагою відповідача, та достатніми, достовірними доказами не спростований. Тому постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 гривень на користь позивача. Вказана сума складається із витрат зі сплати судового збору при зверненні до суду із позовом та витрат зі сплати судового збору із заявою про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Конституцією України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови.
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №5033 від 07.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 28.10.2025
Суддя: