07.10.2025м. СумиСправа № 920/639/23
Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Соп'яненко О.Ю., суддя Жерьобкіна Є.А. та суддя Вдовенко Д.В., за участю секретаря судового засідання Бардакової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/639/23 в порядку загального позовного провадження
за позовом: керівника Конотопської окружної прокуратури (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 136)
в інтересах держави в особі позивача: Сумської обласної ради (40489, м. Суми, площа Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23826636)
до відповідача: Буринської міської ради (41700, Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 04058025)
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Буринське Дочірнє Агролісогосподарське Підприємство "Буринський Агролісгосп" (41700, Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Дем'яна Бєдного, 67, код ЄДРПОУ 00024360)
2. Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп" (41632, Сумська область, Конотопський район, с. Кузьки, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 45043484)
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Євгена Геннадійовича (41700, Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1)
про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації,
За участі представників сторін:
прокурор - Кошлякова О.,
від позивача - Кулинич Л.С. (в режимі відеоконференції)
від відповідача - Ткаченко С.М., Ігнатенко Є.В., Маринушкін А.Г.
від третіх осіб - не з'явилися,
Прокурор звернувся до суду з позовом та просить повернути Сумській обласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920981400:02:002:0108 (номер відомостей про речове право: 46075858);
- повернути Сумській обласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920981400:02:002:0107 (номер відомостей про речове право: 46075636);
- повернути Сумській обласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920983600:08:001:0078 (номер відомостей про речове право: 46075450);
стягнути з Буринської міської ради на користь прокуратури сплачений судовий збір.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.06.2023 провадження у справі № 920/639/23 відкрито за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 27.07.2023, 11:30.
10.07.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву від 07.07.2023 №1605, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
24.07.2023 виконувачем обов'язків керівника Конотопської окружної прокуратури подано відповідь на відзив від 19.07.2023 №50-714-23, в якій заперечує проти доводів відповідача у відзиві та вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
25.07.2023 представником третьої особи - державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Є.Г. подано до суду пояснення (вх.№4654/23 від 25.07.2023), в яких не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в задоволенні позову.
Також 25.07.2023 позивачем подано відповідь на відзив від 24.07.2023 №01-24/927, в якій зазначає, що відзив відповідача є необґрунтованим та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні 27.07.2023 оголошено перерву у підготовчому засіданні на 21.08.2023, 12:30.
11.08.2023 відповідачем подано до суду заперечення від 07.08.2023 №1891 та від 07.08.2023 №1892 на відповідь на відзив Сумської обласної ради та Конотопської окружної прокуратури.
14.08.2023 виконувачем обов'язків керівника Конотопської окружної прокуратури подано відповідь на пояснення третьої особи від 09.08.2023 №50-714-23.
21.08.2023 представником третьої особи - Буринське Дочірнє Агролісогосподарське Підприємство "Буринський Агролісгосп" подано клопотання про відкладення судового засідання.
Ухвалою суду від 21.08.2023 задоволено клопотання представника третьої особи - Буринське Дочірнє Агролісогосподарське Підприємство "Буринський Агролісгосп" про відкладення судового засідання (вх.№5253/23 від 21.08.2023) продовжено строк підготовчого провадження у справі № 920/639/23 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 11.09.2023, 10:30.
11.09.2023 представником третьої особи - Буринське Дочірнє Агролісогосподарське Підприємство "Буринський Агролісгосп" подано клопотання про відкладення судового засідання.
11.09.2023 представником відповідача подано клопотання від 11.09.2023 (вх.№3490) про витребування доказів.
Ухвалою суду від 11.09.2023 у справі №920/639/23, зокрема, було відкладено підготовче засідання на 25.09.2023, 11:00; задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів від 11.09.2023 (вх.№3490); витребувано у Сумської обласної ради оригінали доказів, доданих до позовної заяви, а саме:
- рішення Сумської обласної ради від 02.06.2000;
- рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 з додатками;
- лист Конотопської окружної прокуратури від 02.06.2023;
- лист Конотопської окружної прокуратури від 08.06.2023;
- лист Конотопської окружної прокуратури - повідомлення в порядку ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру»;
витребувано у Буринського Дочірнього Агролісогосподарського Підприємства "Буринський Агролісгосп" оригінали доказів, а саме:
- статут ДП "Буринський Агролісгосп" за 2019 рік;
- проект відведення Буринське агролісництво на території Буринського району з земель запасу сільських рад;
- акти приймання передачі земельних ділянок від сільських рад Буринському агролісництву;
- лист Міністерства екології та природних ресурсів від 16.03.2018;
- протокол засідання лісовпорядної комісії за 2017 рік та протоколи зміни площ;
- план лісонасаджень та проект організації розвитку лісового господарства ДП "Буринський Агролісгосп" по Жуківській сільраді;
- план лісонасаджень та проект організації розвитку лісового господарства ДП "Буринський Агролісгосп" по Верхньосагарівській сільраді;
зобов'язано прокурора надіслати (вручити) відповідачу копії проекту відведення Буринське агролісництво на території Буринського району з земель запасу сільських рад та технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності розташованих на території Буринської міської ради Сумської області.
У зв'язку з відпусткою судді Соп'яненко О.Ю. судове засідання у даній справі 25.09.2023 не відбулося, згідно ухвали суду від 09.10.2023 підготовче засідання призначено на 26.10.2023, 12:45.
Керівником Конотопської окружної прокуратури подано до суду лист від 22.09.2023 №50-5509вих-23, в якому повідомляє, що на виконання ухвали суду від 11.09.2023 окружною прокуратурою було надіслано відповідні документи на адресу Буринської міської ради.
Також керівником Конотопської окружної прокуратури подано до суду лист від 22.09.2023 №50-242-23, в якому зазначає, що в якості доказів на підтвердження обставин справи до вказаної позовної заяви долучені копії матеріалів кримінального провадження №42022202500000017 від 15.02.2022, а тому просить долучити копії постанов прокурора про дозвіл на розголошення відомостей у вказаному провадженні.
02.10.2023 головою Сумської обласної ради подано до суду лист від 29.09.2023 №01-24/1374, в якому на виконання ухвали суду від 11.09.2023 надає документи для долучення до матеріалів справи, а саме: копії листів Конотопської окружної прокуратури від 02.06.2023 року, від 08.06.2023 року, 12.06.2023 року відповідно, листів Сумської обласної ради від 07.06.2023 року, 15.06.2023 року, 09.06.2023 року відповідно, копію акту прийому-передачі документів на державне зберігання у зв'язку з закінченням строку зберігання від 05.10.2011 року. Також повідомляє щодо надання оригіналів рішень Сумської обласної ради від 02.06.2000 року та від 19.10.2000 року з додатками, що на даний час в архіві Сумської обласної ради зі строком зберігання “постійно» знаходяться документи за період, починаючи з 2018 року. Всі документи минулих років з огляду на закінчення строку зберігання та у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану для збереження документів Національного архівного фонду передані на зберігання до Державного архіву Сумської області згідно з актами приймання - передавання документів на постійне зберігання від 05.10.2011, 27.03.2014, 21.03.2019, 17.05.2021 та 03.01.2023 років (фонд - 2196) згідно з описами справ. У зв'язку з чим, у Сумської обласної ради відсутня технічна можливість надати суду оригінали рішення Сумської обласної ради від 02.06.2000 року та рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 з додатками.
25.10.2023 представником третьої особи - державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Євгена Геннадійовича подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
25.10.2023 представником Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп" адвокатом Розуменко О.Ю. подано до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи від 25.10.2023 (вх.№4117).
25.10.2023 представником відповідача адвокатом Сутковим А.М. подано клопотання, в якому просить відкласти підготовче засідання у даній справі на іншу дату.
26.10.2023 представником Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп" подано повторно клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи від 26.10.2023 (вх.№1035).
У зв'язку із відрядженням судді Соп'яненко О.Ю. судове засідання у даній справі 26.10.2023 не відбулося, згідно ухвали суду від 31.10.2023 призначено підготовче засідання на 20.11.2023, 12:50.
17.11.2023 представником Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп" подано клопотання від 17.11.2023 в якому просить відкласти розгляд справи призначений на 20.11.2023 у зв'язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи.
20.11.2023 представником третьої особи - державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Євгена Геннадійовича подано до суду клопотання від 20.11.2023, в якому просить продовжити проведення підготовчого засідання без участі представника третьої особи, у разі надання нових документів відкласти підготовче засідання для надання можливості ознайомитись з ними.
20.11.2023 керівником Конотопської окружної прокуратури подано до суду пояснення від 20.11.2023 №50-6772вих-23, відповідно до яких обґрунтовує позовні вимоги та надає пояснення стосовно накладення спірних земельних ділянок.
20.11.2023 представником відповідача адвокатом Сутковим А.М. подано клопотання про витребування доказів від 20.11.2023 (вх.№4501,4502).
Ухвалою суду від 20.11.2023 задоволено клопотання представника Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп" про залучення до участі у справі в якості третьої особи від 25.10.2023 (вх.№4117); залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп" (41632, Сумська область, Конотопський район, с. Кузьки, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 45043484); зобов'язано прокурора надіслати на адресу третьої особи копію позову та доданих до нього документів, докази такого надсилання подати суду для долучення до матеріалів справи; третій особі надати письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог у строк 10 днів з дня отримання даної ухвали, відповідно до ч.4 ст. 168 ГПК України, а також з дотриманням правил, встановлених частинами 3-7 ст 165 ГПК України; у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Суткового А.М. про витребування доказів від 20.11.2023 (вх.№4501,4502) відмовлено; відкладено підготовче засідання на 05.12.2023, 14:30.
05.12.2023 представником Буринського Дочірнього Агролісогосподарського Підприємства "Буринський Агролісгосп" подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому на виконання ухвали суду від 20.11.2023 надані наступні документи, а саме: протокол засідання лісовпорядної комісії Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства з розгляду проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Буринський Агролісгосп" ОКАП “Сумиоблагроліс», копію статуту ДП "Буринський Агролісгосп" за 2019 рік; копію статуту ОКАП “Сумиоблагроліс»; копію виписки. Судом оглянуто подані документи та долучено до матеріалів справи.
05.12.2023 представником відповідача адвокатом Сутковим А.М. подано доповнення до відзиву від 04.12.2023.
Також представником відповідача адвокатом Сутковим А.М. подано клопотання про призначення експертизи від 04.12.2023 (вх. № 4754).
05.12.2023 представником Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп" подано клопотання, в якому просить відкласти розгляд даної справи на іншу дату.
05.12.2023 виконувачем обов'язків керівника Конотопської окружної прокуратури подано до суду лист від 05.12.2023 № 50-7092вих23, в якому повідомляє, що на виконання ухвали суду окружною прокуратурою надано відповідні документи представнику Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп".
У судовому засіданні 05.12.2023 за участю прокурора Тихонової О.М., представника позивача - Кулинич Л.С., представників відповідача Дерзимеля В.Б., Суткового А.М. (в режимі відеоконференції) та представників третіх осіб на стороні позивача Литвиненко В., на стороні відповідача Жахалова Є.Г. оголошено перерву у підготовчому засіданні на 25.12.2023, 12:00, для надання можливості учасникам судового процесу письмово викласти позиції по суті спору.
Судове засідання 25.12.2023 у справі №920/639/23 не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, згідно ухвали суду від 28.12.2023 підготовче засідання призначено на 29.01.2024, 12:30.
08.12.2023 виконувачем обов'язків керівника Конотопської окружної прокуратури подано до суду заяву про зміну предмету позову від 05.12.2023 № 50-7053вих23 (вх. № 4825). Відповідно до заяви просить суд змінити предмет позову, доповнивши позовну заяву у даній справі вимогою немайнового характеру: скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5920981400:02:002:0108, 5920981400:02:002:0107, 5920983600:08:001:0078. У заяві прокурор зазначає, що під час судового розгляду виникли підстави для зміни предмета позову шляхом доповнення його новою позовною вимогою.
19.12.2023 представником Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп" подано додаткове пояснення від 19.12.2023, в якому просить позовну заяву прокурора задовольнити у повному обсязі.
25.12.2023 керівником Конотопської окружної прокуратури подано заперечення щодо призначення експертизи від 22.12.2023 № 50-7551вих-23, в яких заперечує проти клопотання відповідача про призначення експертизи та просить відмовити у його задоволенні.
26.01.2024 керівником Конотопської окружної прокуратури подано до суду пояснення щодо доповнення до відзиву від 26.01.2023 № 50-714-23, відповідно до яких надає пояснення щодо додаткового відзиву (доповнення до відзиву) відповідача, вважає його необгрунтованим, а аргументи відповідача не заслуговують на увагу. Позовні вимоги підтримує повністю. Вказані пояснення також надійшли до суду 29.01.2024 засобами поштового зв'язку.
29.01.2024 представником третьої особи - державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Євгена Геннадійовича подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 28.01.2024, в якому просить відкласти підготовче засідання у даній справі на іншу дату, у зв'язку з тим, що представник перебуває на лікарняному.
В судовому засіданні 29.01.2024 постановлено протокольну ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи - державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Євгена Геннадійовича про відкладення розгляду справи.
29.01.2024 представником відповідача адвокатом Сутковим А.М. подано через систему “Електронний суд» клопотання про витребування доказів від 29.01.2024 (вх.№497). Також вказане клопотання надійшло до суду і електронною поштою.
29.01.2024 представником відповідача подано до суду доповнення до клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою від 29.01.2024 (вх.№493).
Ухвалою суду від 29.01.2024 заява виконувача обов'язків керівника Конотопської окружної прокуратури про зміну предмету позову від 05.12.2023 №50-7053вих23 (вх.№4825) прийнята судом до розгляду; задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів від 29.01.2024 (вх.№497) (з урахуванням усного клопотання від 29.01.2024); витребувано у Буринського Дочірнього Агролісогосподарського Підприємства "Буринський Агролісгосп" та Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп" в оригіналі (або у належним чином посвідченій копії в паперовому вигляді в натуральну величину (тобто, без масштабування), включаючи картографічний (графічний) матеріал) “Проект відведення земельних ділянок ДП “Буринське агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад. Буринь 2000 рік».
Представником відповідача подано до суду клопотання про призначення експертизи від 04.12.2023 (вх.№4754) та доповнення до клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою від 29.01.2024 (вх.№493).
Керівником Конотопської окружної прокуратури подано заперечення щодо призначення експертизи від 22.12.2023 № 50-7551вих-23, в яких заперечує проти клопотання відповідача про призначення експертизи та просить відмовити у його задоволенні.
20.02.2024 представником відповідача - адвокатом Дериземля В.В. через систему “Електронний суд» подано клопотання, в якому просить долучити до матеріалів справи завірену належним чином копію рішення Буринської міської ради від 13.02.2024 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності, розташованих на території Буринської міської ради Сумської області (кадастрові номера - 5920981400:02:002:0107, 5920981400:02:002:0109, 5920981400:02:002:0108, 5920983600:08:001:0078)». Зазначене клопотання надійшло до суду також електронною поштою.
21.02.2024 представником відповідача адвокатом Сутковим А.М. подано клопотання, в якому просить долучити до матеріалів справи лист-відповідь від ГУ ДПС у Сумській області за №1160/5/18-28-07-01-05 від 12.02.2024 та зазначив, що у вказаному листі міститься інформація про те, що Буринське Дочірнє Агролісогосподарське Підприємство "Буринський Агролісгосп" має на праві постійного користування лише одну земельну ділянку площею 0,1536 га, і відповідно до цієї площі сплачує земельний податок.
Судове засідання 21.02.2024 у справі №920/639/23 не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, згідно ухвали суду від 26.02.2024 призначено підготовче засідання та розгляд клопотань представника відповідача про призначення експертизи від 04.12.2023 (вх.№4754), від 29.01.2024 (вх.№493) на 14.03.2024, 11:00.
07.03.2024 представником Сумської обласної ради подано до суду клопотання про колегіальний розгляд справи від 07.03.2024 (вх.№1288).
14.03.2024 керівником Конотопської окружної прокуратури подано до суду пояснення щодо клопотання про надання додаткових доказів від 13.03.2024 № 50-714-23.
14.03.2024 представником відповідача адвокатом Сутковим А.М. подано додаткові пояснення щодо необхідності призначення судової експертизи від 13.03.2024.
Ухвалою суду від 14.03.2024 задоволено клопотання позивача про колегіальний розгляд справи від 07.03.2024 (вх.№1288); постановлено призначити колегіальний розгляд справи № 920/639/23; передано матеріали справи № 920/639/23 для автоматизованого визначення складу колегії суддів.
Відповідно до Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.03.2023 визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя: Соп'яненко О.Ю., судді Жерьобкіна Є.А., Вдовенко Д.В.
Ухвалою суду від 21.03.2024 прийнято справу № 920/639/23 до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Соп'яненко О.Ю., судді Жерьобкіна Є.А., суддя Вдовенко Д.В.; призначено підготовче засідання на 11.04.2024, 12:00.
11.04.2024 представником третьої особи - державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Є.Г. подано до суду додаткові пояснення у справі від 10.04.2024, в яких просить при розгляді даної справи врахувати правозастосовні позиції Міністерства юстиції з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, викладені у висновку Центральної колегії міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 15.02.2024, на підставі якої був прийнятий наказ Міністерства юстиції України №502/5 від 22.02.2024 “Про задоволення скарги».
Ухвалою від 11.04.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи з питань землеустрою від 04.12.2023 (вх.№4754) (з урахуванням доповнень до клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою від 29.01.2024 (вх.№493)); відклав підготовче засідання на 08.05.2024, 12:00.
08.05.2024 представником відповідача подано до суду клопотання про долучення доказів від 07.05.2024 (вх.№1363), в якому просить долучити до матеріалів даної справи надані докази, а саме копію договору №238 на проведення судової експертизи з питань землеустрою від 23.04.2024, копію висновку експерта №0092 від 06.05.2024 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою за письмовою заявою міського голови Буринської міської ради Сумської області Віктора Ладухи, картку атестованого судового експерта Майстренка І.О.
В судовому засіданні 08.05.2024 за участю представника позивача - Кулинич Л.С., представників відповідача - Дериземля В.В., Сутковий А.М. (в режимі відеоконференції), прокурора - Тихонова О.М., третьої особи на стороні позивача 1 - Литвиненко В. та третьої особи на стороні відповідача - Цуканов В.В. оголошено перерву у підготовчому засіданні на 06.06.2024, 11:00. Ухвалою суду від 08.05.2024 повідомлено третю особу - Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп" про оголошення перерви у підготовчому засіданні на 06.06.2024, 11:00.
05.06.2024 керівником Конотопської окружної прокуратури подано заперечення на клопотання про залучення до матеріалів справи висновку експерта від 06.05.2024, в яких обгрунтовує свою позицію щодо висновку експерта та просить не брати до розгляду висновок експерта №0092 від 06.05.2024 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою за письмовою заявою міського голови Буринської міської ради Сумської області Віктора Ладухи. Аналогічні заперечення надійшли від керівника Конотопської окружної прокуратури через систему “Електронний суд» 05.06.2024 у формі заяви.
06.06.2024 представником відповідача подані додаткові пояснення у справі стосовно заперечень прокурора щодо долучення до матеріалів справи висновку експерта №0092 від 06.05.2024. Також подані додаткові пояснення із судовою практикою в аналогічній справі та правову позицію Верховного Суду з питань, подібних тим, що є предметом розгляду у даній справі.
У судовому засіданні 06.06.2024 постановлено протокольну ухвалу, якою долучено до матеріалів даної справи надані представником відповідача адвокатом Сутковим А.М. докази, які подані разом із клопотанням про долучення доказів та додатковими поясненнями.
Також ухвалою суду від 06.06.2024 підготовче провадження у справі № 920/639/23 - закрито; призначено розгляд справи по суті на 27.06.2024, 12:00.
27.06.2024 представником відповідача подані додаткові пояснення у справі від 26.06.2024, в яких, зокрема, щодо заяв прокурора про часткові накладання сформованих земельних ділянок на земельні ділянки, що на думку прокурора, відповідно до планово-картографічних матеріалів перебувають у постійному користуванні ДП «Буринський агролісгосп», представник відповідача доводить до відома суду новітню судову практику Верховного Суду з цього питання в аналогічних справах. Вказані пояснення надійшли до суду через систему «Електронний суд», а також аналогічні пояснення подано представником відповідача електронною поштою.
В судовому засіданні 27.06.2024 за участю представника позивача - Кулинич Л.С., представників відповідача - Дериземля В.В., Сутковий А.М. (в режимі відеоконференції), прокурора - Кошлякової А.Ю., та третьої особи на стороні відповідача - Цуканов В.В. оголошено перерву у розгляді справи по суті на 14.08.2024, 11:30. Ухвалою суду від 27.06.2024 повідомлено третіх осіб на стороні позивача - Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп" та Буринське Дочірнє Агролісогосподарське Підприємство "Буринський Агролісгосп" про оголошення перерви у розгляді справи по суті на 14.08.2024, 11:30. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Суткового А.М.
У зв'язку з відпусткою судді - члена колегії Жерьобкіної Є.А. 14.08.2024, судове засідання у даній справі не відбулося. Ухвалою суду від 19.08.2024 призначено розгляд справи по суті на 24.09.2024, 11:30. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Суткового А.М.
У зв'язку з відпусткою головуючого судді Соп'яненко О.Ю. розгляд справи 24.09.2024 не відбувся, ухвалою суду від 07.10.2024, призначено розгляд справи по суті на 12.11.2024, 12:00. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Суткового А.М.
У зв'язку із навчанням судді - члена колегії Жерьобкіної Є.А. розгляд справи №920/639/23 12.11.2024, ухвалою суду від 19.11.2024 призначено розгляд справи по суті на 09.12.2024, 14:30. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Суткового А.М.
09.12.2024 представником третьої особи державного реєстратора, адвоката Цуканова В.В. подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату від 09.12.2024.
Судове засідання 09.12.2024 у справі №920/639/23 не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, згідно ухвали суду від 11.12.2024 призначено розгляд справи по суті на 22.01.2025, 11:30. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Суткового А.М.
Судове засідання 22.01.2025 у справі №920/639/23 не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, згідно ухвали суду від 23.01.2025 призначено розгляд справи по суті на 19.02.2025, 11:00. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Суткового А.М.
Також судове засідання 19.02.2025 у справі №920/639/23 не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, згідно ухвали суду від 20.02.2025 призначено розгляд справи по суті на 10.03.2025, 12:00. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Суткового А.М.
В судовому засіданні 10.03.2025 за участю представників відповідача - Ткаченко С.М., Сутковий А.М. (в режимі відеоконференції), прокурора - Кошлякової А.Ю., та третьої особи на стороні відповідача - Цуканов В.В. оголошено перерву у розгляді справи по суті на 03.04.2025, 11:00 год для безпосередньо дослідження доказів у справі. Також ухвалою суду від 11.03.2025 повідомлено позивача - Сумську обласну раду; третіх осіб на стороні позивача - Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп" та Буринське Дочірнє Агролісогосподарське Підприємство "Буринський Агролісгосп" про оголошення перерви у розгляді справи по суті на 03.04.2025, 11:00.
02.04.2025 представником відповідача подано до суду клопотання від 02.04.2025, в якому просить відкласти судове засідання у даній справі, призначене на 03.04.2025 на іншу дату.
03.04.2025 представником третьої особи Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп" подано заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи від 02.04.2025.
Судове засідання 03.04.2025 у справі №920/639/23 не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, ухвалою суду від 03.04.2025 призначено розгляд справи по суті на 23.04.2025, 11:30. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Суткового А.М.
У зв'язку з відпусткою судді Соп'яненко О.Ю. розгляд справи 23.04.2025 не відбувся, ухвалою суду від 24.04.2025, призначено розгляд справи по суті на 13.05.2025, 11:30.
12.05.2025 представником третьої особи Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп" подано клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи від 10.05.2025.
Судове засідання 13.05.2025 у справі №920/639/23 не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, ухвалою суду від 13.05.2025 призначено розгляд справи по суті на 10.06.2025, 11:00.
30.05.2025 керівником Конотопської окружної прокуратури подано до суду заяву від 29.05.2025 №50-3364вих25 (вх.№3111), в якій просить повернути розгляд справи №920/639/23 до стадії підготовчого провадження.
30.05.2025 представником Сумської обласної ради подано до суду клопотання, в якому просить задовольнити клопотання керівника Конотопської окружної прокуратури щодо повернення розгляду справи №920/639/23 до стадії підготовчого провадження.
03.06.2025 представником відповідача подано заперечення на заяву прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження від 03.06.2025, в яких просить залишити без задоволення заяву керівника Конотопської окружної прокуратури щодо повернення розгляду справи до стадії підготовчого провадження.
10.06.2025 представником третьої особи Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп" подано клопотання про відкладення розгляду справи №136 від 09.06.2025.
В судовому засіданні 10.06.2025 за участю представників відповідача - Ткаченко С.М., адвоката Сутковського А.М. (в режимі відеоконференції), адвоката Маринушкіна А.Г. (в режимі відеоконференції), прокурора - Кошлякової А.Ю., оголошено протокольну ухвалу, якою у задоволенні заяви (вх. № 3111 від 30.05.2025) керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Сумської обласної ради та клопотання (вх. № 2600 від 30.05.2025) Сумської обласної ради, про повернення розгляду справи № 920/639/23 до стадії підготовчого провадження - відмовлено; клопотання (вх. № 2777 від 10.06.2025) представника Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп" про відкладення розгляду або оголошення перерви у судовому засіданні у даній справі - задоволено; оголошено перерву у розгляді справи по суті на 03.07.2025, 11:45 год для безпосередньо дослідження доказів у справі.
18.06.2025 представником Сумської обласної ради подано до суду заяву від 18.06.2025, в якій повідомляє, що представник Кулинич Л.С. буде перебувати у відпустці, а тому відсутня технічна можливість щодо забезпечення участі представника у судовому засіданні 03.07.2025 у режимі відеоконференції. Також представником 19.06.2025 подано додатково клопотання про перенесення розгляду справи на іншу у зв'язку з відпусткою представника.
02.07.2025 представником відповідача подано до суду письмовий виступ у судових дебатах від 23.06.2025, в яких зокрема просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неефективний спосіб захисту, обраний прокурором.
Судове засідання 03.07.2025 у справі № 920/639/23 не відбулось у зв'язку з відпусткою головуючого судді Соп'яненко О.Ю. (з 27.06.2025 по 11.07.2025). У подальшому з 14.07.2025 по 15.08.2025 у відпустці перебувала член колегії суддя Жерьобкіна Є.А., з 13.08.2025 по 22.08.2025 - головуючий суддя Соп'яненко О.Ю.
Ухвалою суду від 25.08.2025 призначено розгляд справи по суті на 04.09.2025, 14:30. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції за участю представників сторін.
03.09.2025 представником третьої особи Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп" подано клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи №136 від 02.09.2025.
Відповідно до ухвали суду від 05.09.2025 призначено розгляд справи по суті на 24.09.2025, 12:00. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції за участю представників сторін.
Судове засідання 24.09.2025 у справі №920/639/23 не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, ухвалою суду від 24.09.2025 призначено розгляд справи по суті на 07.10.2025, 14:30.
03.09.2025 представником третьої особи Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп" подано клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи №136 від 02.09.2025.
У судовому засіданні 07.10.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Сумської обласної ради.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №3-рп/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Із урахуванням того, що “інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Керівник Конотопської окружної прокуратури Сумської області, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.
Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, яка є органом місцевого самоврядування, до повноважень якої належить, зокрема, розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народ. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Аналогічні положення містяться і у ст. ст. 1, 2 ЗК України, відповідно до яких земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Аналіз норм Конституції України, Земельного кодексу України свідчить, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у земельних правовідносинах діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи ці повноваження, вказані органи вступають у правовідносини з юридичними та фізичними особами.
Реєстрація органом місцевого самоврядування права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення, що перебувають у користуванні комунального спеціалізованого підприємства та у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області з порушенням земельного законодавства та без належних на те законодавчих підстав, створює передумови використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та порушує інтереси держави в особі Сумської обласної ради.
У даному випадку, порушення інтересів держави полягає в безпідставному вибутті із володіння об'єднаних територіальних громад Сумської області земельних ділянок лісогосподарського призначення, а саме незаконної реєстрації права власності Буринської міської ради, чим порушуються норми Конституції України, Земельного та Лісового кодексів України.
Поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким чином, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому надано повноваження органу виконавчої влади.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 №587/430/16-ц та від 15.10.2019 №903/129/18 дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду належного суб'єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають підстави для звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
З огляду на викладене, у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» до звернення з даним позовом до суду прокурором повідомлено уповноважені органи про наявність факту порушень інтересів держави, який полягає у неправомірному вибутті спірної земельної ділянки із державної власності, та надано останнім можливість протягом розумного строку відреагувати на вказане порушення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Водночас, згідно ч. 2 ст. 122 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Згідно з п.п. 20, 21 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання: щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; регулювання земельних відносин.
Оскільки до п. а ст. 8 Земельного кодексу України розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, належить до повноважень обласних рад Конотопською окружною прокуратурою листами від 16.03.2023 № 50-1499вих23, та від 06.03.2023 №50-1279вих23 в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» повідомлено Сумську обласну раду про виявлені порушення.
За результатами розгляду вказаних листів окружної прокуратури Сумською обласною радою надано відповіді від 23.03.2023 № 01-24/313 та від 13.03.2023 №01-24/313, згідно з якими вона повідомила, що не вживала заходів для скасування реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку та витребування їх із чужого незаконного володіння у зв'язку відсутністю коштів для сплати судового збору. Також, додала, що підтримує позицію Конотопської окружної прокуратури та не заперечує щодо її звернення в інтересах держави до суду згідно зі ст. 23 Закону України “Про прокуратуру».
Таким чином, прокуратурою повідомлено Сумську обласну раду про виявлені порушення, однак, вказаний орган самостійно не звернувся до суду з позовом, тому це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.02.2019, у справі №905/803/18.
З огляду на викладене окружна прокуратура звертається до суду в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, як органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також залучається в якості третьої особи ДП “Буринський агролісгосп», як постійного користувача землями лісогосподарського призначення, на яких знаходяться спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920981400:02:002:0108, 5920981400:02:002:0107, 5920983600:08:001:0078, у зв'язку з бездіяльністю позивача, про що повідомлено обласну раду листом від 23.03.2023.
Отже, з урахуванням тієї обставини, що Сумська обласна рада упродовж тривалого часу (з дня реєстрації права власності на земельну ділянку) у судовому порядку не вжила заходів щодо витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, має місце бездіяльність зазначеного органу.
Вказане свідчить про нездійснення суб'єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» є виключною підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред'явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.
З огляду на зазначене, судом встановлено, що саме пасивна поведінка позивача після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.
Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Конотопською окружною прокуратурою під час вивчення додержання вимог земельного законодавства встановлені порушення інтересів держави щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення Буринською міською радою, якою, на думку прокурора, незаконно зареєстровано право власності місцевої територіальної громади на 3 земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920981400:02:002:0108, 5920981400:02:002:0107, 5920983600:08:001:0078, у склад яких увійшли земельні ділянки лісогосподарського призначення об'єднаної територіальної громади Сумської області, які перебувають у постійному користуванні Дочірнього Агролісогосподарського підприємства “Буринський агролісгосп» обласного комунального підприємства “Сумиоблагроліс».
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Буринської міської ради Жахаловим Є.Г. на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), з індексними номерами: 62753366 від 05.01.2022, 62753109 від 05.01.2022, 62752880 від 05.01.2022, за Буринською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920981400:02:002:0108 площею 65,3129 га; 5920981400:02:002:0107 площею 8,6937 га; 5920983600:08:001:0078 площею 61,3579 га.
Водночас, згідно довідки спеціаліста-геодезиста Конотопського міськрайонного виробничого підрозділу Сумської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру» від 09.06.2023:
- земельна ділянка з кадастровим номером 5920981400:02:002:0108, площею 65,3129 га, частково накладається на координати лісонасаджень ДП “Буринський агролісгосп» - квартал 22 виділ 8; (Верхньосагарівська сільська рада) площа накладення 16,9576 га;
- координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920981400:02:002:0107 площею 8,6937 га, частково накладаються на координати лісонасаджень ДП “Буринський агролісгосп» квартал 51 виділ 9 (Верхньосагарівська сільська рада); площа накладення 8,6233 га;
- координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920983600:08:001:0078 площею 61,3579 га, частково накладаються на координати лісонасаджень ДП “Буринський агролісгосп» квартал 30 виділ 10, 11, 13, 14 (Жуківська сільська рада); площа накладення 16,6659 га.
Обґрунтовуючи підстави перебування зазначених земельних ділянок у постійному користуванні третьої особи-1, прокурор зазначає, що відповідно до ст. 6 Лісового кодексу України від 21.01.1994 № 3852-Х1І (в редакції станом на 11.05.2000) та Земельного Кодексу України від 18.12.1990 № 561-XIІ (в редакції станом на 12.07.2000), усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України.
Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства.
Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.
Частиною 1 статті 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції станом на 12.07.2000) у державній власності перебували усі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Згідно з абз. 3 ч.2 цієї статті суб'єктами права державної власності на землю виступають: обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 13 Лісового кодексу України (в редакції станом на 11.05.2000) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.
Також п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XIІ (в редакції станом на 12.07.2000) передбачалося, що до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу; вилучення земель відповідно до статті 31 цього Кодексу.
Стаття 19 Земельного кодексу України, у редакції станом на 11.05.2000, передбачала право обласних рад на надання земельних ділянок із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1,2, 3 і 5 цієї статті.
Стаття 31 ЗК України, у редакції станом на 11.05.2000, передбачала, що вилучення земель на території області за межами населених пунктів провадиться за рішенням обласної ради у разі їх надання: для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд, крім випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу; для будівництва промислових підприємств, інших несільськогосподарських потреб, а також в усіх інших випадках, крім передбачених частинами другою і четвертою цієї етапі та статтями 32 і 33 цього Кодексу.
Поряд з цим ст. 9 Лісового кодексу України (в редакції станом на 11.05.2000) визначала, що користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства.
Як вбачається з п. п. 3.1 та 3.2 статуту ДП “Буринський агролісгосп», затвердженого 09.04.2019, основною метою діяльності цього суб'єкта господарювання є реалізація державної та регіональної політики розвитку лісового господарства, раціональне використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих Засновником обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.
Предметом діяльності дочірнього підприємства для реалізації зазначеної мети є: спеціалізоване ведення лісового господарства у районі; господарська діяльність, яка здійснюється відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини 7 статті 19 Земельного кодексу України, в редакції станом на 11.05.2000, надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.
Згідно з п.21 ч.1 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997, виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Рішенням Сумської обласної ради “Про створення Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Сумиоблагроліс» від 02.06.2000 створено Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство “Сумиоблагроліс» з правом юридичної особи та фінансуванням за рахунок коштів державного бюджету на лісове господарство в системі агропромислового комплексу області та доходів від господарської діяльності.
Наказом Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Сумиоблагроліс» від 12.07.2000 №1 створено Буринське агролісництво.
Рішенням Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області “Про вилучення та надання земельних ділянок» від 15.08.2000 погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування, площею 195,4 га, з яких сіножатей - 0,5 га, пасовищ - 4,8 га, лісових площ - 187,9 га, з земель запасу сільської ради.
Рішенням Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області “Про вилучення та надання земельних ділянок» від 15.08.2000 погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування, площею 264,5 га, з яких сіножатей - 5,4 га, пасовищ - 6,7 га, лісових площ - 237,2 га, під водою - 2,9 га, з земель запасу сільської ради.
Рішенням одинадцятої сесії двадцять третього скликання Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області “Про вилучення та надання земельних ділянок» від 19.08.2000 погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування площею 153,4 га, з яких сіножатей - 5,2 га, пасовищ - 0,4 га лісових - 1 12,9 га, боліт - 34,9 га, з земель запасу сільської ради.
У рішенні Сумської обласної ради від 19.10.2000 “Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» обласна рада, розглянувши проекти відведення земельних ділянок, підготовлені у відповідності ст.ст. 12, 19, 31 Земельного кодексу України та ст. 13 Лісового кодексу України, враховуючи згоду землевласників та землекористувачів, сільських, селищних, міських та районних рад, вирішила вилучити та надати у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області дочірнім агролісогоподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Сумиоблагроліс» для ведення лісового господарства в розрізі суб'єктів земельних відносин на площах та угіддях згідно з додатком.
Як вбачається з додатку до вказаного рішення, Буринському агролісництву надано в постійне користування 2 293,7 га земель, у склад яких увійшли у тому числі земельні ділянки надані вказаними сільськими радами.
У подальшому, наказом ОКАП “Сумиоблагроліс» від 28.02.2002 № 19 реорганізовано дочірнє агролісогосподарське підприємство “Буринське агролісництво» в дочірнє агролісогосподарське підприємство “Буринський агролісгосп».
На момент прийняття позивачем 19.10.2000 рішення, до його компетенції відносились питання надання земельних ділянок з усіх категорій земель, у тому числі лісогосподарського призначення, у тому числі за рахунок вилучення земель.
На підставі рішення обласної ради та зазначених вище проектів відведення земельних ділянок ДП “Буринський агролісгосп» виготовлено лісовпорядну документацію.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, в редакції згідно з Законом від 28.04.2021 № 1423-1X, визначалося, що до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, що до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення, тощо, регламентуються галузевими нормативними документами.
У вказаній редакції п. 5 Перехідних положень Лісового кодексу України упорядковувалися лише права постійного користування земельними лісовими ділянками державних лісогосподарських підприємств. Разом із тим, стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України (абз. 2 п. 5.2 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 у справі №1-17/2005 (№ 5-рп/2005).
Крім цього, відповідно до Закону України від 20.06.2022 №2321-ІХ п. 5 р. VIII “Прикінцеві положення» Лісового Кодексу України був викладений у наступній редакції: “до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 01.01.2027, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування».
Отже, прокурор вважає, що право постійного користування земельними ділянками ДП “Буринський агролісгосп» підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Згідно ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Як вбачається з п. 1.1-1.3 статуту ДП “Буринський агролісгосп», затвердженого 09.04.2019, вказане підприємство є дочірнім підприємством Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Сумиоблагроліс», що засноване на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області. Управління майном здійснює Сумська обласна рада (далі - Власник) через Засновника.
Засновником Дочірнього підприємства є Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство “Сумиоблагроліс».
Відповідно до пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Пунктом 7 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245 визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Закон № 5245 набрав чинності 01.01.2013.
Таким чином, з 01.01.2013 земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та які перебувають у постійному користуванні обласної ради, обласних комунальних підприємств, установ, організацій, належать до земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до виключних повноважень обласних рад належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частиною другою пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.
Таким чином, обласні ради здійснюють функції власника майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у тому числі землею. А тому земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні ДП “Буринський агролісгосп» належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, управління якою здійснює Сумська обласна рада.
Відтак розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області відноситься до повноважень обласної ради.
Рішенням Буринської міської ради “Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності на території Буринської міської ради» від 16.07.2021 з посиланням на Закони України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» та “Про землеустрій» надано дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності на території Буринської міської ради.
На думку прокурора, зазначене рішення відповідача було прийнято без дотримання вимог діючого на момент його прийняття законодавства, а саме: Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно з пунктом 58, доповнено розділ X “Перехідні положення» пунктом 24, згідно з яким землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім певної категорії земель, в число яких увійшли землі лісогосподарського призначення (підпункт “в» пункту 24 розділу X “Перехідні положення» Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 57 Закону України “Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-ІV технічна документація з землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється за рішенням власників (розпорядників) земельних ділянок або за рішенням сільських, селищних, міських рад.
Буринська міська рада листом від від 23.11.2021 № 2586 звернулася до Північної регіональної філії ДП «Українське аерогеодезичне підприємство» з проханням розробити технічну документацію щодо інвентаризації земельних ділянок.
Як вбачається з Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності розташованих на території Буринської міської ради розробленої Північною регіональною філією ДП «УкрДАГП» на підставі договору від 09.12.2021 № 860, об'єктом інвентаризації є 4 земельних ділянки (Ділянка 1 - площею 8,6937 га, Ділянка 2 - 36,6345 га, Ділянка 3 - 61,3579 га, Ділянка 4 - 65,3139 га).
Згідно з класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) цільове призначення земельних ділянок, які підлягають інвентаризації - 09.01 (для ведення лісового господарства та супутніх з ним послуг). Склад угідь відповідно до класифікації видів земельних угідь (КВЗУ) 0005.01, вкриті лісовою рослинністю.
Також прокурор зазначає, що в порушення вимог ст. 29 Закону України “Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV Технічна документація з землеустрою земельних ділянок під вкритою лісовою рослинністю комунальної власності на території Буринської міської ради на 3 земельні ділянки площею: 65,3139 га, 8,6937 га та 61,3579 га, з постійним користувачем земель лісогосподарського призначення не погоджувалася та жодним суб'єктом не затверджувалась.
Незважаючи на вказане розпорядженням міського голови від 30.12.2021 № 26-ОД “Про здійснення державної реєстрації земельних ділянок комунальної власності за межами населених пунктів Буринської міської ради», доручено начальнику відділу правового забезпечення апарату виконавчого комітету Буринської міської ради звернутися до суб'єкта державної реєстрації для проведення державної реєстрації права комунальної власності на 13 земельних ділянок, в число яких увійшли ділянки з кадастровими номерами: 5920981400:02:002:0108, 5920981400:02:002:0107, 5920983600:08:001:0078, що є предметом цього спору.
Як результат, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Буринської міської ради Жахаловим Є.Г. на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62753366 від 05.01.2022, 62753109 від 05.01.2022, 62752880 від 05.01.2022 за Буринською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920981400:02:002:0108, 5920981400:02:002:0107, 5920983600:08:001:0078.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно документами, поданими для державної реєстрації, були: Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-1X, а також витяги з Державного земельного кадастру.
Разом з цим, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» не передбачено перехід у комунальну власність розташованих поза межами населених пунктів земель лісогосподарського призначення.
Таким чином, відповідач, реєструючи за собою право комунальної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 5920981400:02:002:0108 (площею 65,3139 га), 5920981400:02:002:0107 (площею 8,6937 га), 5920983600:08:001:0078 (площею 61,3579 га), порушив вимоги ст. 8 Земельного кодексу України, п. 24 розділу X “Перехідні положення» Земельного кодексу України, Закону України “Про землеустрій».
Отже, на думку прокурора, оскільки у склад земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920981400:02:002:0108, 5920981400:02:002:0107, 5920983600:08:001:0078, увійшли землі, які перебувають у постійному користуванні ДП «Буринський агролісгосп» та є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, то скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради на них, є ефективним способом захисту прав та законних інтересів обласної ради.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
За змістом ст. 4 ГПК України процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Згідно з ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.01.2021 по справі № 916/1415/19 заначила, що розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 заява № 38722/02).
Отже, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.
У даній справі прокурор звернувся до суду з вимогами до Буринської міської ради про повернення Сумській обласній раді земельних ділянок шляхом скасування державної реєстрації права власності, тобто прокурор звернувся з негаторним позовом, а також просив скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок.
Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що в разі якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц.
Звертаючись до суду з даним позовом прокурор зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222985900:02:001:0171, площею 30 га перебувала в постійному користуванні відповідача, обліковується як землі державної власності та не підлягає приватизації, а тому набуття відповідачем її у приватну власність порушує право власності держави на цю земельну ділянку.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, негаторним позовом є позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Віндикаційний позов є речовим позовом, який належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає у вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).
Тобто, предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого власника до особи, яка незаконно фактично володіє майном, про його повернення (витребування) із чужого незаконного володіння.
Володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв'язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така інша особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може (подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19.03.2025 у справі № 927/222/24).
Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави, заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності (подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
У постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) у порядку статті 387 Цивільного кодексу України є належним та ефективним способом захисту права власності. Подібні висновки також викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (на яку посилається Буринська міська рада) та постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
За змістом частини 3 статті 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що в разі якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц).
Як установлено судом 05.01.2022 за Буринською міською радою зареєстровано право приватної власності на 3 земельні ділянки з кадастровими номерами 5920981400:02:002:0108, 5920981400:02:002:0107, 5920983600:08:001:0078.
За твердженням прокурора, позивач позбавлений права володіння спірними земельними ділянками.
Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).
Отже, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.112018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 в справі N 916/585/18 (916/1051/20) .
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Дана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на обрання позивачем неефективного способу захисту свої прав.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.
Зважаючи на відмову у задоволенні позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Сумської обласної ради до відповідача: Буринської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Буринське Дочірнє Агролісогосподарське Підприємство "Буринський Агролісгосп", 2. Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Євгена Геннадійовича, про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації - відмовити.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повне рішення підписано 05.11.2025 у зв'язку з відпусткою та тимчасовою непрацездатністю судді члена-колегії Вдовенко Д.В. з 16.10.2025 по 28.10.2025 та відрядженням головуючого судді Соп'яненко О.Ю. з 23.10.2025 по 04.11.2025.
Головуючий суддя О.Ю. Соп'яненко
Суддя Є.А. Жерьобкіна
Суддя Д.В. Вдовенко