адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
про забезпечення позову
06.11.2025 м. Полтава Справа № 917/1686/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С., розглянувши матеріали
заяви про забезпечення позову Державного спеціалізованого підприємства «Об'єднання «Радон», у справі
за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Об'єднання «Радон», код ЄДРПОУ 43068161, вул. Пирогівський шлях, 50, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка", код ЄДРПОУ 25155206 вул. Кириченко Раїси, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36020
про стягнення 13 651 890,12 грн,
без виклику та повідомлення сторін,
ухвалив наступне:
1. 29.08.2025 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Державного спеціалізованого підприємства «Об'єднання «Радон» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" про стягнення 13 651 890,12 грн авансу за Договором про виконання будівельних робіт з "Капітального ремонту станції дезактивації (літера А) по вул. Пирогівський шлях, 50 в Голосіївському районі міста Києва. Коригування." від 22.11.2024 за № 237/11-24 (надалі - Договір), укладеним між сторонами спору.
Підставою позову є неповернення відповідачем позивачу 13 651 890,12 грн авансу сплаченого позивачем за Договором, в результаті припинення цього Договору.
2. У зв'язку з наявністю обставин, які на думку заявника можуть привести до ускладнення або неможливості виконання можливого майбутнього рішення у справі, позивач звертався до господарського суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову на стадії розгляду справи.
В результаті розгляду зазначеної заяви, ухвалою суду від 09.10.2025, суд відмовив у забезпеченні позову, через те, що, обставини, які свідчили б про здійснення відповідачем недобросовісних дій з обґрунтувань та доказів наданих сторонами спору, судом не встановлено. Так само як і не встановлено потенційні труднощі, які можуть настати для позивача, у разі задоволення його позову у справі.
3. В подальшому, 05.11.2025 до суд надійшла нова заява про забезпечення позову подана позивачем у справі.
СУТЬ ЗАЯВИ, ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ЗАЯВНИКА (ПОЗИВАЧА У СПРАВІ)
3. Позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" (ідентифікаційний код юридичної особи 25155206), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських установах, розрахункових рахунках, відкритих в органах державного казначейства України, інших фінансово-кредитних установах у розмірі 13 578 890,12 грн. грн.
4. Подану вдруге заяву про забезпечення позову, заявник обґрунтовує тим, що з минолого підготовчого засідання (09.10.2025), відповідач не звертався до позивача з будь-яким клопотанням про відстрочення/розстрочення/укладення мирової угоди щодо вирішення спірного питання повернення державних коштів, а єдиною оплатою з боку відповідача є сплата ним коштів у розмірі 73000 грн, що була здійснена 06.10.2025, і зазначалася відповідачем, як підстава для обґрунтування позиції щодо наміру виконати можливе рішення суду у майбутньому.
Такі обставини вказують на недобросовісність відповідача.
5. Останні бюджетні кошти зараховані ТОВ «Ремтехналадка» датуються 26.09.2025, іншого руху коштів не відбулося. Що на думку заявника спростовує обставину платоспроможності відповідача і підтверджує, що вказані на рахунках кошти можуть бути швидко виведені або використані на інші цілі, ускладнюючи подальше виконання рішення.
6. Також заявник зазначає, що ТОВ «Ремтехналадка» не здійснює жодних судових заходів на повернення суми попередньої оплати, яка була здійснена ними на користь ТОВ «Будгазконсалтінг ЛТД» з метою виконання Договору, укладеного між сторонами цієї справи.
7. Крім того, заявник посилається на те, що відповідач фактично зловживає своїми процесуальними правами висловлюючи намір погасити заборгованість на стадії судових розглядів спорів, проте фактично такі дії не здійснює. Така поведінка на думку позивача вбачається у справі № 917/2081/24, в якій судом вже ухвалене рішення про стягнення коштів з відповідача.
8. На переконання заявника прямим і реальним ризиком неможливості виконання майбутнього можливого рішення у справі, незалежно від наявності чи відсутності недобросовісних дій є те, що у відповідача відсутнє нерухоме майна та мізерний статутний капітал.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ
9. Відповідно до частини 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
З системного аналізу зазначеної статті також випливає, що у разі виникнення у суду необхідності з'ясувати певні обставини, розгляд такої заяви може розглядатися з викликом сторін.
Так, при розгляді цієї заяви, необхідності з'ясування певних обставин з метою розгляду заяви у суду не виникла.
Тому суд розглядає заяву без повідомлення і виклику сторін.
10. При визначені обставин, які підлягають доведенню за даною заявою про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього (п. п. 52, 54 постанови ВПВС від 25.08.20р. у справі № 910/13737/19).
11. Забезпечення майнового позову полягає у вжитті судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за таким позовом та спрямовані проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо (див. постанови ВПВС від 12.02.20р. у справі № 381/4019/18 , від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
12. Процесуальний інститут забезпечення позову покликаний уникнути реальних ризиків реалізації в майбутньому актів правосуддя щодо задоволених вимог позивача, однак при його застосуванні важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також відсутність факту зловживання позивачем процесуальними правами на подання відповідної заяви та недопущення факту порушення прав та законних інтересів відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані (постанова ВПВС від 18.05.21р. у справі № 914/1570/20).
13. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому законодавець не знімає з заявника тягар доведення перед судом обґрунтованості заяви про забезпечення позову та підтвердження доводів відповідними доказами.
14. За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
15. Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою, в тому числі співмірність зазначених вимог з предметом позову та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Суд має встановити наявність обставин, які свідчать, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову (постанови Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17, від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19 та ін.).
16.Таким чином, заявник зобов'язаний надати достатні докази, що підтверджують наявність обставин, що є підставою для обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
17. Спір, у рамках якого подано заяву про забезпечення позову є майновим, виник із правовідносин сторін з приводу виконання умов Договору, який був розірваний за ініціативою заявника, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором у встановлені строки та у встановленому порядку.
В ході реалізації сторонами Договору, заявник перерахував передплату на рахунок відповідача в сумі 13 651 890,12 грн, повернення якої є предметом розгляду цієї справи.
18. Перешкодами для повернення зазначеної суми коштів для відповідача, згідно наданих усних пояснень, є здійснення ним розрахунків з третьою особою (ТОВ «Будгазконсалтинг ЛТД»), яка мала поставити відповідачу обладнання, з використанням якого відповідач мав виконати укладений між сторонами цього спору Договір. Зазначені кошти відповідачу не повернуті.
На момент розгляду заяви, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про наявність судового спору до ТОВ «Будгазконсалтинг ЛТД» ініційованого відповідачем.
19. Обставину наявності у відповідача боргу перед позивачем в сумі 13 651 890,12 грн, у вигляді авансу за Договором про виконання будівельних робіт, що укладений між сторонами цього спору, відповідач не заперечує.
20. З матеріалів доданої до заяви вбачається, що підприємство-відповідач ТОВ «Ремтехналадка» зареєстроване 22.09.1997. Має юридичну адресу вул. Кириченко Раїси, 1 м. Полтава. Діє у складі єдиного засновника ОСОБА_1 , з часткою у статутному капіталі яка складає 14300,00 грн, що вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.05.2024, наданого раніше заявником.
21. Станом на 06.10.2025 нерухоме майно у відповідача відсутнє (Довідка про відсутність нерухомості наявна в матеріалах справи).
22. З роздруківки інформації з веб-сайту spending, що надана заявником у справі (https://spending.gov.ua/new/transactions), на рахунок відповідача останнє надходження коштів фіксується датою 26.09.2025, на загальну суму близько 1 500 000, 00 грн, з бюджетної установи. Інших надходжень від бюджетних установ не вбачається.
23. З, матеріалів справи також вбачається, відсутність будь-яких доказів про вжиття відповідачем дій спрямованих на часткове погашення боргу, з моменту - 09.10.2025, в той час як сама представник позивача підтвердила такий намір у судовому засіданні 09.10.2025.
24. Водночас, будь-яких доказів, про вжиття заходів, щодо повернення перерахованих відповідачем спірних коштів на користь третьої особи (ТОВ «Будгазконсалтинг ЛТД»), з метою виконання Договору у справі, з боку відповідача до матеріалів справи не надано.
25. Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення, враховуючи наступне.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
26. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача/ відповідачів з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
27. Згідно з ч. 2 статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
28. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 236 ГПК України).
29. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
30. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
30. Так, з обставин даної справи вбачається, що поведінка відповідача у справі є непослідовною.
Поряд з висловленим наміром вжити заходів щодо врегулювання цього спору, відповідач не вжив жодних активних дій на підтвердження свого наміру, що для суду свідчить про його недобросовісність.
31. При цьому, принцип добросовісності полягає у прагненні особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, а також вчиняти дії які направлені на реалізацію попередніх заяв чи позицій особи.
32. Водночас, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами (Постанова ВС від 18 жовтня 2021року у справі№ 299/3611/19).
33. Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
34. У цій справі, відповідач, раніше, повідомив суду про те, що ним здійснюється виконання інших державних контрактів, а тому накладення арешту на рахунки відповідача приведе до обставин, при яких відповідач не зможе здійснювати виконання ним інших контрактів.
При цьому, запевнивши суд, що ним вживаються заходи щодо повернення сплаченої ним суми 13 651 890,12 грн, що підлягає перерахуванню позивачу. Зазначив про намір здійснювати погашення заборгованості.
35. Разом з тим, в супереч заявленої позиції відповідача, останній жодним чином не проінформував суд про вжиті ним заходи.
Такий стан речей суд вбачає й з позиції позивача, який повторно звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, висловлюючи свої перестороги щодо вірогідної неможливості виконати майбутнього можливого рішення у справі.
36. Судом вже зазначалося, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
37. Так, розглядаючи вже вдруге питання про необхідність забезпечити позов у цій справі, суд враховує те, що не дивлячись на те, що на рахунки відповідача надходять кошти з інших бюджетних установ, спрямовані на виконання інших державних контрактів, зокрема будівництво укриттів, враховуючи недобросовісність поведінки відповідача по відношенню позивача, суд припускає можливість відповідача, в будь-який момент розпорядитися наявними коштами, без урахування майнових інтересів позивача, який на рівні з іншими контрагентами відповідача має право на задоволення своїх майнових вимог, шляхом погашення заборгованості, яку не заперечує відповідач.
38. Також суд враховує те, у випадку відсутності коштів на рахунку відповідача, задоволення майнових вимог позивача за рахунок майна відповідача гіпотетично буде не можливим, оскільки відповідно до встановлених судом обставин у відповідача відсутнє нерухоме майно, а статутний капітал складає лише 14300,00 грн, що набагато менше ніж ціна позову, що розглядається у цій справі.
39. При цьому, суд також враховує, що арешт коштів на рахунках означає, що гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому або без урахування інтересів позивача.
Крім того, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.
40. У суду немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21, та, як вже мотивував суд, у постанові ВС від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23.
41. Отже, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі призведе до більш негативних наслідків, ніж їх вжиття, оскільки діями відповідача та його реальним майновим станом підтверджується вірогідність виведення грошових коштів з рахунків боржника, уникнення виконання судового рішення та неможливість реалізації примусового стягнення коштів, через відсутність достатнього обсягу майна.
42. Суд також зазначає, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
43. На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що передбачені частиною другою статті 136 ГПК України підстави для вжиття заходів забезпечення позову наявні, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно викладеному, керуючись статтями 73-74, 77, 79-80, 136-137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Державного спеціалізованого підприємства «Об'єднання «Радон» про забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" (код ЄДРПОУ 25155206 вул. Кириченко Раїси, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36020), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських установах, розрахункових рахунках, відкритих в органах державного казначейства України, інших фінансово-кредитних установах у межах суми, що складає 13 578 890,12 грн.
Стягувачем за ухвалою суду є: Державне спеціалізоване підприємство «Об'єднання «Радон», код ЄДРПОУ 43068161, вул. Пирогівський шлях, 50, м. Київ.
Боржником за ухвалою суду є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка", код ЄДРПОУ 25155206 вул. Кириченко Раїси, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36020.
3. Оригінальний примірник ухвали, скріплений гербовою печаткою суду, направити стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, копію ухвали - боржнику через систему "Електронний суд".
Ухвала суду про забезпечення позову підписана і набрала законної сили 06.11.2025 та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Строк пред'явлення до виконання становить три роки.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суддя Юлія БАЙДУЖ