133/4102/25
3/133/2891/25
Іменем України
05.11.25 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дем'янова Ж.М., розглянувши матеріали, що надійшли від батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності раніше не притягався, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 490307 від 22.10.2025 року, водій ОСОБА_1 , 21.10.2025, о 21 год. 04 хв., за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н., м. Козятин, вул. Січових Стрільців, 4, керував транспортним засобом, автомобілем «Jeep Grand Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку, водій відмовився в медичному закладі КП «Калинівська ЦРЛ» висновок №294, чим порушив п.2.5. ПДР- відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, проїхав з працівниками поліції до КП "Калинівська ЦРЛ" Калинівської міської ради, не дивлячись на відсутність у нього будь-яких ознак наркотичного сп'яніння. В силу своїх фізіологічних особливостей просив відібрати у нього для обстеження кров або слину. Вказав, що з відеоматеріалів, які зафіксовані на бодікамери працівників поліції, останніми штучно вирізано фрагменти з 22:36 хв. по 22:56 хв, саме на яких зафіксовано діалог з медичними працівниками щодо можливості здачі аналізів в інший спосіб (кров, слина).
ОСОБА_1 пояснив, що спочатку здав мінімально-виділену кількість сечі, якої було недостатньо для провденення тесту, але після вживання 1,5 літра води здав необхідну кількість сечі, за результатами тесту якої наркотичних речовин не виявлено. Зазначене підтверджується відеоматеріалами, які надані працівниками поліції: 23 година 50 хвилина бодікамера №476097.
Зазначив, що згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 294 від 21.10.2025 ознак сп'яніння не виявлено. Не вдалось провести обстеження в повному обсязі в зв'язку із неможливістю провести швидкий тест на стан наркотичного сп'яніння, через мінімально-виділену кількість сечі освідуваним.
Вважає дії працівників поліції неправомірними та такими, що порушують права та свободи людини.
Дослідивши надані докази правопорушення у їх сукупності та логічному взаємозв'язку, у тому числі оглянувши додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч. 1 ст. 130 КпАП України, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв'язку із чим є обов'язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.
Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».
Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява №29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов'язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.
Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
За змістом ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу, що допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Диспозиція частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог якої інкримінується порушнику, передбачає дії, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п. 1-3 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція), огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться у закладах охорони здоров'я (перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій) або у спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам, лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому порядку відмовився.
Проте з відеозапису, долученого до адміністративного протоколу, вбачається, що ОСОБА_1 прослідував з поліцейськими до медичного закладу, виконував вказівки медичного персоналу для забезпечення можливості надати біологічні зразки (сечі), але фізіологічно йому не вдалося надати необхідний матеріал для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Лише після спливу двох годин, на протязі яких ОСОБА_1 перебував у лікарні, поліцейськими було складено протокол про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 11 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 визначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Водночас дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 11 цього розділу (п. 12 Інструкції).
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису (бодікамера №476097 22 година 23 хвилина) встановлено, що ОСОБА_1 звертається до медичного працівника щодо забрання аналізу крові з вени з огляду на неможливість здати сечу.
Факт, на який звертав увагу ОСОБА_1 при дачі пояснень суду, щодо вирізання фрагменту з 22:36 хв. по 22:56 хв, на якому зафіксовано, зі слів особи, що притягається до адміністративної відповідальності, діалог з медичними працівниками щодо можливості здачі аналізів в інший спосіб (кров, слина) встановлено судом при дослідженні зазначеного відезапису. З 22:36 хв. по 22:56 хв. відезапис відсутній.
Дослідженим відеозаписом з бодікамера №476097 встановлено, що після вживання значної кількості рідини (води) ОСОБА_1 о 23 годині 45 хвилин здав достатню для проведення дослідження кількість сечі. На відеозаписі о 23 годині 50 хвилині встановлено, що результат тестування на стан наркотичного сп'яніння є негативним.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, зазначене підтверджується наданими працівниками поліції відеодоказами.
Вказане не можна розцінити як відмову особи від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки не проходження відповідного огляду відбулося за відсутністю його прямого умислу на ухилення від такого, без його вини.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції». Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 251, 254, 256, 266, 268, 276-280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги чи протесту прокурора в Вінницький апеляційний суд через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Жанна ДЕМ'ЯНОВА