Рішення від 06.11.2025 по справі 917/872/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2025 м. Полтава Справа № 917/872/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С., при секретарі судового засідання Сахно А. В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Гранд-Агро", код ЄДРПОУ 36770300; вул. М. Грушевського, 16, оф. 1, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500

до Фермерського господарства «РВК», код ЄДРПОУ 43727154; вул. Молодіжна, 1А, с. Тури, Полтавський район, Полтавська область, 38443

про стягнення 6 772 776,00 грн,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання;

ухвалив рішення про таке:

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Предметом цього спору є стягнення заборгованості, що виникла за договором купівлі-продажу, укладеним між сторонами спору.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Позивач у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Агро", та відповідач, Фермерське господарство «РВК», 30.12.2024, уклали Договір купівлі-продажу товару за № ГА-360 (надалі - Договір; а. с. 9-10), строком дії з моменту його підписання сторонами і до кінця року, в якому він був укладений - 31.12.2025, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань (преамбула та п. 12.1. Договору).

2.2. Предметом Договору є зобов'язання Продавця (позивача у справі) поставити Покупцю (відповідачу у справі) товар, асортимент, кількість та ціна якого визначається додатками, та зобов'язання відповідача прийняти визначений товар та оплатити його вартість, а також відсотки за користування товарним кредитом (п. 1.1., п. 2.1. Договору).

2.3. Умовами Договору сторони визначили, що товар може передаватися покупцю партіями та вважається переданим з дати підписання видаткових накладних (п. 3.1., п. 3.2. Договору).

2.4. Додатком № 1 від 01.01.2025 до Договору (а. с. 11) сторони узгодили поставку гербіциду - Геліантекс, КС, 10X1л, кількістю 300 л, за ціною 15 600,55 грн з ПДВ, загальною вартістю 4 680 165,60 з ПДВ.

Зафіксувавши курс долара США Міжбанк (продаж) до гривні, що встановлений на міжбанківському валютному ринку України, 42,05 з еквівалентом ціни Товару за одиницю з ПДВ в доларах США Міжбанк (продаж) 371,0.

Еквівалент загальної вартості товару з ПДВ склав 111 300,01 доларів США.

Крім того, зазначеним додатком сторони визначили, що якщо курс долара США на міжбанку, у відповідності до гривні, на день оплати вище, ніж на день підписання Договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, застосовують формулу:

S=(A1|A2)*B, де:

S - ціна в гривнях на момент оплати;

В - ціна в гривнях на момент підписання даного договору та/або додатку;

А1 - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті оплати;

А2 - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті складання договору та/або додатку до даного договору.

2.5. Ідентичні умови оплати, визначені сторонами, відповідно до умов Договору.

Зокрема, у разі зміни курсу гривні до іноземної валюти (долару США та/або Євро) продавець має право провести перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, проте не оплаченого покупцем товару, згідно п. 5.4. цього договору (п. 2.5. Договору).

В свою чергу, відповідно до п. 5.4. п. 5 договору передбачено, що у тому випадку, коли комерційний курс іноземної валюти (долар США та/або Євро) до гривні, на день проведення розрахунків (оплати вартості товару відповідно до пункту 5.5. договору) є вищим за курс долара США та/або Євро на день укладення даного договору та/або додатку до договору, сторони для визначення належної до сплати суми вартості товару використовують вищезазначену формулу.

2.6. Умови оплати за Договором сторони узгодили наступним чином:

- 100% вартості товару, оплачується покупцем шляхом здійснення попередньої оплати.

При цьому, якщо сторони підписали додаток, в якому міститься інший графік оплати товару, то покупець оплачує товар відповідно до цього графіку. У випадку розбіжностей між положеннями Договору та додатком, перевага надається умовам визначеним у додатку (п.5.3. Договору);

- відвантажений, але не оплачений протягом 14-ти календарних днів від визначеної дати товар, з 10-го календарного дня вважається таким, що придбаний покупцем на умовах товарного кредиту, тобто на вартість товару нараховуються відсотки за користування таким кредитом (п. 2.8. Договору);

- за користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь Продавця відсотки в розмірі 2,5 % в місяць. Строк користування товарним кредитом закінчується в день розрахунку Покупцем за поставлений товар на умовах товарного кредиту (п. 5.8. Договору);

- в останній календарний день місяця продавець складає рахунок та акт нарахування відсотків за користування товарним кредитом та надсилає їх на електронну адресу покупця, що вказана в реквізитах сторін договору. Нараховані відсотки за користування товарним кредитом покупець зобов'язується сплатити протягом 3-х банківських днів з дати формування рахунка та акту, якщо інше не передбачено в рахунку нарахованих відсотків по товарному кредиту (п. 5.10. Договору).

2.7. Також умовами Договору сторони визначили відповідальність, зокрема:

- за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язується сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п. 8.3. Договору);

- покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару (п. 8.5. Договору);

- сторони, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець, у випадку прострочення оплати поставленого товару за користування коштами продавця, сплачує на користь останнього 30 % річних (п. 8.7. Договору).

2.8. Крім зазначеного, відповідно до умов Договору сторони домовилися використовувати електронні документи та призначений для цього кваліфікований електронний підпис (КЕП). Документи підписані з використанням КЕП та надані на електронних носіях мають юридичну силу. КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

2.9. Відповідно до видаткової накладної виписаної 31.12.2024 за № УН-1725, позивач поставив, а відповідач прийняв визначений умовами Договору товар на загальну суму 4 680 165,60 грн (а. с. 12).

При цьому, відповідно даних Протоколу руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень, зазначена видаткова накладна фактично була підписана та відправлена з боку позивача 14.01.2025, та з боку відповідача підписана 20.01.2025.

2.10. Термін оплати сторони узгодили - 01.01.2025, що вбачається з наявного у матеріалах справи рахунку на оплату від 31.12.2024 за №1514.

2.11. Зазначену поставку товару відповідач не оплатив, про що свідчать дані позивача та відсутність в матеріалах справи доказів на спростування зазначеної обставини.

2.12. Водночас, позивач склав Акт від 11.04.2025 за № 796 про нарахування відсотків за договором товарного кредиту, сума яких за 86 днів користування, а саме з 15.01.2025 по 10.04.2025 склала 396 980,62 грн разом з ПДВ. Наведені дані вбачаються з розрахунку наданого позивачем та наявного у матеріалах справи.

Проте направлення зазначеного акту відповідачу суд не вважає підтвердженим, оскільки з наданих доказів у справі вбачається направлення позивачем скріншота листа про нараховані відсотки, зокрема на електронну адресу Ольги Якимової - ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку суд не може ідентифікувати як особу, яка представляє відповідача у справі, оскільки Якимова Ольга є представником позивача у справі, про що наявні матеріали на підтвердження її повноважень.

2.13. Втім, матеріалами справи підтверджено, що позивач 10.04.2025 направив на адресу відповідача претензію на загальну суму 6 772 776,63 грн, в якій просив перерахувати визначену суму коштів, розраховану відповідно до умов Договору (а. с. 12-13).

До складу наведеної суми позивач включив: заборгованість за договором - 4 680 165,60 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань Покупцем - 374 926,14 грн, штраф від вартості неоплаченого товару - 936 033,12 грн, плату за користування коштами 384 671,15 грн та відсотки за користування товарним кредитом 396 980,62 грн.

Направлення позивачем (10.04.2025) та отримання відповідачем (12.04.2025) зазначеної претензії вбачається з документів про направлення поштової кореспонденції, що містяться в матеріалах справи (а. с. 14).

2.14. Невиконання відповідачем вимог позивача стало підставою для подання позову, який розглядається судом у цій справі.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 6 772 776,63 грн, які включають в себе: заборгованість за договором - 4 680 165,60 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань Покупцем - 374 926,14 грн, штраф від вартості неоплаченого товару - 936 033,12 грн копійок, плату за користування коштами 384 671,15 грн та відсотки за користування товарним кредитом 396 980,62 грн.

3.2. В обґрунтування предмету позову позивач посилається на умови укладеного Договору, відповідно до якого ним здійснені розрахунки, зокрема, щодо стягнення неустойки, штрафу та відсотків.

3.3. Юридичними підставами позову є статті 11, 530, 609, 625, 629, 692 ЦК України.

3.4. Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем умов договору поставки.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву у справі не скористався, відзив не надав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою суду від 16.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 12.06.2025 на 10-00 год. Явку учасників справи у підготовче засідання визнано обов'язковою, сторонам встановлено строки для подання процесуальних документів до суду відзиву на позов.

5.2. Згідно довідок про доставку електронного листа, сторони отримали зазначену ухвалу в електронному вигляді 16.05.2025.

5.3. Відповідач відзив на позов не надав, його представник в підготовче засідання не з'явився.

5.4. В подальшому, в зв'язку з неявкою відповідача, суд відкладав підготовче засідання у справі.

5.5. Ухвалою від 01.07.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 24.07.2025, про що сторони були належним чином повідомлені в електронному вигляді 01.07.2025.

5.6. Судове засідання з розгляду спору по суті призначене на 24.07.2025 відкладалося судом до 11.09.2025 через неявку відповідача.

5.7. В подальшому, 11.09.2025 на адресу суду надійшло клопотання від відповідача у справі, в якому він просив проводити розгляд справи за його відсутності та пояснив неподання відзиву у справі відсутністю обґрунтувань по суті спору.

5.8. Через неявку позивача розгляд справи 11.09.2025 не відбувся, з відкладенням на 25.09.2025.

5.9. Під час судового розгляду справи по суті у суду виникло питання щодо підтвердження наявних електронних підписів на видатковій накладній, що наявна в матеріалах справи, у зв'язку з чим суд оголосив перерву до 14.10.2025.

5.10. Позивач через Електронний кабінет подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи Електронного протоколу по видатковій накладній для повного та всебічного з'ясування обставин у справі та постановлення законного та обґрунтованого рішення.

5.11. В подальшому судом також оголошувалася перерва у судовому засіданні до 28.10.2025.

5.12. Після дослідження матеріалів справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд ухвалив рішення по справі з огляду на таке.

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи порушені відповідачем умови укладеного Договору? Якщо умови Договору порушені, які правові наслідки для нього настають і чи правильно проведені розрахунки у справі?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

Суд ухвалюючи рішення у даній справі суд виходить з наступного.

Доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЧАСТКОВОГО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

7.1. Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідач порушив умови Договору не оплативши вартість поставленого товару.

7.2. Так, передусім, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 626, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до норм закону, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

7.3. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 693 ЦК України).

7.4. Відповідно до обставин даної справи, позивач здійснив поставку гербіциду - Геліантекс, КС, 10X1л. кількістю 300 л, за ціною 15 600,55 грн з ПДВ за одну одиницю, загальною вартістю 4 680 165,60 з ПДВ (п. 2.9. Рішення).

Відповідач зобов'язався оплатити позивачу вартість поставленого товару не пізніше 01.01.2025, на умовах 100% передплати.

При цьому, суд враховує, що поставка товару, відповідно умов Договору, відбулася 20.01.2025, оскільки саме цією датою, згідно встановлених судом обставин, товар був переданий покупцю. Так як відповідач підписав видаткову накладну 20.01.2025 (п. 2.3., п. 2.9. Договору).

Разом з тим, ні на дату відвантаження товару продавцем, ні на дату отримання товару, фактичним підписанням видаткової накладної, а також на момент розгляду справи судом, відповідач розрахунки за поставлений товар не виконав.

7.5. Як вже зазначалося судом, зміст договору, що є обов'язковим для виконання його сторонами, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України).

7.6. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

7.7. Так, враховуючи те, що відповідач вартість поставленого товару у встановлені Договором строки - до 01.01.2025 не сплатив, суд приходить до висновку про порушення ним умов Договору, та як наслідок стягнення заборгованості за Договором на користь позивача.

7.8. Оскільки відповідач станом на момент звернення з позовом у даній справі оплату товару не здійснив, позивач має право визначати вартість поставленого товару на момент його звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за поставлений товар, у разі збільшення/зменшення курсу НБУ Долара США у порівняння до курсу, що діяв на момент укладення Договору

Так, згідно офіційних даних, опублікованих на веб-сайті:

https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/archive/usd/30-04-2025/, курс Долара США, коливався з максимальною позначкою до 41.58 грн, що є меншим ніж зафіксований сторонами спору у Додатку № 1 до Договору (п. 2.4. Рішення).

7.9. Отже сума заборгованості за Договором, що підлягає стягнення з відповідача коригуванню не підлягає та складає 4 680 165,60 грн.

7.10. Відповідаючи на питання щодо застосування наслідків порушення умов Договору до відповідача, суд зазначає наступне.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

7.12. Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

При цьому за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

7.13. Нормами цивільного законодавства, сплату неустойки передбачено як одного із видів забезпечення виконання зобов'язання, встановлених договором або законом, та як одного зі встановлених договором або законом правових наслідків порушення зобов'язання (пункт 3 частини першої статті 611 цього Кодексу).

7.14. Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов'язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов'язань.

7.15. Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов'язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення. Отже неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов'язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов'язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків. Зокрема, задля прагнення учасників зобов'язання до дійсно оперативного, негайного використання свого права на неустойку для неї встановлений спеціальний скорочений строк позовної давності: позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.

Така правова позиція викладена у Постанові ОП КГС ВС від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22 (п. п. 7.7. - 7.12.).

7.16. Як судом вже зазначалося, відповідно до норм цивільного законодавства, неустойка встановлюється договором або законом.

7.17. Відповідно до правової позиції викладеної у пункті 6.13. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 та у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21: господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір

7.18. При цьому, суд враховує, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин (Велика Палата Верховного Суду у пунктах 7.7-7.9 постанови від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19).

7.19. Так, з досліджених судом умов Договору вбачається, що сторони дійшли згоди, що за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язується сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Крім того покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару (п. 8.3., п. 8.5. Договору).

7.20. Разом з тим, відповідно до умов Договору, сторони також визначили, що Покупець, у випадку прострочення оплати поставленого товару за користування коштами продавця, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК. сплачує на користь останнього відсотки, які сторони визначили у розмірі 30 % річних (п. 8.7. Договору).

7.21. Поза тим, умовами Договору передбачено, що за користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь Продавця відсотки в розмірі 2,5 % в місяць. Строк користування товарним кредитом закінчується в день розрахунку Покупцем за поставлений товар на умовах товарного кредиту (п. 5.8. Договору).

7.22. Отже, укладаючи Договір сторони даного спору, керуючись принципом свободи договору, врегулювали їхні взаємовідносини на майбутнє встановивши певний вид відповідальності у вигляді неустойки - пені та штрафу.

7.23. Поряд з неустойкою , відповідач має сплатити відсотки за користування коштами та відсотки за користування товарним кредитом.

7.24. Перевіривши надані позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум, суд погоджується з правильністю нарахування штрафу у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару, що складає 936 033,12 грн, а також відсотків за користування товарним кредитом, які розраховано правильно та складають 396 980,62 грн.

7.25. Розрахунки ж пені та 30 відсотків річних за користування коштами здійснені відповідачем без урахування того, що 01.01.2025 прострочення відповідача ще не настало. Оскільки, зазначена дата визначена сторонами як дата виконання відповідачем своїх зобов'язань. Тому нарахування пені та зазначених відсотків має відбуватися з наступного дня за днем, коли зобов'язання мало бути виконаним - з 02.01.2025.

В результаті самостійного проведення розрахунків, суд визначив, що зазначені суми складають: 371 464,10 грн пені та 380 824,43 грн 30 відсотків річних за користування грошовими коштами.

7.26. Отже відповідно до умов Договору відповідач має сплатити на користь позивача заборгованість за договором - 4 680 165,60 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань Покупцем - 371 464,10 грн, штраф від вартості неоплаченого товару - 936 033,12 грн, 30% за користування коштами - 380 824,43 грн та відсотки за користування товарним кредитом 396 980,62 грн.

7.27. При цьому суд також враховує, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

Також, при вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).

7.28. Будь-яких обставин, які суд міг би кваліфікувати як обставини, що спричинили для відповідача перешкоди для виконання його зобов'язань за Договором, чи як такі, що нарахована неустойка у цій справі є надмірно велика, судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що процес розгляду справи в суді носить змагальний характер.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

7.29. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 14 ГПК України).

7.30. Так, відповідач у справі заяв та клопотань щодо зменшення нарахованої йому неустойки, а також відсотків не заявив, а тому у даній справі суд обмежений тими вимогами щодо предмета спору, які наявні в матеріалах справи.

7.31. За наведених обставин справи суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 6 765 467,87 грн, що включає в себе заборгованість за договором - 4 680 165,60 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань Покупцем - 371 464,10 грн, штраф від вартості неоплаченого товару - 936 033,12 грн, 30% річних - 380 824,43 грн та відсотки за користування товарним кредитом -396 980,62 грн.

8. СУДОВІ ВИТРАТИ.

8.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України.

Так, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 101 591,65 грн, сплата яких підтверджується платіжною інструкцією від 25.04.2025 № 710, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 101 482,02 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «РВК» (код ЄДРПОУ 43727154, вул. Молодіжна, 1А, с. Тури, Полтавський район, Полтавська область, 38443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Гранд-Агро" (код ЄДРПОУ 36770300, вул. М. Грушевського, 16, оф. 1, м. Лубни, Полтавська область, 37500) 6 765 467,87 грн, що включає в себе:

- 4 680 165,60 грн заборгованості за Договором;

- 936 033,12 грн штрафу;

- 371 464,10 грн пені;

- 380 824,43 грн 30 % річних;

- 396 980,62 грн відсотків за користування товарним кредитом;

- 101 482,02 грн витрат на відшкодування судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Видати судовий наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.11.2025.

Суддя Юлія БАЙДУЖ

Попередній документ
131576898
Наступний документ
131576900
Інформація про рішення:
№ рішення: 131576899
№ справи: 917/872/25
Дата рішення: 06.11.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; купівлі-продажу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.11.2025)
Дата надходження: 10.11.2025
Предмет позову: Заява про прийняття додаткового рішення
Розклад засідань:
12.06.2025 10:00 Господарський суд Полтавської області
01.07.2025 11:30 Господарський суд Полтавської області
24.07.2025 15:00 Господарський суд Полтавської області
11.09.2025 11:00 Господарський суд Полтавської області
25.09.2025 14:00 Господарський суд Полтавської області
28.10.2025 09:30 Господарський суд Полтавської області
06.11.2025 09:30 Господарський суд Полтавської області