65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2884/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Рябоконь В.І. на підставі довіреності;
Від відповідачів: не з'явилися;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів», Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) про солідарне стягнення 210 060,09 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі по тексту - ТОВ «ООЕК») звернулося до господарського суду з позовною заявою до державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» (далі по тексту - Підприємство), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) (далі по тексту - Військова частина) про солідарне стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 210 060,09 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Підприємством зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу від 04.12.2018 в частині оплати спожитої електричної енергії протягом квітня-червня 2025 року. При цьому солідарний обов'язок відповідачів перед ТОВ «ООЕК», за переконанням останнього, виник на підставі укладеної між відповідачами додаткової угоди (без дати) до договору про спільне безоплатне користування майном (без дати).
Ухвалою суду від 28.07.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Військова частина та Підприємство були повідомлені про розгляд судом даної справи шляхом доставлення всіх ухвал до зареєстрованого електронного кабінету відповідачів в підсистемі «Електронний суд».
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
26.08.2025 до суду від Підприємства надійшли пояснення у справі, відповідно до яких відповідачем підтверджено отримання рахунків на оплату спожитої електричної енергії за квітень-червень 2025 року, а також наявність заборгованості на суму 210 060,09 грн. Посилаючись на умови договору про спільне безоплатне користування майном та додаткової угоди, відповідачем було повідомлено, що єдиним споживачем електричної енергії залишається Військова частина.
15.09.2025 до суду від Підприємства надійшла заява про проведення розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
У підготовчому засіданні 15.09.2025 судом було оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
29.09.2025 до суду від Військової частини надійшли письмові пояснення, у яких відповідачем було підтверджено обставину споживання електричної заборгованості та наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 210 060,09 грн. При цьому розгляд справи відповідач просив проводити за відсутності представника Військової частини. Слід зазначити, що 27.10.2025 до суду від відповідача надійшли аналогічні пояснення.
23.10.2025 ТОВ «ООЕК» на виконання вимог суду було подано додаткові пояснення щодо питання, яке виникло при розгляді справи: підстав виникнення у Військової частини солідарного зобов'язання перед позивачем, а також наявності правових підстав для укладення договору про постачання електричної енергії з дотриманням законодавства про публічні закупівлі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
14.06.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №429 про видачу, зокрема, ТОВ «ООЕК» ліцензії з постачання електричної енергії.
26.10.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функцій з універсальної послуги на закріпленій території». При цьому, згідно додатку до вказаної постанови ТОВ «ООЕК» є постачальником універсальної послуги на території Одеської області.
04.12.2018 Підприємством було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якої Підприємство (Споживач), ознайомившись з умовами публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, розміщеного на сайті ТОВ «ООЕК», приєднався до умов договору на умовах обраної комерційної пропозиції Постачальника: комерційна пропозиція №4-ПВЦ; початок постачання з 01.01.2019.
Відповідно до п. 1.1 договору про постачання електричної енергії споживачу (в редакції з 15.12.2023) договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору про постачання електричної енергії споживачу за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. п. 5.4 - 5.5 договору про постачання електричної енергії споживачу ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, інформаційно відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з п. 5.7 договору про постачання електричної енергії оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем. Споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку Постачальника. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Підприємством на підставі договору про спільне безоплатне користування (без дати), укладеним з Військовою частиною було надано останній можливість спільного безоплатного користування будівлею у м. Одеса (п. 1.1 договору).
Згідно з розділом 3 договору про спільне безоплатне користування (без дати) спільне користування будівлі здійснюється на безоплатній основі. Військова частина зобов'язана відшкодувати Підприємству всі витрати за комунальні послуги, які були отримані частиною за час дії цього договору. Підставою для відшкодування Військовою частиною комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги Підприємству. З метою відшкодування комунальних послуг Підприємство зобов'язане виставити рахунки Військовій частині та надати копії рахунків, що виставлені Підприємству постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.
Пунктом 9.1 договору про спільне безоплатне користування (без дати) визначено, що на підставі ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України цей договір укладено строком на період воєнного стану, введеного в Україні згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.
На підтвердження обставини передачі Підприємством у користування Військовій частині належної будівлі позивачем було надано суду копію акту приймання-передачі майна (без дати).
У 2023 році між Підприємством та Військовою частиною було підписано додаткову угоду до договору про спільне безоплатне користування, відповідно до якої сторони з метою врегулювання відносин щодо своєчасної оплати рахунків, виставлених постачальними організаціями, які надають комунальні послуги та запобіганню виникненню заборгованості було доповнено п. 3 підпунктом 3.4. наступного змісту: у разі виникнення у Підприємства заборгованості за спожиті комунальні послуги за вказаною адресою, сторони несуть солідарну відповідальність перед постачальником комунальних послуг за зобов'язаннями з оплати вартості спожитої електричної енергії.
08.07.2024 між ТОВ «ООЕК» (Постачальник) та Підприємством (Споживач) було укладено додаткову угоду до договору постачання електричної енергії споживачу №02-206-ПВЦ від 01.01.2019, відповідно до умов п. 2 якої сторони дійшли взаємної згоди викласти додаток № 2 до договору в новій редакції, що додається до даної додаткової угоди.
Згідно з п. 4 комерційної пропозиції (додаток №2 до договору №02-206-ПВЦ від 01.01.2019) по закінченню розрахункового періоду (місяця) Постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії та надає Клієнту рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді не пізніше 20 календарного дня з дати завершення розрахункового періоду. Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку, грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ТОВ «ООЕК». У випадку припинення (або розірвання) договору, у т.ч. дострокового, Клієнт зобов'язаний оплатити Постачальнику додатковий рахунок за результатами минулих розрахункових періодів, в якому Постачальником буде враховано відхилення прогнозованих від фактичних значень щодо ціни та обсягів споживання. Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дати отримання даного рахунку.
Відповідно до п. 13 комерційної пропозиції (додаток №2 до договору №02-206-ПВЦ від 01.01.2019) договір набирає чинності з дати підписання Клієнтом заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2024, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування пені та штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 (двадцять один) день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії договору Клієнта з Оператором системи про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії.
27.06.2025 ТОВ «ООЕК» було виставлено Підприємству рахунок № 02-206/1 на оплату спожитої у квітні 2025 року електричної енергії на суму 120 112,79 грн.
27.06.2025 ТОВ «ООЕК» було виставлено Підприємству рахунок № 02-206/1 на оплату спожитої у травні 2025 року електричної енергії на суму 90 691,08 грн.
04.07.2025 ТОВ «ООЕК» було виставлено Підприємству рахунок № 02-206/1 на оплату спожитої у червні 2025 року електричної енергії на суму 62 318,40 грн.
Вказані рахунки були видані представнику Підприємства, що підтверджується відповідними відмітками на наявних в матеріалах справи рахунках.
Листами від 27.06.2025, від 15.07.2025 АТ «ДТЕК Одеській електромережі» у відповідь на запити ТОВ «ООЕК» було підтверджено обсяги спожитої Підприємством електричної енергії у квітні-червні 2025 року, які були зазначені позивачем в рахунках.
Листом від 14.07.2025 Підприємство просило ТОВ «ООЕК» зарахувати сплачену ТОВ «Лайфселл» 14.07.2025 суму коштів у розмірі 63 062,18 грн в рахунок часткового погашення заборгованості за спожиту активну електричну енергію за квітень-червень 2025 року.
15.07.2025 на рахунок ТОВ «ООЕК» від ТОВ «Лайфселл» було зараховано платіж у розмірі 63 062,18 грн, у призначення платежу якого зазначено наступне: OD0260 ел.постач.04-06.25 зг.дог. поруки №211-3299 від 10.07.25.
Військовою частиною до письмових пояснень, які надійшли до суду 29.09.2025, було додано довідку від 29.09.2025, згідно якої начальником квартирно-експлуатаційної служби секції тилу було підтверджено факт споживання електричної енергії у квітні-червні 2025 року на суму 210 060,09 грн.
Слід зазначити, що докази наявності у особи, якою було підписано довідку від 29.09.2025, та яка не є керівником Військової частини, повноважень на визнання та підтвердження вказаної обставини в матеріалах справи відсутні.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Предметом заявленого ТОВ «ООЕК» позову є вимога про стягнення з Підприємства та Військової частини заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 210 060,09 грн у солідарному порядку.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
11.06.2017 набув чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року №2019-VIII (далі по тексту Закон України «Про ринок електричної енергії»), пунктом 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж трьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно з ч. 1,2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 04.12.2018 Підприємством було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якої Підприємство (Споживач), ознайомившись з умовами публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, розміщеного на сайті ТОВ «ООЕК». При цьому до п. 13 комерційної пропозиції (додаток №2 до договору №02-206-ПВЦ від 01.01.2019) встановлено, що договір укладається на строк до 31.12.2024 та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
ТОВ «ООЕК» прийняті на себе зобов'язання за умовами договору про постачання електричної енергії були виконані належним чином, що підтверджується виставленими відповідачу двома рахунками №02-206/1 від 27.06.2025 та №02-206/1 від 04.07.2025 на загальну суму 273 122,27 грн.
Проте відповідачем в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань було оплачено вартість спожитої електричної енергії частково на суму 63 062,18 грн. Вказана сума перерахована іншим товариством вочевидь на підставі укладеного з Підприємством договору поруки.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ «ООЕК» позовних вимог до Підприємства шляхом присудження до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 210 060,09 грн.
Вирішуючи питання про наявність у Військової частини зобов'язання перед ТОВ «ООЕК» сплачувати заборгованість Підприємства у солідарному порядку, господарський суд враховує наступне.
Відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Верховним Судом у постанові від 02.10.2025 у справі № 910/1986/25 наголошено, що законодавець пов'язує виникнення солідарної відповідальності у зобов'язальному праві, коли існує відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо. Постанова КГС ВС від 02.10.2025 у справі № 910/1986/25
Солідарне зобов'язання виникає лише у випадках, встановлених договором або законом. Тобто солідарні зобов'язання виникають лише у випадках, передбачених договором чи актом чинного законодавства (див. наприклад постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц (провадження № 14-81 цс 18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178 цс 18), від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (провадження № 14-386 цс 18), від 23 січня 2019 року у справі № 712/21651/12) (провадження № 14-526 цс 18)).
Таким чином, солідарний обов'язок Військової частини перед ТОВ «ООЕК» може виникнути лише у випадку наявності між сторонами відповідного договору або у випадку, якщо наявність такого обов'язку прямо передбачена законом.
Проте в матеріалах справи відсутній укладений між ТОВ «ООЕК» та Військовою частиною договір про солідарну відповідальність вказаного відповідача за зобов'язаннями Підприємства, норма закону, яка покладає на частину солідарний обов'язок у спірних правовідносинах також відсутня.
Господарським судом відхиляються доводи ТОВ «ООЕК» про наявність у Військової частини солідарного обов'язку з огляду на умови додаткової угоди (без дати) до договору про спільне безоплатне користування майном (без дати), оскільки ТОВ «ООЕК» не є стороною вказаного договору, а, отже, такий договір не може змінювати правовідносини позивача та Підприємства за договором про постачання електричної енергії споживачу.
Доводи ТОВ «ООЕК» про стягнення з відповідачів заборгованості за спожиту електричну енергію у солідарному порядку за попередні періоди у інших судових правах судом відхиляються, оскільки згідно з ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Крім того, суд звертає увагу учасників судового процесу, що додаткова угода до договору про спільне користування майном не містить дати її підписання, що свідчить про відсутність правових підстав для висновку про виникнення між відповідачами правовідносин з питання відшкодування заборгованість за спожиту у квітні-червні 2025 року електричну енергію.
Господарський суд зазначає, що представник Військової частини у письмових поясненнях фактично визнав наявність заборгованості, незважаючи на надання суду довідки за підписом особи, повноваження якої на підтвердження певних обставин суду надані не були.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 ГПК України).
З урахуванням наведеного господарський суд, враховуючи відсутність законних підстав для стягнення з Військової частини у солідарному порядку заборгованості у розмірі 210 060,09 грн, доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ТОВ «ООЕК» позовних вимог в цій частині позову.
Суд звертає увагу Підприємства, що питання про відшкодування Військовою частиною вартості спожитої електричної енергії має вирішуватися у встановленому законом порядку.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» позову шляхом присудження до стягнення з державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» заборгованості у розмірі 210 060,09 грн. У задоволенні позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) позивачу необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на державне підприємство Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Крім того, суд задовольняє заявлене позивачем у позовній заяві клопотання про повернення з державного бюджету надмірно сплаченого судового збору у розмірі 143,92 грн відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» / 65039, Одеська обл., місто Одеса, 4-й Басейний провулок, буд. 7; ідентифікаційний код 08336521/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» /65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, ідентифікаційний код 42114410/ заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 210 060,09 грн /двісті десять тисяч шістдесят грн 09 коп./, судовий збір у розмірі 2 520,72 грн /дві тисячі п'ятсот двадцять грн 72 коп./.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» /65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, ідентифікаційний код 42114410/ судовий збір у розмірі 143,92 грн /сто сорок три грн 92 коп./, сплачений згідно платіжної інструкції №9958815013 від 11.03.2025.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 06 листопада 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна