05 листопада 2025 року Справа № 915/1992/19
м. Миколаїв
Суддя господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О.,
розглянувши матеріали клопотання Кабінету Міністрів України від 03.11.2025 про скасування заходів забезпечення позову у справі №915/1992/19
за позовом: виконувача обов'язків прокурора Миколаївської області (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030)
в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008)
до відповідача: Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 22440366,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» (код ЄДРПОУ 22439446, вул. Айвазовського, 23, м. Миколаїв, 54052).
про: скасування запису в Державному реєстрі речових прав,
встановив:
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11 січня 2021 року у справі №915/1992/19 задоволено позов виконувача обов'язків прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера», та скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:07:001:0057 за територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради від 10.10.2018, номер запису 28428406.
На виконання зазначеного рішення судом видано відповідний наказ 16 лютого 2021 року.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 у вищезазначеній справі рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 21.07.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021 у справі № 915/1992/19 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16 вересня 2019 року у справі № 915/1992/19 було задоволено заяву виконувача обов'язків прокурора Миколаївської області про забезпечення позову, накладено арешт на земельну ділянку площею 26,0034 га з кадастровим номером 4810136600:07:001:0057 по вул. Айвазовського, 23 у м. Миколаєві та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки, також заборонено Миколаївській міській раді вчиняти із зазначеною земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, прийняття рішень щодо відведення земельної ділянки, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02 грудня 2019 року у справі № 915/1992/19 скасовано ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16 вересня 2019 року, ухвалено рішення про часткове задоволення заяви виконувача обов'язків прокурора Миколаївської області про забезпечення позову та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 26,0034 га (кадастровий номер 4810136600:07:001:0057), заборонено Миколаївській міській раді вчиняти із цією земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділ або об'єднання з іншими земельними ділянками, прийняття рішень щодо відведення земельної ділянки, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, до набрання законної сили рішенням у даній справі.
03.11.2025 Кабінетом Міністрів України подано до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Позивач просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16 вересня 2019 року у справі № 915/1992/19 з урахуванням постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02 грудня 2019 року у справі № 915/1992/19, розгляд заяви провести за відсутності представника Кабінету Міністрів України.
Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені в частинах 1 та 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України:
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Судом встановлено, що позивачем до клопотання від 03.11.2025 не додано доказів надсилання іншим учасникам справи копії клопотання з доданими до нього документами з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Перелік документів, що підтверджують повноваження представників, встановлений статтею 60 Господарського процесуального кодексу України та є вичерпним.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності), зокрема здійснювати представництво в суді.
Вказаний висновок узгоджується з правовими висновками Великою Палати Верховного Суду у справах №910/16580/23, № 303/4297/20.
Згідно із частинами 5, 6 цієї статті до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23.
Велика Палата Верховного Суду у зазначеній справі, здійснюючи тлумачення частини 3 статті 56 ГПК, дійшла висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині 3 статті 56 ГПК (статут, положення, трудовий договір (контракт). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Разом із тим стаття 131-2 Конституції України визначає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Частиною четвертою цієї статті визначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Так, за частинами 1 та 2 статті 16 ГПК учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина 4 статті 60 ГПК).
Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, її сформовано та подано через систему "Електронний суд" Русс Світланою Миколаївною як представником Кабінету Міністрів України.
На підтвердження наявності повноважень у Русс С.М. додано довіреність від 26.09.2025, відповідно до якої останню уповноважено на вчинення усіх дій під час виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021 у справі 915/1992/19, зокрема, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:07:001:0057 за територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради від 10.10.2018, номер запису 28428406. Для цього надається право подавати/отримувати від імені Кабінету Міністрів України довідки та документи, включаючи заяви, одержувати (підписувати) необхідні документи, сплачувати платежі, а також вчиняти інші юридично значущі дії, пов'язані з цією довіреністю.
Водночас подана довіреність не підтверджує повноваження Русс С.М. діяти від імені Кабінету Міністрів України на умовах самопредставництва. Крім того, до клопотання не надано доказів того, що Русс С.М. є адвокатом. Не витікає з тексту довіреності також і наявності у Русс С.М. повноважень щодо представництва інтересів Кабінету Міністрів України в судах України з правами, наданими чинним процесуальним законодавством позивачеві.
Відтак, господарський суд позбавлений можливості встановити у особи, якою подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №915/1992/19, наявність відповідних процесуальних повноважень.
Таким чином, клопотання не відповідає приписам ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню заявникові без розгляду.
Крім того, суд, станом на момент вирішення питання про прийняття до розгляду клопотання, не надаючи оцінки обгрунтованості та доведеності клопотання, вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що заявником не дотримано приписів п. 5, 6 ст. 170 ГПК України, а саме: не наведено підстав та доказів на їх підтвердження щодо обставин неможливості виконання судових рішень шляхом проведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:07:001:0057 станом на момент звернення з даним клопотанням.
За загальним правилом, повернення заявнику поданої заяви без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду з такою самою заявою в порядку, встановленому ГПК України, після усунення її недоліків.
У зв'язку із поданням клопотання через систему «Електронний суд», суд не здійснює фактичне його повернення позивачу.
Керуючись ст. 145, 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання Кабінету Міністрів України від 03.11.2025 про скасування заходів забезпечення позову у справі №915/1992/19 повернути заявнику без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О.Ржепецький