05 листопада 2025 року Справа № 915/1403/21(915/772/25)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т. М., розглянувши матеріали справи № 915/1403/21(915/772/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Електротехніка» (м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 18, поштова адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 48/5; код ЄДРПОУ 34319287)
в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) 233 від 20.02.2013)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )
про визнання договору недійсним та витребування майна
у межах справи № 915/1403/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Електротехніка» (код ЄДРПОУ 34319287)
ліквідатор: арбітражний керуючий Безабчук Алла Володимирівна (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) 233 від 20.02.2013)
встановив:
До Господарського суду Миколаївської області в межах справи № 915/1403/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Електротехніка» (код ЄДРПОУ 34319287) у порядку ст. 7 КУзПБ звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Електротехніка» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни з позовними вимогами до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та витребування майна.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини. В процесі виконання повноважень ліквідатора “Завод “Електротехніка» по виявленню майна банкрута, ліквідатором було встановлено, що майно банкрута по вул. Новозаводській, 18 у м.Миколаєві, вибуло з його власності без законних на те підстав та наразі зареєстроване за гр. ОСОБА_1 на підставі дублікату договору дарування серія та номер 891 від 13.07.2018. Ліквідатор вказує, що згідно з даними бухгалтерського обліку банкрута відсутні будь-які відомості щодо укладання спірного договору.
Зазначені обставини на думку ліквідатора надають підстави вважати дії з відчуження належного боржнику нерухомого майна по вул. Новозаводській, 18 підозрілими та вчиненими з порушенням вимог чинного законодавства, а така передача майна свідчить про наявність ознак фраудаторності, оскільки відчуження спірного нерухомого майна відбулося фактично безоплатно шляхом передавання іншій/іншим особам. Тому позивач вважає, що спірний правочин підлягає визнанню недійсним із застосуванням положень ст. 42 КУзПБ та просить суд застосувати наслідки недійсності правочину.
Ухвалою від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Однак, у зв'язку з відсутністю належних доказів вручення ухвали відповідачу, ухвалою від 01.09.2025 суд постановив повторно направити позивачу ухвалу про відкриття провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У подальшому при вивченні матеріалів позовної заяви судом було встановлено, що позивачем всупереч приписам ч. 4 ст. 164 ГПК України не подано до суду оспорюваного договору дарування №891 від 13.07.2018, виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Черніковою Оленою Євгенівною, щодо нерухомого майна - нежитлових приміщень, розташованих за адресою м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 18.
Тому ухвалою суду від 21.10.2025 суд встановив позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали для подання суду доказу, а саме: договору дарування №891 від 13.07.2018, виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Черніковою Оленою Євгенівною, щодо нерухомого майна - нежитлових приміщень, розташованих за адресою м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 18.
Суд в ухвалі вказав, що відсутність цього договору унеможливлює розгляд вимоги позивача про визнання цього договору недійсним.
Також суд роз'яснив позивачу наслідки неподання витребуваних судом доказів, встановлені у ч. 10 ст. 81 ГПК України.
Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2024 у справі була надіслана позивачу в його електронний кабінет.
Ухвала доставлена позивачу до електронного кабінету 22.10.2025 о 07:52, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою.
За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, процесуальний строк для подання до суду витребуваних доказів, встановлений ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2025 у справі для позивача, з урахуванням вихідних днів, тривав до 03.11.2025 включно.
Станом на 05.11.2025 позивач вимог суду не виконав.
Приписами ч. 1 ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст вказаної норми свідчить про те, що за заявою учасника справи може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплинув на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Водночас, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
Як уже було наведено вище, процесуальний строк для виконання позивачем вимог суду, викладених в ухвалі від 21.10.2025, для позивача тривав до 03.11.2025 включно.
З клопотанням про продовження строку виконання ухвали суду від 21.10.2025 позивач не звертався.
Враховуючи, що позивачем не подано витребуваних судом доказів, а також пояснень щодо неможливості їх надання, що унеможливлює розгляд справи, адже без оспорюваного договору неможливо встановити сторін такого договору, його предмет, зміст та інші істотні умови договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки невиконання позивачем своїх процесуальних обов'язків унеможливлює виконання судом вимог ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.
В даному випадку підставою для залишення позову без розгляду є неподання витребуваних судом доказів, та неможливість вирішення спору на підставі наявних доказів.
Суд при цьому наголошує, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач самостійно на власний розсуд розпоряджається наданими йому процесуальним законом правами. Приписами ГПК України на учасників процесу покладено обов'язок добросовісного виконання учасниками справи своїх обов'язків, в тому числі покладених судом. Позивачу було забезпечено можливість реалізувати права та обов'язки без будь-яких перепон чи ускладнень. Судом враховано, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до господарського суду із аналогічним позовом після усунення недоліків. Вказана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. В спірному випадку обставини справи свідчать про неможливість розгляду справи за поданими самим позивачем документами. Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості реалізувати право на отримання судового захисту шляхом повторного звернення до суду.
При цьому суд бере до уваги прецедентну практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Зокрема, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух
Суд зауважує, що залишення заяви без розгляду не позбавляє позивача права на звернення в подальшому з відповідною заявою у порядку, визначеному законодавством.
Керуючись ст. 3, 14, 81, 226, 234 ГПК України
Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Електротехніка» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та витребування майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Т.М. Давченко