Рішення від 11.08.2025 по справі 915/1353/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 року Справа № 915/1353/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІОРОСТ", вул. Лазурна, буд. 16-В, квартира 40, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54058 (код ЄДРПОУ 36954586)

електронна пошта: ukr-biorost@ukr.net

представник позивача Спринчак Сергій Олександрович

до відповідача Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників (Лягіна), буд. 6, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001 (код ЄДРПОУ 44104027).

про стягнення коштів у розмірі 2 377 993, 00 грн. та звернення стягнення на предмет застави

за участю представників учасників справи:

від позивача: Лях Н.В. (поза межами зали суду)

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБІОРОСТ" з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича, в якій просить суд:

1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІОРОСТ":

- суму основного боргу в розмірі еквівалентному - 52 208, 85 дол. США в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на день виконання рішення;

- 3 % річних в розмірі еквівалентному 673, 62 дол. США в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК") на день виконання рішення;

- пеню за прострочення виконання зобов'язання в сумі 193 234, 00 грн.

2. У рахунок погашення заборгованості Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБІОРОСТ" за Договором № 22/06-23 купівлі - продажу спецтехніки з розстрочкою платежу від 22.06.2023 року,

яка складається з основного боргу в сумі еквівалентній - 52 208, 85 дол. США в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на день виконання рішення,

3 % річних в сумі еквівалентній 673, 62 дол. США в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК") на день виконання рішення,

пені за прострочення виконання зобов'язання в сумі 193 234, 00 грн.

звернути стягнення на предмет застави, переданий в заставу відповідно до договору застави від 14.09.2023 року, а саме на:

- трактор колісний YTO-EX1304, 2019 року випуску, зав. номер 31911096 свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , виданим ГУ Держпродспоживслужба 12.09.2023 року;

- фронтальний навантажувач BEROMET 2040 в комплектації: установка (рама), ківш об'ємом 1,3 м3;

- ківш двощелепий для фронтального навантажувача, 2020 р. випуску;

- ротор Speedy Mod 80/100 Version NR6, 2020 р.в., в комплектації установка в комплекті з циліндричною робочою насадкою, комплект гідро шлангів кронштейнів та з'єднувальних кріплень до трактора, що належать на праві власності Фізичній особи-підприємцю Грицієнко Сергію Миколайовичу, шляхом реалізації предмета застави на публічних (електронних) торгах відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 28 657, 00 грн.

04.12.2024 до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх. № 15242/24 від 04.12.2024) про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд:

1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбіорост»:

- суму основного боргу в розмірі еквівалентному - 56 894 дол. США 25 центів в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПриватБанк» на день виконання рішення;

- 3 % річних в розмірі еквівалентному 821 дол. США 43 цента в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПриватБанк») на день виконання рішення;

- пеню за прострочення виконання зобов'язання в сумі 222 110, 72 грн.

2. У рахунок погашення заборгованості Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбіорост» за Договором № 22/06-23 купівлі - продажу спецтехніки з розстрочкою платежу від 22.06.2023 року, яка складається з основного боргу в сумі еквівалентній - 56 894 дол. США 25 центів в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПриватБанк» на день виконання рішення

- 3 % річних в сумі еквівалентній 821 дол. США 43 цента в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПриватБанк») на день виконання рішення

- пені за прострочення виконання зобов'язання в сумі 222 110, 72 грн. звернути стягнення на предмет застави, переданий в заставу відповідно до договору застави від 14.09.2023 року, а саме на :

- трактор колісний YTO-EX1304, 2019 року випуску, зав. номер 31911096; свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , виданим ГУ Держпродспоживслужба 12.09.2023 року

- фронтальний навантажувач BEROMET 2040 в комплектації: установка (рама), ківш об'ємом 1,3 м3.

- ківш двощелепий для фронтального навантажувача, 2020 р. випуску;

- ротор Speedy Mod 80/100 Version NR6, 2020 р.в., в комплектації установка в комплекті з циліндричною робочою насадкою, комплект гідро шлангів кронштейнів та з'єднувальних кріплень до трактора, що належать на праві власності Фізичній особи-підприємцю Грицієнко Сергію Миколайовичу шляхом реалізації предмета застави на публічних (електронних) торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбіорост» витрати по оплаті судового збору в сумі 59 841, 86 грн.

15.01.2024 до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх. № 556/25 від 15.01.2025) про збільшення позовних, в якій позивач просить суд:

- суму основного боргу в розмірі еквівалентному 61 579 дол. США 65 центів в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПриватБанк» на день виконання рішення;

- 3 % річних в розмірі еквівалентному 957 дол. США 44 цента в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПриватБанк») на день виконання рішення;

- пеню за прострочення виконання зобов'язання в сумі 246 770, 18 грн.

- суми основного боргу в розмірі еквівалентному 61 579 дол. США 65 в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПриватБанк» на день виконання рішення,

- суми 3 % річних в розмірі еквівалентному 957 дол. США 44 цента в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПриватБанк») на день виконання рішення,

- суми пені за прострочення виконання зобов'язання в сумі 246 770, 18 грн. звернути стягнення на предмет застави, переданий в заставу відповідно до договору застави від 14.09.2023 року, а саме на:

- фронтальний навантажувач BEROMET 2040 в комплектації: установка (рама), ківш об'ємом 1,3 м3.

- ківш двощелепий для фронтального навантажувача, 2020 р. випуску;

- ротор Speedy Mod 80/100 Version NR6, 2020 р.в., в комплектації установка в комплекті з циліндричною робочою насадкою, комплект гідро шлангів кронштейнів та з'єднувальних кріплень до трактора, що належать на праві власності Фізичній особі-підприємцю Грицієнко Сергію Миколайовичу, шляхом реалізації предмета застави на публічних (електронних) торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

15.01.2025 до Господарського суду Миколаївської області за допомогою підсистеми "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх. № 551/25 від 15.01.2025) про долучення доказів доплати судового збору, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 15242/24 від 04.12.2024).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2025 прийнято заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду. Справа розглядається судом з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 15242/24 від 04.12.2024; вх. № 556/25 від 15.01.2025).

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2024 (вх. № 13374/24 від 01.11.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІОРОСТ" до відповідача Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича про стягнення коштів та звернення стягнення на предмет застави залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2024 задоволено заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІОРОСТ" - адвоката Лях Н.В. про участь представника позивача в засіданнях суду по цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 30.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2025 постановлено здійснити розгляд справи у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Підготовче засідання по справі відкладено на 05.03.2025.

Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 05.03.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. у вимушеній відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2025 призначено підготовче засідання по справі на 10.04.2025.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.04.2025 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області. Відкладено підготовче засідання по справі на 06.05.2025.

В підготовчому засіданні 06.05.2025 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання по справі на 02.06.2025.

В підготовчому засіданні 02.06.2025 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 30.07.2025.

В підготовчому засіданні 30.07.2025 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, якою відповідно до абз. 2 ст. 219 ГПК України відкладено ухвалення та проголошення судового рішення в судовому засіданні в режимі відеоконференції на 11.08.2025.

Третя особа в жодне підготовче / судове засідання явку повноважного представника не забезпечила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином в порядку ст. 120 ГПК України. Ухвали суду по даній справі направлено судом до електронного кабінету третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідач в жодне підготовче / судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ст. 120 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2024 про відкриття провадження, направлена судом на адресу місцезнаходження відповідача Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича, АДРЕСА_2 ), АДРЕСА_3 та отримана 27.12.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвали суду від 20.12.2024, від 30.01.2025, від 17.03.2025, від 10.04.2025, від 06.05.2025, направлені судом на адресу місцезнаходження відповідача Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича, АДРЕСА_1 із проставлянням на ній відмітки "Судова повістка" та повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2025, від 17.03.2025, від 10.04.2025, від 06.05.2025 направлені судом на електронну адресу відповідача, яка відома суду та зазначена в ЄДРЮОФОПГФ, та доставлені 19.02.2025, 18.03.2025 та 29.04.2025, 08.05.2025 що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем); інформація для здійснення зв'язку з фізичною особою - підприємцем: телефон та/або адреса електронної пошти; (п. 5, 8 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Неотримання вищенаведених ухвал у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками дій (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2024 у справі № № 914/3445/23).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття всіх належних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд справи та можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача та третьої особи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

В судовому засіданні 11.08.2025 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу спецтехніки з розстрочкою платежу № 22/06-23 від 22.06.2023, а саме зобов'язань щодо сплати чергових платежів (другий платіж та щомісячні платежі за 2024) за передану техніку в порядку та строки, передбачені умовами договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за товар в сумі 52 208, 85 доларів США, що в еквіваленті станом на 29.10.2024 складає 2 171 888, 16 грн.

За порушення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних, а також пеню відповідно до умов п. 5.3 договору та положень законодавства.

Щодо позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави, то позивачем зазначено, що з метою забезпечення виконання покупцем своїх грошових зобов'язань за договором, на виконання п. 4.4.3 договору між ТОВ «УКРБІОРОСТ» та ФОП Грицієнко С. М. було укладено договір застави від 14.09.2023 з реєстрацією обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 12.10.2023 за № 30896322, предметом якого є застава техніки, що належить відповідачу (заставодавцю).

В зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті щомісячних платежів за графіком, встановленим договором купівлі-продажу з розстрочкою платежу, позивачем було прийняте рішення про звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпечених договором застави зобов'язань заставодавця.

Позивач вимагав у відповідача виконати порушене зобов'язання з оплати заборгованості за договором або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу (ТОВ «УКРБІОРОСТ») протягом 30 днів від дати реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Оскільки протягом 30 днів від дати реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати грошових коштів або передачі предмета застави у власність позивача, відповідно до вимог ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», позивачем 22.10.2024 на адресу відповідача була надіслана вимога про негайну передачу у володіння заставодержателя майна, що передано у заставу, яка (вимога) залишена без виконання, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 216, 524, 526, 530, 533, 549,572, 611, 612, 625, 692, 695 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України "Про заставу", ст. 21-27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та умовами договорів.

Позивач у відповіді на пояснення третьої особи (вх. № 7747/25 від 21.05.2025) зазначив наступне.

Посилаючись на п.п. 87.2, 87.3 ст. 87 ПК України зазначає, що на законодавчому рівні існує заборона накладення податкової застави задля забезпечення погашення податкового боргу на майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Позивач зазначає, що обтяження податковою заставою, зареєстровані третьою особою 16.04.2024 10:52:05 за № 312799094 в той час, як позивачем з метою забезпечення виконання покупцем (відповідачем) своїх грошових зобов'язань за договором, на виконання п. 4.4.3 договору між ТОВ «УКРБІОРОСТ» та ФОП Грицієнко С.М. та договору застави від 14.09.2023 реєстрація обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна здійснена 12.10.2023 за № 30896322, що свідчить про пріоритет обтяження позивача перед обтяженням третьої особи.

Враховуючі викладені обставини, позивач вважає, що пояснення третьої особи суперечать нормам діючого законодавства та не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині (в сумі) наявного у відповідача податкового зобов'язання в сумі 17 250, 00 грн.

2.2. Правова позиція відповідача.

Відповідачем не подано суду в порядку ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

2.3 Правова позиція третьої особи.

В письмових поясненнях (вх. № 6867/25 від 06.05.2025) третьою особою зазначено наступне.

ФОП Грицієнко С.М. до податкового органу було подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця № 9375997711 від 19.01.2024 за 2023 рік, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті в сумі 17 250, 00 грн.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України відповідачу направлялася податкова вимога від 12.03.2024 № 0004887-1302-1429 на суму 17 250, 00 грн., яка була отримана 22.03.2024.

Третя особа зазначає, що на підставі підпункту 89.1.1 пункту 89.1 ст. 89 ПКУ та в зв'язку з наявністю податкового боргу по ФОП Грицієнко С.М. у ГУ ДПС у Миколаївській області виникло право податкової застави та 10.04.2024 було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 871/14-29-13-21-02, на підставі якого був складений акт опису майна у податкову заставу від 10.04.2024 № 525/14-29-13-22-02.

Враховуючи наявну непогашену податкову заборгованість, 03.06.2024 ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з ФОП Грицієнко С.М. податкового боргу в розмірі 17 250,00 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 по справі № 400/5219/24 позов ГУ ДПС у Миколаївській області до ФОП Грицієнко С.М. про стягнення податкового боргу у сумі 17 250,00 грн. був задоволений повністю.

31.10.2024 року був направлений виконавчий лист до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до виконання з поміткою про те, що відповідно до ст. 10, 48, 52, 53, 56 ЗУ «Про виконавче провадження» накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження; одночасно провести опис та арешт майна боржника в порядку визначеному законодавством та 16.04.2024 було внесено до Державного реєстру обтяжень майна за реєстраційним номером № 31279094.

ГУ ДПС у Миколаївській області, вважає, що позовні вимоги ТОВ «УКРБІОРОСТ» в частині звернення податкової застави не підлягають задоволенню, виходячи з того, що ГУ ДПС у Миколаївській області в силу закону наділений повноваженнями у застосуванні законодавства, яке регулює правовідносини податкової застави та діє в межах своїх повноважень, передбачених Податковим кодексом України.

Пояснення обґрунтовані приписами ст. 59, 60, 89, 93, 95, 100 ПК України та Порядком застосування податкової застави податковими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

3.1. Договір купівлі-продажу. Виконання умов договору сторонами.

22.06.2023 між Фізичною особою-підприємцем Грицієнко Сергієм Миколайовичем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБІОРОСТ» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу спецтехніки з розстрочкою платежу № 22/06-23 від 22.06.2023.

Відповідно до п. 8.6 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін і діє до « 31» грудня 2024 p., але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами усіх зобов'язань.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Суду не подано доказів розірвання договору або визнання його недійсним.

Умовами договору купівлі-продажу спецтехніки з розстрочкою платежу № 22/06-23 від 22.06.2023 сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця спецтехніку, зазначену в п. 1.2. договору (далі - техніка), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість техніки в порядку та відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом договору є бувша у використанні наступна спецтехніка:

1.2.1. Ківш двощелепний для фронтального навантажувача, 2020 р. випуску.

1.2.2. Ротор Speedy Mod 80/100 Version NR6, 2020 р.в., в комплектації установка в комплекті з циліндричною робочою насадкою, комплект гідро шлангів кронштейнів та з'єднувальних кріплень до трактора.

1.2.3. Трактор колісний YTO-EX1304, 2019 року випуску, зав.номер 31911096.

1.2.4. Фронтальний навантажувач BEROMET 2040 в комплектації: установка (рама), ківш об'ємом 1,3 м3' які належать Продавцеві на праві приватної власності згідно Акта про перехід права власності від 22 травня 2023 року по Договору фінансового лізингу техніки № FL/38-06-20 від 10 червня 2020 року.

Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна (вартість) техніки за цим договором складає 2 400 000 (два мільйони чотириста тисяч) грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20% - 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп., що в еквіваленті в доларах США дорівнює 64 257 (шістдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят сім) доларів США 03 центів за курсом продажу долару США в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», який визначається згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та станом на 21.06.2023 становить 37 грн. 35 коп.

Зазначена вартість складається з:

- вартості Ківша двощелепного для фронтального навантажувача у розмірі 15 000,00 грн. в т.ч. ПДВ, що в еквіваленті в доларах США дорівнює 401 доларів США 61 центів;

- вартості Ротора Speedy Mod 80/100 Version NR6 у розмірі 520 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ, що в еквіваленті в доларах США дорівнює 13 922 доларів США 36 центів;

- вартості Трактора колісного YTO-EX1304 у розмірі 1 795 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ, що в еквіваленті в доларах США дорівнює 48 058 доларів США 90 центів;

- вартості Фронтального навантажувача BEROMET 2040 у розмірі 70 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ, що в еквіваленті в доларах США дорівнює 1 874 доларів США 16 центів.

Відповідно до п. 2.2 договору у разі збільшення курсу, що зазначений у п. 2.1 цього договору, а саме 37 грн. 35 коп., зазначена вартість техніки перераховується сторонами за курсом продажу долару США до української гривні в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», який визначається згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на дату, що передує даті оплати за формулою:

Вартість Техніки = Вартість/курс продажу долару США до української гривні в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на дату передачі Техніки, що передує даті оплати.

При цьому сторони зобов'язуються провести перерахунок вартості техніки шляхом підписання двостороннього акта протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати остаточного розрахунку за техніку згідно умов цього договору. На підставі акта про перерахунок ціни техніки продавець зобов'язується надати покупцю розрахунок коригування до податкової накладної.

Відповідно до п. 2.3 договору оплата техніки проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, вказаний в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.4 договору оплата вартості товару здійснюється покупцем поетапно в національній валюті України (гривні) у безготівковій формі протягом 18 місяців з моменту укладення цього Договору наступним чином:

- оплата еквівалента 2 677 (дві тисячі шістсот сімдесят сім) доларів США 38 центів в строк (надалі - оплата авансового внеску) до 05 липня 2023 року;

- оплата еквівалента 5 354 (п'ять тисяч триста п'ятдесят чотири) долари США 85 центів в строк до 26 грудня 2023 року;

- оплата залишку суми вноситься покупцем в період з 01 січня 2024 року по 26 грудня 2024 року включно рівними щомісячними платежами, що дорівнює еквіваленту 4 685 (чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять) доларів 40 центів. Покупець самостійно щомісячно не пізніше 26 числа поточного місяця перераховує щомісячний платіж в повному обсязі на рахунок продавця, вказаний в реквізитах договору.

Відповідно до п. 2.6 договору датою оплати техніки вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідно до п. 3.3 договору техніка вважається переданою продавцем та прийнятою покупцем з моменту підписання сторонами акта приймання передачі техніки, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.4 договору право власності на техніку, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження техніки переходить від продавця до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі техніки. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання за цим договором перед покупцем з моменту передачі техніки, що підтверджується підписанням акта приймання-передачі техніки.

Відповідно до п. 3.5 договору продавець протягом двадцяти робочих днів з дня сплати покупцем авансового внеску надає покупцю свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку.

Відповідно до п. 4.1 договору продавець має право:

4.1.1. Своєчасно і в повному об'ємі отримати оплату за Техніку.

4.1.2. Стягувати з покупця прострочену заборгованість та/або вимагати повернення техніки в разі порушення умов договору.

Відповідно до п. 4.2.1 договору продавець зобов'язаний передати покупцю техніку на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.3.1 договору покупець має право набути право власності на техніку на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.4 договору Покупець зобов'язаний:

4.4.1. Своєчасно і в повному обсязі здійснити розрахунок з продавцем, згідно умов Договору.

4.4.2. Прийняти техніку та підписати акт(и) приймання-передачі техніки та документації.

4.4.3. В якості забезпечення виконання зобов'язання з оплати повної вартості техніки, покупець або Грицієнко Сергій Миколайович зобов'язується передати продавцю у заставу придбану техніку шляхом підписання договору застави протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту реєстрації права власності на трактор колісний YTO-EX1304, але не пізніше 25.08.2023 року.

Відповідно до п. 5.1 договору у разі порушення зобов'язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього Договору та чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.3 договору за прострочення сплати платежів покупець сплачує продавцю пеню з розрахунку 0,10 % з простроченої суми за кожний день прострочення. нарахування пені здійснюється у межах строків позовної давності.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання умов договору перераховано на рахунок позивача авансовий платіж в загальній сумі 100 000, 14 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку НОМЕР_3 , а саме:

- виписка по рахунку НОМЕР_3 за 22.06.2023 на суму 100 000, 00 грн.;

- виписка по рахунку НОМЕР_3 за 05.07.2023 на суму 0, 14 грн.

В призначенні платежу зазначено: "Авансовий платіж згідно договору № 22/06-23".

18.07.2023 між Фізичною особою-підприємцем Грицієнко Сергієм Миколайовичем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБІОРОСТ» (продавець) складено та підписано акт приймання-передачі до договору № 22/06-23 купівлі-продажу спецтехніки з розстроченням платежу від 22.06.2023, відповідно до умов п. 1 якого, керуючись п.п. 1.1, 1.2, 3.2 договору, продавець передає, а покупець приймає наступну спецтехніку:

1.1. Ківш двощелепний для фронтального навантажувача, 2020 р. випуску.

1.2. Ротор Speedy Mod 80/100 Version NR6, 2020 р.в., в комплектації установка в комплекті з циліндричною робочою насадкою, комплект гідро шлангів, кронштейнів та з'єднувальних кріплень до трактора.

1.3. Трактор колісний YTO-EX1304, 2019 року випуску, зав. номер 31911096.

1.4. Фронтальний навантажувач BEROMET 2040 в комплектації: установка (рама), ківш об'ємом 1,3 м3.

Відповідно до п. 2 Акту договірна вартість спецтехніки становить 2 400 000 (два мільйона чотириста тисяч ) грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20% - 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп., що з еквіваленті в доларах США дорівнює 64 257 (шістдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят сім) доларів США 03 центів за курсом продажу долару США в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», який визначається згідно з даними сайту http://wmv.udinfonrm.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та станом на 21.06.2023 становить 37 грн. 35 коп.

Акт приймання-передачі від 18.07.2023 підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 від 06.07.2023 право власності на трактор колісний марки YTO EX1304, 2019 року випуску, заводський номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 зареєстровано ГУ Держпродспоживслужбою у Миколаївській області за ФОП Грицієнко С.М. 12.09.2023.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.4 договору оплата наступного етапу платежу еквівалента 5 354, 85 доларів США в строк до 26.12.2023, а також оплата залишку суми, починаючи з 01.01.2024, що дорівнює еквіваленту 4 685, 40 доларів США щомісячно, відповідачем станом на дату розгляду справи здійснена не була.

Станом на дату розгляду справи прострочена заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу складає 61 579 доларів США 65 центів.

Суду не подано доказів оплати відповідачем вищевказаної заборгованості.

Позивачем під час проведення розрахунків заборгованості в гривневому еквіваленті відповідно до умов п. 2.2 договору купівлі-продажу використано курс продажу долару США до української гривні в ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК", який визначається згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК") на дату, що передує даті оплати, а саме:

- інформаційна довідка про курси валют на 25.12.2023-31.12.2023;

- інформаційна довідка про курси валют на 25.01.2024-31.01.2024;

- інформаційна довідка про курси валют на 25.02.2024-29.02.2024;

- інформаційна довідка про курси валют на 25.03.2024-31.03.2024;

- інформаційна довідка про курси валют на 25.04.2024-30.04.2024;

- інформаційна довідка про курси валют на 25.05.2024-31.05.2024;

- інформаційна довідка про курси валют на 25.06.2024-30.06.2024;

- інформаційна довідка про курси валют на 25.07.2024-31.07.2024;

- інформаційна довідка про курси валют на 25.08.2024-31.08.2024;

- інформаційна довідка про курси валют на 25.09.2024-30.09.2024;

- інформаційна довідка про курси валют на 19.10.2024-28.10.2024;

- інформація з сайту http://www.udinform.com про курс продажу валют АТ КБ «Приватбанк» станом на 29.10.2024;

- інформаційна довідка про курси валют на 23.11.2024-02.12.2024;

- інформація з сайту http://www.udinform.com про курс продажу валют АТ КБ «Приватбанк» станом на 25.11.2024;

- інформація з сайту http://www.udinform.com про курс продажу валют АТ КБ «Приватбанк» станом на 02.12.2024;

- інформаційна довідка про курси валют на 24.12.2024-31.12.2024;

- інформація з сайту http://www.udinform.com про курс продажу валют АТ КБ «Приватбанк» станом на 25.12.2024.

- інформація з сайту http://www.udinform.com про курс продажу валют АТ КБ «Приватбанк» станом на 13.01.2025.

За порушення виконання грошового зобов'язання з оплати за товар позивачем нараховано відповідачу:

- 3 % річних в розмірі 957, 44 доларів США за сукупний період з 27.12.2023 по 31.12.2024;

- 246 770, 18 грн. - пені за прострочення виконання зобов'язання за сукупний період з 27.12.2023 по 31.12.2024 (розрахунок виконано по кожному зобов'язанню окремо та в межах шестимісячного строку).

3.2. Договір застави. Реєстрація приватного обтяження.

14.09.2023 з метою забезпечення виконання ФОП Грицієнко С.М. своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу спецтехніки з розстрочкою платежу № 22/06-23 від 22.06.2023, на виконання п. 4.4.3 договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБІОРОСТ» (заставодержатель) та Фізичною особою - підприємцем Грицієнко Сергієм Миколайовичем (заставодавець) було укладено Договір застави від 14.09.2023.

Відповідно до п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов'язань заставодавцем за договором купівлі - продажу і виконання зобов'язань за цим договором. Про виконання заставодавцем зобов'язань за даним договором та/або про припинення дії даного договору, сторони укладають відповідну окрему угоду, що є невід'ємною частиною даного договору. Згадана угода не укладається, якщо між заставодержателем та заставодавцем укладена угода про виконання зобов'язань за договором купівлі - продажу та за умови відсутності у заставодавця невиконаних зобов'язань за даним договором на день укладення угоди про виконання зобов'язань договором купівлі - продажу.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Суду не подано доказів припинення договору або визнання його недійсним.

Умовами договору застави від 14.09.2023 сторони передбачили наступне.

Відповідно до абз. 1 та 5 п. 1.1 договору за цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань заставодавця за укладеним між заставодавцем та заставодержателем договором купівлі - продажу спецтехніки з розстрочкою платежу № 22/06-23 від « 22» червня 2023 року із всіма додатковими угодами до нього (далі - Договір купівлі - продажу):

- по оплаті решти вартості Техніки в сумі 2 299 999, 86 (два мільйони двісті дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 86 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 383 333, 31 (триста вісімдесят три тисячі триста тридцять три) гривні 31 копійка, що за курсом продажу долару США до української гривні в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (100 доларів США = 3735,00 гривень), який визначається згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на « 21» червня 2023, відповідає сумі гривневого еквіваленту 61 579, 65 (шістдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять) доларів США 65 центів, в тому числі ПДВ, яку покупець зобов'язується сплатити шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів в національній валюті України (гривні) в наступному порядку:

- оплата еквівалента 5 354 (п'ять тисяч триста п'ятдесят чотири) долари США 85 центів в строк до 26 грудня 2023 року;

- оплата залишку суми вноситься покупцем в період з 01 січня 2024 року по 26 грудня 2024 року включно рівними щомісячними платежами, що дорівнює еквіваленту 4 685 (чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять) доларів 40 центів. При цьому у випадку збільшення курсу в порівнянні з курсом на « 21» червня 2023 року, покупець має здійснити розрахунок у гривні за курсом продажу долару США до української гривні в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», який визначається згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на дату, що передує даті оплати.

- по сплаті можливих штрафних санкцій у випадках та розмірі, передбачених Договором купівлі продажу.

При частковому виконанні зобов'язань за договором купівлі-продажу застава зберігається у початковому обсязі.

Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором, складає суму, яка у гривневому еквіваленті дорівнює 61 579,65 (шістдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять) доларів США 65 центів, в тому числі ПДВ за курсом продажу долару США до української гривні в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», з урахуванням, який курс є більшим: курс станом на 21.06.2023 чи фактичний станом на день, що передує даті здійснення оплати.

Відповідно до п. 2.1 договору в забезпечення виконання зобов'язань за договором купівлі - продажу заставодавець надав заставодержателю в заставу належне йому на праві власності майно (далі - предмет застави), а саме:

2.1.1. трактор колісний YTO-EX1304, 2019 року випуску, зав. номер 31911096;

2.1.2. фронтальний навантажувач BEROMET 2040 в комплектації: установка (рама), ківш об'ємом 1,3 м3

2.1.3. ківш двощелепий для фронтального навантажувача, 2020 р. випуску;

2.1.4. ротор Speedy Mod 80/100 Version NR6, 2020 р.в., в комплектації установка в комплекті з циліндричною робочою насадкою, комплект гідро шлангів кронштейнів та з'єднувальних кріплень до трактора;

Право власності заставодавця на предмет застави, зазначений у п. 2.1.1 договору, підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , виданим ГУ Держпродспоживслужба в Миколаївській обл. 12.09.2023 року.

Право власності заставодавця на предмет застави, зазначений у п.п. 2.1.2-2.1.4 договору, підтверджується актом приймання-передачі від 18.07.2023 до договору купівлі - продажу спецтехніки з розстрочкою платежу № 22/06-23 від 22.06.2023.

Застава за цим договором поширюється на страхове відшкодування. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

Предмет застави передається в заставу з усіма його комплектуючими. Застава поширюється на всі невіддільні від предмета застави поліпшення, що існують на момент укладення цього Договору та виникнуть у майбутньому.

Предмет застави знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, Красносільська сільська рада, 21-й км Старокиївського шосе, буд. 24/1.

На строк дії цього договору предмет застави залишається у володінні та користуванні заставодавця.

На момент укладення цього договору предмет застави знаходиться в технічно справному стані, придатний до експлуатації.

Заставодавець підтверджує, що на момент укладення цього договору відносно до предмету застави відсутні будь-які вимоги третіх осіб, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 3.1 договору за згодою сторін предмет застави оцінюється в 2 400 000 (два мільйони чотириста тисяч ) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20 % - 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп., що за курсом продажу долару США (100 доларів США = 3735,00 гривень), встановленого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на « 21» червня 2023 року, відповідає сумі гривневого еквіваленту 64 257 (шістдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят сім) доларів США 03 центів, з урахуванням податку на додану вартість 20 (Двадцять) % (надалі - «ПДВ»).

Відповідно до п. 5.1 договору заставодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у випадках, передбачених чинним законодавством і цим договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Відповідно до п. 5.1.1 договору у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за договором купівлі - продажу та/або порушення справи про банкрутство заставодавця, заставодержатель має право здійснити реалізацію предмета застави або набути його у власність.

Відповідно до п. 5.2 договору звернення стягнення на предмет застави здійснюється у порядку, передбаченому діючим законодавством та цим договором, на підставі виконавчого напису нотаріуса лише у разі порушення застоводавцем строків виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу більше ніж на 30 календарних днів, або за рішенням суду. Заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на Предмет застави.

Відповідно до п. 5.3 договору реалізація предмета застави, на який звертається стягнення за рішенням суду, якщо інше не передбачено рішенням суду, здійснюється шляхом продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 5.5 договору заставодавець вправі до дня продажу предмету застави на публічних торгах повністю виконати зобов'язання за договором купівлі - продажу разом з відшкодуванням витрат, понесених Заставодержателем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета застави на публічних торгах.

Відповідно до абз. 1, 3, 4 п. 5.6 договору заставожержатель має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави лише у разі порушення Заставодавцем строків виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу більш ніж на 30 календарних днів:

- передача Предмета застави у власність Заставодержателя в рахунок виконання забезпечених цим Договором зобов'язань заставодавця;

- продаж Заставодержателем предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

- витребування предмета застави на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Про намір звернути стягнення на предмет застави в позасудовому порядку Заставодержатель надсилає Заставодавцю письмове повідомлення з визначенням позасудового способу звернення стягнення на Предмет застави, який має намір застосувати Заставодержатель, та вимогою виконати порушене зобов'язання або передати Предмет застави у володіння Заставодержателю протягом 30-ти (тридцяти) днів.

Якщо протягом 30-ти (тридцяти) днів зобов'язання Заставодавця залишається невиконаним, він зобов'язаний негайно передати Предмет застави у володіння Заставодержателя. Якщо Заставодавець не виконує обов'язок щодо передачі Предмета застави у володіння Заставодержателя, звернення стягнення на Предмет застави здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду. У разі звернення стягнення на предмет застави за виконавчим написом нотаріуса до такого виконавчого напису також включаються (можуть бути включені) штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня), що передбачені цим договором та договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 8.3 договору застава за цим договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 86850300 від 12.10.2023 на підставі договору купівлі-продажу спецтехніки з розстроченням платежу № 22/06-23 від 22.06.2023 та договору застави від 14.09.2023 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Назаровою О.С. 12.10.2023 за № 30896322 зареєстровано приватне обтяження. Тип обтяження: застава рухомого майна. Боржник: Грицієнко С.М. Обтяжувач: ТОВ «УКРБІОРОСТ». Розмір основного зобов'язання: 61 579, 65 доларів США. Строк виконання зобов'язання: 26.12.2024. Термін дії: 12.10.2028. Об'єкт обтяження:

- трактор колісний YTO-EX1304, 2019 року випуску, зав. номер 31911096;

- фронтальний навантажувач BEROMET 2040 в комплектації: установка (рама), ківш об'ємом 1,3 м3

- ківш двощелепий для фронтального навантажувача, 2020 р. випуску;

3.3. Звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку.

27.08.2024 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення № 2708/2024 від 27.08.2024 про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, в кому позивач повідомив, що має намір звернути стягнення на предмет застави в позасудовому порядку шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпечених договором застави зобов'язань заставодавця.

Також зазначеним повідомленням позивач повідомив відповідача про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та вимагав виконати порушене зобов'язання з оплати заборгованості за договором, що станом на 27.08.2024 складала еквівалент 42 838, 05 доларів США, що становить 1 777 779, 08 грн. за курсом продажу долару США в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», який визначається згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та станом на 26.08.2024 становила 41 грн. 50 коп. або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу (ТОВ «УКРБІОРОСТ») протягом 30 днів від дати реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Факт направлення 27.08.2024 повідомлення № 2708/2024 від 27.08.2024 підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком. Крім того, 16.09.2024 повідомлення № 2708/2024 від 27.08.2024 було повторно направлено на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація зміни) № 93244225 від 27.08.2024 на підставі повідомлення ТОВ «УКРБІОРОСТ» про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання № 2708/2024 від 27.08.2024 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Назаровою О.С. 27.08.2024 зареєстровано зміну обтяження - реєстрація звернення стягнення.

22.10.2024 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 22/10/01 від 22.10.2024 про передачу у володіння заставодержателю майна, що передано у заставу (відповідно до вимог ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»), в якій позивач вимагав негайно передати майно, передане у заставу за умовами Договору застави від 14.09.2023, у володіння ТОВ «УКРБІОРОСТ» шляхом його фактичної передачі за адресою: Одеська область, Одеський район, Красносільська сільська рада, 21-й км. Старокиївського шосе, буд. 24/1.

Факт направлення 22.10.2024 вимоги № 22/10/01 від 22.10.2024 підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком.

Суду не подано доказів погашення відповідачем заборгованості за договором купівлі-продажу або передачі предмета застави у володіння позивача.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація зміни) № 94332571 від 28.10.2024 в графі "Відомості про знайдені обтяження" 16.04.2024 зареєстровано податкову заставу (номер обтяження 31279094). Обтяжувач Головне управління ДПС у Миколаївській області. Боржник ФОП Грицієнко С. М.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація зміни) № 94332485 від 28.10.2024 в Реєстрі 16.04.2024 зареєстровано публічне обтяження (податкову заставу) (номер обтяження 31279094) на підставі ст. 89 ПК України, акту опису майна від 16.04.2024, виданим Головним управлінням ДПС у Миколаївській області. Об'єкт обтяження: будь-яке майно платника податків згідно акту опису № 525/14-29-13-22-02 від 10.04.2024. Обтяжувач Головне управління ДПС у Миколаївській області. Боржник ФОП Грицієнко С. М. Розмір основного зобов'язання 17 500, 00 грн. Термін дії: 16.04.2029. Звернення стягнення не зареєстровано.

29.10.2024 позивачем направлено на адресу Головного управлінням ДПС у Миколаївській області повідомлення № 29/10/1 від 29.10.2024 про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (в порядку ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»), в якому позивач повідомив про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження - заставного майна визначеного в Договорі застави від 14.09.2023 що належить Грицієнко Сергію Миколайовичу.

Факт направлення повідомлення № 29/10/1 від 29.10.2024 підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком.

3.4. Публічне обтяження.

Судом встановлено також наступні обставини.

19.01.2024 ФОП Грицієнко С.М. до ГУ ДПС у Миколаївській області було подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2023 рік, у якій відповідачем визначено суму податку, що підлягає сплаті, в сумі 17 250, 00 грн.

12.03.2024 ГУ ДПС у Миколаївській області відповідачу направлено податкову вимогу від 12.03.2024 року № 0004887-1302-1429 на суму 17 250, 00 грн., яка була отримана відповідачем 22.03.2024, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення.

10.04.2024 податковим керуючим / посадовою (службовою особою) Головного управління ДПС у Миколаївській області на підставі рішення заступника начальника ГУ ДПС у Миколаївській області віл 10.04.2023 № 871/14-29-13-21-02 про опис майна у податкову заставу платника податків Грицієнко С.М., відповідно до ст. 89 ПК України проведено опис будь-якого майна платника податків, яке перебуває у його власності у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому (згідно п. 89.5 ст. 89 ІІ ПК України), про що складено Акт опису майна № 525/14-29-13-22-02 від 10.04.2024. Усього на загальну суму боргу 17 250, 00 грн.

Як вказано вище, публічне обтяження 16.04.2024 зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Так, відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація зміни) № 94332571 від 28.10.2024 в графі "Відомості про знайдені обтяження" 16.04.2024 зареєстровано податкову заставу (номер обтяження 31279094). Обтяжувач Головне управління ДПС у Миколаївській області. Боржник ФОП Грицієнко С. М.

У зв'язку з непогашенням податкової заборгованості 03.06.2024 ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з ФОП Грицієнко С.М. податкового боргу в розмірі 17 250, 00 гривень.

На виконання судового рішення від 31.07.2024 Миколаївським окружним адміністративним судом по справі № 400/5219/24 видано виконавчий лист про стягнення з ФОП Грицієнко С.М. в дохід держави податкового боргу у сумі 17 250, 00 грн.

31.10.2024 року ГУ ДПС у Миколаївській області виконавчий лист пред'явлено до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до виконання.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаєний зв'язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

4.1. Правове регулювання договірних правовідносин.

В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (господарського зобов'язання), яке (зобов'язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанови ВП ВС від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010).

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об'єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).

4.2. Правове регулювання договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 689 ЦК України покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до ч. 6 ст. 694 ЦК України з моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 695 ЦК України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу.

Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 695 ЦК України якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 695 ЦК України до договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.

Умова про відстрочення або розстрочення платежу за договором купівлі-продажу може бути передбачена договором незалежно від складу суб'єктів такого договору та виду договору купівлі-продажу. Обмеження на встановлення умови про відстрочення або розстрочення платежу може встановлюватися тільки законом. Відстрочення - це встановлення більш пізнього строку оплати товару, ніж це передбачено частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України. Розстрочення - це встановлення обов'язку покупця оплатити товар частинами в більш пізні строки, ніж це передбачено частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

Частини 2-6 статті 694 Цивільного кодексу України, зокрема і щодо прострочення покупцем оплати товару, проданого в кредит, поширюється на продаж товарів у кредит як з відстроченням, так і розстроченням оплати.

Загальне правило про наслідок прострочення виконання покупцем обов'язку оплатити товар установлюється частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України. При продажу товарів у кредит наслідки по відношенню до покупця полягають у тому, що продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару, що не виключає пред'явлення замість цієї вимоги вимог, передбачених ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України з урахуванням ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України (п. 4.21-4.23 постанови КГС ВС від 16.10.2018 у справі № 910/23976/16).

На відносини, що виникають на підставі договору купівлі-продажу товару в кредит з умовою про розстрочення оплати, поширюється дія не тільки статті 695, а і статті 694 Цивільного кодексу України. Лише частина 4 статті 694 Цивільного кодексу України не поширюється на правовідносини з приводу купівлі-продажу товару з умовою розстрочення оплати, оскільки ч. 2 ст. 695 Цивільного кодексу встановлено більш конкретне, ніж ч. 4 ст. 694 Цивільного кодексу України правило про те, що прострочення покупцем будь-якого чергового платежу дає продавцю право розірвати договір купівлі-продажу шляхом односторонньої заяви про відмову від договору і одночасно, або в розумний строк пред'явити вимогу про повернення переданого товару (п. 4.21-4.23 постанови КГС ВС від 16.10.2018 у справі № 910/23976/16).

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Одним із елементів належного виконання зобов'язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висновувала, що у цивільному законодавстві відсутня заборона на укладення правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги.

Такий підхід до розуміння правової природи іноземної валюти як валюти зобов'язання є усталеним і послідовним у практиці Великої Палати Верховного Суду (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16, від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17), а підстав для відступу від нього відсутні (п. 35-38 постанови ВП ВС від 11.09.2024 по справі № 500/5194/16).

Відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов'язання, що виникло між фізичними особами - резидентами.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення (п. 78-79 постанови ВП ВС від 11.09.2024 по справі № 500/5194/16).

Велика Палата Верховного Суду вже висновувала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які підлягають стягненню з боржника, вносить двозначність у розуміння суті обов'язку боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14).

Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Національного банку України на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення (п. 63-64 постанови ВП ВС від 11.09.2024 по справі № 500/5194/16).

4.3. Правове регулювання відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у частині визначення 3 % річних у доларах США, оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

У цьому випадку Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про стягнення з відповідача заборгованості саме в іноземній валюті, тобто прострочена сума визначена у розмірі 75 000,00 доларів США, що передбачає і нарахування 3 % річних саме із 75 000,00 доларів США (п. постанови ВП ВС від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц).

4.4. Правове регулювання нарахування та стягнення пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України (який діяв на час спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Аналіз наведених норми чинного законодавства та умов кредитного договору свідчить про те, що максимальний розмір пені, визначений Законом та погоджений сторонами у кредитному договору, пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. При цьому оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 909/660/14, а також у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 905/1923/16, від 13.07.2018 у справі № 916/2393/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від якого Верховний Суд не вбачає підстав відступати.

Отже положення чинного законодавства хоча і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-62гс11 та від 26.12.2011 у справі № 3-141гс11, від яких Верховний Суд не вбачає підстав відступати.

Отже вимоги про застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, можуть заявлятися лише в національній валюті України (гривні). З огляду на викладене Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника про те, що до зобов'язань, виражених в іноземній валюті, застосування пені у вигляді подвійної облікової ставки Національного банку України, визначеної у гривні, неможливе та суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

При цьому об'єднана палата Касаційного господарського суду зазначає, що з урахуванням умов договору пеня у цьому випадку має обчислюватися і стягуватися в національній валюті України - гривні. При цьому саме у гривні пеня повинна обчислюватися щоденно (на момент щоденного прострочення зобов'язання).

Такі правові висновки Верховного Суду щодо правил проведення розрахунку пені за прострочене зобов'язання, виражене в іноземній валюті, викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі № 922/4404/17 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15 (п. 37 постанови ОП КГС ВС від 12.09.2023 у справі № 910/9894/22).

Аналогічний висновок щодо необхідності проведення розрахунку розміру пені саме в національній валюті (гривні) щоденно за період прострочення зобов'язання, вираженого в іноземній валюті, викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15 та в пункті 6.2.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 922/4404/17, з тим лише зауваженням про недопустимість обчислення пені з визначенням гривневого еквіваленту на час подання позову, що значно впливає на підсумкову суму в зв'язку зі зміною курсу іноземної валюти в 2014- 2015 рр. і порівняно з кінцем 2017 роком відповідно.

В свою чергу, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2018 у справі № 916/2393/17 наведено схожий висновок про те, що визначення суми простроченого платежу (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), на яку нараховується пеня, має здійснюватися у гривні за курсом НБУ на день прострочення, а не на час пред'явлення позову (п. 38 постанови ОП КГС ВС від 12.09.2023 у справі № 910/9894/22).

4.5. Правове регулювання застави.

Правовідносини щодо звернення стягнення на предмет застави врегульовані положеннями ЦК України, Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та іншими нормативно-праовими актами.

Відповідно до ст. 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 577 ЦК України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Моментом реєстрації застави рухомого майна є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога або вимога, яка може виникнути в майбутньому, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про заставу» предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Обов'язки податкових органів з реєстрації поширюються на виникнення та зміну прав податкової застави з урахуванням вимог податкового законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 18 Закону України "Про заставу" наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави.

Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставодержателя (попередніх заставодержателів) зберігає силу.

Вимоги заставодержателя, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про заставу" заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання.

Відповідно до абз. 1 ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

пріоритет - переважне право обтяжувача відносно права іншої особи на те ж саме рухоме майно;

вищий пріоритет - переважний пріоритет одного обтяжувача відносно пріоритету іншого обтяжувача на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна;

нижчий пріоритет - пріоритет одного обтяжувача, який підпорядковується пріоритету іншого обтяжувача, на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна;

звернення стягнення на предмет обтяження - вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження поділяються на публічні та приватні.

Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач (продавець) рухомих речей, які є предметом купівлі-продажу в кредит з відстроченням або розстроченням платежу, набуває пріоритет з моменту реєстрації відповідного обтяження. Такий пріоритет є вищим за інші обтяження майна боржника, встановлені на користь інших обтяжувачів, навіть якщо такі обтяження були зареєстровані раніше.

Правило визначення пріоритету згідно з цією статтею застосовується за умови, що обтяження, встановлене на користь продавця товару в кредит, було зареєстроване протягом п'яти днів із дня продажу і відповідний обтяжувач у зазначений строк письмово повідомив про виникнення в нього вищого пріоритету всіх інших обтяжувачів майна боржника, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження.

Відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до забезпечувальних обтяжень належать: право застави рухомого майна згідно з статтею 694 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, а також в інших випадках, встановлених законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об'єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. У цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або тієї частини цього зобов'язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов'язання, сплати інших сум.

Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження або іншого строку, встановленого за домовленістю обтяжувача та боржника, зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. У разі отримання предмета обтяження у володіння обтяжувач зобов'язаний до закінчення процедури звернення стягнення вживати заходів щодо збереження відповідного майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує вимогу обтяжувача щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до публічних обтяжень належать: податкова застава.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» порядок встановлення і зміст окремих видів публічних обтяжень визначаються законом. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган (особу) або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу.

Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.

Відповідно до п. 87.2, 87.3.1 ст. 87 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції станом на 01.04.2024) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.5 ст. 89 Податкового кодексу України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до п. 90.1 ст. 90 Податкового кодексу України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом вище, 22.06.2023 між Фізичною особою-підприємцем Грицієнко Сергієм Миколайовичем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБІОРОСТ" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу спецтехніки з розстрочкою платежу № 22/06-23 від 22.06.2023, відповідно до умов якого продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця спецтехніку, зазначену в п. 1.2. договору (далі - техніка), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вартість техніки в порядку та відповідно до умов цього договору. Вартість техніки складає 2 400 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ, що в еквіваленті в доларах США дорівнює 64 257 долара США 03 цента за курсом продажу долару США в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (п. 1.1, п. 2.1 договору купівлі-продажу).

Судом встановлено, що на виконання умов п. 2.4 договору відповідачем сплачено авансовий платіж в сумі 100 000, 14 грн., що в еквіваленті в доларах США дорівнює 2 677 доларів США 38 центів. В свою чергу позивач на виконання умов договору передав відповідачу у власність спецтехніку, що підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним сторонами актом приймання-передачі до договору № 22/06-23 купівлі-продажу спецтехніки з розстроченням платежу від 22.06.2023, а також свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 від 06.07.2023.

Отже, в силу умов п. 2.4, п. 2.6, п. 4.4 договору купівлі-продажу та приписів ст. 530, 692 ЦК України у покупця виник обов'язок сплатити на користь продавця решту вартості товару, а саме: оплату еквівалента 5 354 доларів США 85 центів в строк до 26.12.2023 та оплату залишку суми в період з 01.01.2024 по 26.12.2024 включно рівними щомісячними платежами, що дорівнює еквіваленту 4 685 доларів США 40 центів. Отже, до сплати підлягала сума в розмірі 61 579 доларів США 65 центів (5 354 доларів США 85 центів + (4 685 доларів США 40 центів х 12 місяців)).

Суду не подано доказів сплати відповідачем решти грошових коштів за отриманий товар, строк оплати якого настав, як і не спростовано факту наявності заборгованості у вказаному розмірі. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 61 579 доларів США 65 центів (64 257 долара США 03 центів - 2 677 доларів США 38 центів).

Детальний розрахунок суми основного боргу наявний в матеріалах справи.

Отже, відповідачем порушено умови договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу в частині оплати решти вартості товару в порядку та строки, встановлені умовами договору (п. 2.4 договору). Як зазначено судом вище, при продажу товарів у кредит наслідки по відношенню до покупця полягають у тому, що продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару, що не виключає пред'явлення замість цієї вимоги вимог, передбачених ч. 3 ст. 692 ЦК України.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати за товар позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в загальній сумі 957 дол. США 44 цента, а саме за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 27.12.2023 по 31.12.2024.

Перевіривши розрахунок 3 % річних в сумі 957 дол. США 44 цента за період з 27.12.2023 по 31.12.2024, судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (ст. 625 ЦК України).

Позивачем також нараховано відповідачу пеню у сумі 246 770, 18 грн., нараховану за період з 27.12.2023 по 31.12.2024 (загальний сукупний період).

Відповідно до п. 5.3 договору за прострочення сплати платежів покупець сплачує продавцю пеню з розрахунку 0,10 % з простроченої суми за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється у межах строків позовної давності.

Судом встановлено, що нарахування пені позивачем здійснено по кожному платежу окремо, виходячи з суми боргу в гривневому еквіваленті з заборгованості, визначеної в доларах США за курсом продажу ПАТ КБ "Приватбанк", строк оплати якої настав на відповідну дату.

Нарахування пені здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, оскільки розмір 0,10 % з простроченої суми за кожний день прострочення, який передбачено умовами договору, перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня. Пеня по кожному окремому зобов'язанню (окремому платежу) здійснена в межах шестимісячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України, який діяв на час спірних правовідносин.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми основного боргу, 3 % річних та пені, оскільки відповідачем порушено господарське зобов'язання.

Судом також встановлено, що 14.09.2023 з метою забезпечення виконання ФОП Грицієнко С.М. своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу спецтехніки з розстрочкою платежу № 22/06-23 від 22.06.2023, на виконання п. 4.4.3 договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБІОРОСТ" (заставодержатель) та Фізичною особою - підприємцем Грицієнко Сергієм Миколайовичем (заставодавець) було укладено Договір застави від 14.09.2023 (предметом застави є спецтехніка).

Застава рухомого майна зареєстрована позивачем (заставодержателем) з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 12.10.2023 (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 86850300 від 12.10.2023).

В зв'язку з невиконанням відповідачем (покупець, заставодавець) умов договору купівлі-продажу в частині оплати за товар, у позивача (продавець, заставодержатель) в силу умов п. 5.1.1 договору застави виникло право здійснити реалізацію предмета застави або набути його у власність. Керуючись п. 5.2, п. 5.6 договору застави, позивач на власний розсуд обрав спосіб позасудового звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі предмета застави заставодавцем у власність заставодержателя, направивши відповідачу спочатку повідомлення № 2708/2024 від 27.08.2024 про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та зареєструвавши 27.08.2024 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави. Оскільки відповідачем протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишилось невиконаним, позивач також направив відповідачу вимогу № 22/10/01 від 22.10.2024 про передачу у володіння заставодержателю майна, що передано у заставу (відповідно до вимог ч. 2 ст. 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Суду не подано доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу з розстрочкою платежу щодо оплати заборгованості решти вартості товару, а також не подано доказів передачі позивачу (заставодержателю) у володіння предмета застави (спецтехніки), у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом про звернення стягнення в судовому порядку на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договором купівлі-продажу, що відповідає умовам п. 5.6 договору застави та ст. 589, 590 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України "Про заставу", ст. 22-24, 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує вимогу обтяжувача щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

На виконання вимог ч. 1 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" 29.10.2024 позивачем направлено на адресу Головного управління ДПС у Миколаївській області повідомлення № 29/10/1 від 29.10.2024 про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Щодо наявності зареєстрованого 16.04.2024 публічного обтяження (податкової застави) на користь ГУ ДПС у Миколаївській області (витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 94332571 від 28.10.2024 та № 94332485 від 28.10.2024), то суд зазначає наступне.

В силу ст. 1, 15 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивач (обтяжувач, продавець рухомих речей, які є предметом купівлі-продажу в кредит з розстроченням платежу), який здійснив реєстрацію обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 12.10.2023, має вищий пріоритет за інші обтяження. В силу приписів ст. 39 Закону зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону. Крім того, відповідно до п. 87.2, 87.3.1 ст. 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав та обґрунтованість позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави шляхом реалізації предмета застави на публічних (електронних) торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в рахунок погашення заборгованості за договором № 22/06-23 купівлі - продажу спецтехніки з розстрочкою платежу від 22.06.2023 року.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 68 111, 86 грн. згідно ст. 129 ГПК України відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 219, 233, 236-238, 240, 241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІОРОСТ", вул. Лазурна, буд. 16-В, квартира 40, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54058 (код ЄДРПОУ 36954586):

- 61 579 дол. США 65 центів (шістдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять дол. США 65 центів) - сума основного боргу в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ "ПриватБанк" згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ "ПриватБанк" на день виконання рішення;

- 957 дол. США 44 цента (дев'ятсот п'ятдесят сім дол. США 44 цента) - 3 % річних в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ "ПриватБанк", згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ "ПриватБанк") на день виконання рішення;

- 246 770, 18 грн. (двісті сорок шість тисяч сімсот сімдесят грн. 18 коп.) - пені за прострочення виконання зобов'язання.

3. У рахунок погашення заборгованості Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБІОРОСТ", вул. Лазурна, буд. 16-В, квартира 40, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54058 (код ЄДРПОУ 36954586) за Договором № 22/06-23 купівлі - продажу спецтехніки з розстрочкою платежу від 22.06.2023 року, яка складається з

- суми основного боргу в розмірі еквівалентному 61 579 дол. США 65 центів в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ "ПриватБанк" згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ "ПриватБанк" на день виконання рішення,

- суми 3 % річних в розмірі еквівалентному 957 дол. США 44 цента в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару США в ПАТ КБ "ПриватБанк", згідно з даними сайту http://www.udinform.com (розділ готівковий ринок, ПАТ КБ "ПриватБанк") на день виконання рішення,

- суми пені за прострочення виконання зобов'язання в сумі 246 770, 18 грн.

- фронтальний навантажувач BEROMET 2040 в комплектації: установка (рама), ківш об'ємом 1,3 м3.

- ківш двощелепий для фронтального навантажувача, 2020 р. випуску;

- ротор Speedy Mod 80/100 Version NR6, 2020 р.в., в комплектації установка в комплекті з циліндричною робочою насадкою, комплект гідро шлангів кронштейнів та з'єднувальних кріплень до трактора, що належать на праві власності Фізичній особі-підприємцю Грицієнко Сергію Миколайовичу, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом реалізації предмета застави на публічних (електронних) торгах відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

4. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Грицієнко Сергія Миколайовича, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІОРОСТ", вул. Лазурна, буд. 16-В, квартира 40, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54058 (код ЄДРПОУ 36954586):

- 68 111, 86 грн. (шістдесят вісім тисяч сто одинадцять грн. 86 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 05.11.2025

Суддя Е.М. Олейняш

Попередній документ

131576672

Наступний документ

131576674

Інформація про рішення:

№ рішення:	131576673
№ справи:	915/1353/24
Дата рішення:	11.08.2025
Дата публікації:	07.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (11.08.2025)
Дата надходження:	01.11.2024
Предмет позову:	Стягнення заборгованості за договором

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

20.12.2024 12:30	Господарський суд Миколаївської області
30.01.2025 13:00	Господарський суд Миколаївської області
05.03.2025 13:00	Господарський суд Миколаївської області
10.04.2025 10:30	Господарський суд Миколаївської області
06.05.2025 13:30	Господарський суд Миколаївської області
02.06.2025 11:00	Господарський суд Миколаївської області
30.07.2025 12:00	Господарський суд Миколаївської області
11.08.2025 15:00	Господарський суд Миколаївської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ОЛЕЙНЯШ Е М

3-я особа без самостійних вимог на стороні позивача:

Головне управління ДПС у Миколаївській області

відповідач (боржник):

Фізична особа-підприємець Грицієнко Сергій Миколайович

заявник:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРБІОРОСТ"

позивач (заявник):

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРБІОРОСТ"

представник позивача:

СПРИНЧАК СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ