ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2025Справа № 910/7759/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-2"
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
про визнання протиправним та скасування рішення
Представники сторін: не викликалися
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-2" (далі - ТОВ "ПОЛІС-2", Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ДТЕК), в якому просило суд визнати протиправним та скасування рішення комісії Відповідача, що оформлене Протоколом №221 від 21.03.2024 засідання комісії по розгляду акта про порушення №003610 від 09.02.2024.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 відмовлено у задоволенні позову Товариства.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).
Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що у відзиві та до закінчення судових дебатів ДТЕК зазначено про надання доказів у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.
У судовому засіданні 21.10.2025 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, а тому останнім днем для подання доказів, які підтверджують розмір понесених судових витрат, було 27.10.2025.
27.10.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 28.10.2025) Відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення із відповідними доказами, в якій останній просив суд стягнути з Позивача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги, були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.
У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.
Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.
Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
На підтвердження вимоги про стягнення з Позивача витрат на правову допомогу у сумі 15 000,00 грн, ДТЕК було додано копії: договору про надання правничої допомоги №3443-ДКЕМ від 01.01.2024, Додаткової угоди №1 від 04.10.2024 до вказаного правочину, Акту приймання-передачі наданих послуг №214 від 27.10.2025, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №8781/10 від 07.02.2020 на ім'я адвоката Кирищука Василя Петровича, довіреності №27/2025 від 21.10.2025 на ім'я вказаного адвоката, Витяг з Єдиного реєстру адвокатів серії ІІ №1032629 від 07.02.2025.
За змістом частини 3 статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
01.01.2024 між ДТЕК (за текстом договору - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Перший Радник" (за текстом договору - Виконавець) було укладено Договір про надання правничої допомоги №3443-ДКЕМ, відповідно до пункту 1.1. якого в рамках даного Договору Виконавець зобов'язується надавати Клієнтові правничу допомогу (надалі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.
Згідно п. 3.1 договору про надання правової допомоги приймання-передача послуг за цим Договором здійснюється Сторонами за Актами приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 3.2 - 3.3 договору про надання правової допомоги Акт приймання- передачі наданих послуг складається та підписується Виконавцем за результатом надання послуг. Враховуючи складність справи, значення справи для Клієнта, часу витраченого адвокатами Виконавця на надання послуг Сторони відображають в Акті приймання-передачі наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару).
Пунктом 3.5 договору про надання правової допомоги встановлено, що Акти приймання-передачі наданих послуг можуть бути оформлені Сторонами у вигляді електронного документу (далі - Електронні документи) з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) повноважного представника Сторони
Згідно п. 4.2. договору про надання правової допомоги розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з Актом приймання - передачі наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
Відповідно до п. 4.6 договору про надання правової допомоги оплата наданих послуг з правничої допомоги та компенсація витрат здійснюється Клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних Сторонами Актів приймання - передачі наданих послуг впродовж 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах суми стягнутої на користь Виконавця.
27.10.2025 між Клієнтом та Виконавцем було підписано та скріплено печатками Акт приймання-передачі наданих послуг №214 від 27.10.2025, зі змісту якого вбачається, по даній судовій справі останнім було надано, а Клієнтом - прийнято послуги на загальну суму 15000,00 грн.
Підписавши вказаний акт, Клієнт засвідчив відсутність жодних претензій та зауважень щодо наданих послуг.
Отже, вищевказаними доказами та наявними матеріалами справи підтверджується надання Виконавцем Відповідачу послуг з професійної правничої допомоги у погодженому між ними розмірі 15 000,00 грн.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).
Відповідна правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу частини 4 статті 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом з тим, за приписами частини 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак жодний обґрунтованих доводів щодо неспівмірності витрат Відповідача на професійну правничу допомогу Позивачем не було наведено.
З огляду на викладене, враховуючи складність справи, розумну необхідність витрат для даної справи у суді, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, а також відсутність клопотань Позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на переконання суду, співмірною є компенсація витрат Відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
У зв'язку з тим, що судом відмовлено у задоволенні позову Товариства, судові витрати, пов'язані із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн, на підставі статті 129 ГПК України покладаються на Позивача.
Керуючись статтями 123-129, 221, 244 ГПК України, суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-2" (03186, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 42, 93; ідентифікаційний код 32420376) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20; ідентифікаційний код 41946011) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ