ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.11.2025Справа № 910/5849/25
За позовом Антимонопольного комітету України;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролабтест";
про стягнення пені у розмірі 4 000,00 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Григоренко С.В.
Представники:
Від позивача: Прохоров Є.І., в порядку самопредставництва;
Від відповідача: не з'явилися.
Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролабтест" пеню у розмірі 4 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконано рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 09.07.2024 № 13-р/тк у встановлений законодавством строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/5849/25; справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 17.06.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 закрито підготовче провадження та призначити справу № 910/5849/25 до судового розгляду по суті; призначено судове засідання до судового розгляду справи по суті на 16.09.2025.
Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 04.11.2025 представник Антимонопольного комітету України позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролабтест" у судове засідання 04.11.2025 не з'явився.
Суд вказує, що ухвали суду направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролабтест" на адресу його місцезнаходження, а саме: вул. Пирогівський шлях, 169, м. Київ, 03026, проте з указаної адреси поштові відправлення поверталися з відмітками пошти про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній за вказаною адресою" та "адресат відмовився".
Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України “Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України “Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/5849/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України»).
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання “розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 14.05.2025, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
04.11.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
09.07.2024 Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі також - позивач, Комітет), розглянувши матеріали справи № 126-26.13/80-23, прийняла рішення №13-р/тк "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" (далі - рішення № 13-р/тк).
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке зазначене в пункті першому резолютивної частини рішення № 13-р/тк на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролабтест" накладено штраф у сукупному розмірі 4 000,00 грн.
Супровідним листом від 17.07.2024 №126-26.13/05-6947е на адресу відповідача було направлено копію рішення №13-р/тк.
Рекомендоване поштове повідомлення № 03035 16453756 повернулося до відділення з відміткою оператора поштового зв'язку про причини невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України “Голос України», газета Кабінету Міністрів України “Урядовий кур'єр», “Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
28.08.2024 в газеті “Урядовий кур'єр» № 174 (7834) оприлюднена інформація про прийняте відділенням рішення №13-р/тк.
Отже, датою вручення рішення відділення відповідачеві вважається 09.09.2024, оскільки 07.09.2024 та 08.09.2024 припадають на неробочі дні.
Відповідно до статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Рішення позивача №13-р/тк у судовому порядку не оскаржувалося.
Отже, рішення №13-р/тк є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» є обов'язковим до виконання.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний виконати рішення №13-р/тк та сплатити штраф у строк по 11.11.2024, оскільки 09.11.2024 та 10.11.2024 припадали на вихідні дні.
Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
Як вбачається матеріалів справи, Комітетом отримано постанову Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві від 06.02.2025 про закінчення виконавчого провадження ВП № 76821987, відповідно до якої з відповідача стягнуто штраф, накладеного рішенням № 13-р/тк.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 4 000,00 грн за наступним розрахунком.
Сума штрафу, накладеного рішенням відповідача складає 4 000,00 гривень. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 60,00 гривень (4 000,00 грн х 1.5% = 60,00 грн). Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу: з 12.11.2024 по 05.02.2025.
За 86 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 60,00 х 86 = 5 160,00 гривень.
У свою чергу, за приписами частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Отже, розмір пені становить 4 000,00 гривень.
Станом на день розгляду спору пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 4 000,00 грн є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролабтест" (03026, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 169, ідентифікаційний код юридичної особи 41015940) пеню у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві/ Соломян.р-н., код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролабтест" (03026, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 169, ідентифікаційний код юридичної особи 41015940) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06.11.2025.
Суддя О.В. Мандриченко