ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2025Справа № 910/8751/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі"
про стягнення 2 298 944,87 грн
При секретарю судового засідання: Карашевич В.В.
Представники сторін:
від позивача: Тітова Тетяна Сергіївна - представник за довіреністю №1-С від 01.01.2025;
від відповідача: не з'явився;
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (далі - ТОВ "Ю.Комодітіз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (далі - ТОВ "Юнайтед Енерджі") 2 298 944,87 грн, з яких: 2 094 618,96 грн - основна заборгованість, 166635,94 грн - інфляційні втрати, 37 689,97 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 16.11.2023 у Позивача та у Відповідача були наявні взаємні невиконані грошові зобов'язання щодо погашення заборгованості по сплаті вартості купівлі/продажу небалансів за Договором про участь у балансуючій групі №БГ20/10/01-2 від 01.10.2020, а саме: ТОВ "Ю.Комодітіз" мало заборгованість перед ТОВ "Юнайтед Енерджі" у розмірі 18 758 950,17 грн, а за ТОВ "Юнайтед Енерджі" обліковувалася заборгованість перед ТОВ "Ю.Комодітіз" у розмірі 20853569,13 грн.
Таким чином, після вчинення одностороннього правочину про зарахування вищевказаних однорідних зустрічних вимог шляхом направлення Заяви №1146/3-11/23 від 16.11.2023, заборгованість ТОВ "Юнайтед Енерджі" перед ТОВ "Ю.Комодітіз" становить 2094618,96 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 позовну заяву ТОВ "Ю.Комодітіз" залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків.
22.07.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Ю.Комодітіз" подало заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.09.2025. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
12.08.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Юнайтед Енерджі" подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що:
- строк виконання зобов'язань з оплати заборгованості у Відповідача перед Позивачем настає виключно після погашення заборгованості за відповідний період ПрАТ "НЕК "Укренерго" та Учасників балансуючої групи та за умови відсутності заборгованості Учасника за перед СВБ;
- відсутність таких надходжень підтверджується долученою Відповідачем таблицею №1;
- заявлений Позивачем розмір заборгованості є необґрунтований, оскільки не враховано інформацію зазначену в корегуючих Актах №30 від 30.04.2025 та №90 від 02.06.2025.
15.08.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Ю.Комодітіз" подала відповідь на відзив, в якій не погодилося із запереченнями Відповідача, оскільки:
- останнім неправильно тлумачаться положення пункту 4.19. Договору, за якими настання строку для оплати купленої електричної енергії в Учасника балансуючої групи пов'язується не з повним погашенням заборгованості іншими Учасниками Балансуючої групи, а лише з надходженням коштів від них на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний Розрахунковий період. Тобто у разі надходження будь-яких сум (коштів) від Учасників балансуючої групи на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний Розрахунковий місяць.
- надана Відповідачем Таблиця №1 з переліком боржників не підтверджує відсутність надходження коштів від Учасників Балансуючої групи, лише вказує що деякі Учасники не сплатили рахунки повністю. Доказів же відсутності надходження коштів від Учасників БГ за відповідний розрахунковий період, або надходження коштів від АР (адміністратора розрахунків - ПрАТ "НЕК "Укренерго") за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, - Відповідачем надано не було;
- зазначена в Таблиці №1 інформація про наявність боргу ТОВ "Ю.Комодітіз" у сумі 10179,66 грн не відповідає дійсності;
- надані Відповідачем додаткові коригувальні Акти, які не були враховані під час звернення до суду лише збільшують заборгованість Відповідача перед Позивачем.
15.09.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 16.09.2025) ТОВ "Юнайтед Енерджі" подало клопотання про відкладення розгляду справи.
Підготовче засідання, призначене на 16.09.2025, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Мудрого С.М. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 підготовче засідання призначено на 29.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2025.
17.10.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Ю.Комодітіз" подало клопотання про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн.
20.10.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 21.10.2025) ТОВ "Юнайтед Енерджі" подало клопотання про відкладення судового засідання.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 відмолено у задоволенні клопотання Відповідача про відкладення судового засідання.
У судове засідання 21.10.2025 ТОВ "Юнайтед Енерджі" не з'явилося, хоча про місце, дату та час розгляду справи було повідомлене належним чином.
Представниця ТОВ "Ю.Комодітіз" підтримала позовні вимоги, просила суд позов задовольнити.
У судовому засіданні 21.10.2025 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представниці Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Ю.Комодітіз" обґрунтованими.
01.10.2020 між ТОВ "Юнайтед Енерджі" (за текстом договору - СВБ) та ТОВ "Ю.Комодітіз" (за текстом договору - Учасник) було укладено Договір про участь у балансуючій групі № БГ20/10/01-2 (далі - Договір, тут і далі у редакції Додаткової угоди від 30.07.2021 №14/06/21), відповідно до пункту 2.1. якого сторони об'єднались на умовах та в порядку, визначеному цим Договором, чинним законодавством у балансуючу групу в розрізі окремих торгових зон, у якій визначили стороною, відповідальною за баланс - ТОВ "Юнайтед Енерджі" (далі також - Балансуюча група).
Вказаний правочин та додаткова угода від 30.07.2021 року № 14/06/21 до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток цих суб'єктів господарювання.
За умовами пункту 2.2 Договору СВБ зобов'язується нести фінансову відповідальність перед ОСП (оператор системи передачі) за небаланси електричної енергії усіх учасників ринку, які увійшли до Балансуючої групи, а Учасник зобов'язується нести фінансову відповідальність в рамках своїх небалансів електричної енергії перед СВБ, а також своєчасно та в повному обсязі виконувати інші зобов'язання, визначені Договором.
Відповідно до пунктів 2.3-2.5 Договору купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії Балансуючої групи здійснюється між СВБ та ОСП за укладеним між ними договором про врегулювання небалансів електричної енергії. Врегулюванням небалансів Балансуючої групи є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з ОСП в обсягах та за цінами, визначеними відповідно до Правил ринку. Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів здійснюється протягом Розрахункового періоду, виходячи з підтвердженого Системою MMS обсягу електричної енергії, якщо цим Договором не передбачено інше.
Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунки за небаланси електричної енергії включають обчислення небалансу електричної енергії шляхом проведення наступних розрахунків для кожного Торгового дня: небаланси електричної енергії для СВБ для кожного Розрахункового періоду Торгового дня; кредиту та дебету за небаланси електричної енергії для СВБ для кожного Розрахункового періоду Торгового дня.
У пункті 4.8 Договору сторони погодили, що фактичні обсяги купівлі-продажу електричної енергії, продані однією Стороною і куповані іншою Стороною з метою врегулювання небалансів, визначаються в акті купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, акті коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та в змінах до акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, які оформлюються Сторонами в порядку, визначеному цим Договором.
Учасник оплачує рахунок на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів СВБ на її банківський рахунок, зазначений у розділі 12 Договору, не пізніше 16:00 год. другого робочого дня, наступного за днем, у якому СВБ надіслано такий рахунок Учаснику у порядку, передбаченому пунктом 1.5 Договору, або за днем додаткового погодження вищезазначеного рахунку в порядку, передбаченому пунктом 4.16 Договору. СВБ оплачує рахунок на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів Учаснику на його банківський рахунок, зазначений у розділі 12 Договору, не пізніше 16:00 год. п'ятого робочого дня, наступного за днем надходження коштів на сплату рахунків на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний Розрахунковий місяць від учасників Балансуючої групи, які купують електричну енергію для врегулювання небалансів у СВБ, або від АР за договором про врегулювання небалансів електричної енергії (пункт 4.19 Договору).
За умовами пунктів 11.1, 11.2 Договору останній набирає чинності з 31.12.2020 року і діє до 31.12.2021 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за цим Договором. Якщо жодна зі Сторін не звернулася до іншої Сторони не менше ніж за один місяць до закінчення цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір щоразу вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.
Згідно з пунктами 11.7, 11.8 Договору його дія припиняється у випадку невиконання СВБ вимог Правил ринку. При цьому ОСП в односторонньому порядку поновлює дію Договорів про врегулювання небалансів електричної енергії для всіх учасників Балансуючої групи, що входять до її складу, та про що учасники Балансуючої групи мають бути повідомлені за 1 (один) робочий день до дати настання таких змін. Припинення цього Договору не звільняє Сторони від належного виконання обов'язків, що виникли за цим Договором до дати його припинення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі №910/1839/24 за позовом ТОВ "Юнайтед Енерджі" до ТОВ "Ю.Комодітіз" про визнання правочину недійсним, було встановлено:
15.03.2022 ТОВ "Ю.Комодітіз" отримало від ПАТ "НЕК "Укренерго" повідомлення від 15.03.2022 №01/10967, відповідно до якого, у зв'язку з невиконанням ТОВ "Юнайтед Енерджі" Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №307 (далі - Правила), дію договорів про врегулювання небалансів електричної енергії учасників ринку, які входять до складу Балансуючої групи позивача, було поновлено шляхом виключення з цієї Балансуючої групи ТОВ "Юнайтед Енерджі" з 00 годин 00 хвилин 17.03.2022.
Сторонами у справі №910/1839/24 визнається, що станом на 16.11.2023 року в Позивача та у Відповідача були наявні взаємні невиконані грошові зобов'язання за Договором з погашення заборгованості по сплаті вартості купівлі/продажу небалансів, а саме: ТОВ "Ю.Комодітіз" мало заборгованість перед ТОВ "Юнайтед Енерджі" у розмірі 18 758 950,17 грн, а за ТОВ "Юнайтед Енерджі" обліковувалася заборгованість перед ТОВ "Ю.Комодітіз" у розмірі 20 853 569,13 грн.
Разом із тим, на адресу ТОВ "Юнайтед Енерджі" надійшла заява ТОВ "Ю.Комодітіз" про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 16.11.2023 року №1146/3-11/23, в якій останнє зазначило, що між сторонами за Договором існують взаємні зустрічні однорідні грошові вимоги на суму 18 758 950,17 грн, строк виконання яких настав. Враховуючи вищенаведене, ТОВ "Ю.Комодітіз" заявило про зарахування зустрічних однорідних вимог з ТОВ "Юнайтед Енерджі" за Договором на суму 18 758 950,17 грн, а також вказало про припинення відповідних зустрічних однорідних грошових зобов'язань сторін за Договором на означену суму грошових коштів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1839/24, яке набрало законної сили 02.10.2024, відмолено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Юнайтед Енерджі" про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ТОВ "Ю.Комодітіз" у формі Заяви про зарахування зустрічних вимог №1146/3-11/23 від 16.11.2023.
З метою досудового врегулювання спору ТОВ "Ю.Комодітіз" звернулося до ТОВ "Юнайтед Енерджі" з вимогою №1515/1-11/24 від 19.11.2024, в якій просило сплатити решту заборгованості за Договором №БГ20/10/01-2 від 01.10.2020 у розмірі 2 094 618,96 грн (20853569,13 грн - 18 758 950,17 грн).
Однак вищезазначена вимога була залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку з непогашенням ТОВ "Юнайтед Енерджі" заборгованості за Договором про участь у балансуючій групі №БГ20/10/01-2 від 01.10.2020, ТОВ "Ю.Комодітіз" звернулося з даним позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як було раніше встановлено судом, договірні відносини між ТОВ "Юнайтед Енерджі", як сторони, відповідальної за баланс (СВБ), та ТОВ "Ю.Комодітіз", як учасника балансуючої групи, врегульовані Договором про участь у балансуючій групі №БГ20/10/01-2 від 01.10.2020, з урахуванням Додаткової угоди від 30.07.2021 №14/06/21 до вказаного Договору.
За умовами Договору СВБ зобов'язується нести фінансову відповідальність перед ОСП за небаланси електричної енергії усіх учасників ринку, які увійшли до Балансуючої групи, а Учасник зобов'язується нести фінансову відповідальність в рамках своїх небалансів електричної енергії перед СВБ, а також своєчасно та в повному обсязі виконувати інші зобов'язання, визначені Договором (пункт 2.2. Договору).
Аналіз предмету та підстав позову, спірних правовідносин у справі в контексті позовних вимог, дає Суду підстави вважати, що цей договір укладений учасниками спірних правовідносин на підставі законодавства України, що визначає правові засади функціонування ринку електричної енергії України, зокрема ЦК України, Закону України "Про ринок електричної енергії", а також Правил ринку.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" балансуюча група - об'єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об'єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об'єднання.
Відповідно до пункту 1.1.1. Правил ринку, ці правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Правилами ринку визначено, що:
- неттінг - електричної енергії зобов'язань шляхом зарахування взаємних зобов'язань та однорідних грошових вимог таких учасників, яке здійснюється згідно з цими Правилами та на умовах договорів про врегулювання небалансів електричної енергії та про участь у балансуючому ринку;
- договір про врегулювання небалансів електричної енергії - договір, відповідно до якого суб'єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії;
- договір про участь у балансуючому ринку - цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. За цим Договором ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку (згідно з Додатком 7 до Правил ринку).
Пунктом 5.14.10 Правил ринку (в редакції, чинній на момент звернення із заявою про зарахування зустрічних вимог) передбачено врегулювання сторонами взаємних зобов'язань за договором про участь у балансуючому ринку здійснюється шляхом неттінгу на умовах, викладених у договорі про участь у балансуючому ринку.
Відповідно до пункту 5.17.5. Правил ринку (в редакції, чинній на момент звернення із заявою про зарахування зустрічних вимог) врегулювання сторонами своїх взаємних зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії здійснюється шляхом неттінгу на умовах, визначених договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
У Типовому договорі про врегулювання небалансів електричної енергії (в редакції, чинній на момент звернення відповідача із заявою про зарахування зустрічних вимог) пунктом 5.11 передбачено, що урегулювання сторонами взаємних зобов'язань здійснюється згідно з чинним законодавством України, у тому числі сторонами може бути застосовано неттінг виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Не допускається припинення взаємних зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: 1) у випадку виникнення зобов'язань щодо купівлі або продажу небалансів електричної енергії в різних декадах; 2) за відсутності взаємної згоди сторін, яка виражається у підписанні сторонами Акта зарахування зустрічних однорідних вимог.
У Типовому договорі про участь у балансуючому ринку (в редакції, чинній на момент звернення відповідача із заявою про зарахування зустрічних вимог) пунктом 4.7 встановлено, що урегулювання сторонами взаємних зобов'язань здійснюється згідно з чинним законодавством України, у тому числі сторонами може бути застосовано неттінг виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Не допускається припинення взаємних зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: 1) у випадку виникнення зобов'язань щодо купівлі або продажу балансуючої електричної енергії в різних декадах; 2) за відсутності взаємної згоди сторін, яка виражається у підписанні сторонами Акта зарахування зустрічних однорідних вимог.
Тобто, у положеннях Правил ринку та у Типових договорах про участь у балансуючому ринку та про врегулювання небалансів електричної енергії визначено умови, за яких може застосовуватись зустрічне зарахування вимог.
Відповідно до положень статті 601 ЦК України Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно приписів частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024, яке набрало законної сили 02.10.2024 у справі №910/1839/24 за позовом ТОВ "Юнайтед Енерджі" до ТОВ "Ю.Комодітіз" про визнання правочину недійсним, було встановлено, що станом на 16.11.2023 року в Сторін були наявні взаємні невиконані грошові зобов'язання за Договором про участь у балансуючій групі №БГ20/10/01-2 від 01.10.2020, з урахуванням Додаткової угоди від 30.07.2021 №14/06/21 до вказаного Договору, а саме: ТОВ "Ю.Комодітіз" мало заборгованість перед ТОВ "Юнайтед Енерджі" у розмірі 18 758 950,17 грн, а за ТОВ "Юнайтед Енерджі" обліковувалася заборгованість перед ТОВ "Ю.Комодітіз" у розмірі 20853569,13 грн.
На адресу ТОВ "Юнайтед Енерджі" надійшла заява ТОВ "Ю.Комодітіз" про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 16.11.2023 №1146/3-11/23, в якій останнє зазначило, що між сторонами за Договором існують взаємні зустрічні однорідні грошові вимоги на суму 18 758 950,17 грн, строк виконання яких настав. Враховуючи вищенаведене, ТОВ "Ю.Комодітіз" заявило про зарахування зустрічних однорідних вимог з ТОВ "Юнайтед Енерджі" за Договором на суму 18 758 950,17 грн, а також вказало про припинення відповідних зустрічних однорідних грошових зобов'язань сторін за Договором на означену суму грошових коштів.
Судами у межах справи №910/1839/24 також встановлено, що при здійсненні зарахування зустрічних однорідних вимог за Заявою від 16.11.2023 №1146/3-11/23 ТОВ "Ю.Комодітіз" дотримано усіх умов, передбачених законом для здійснення такого зарахування, враховуючи, зокрема, те, що спірні грошові зобов'язання між сторонами виникли за одним правочином, вимоги сторін на суму 18 758 950,17 грн є зустрічними, а відповідні зобов'язання - однорідними (грошовими).
Таким чином, заборгованість ТОВ "Юнайтед Енерджі" за Договором про участь у балансуючій групі №БГ20/10/01-2 від 01.10.2020 перед ТОВ "Юнайтед Енерджі" у загальному розмірі 20 853 569,13 грн була часткового погашена на суму 18 758 950,17 грн шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, відтак непогашеною залишилася заборгованість у розмірі 2 094 618,96? грн (20 853 569,13 грн - 18758950,17 грн).
Заперечуючи проти задоволення позову, Відповідач вказував на ненастання строку для оплати. Однак суд не погоджується з цими доводами, з огляну на таке.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктом 4.19. Учасник оплачує рахунок на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів СВБ на її банківський рахунок, зазначений у розділі 12 Договору, не пізніше 16:00 год. другого робочого дня, наступного за днем, у якому СВБ надіслано такий рахунок Учаснику у порядку, передбаченому пунктом 1.5 Договору, або за днем додаткового погодження вищезазначеного рахунку в порядку, передбаченому пунктом 4.16 Договору. СВБ оплачує рахунок на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів Учаснику на його банківський рахунок, зазначений у розділі 12 Договору, не пізніше 16:00 год. п'ятого робочого дня, наступного за днем надходження коштів на сплату рахунків на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний Розрахунковий місяць від учасників Балансуючої групи, які купують електричну енергію для врегулювання небалансів у СВБ, або від АР за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
Отже, вказані положення Договору передбачають, що строк оплати електричної енергії для врегулювання небалансів в межах договору, визначений альтернативно настанням однієї з подій, а саме, не пізніше 16:00 год. п'ятого робочого дня, наступного за днем надходження коштів на сплату рахунків на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний Розрахунковий місяць: 1) або від учасників Балансуючої групи, які купують електричну енергію для врегулювання небалансів у СВБ; 2) або від АР за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
Крім цього, суд зазначає, що для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав, та відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов'язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 року в справі №910/11116/19 сформовано висновок про те, що однією з умов припинення зобов'язання зарахуванням за статтею 601 ЦК України є настання строку виконання зарахування однорідних вимог, невстановлення або визначенння строку моментом пред'явлення вимоги.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024, яке набрало законної сили 02.10.2024 у справі №910/1839/24, було встановлено, що строк виконання зустрічних однорідних вимог Сторін за Договором про участь у балансуючій групі №БГ20/10/01-2 від 01.10.2020 станом на 16.11.2023 є таким, що настав.
Більше того, суд не приймає до уваги надану Відповідачем Таблицю №1 з переліком боржників, з огляду на таке.
Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію; господарська операція - це дія або подія, що викликає зміну в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 вищевказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (абзац 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а тому суд має досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.
Однак, надана Відповідачем Таблиця №1, не ґрунтується ні на яких первинних документах та не містить ані підпису, ані вказівки посади осіб, відповідальних за здійснення її оформлення.
Надані Відповідачем корегуючі Акти №30 від 30.04.2025 та №90 від 02.06.2025 також не беруться судом до уваги, тому що не були формені Сторонами належним чином (не містять підписів уповноваженим представників).
Отже, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором про участь у балансуючій групі №БГ20/10/01-2 від 01.10.2020, з урахуванням Додаткової угоди від 30.07.2021 №14/06/21 до вказаного Договору, суд дійшов висновку про наявність у ТОВ "Юнайтед Енерджі" основної суми заборгованості у розмірі 2 094 618,96? грн (20 853 569,13 грн - 18758950,17 грн), строк оплати якої настав.
Також у зв'язку із порушенням грошових зобов'язань, Позивачем заявлено до стягнення 166 635,94 грн інфляційних втрат та 37 689,97 грн 3% річних, нарахованих за період з 04.12.2024 по 10.07.2025 на суму боргу у розмірі 2 094 618,96? грн.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.
Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).
З огляду на прострочення Відповідачем виконання грошового зобов'язання, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційного збільшення та процентів річних за вказаний період, який також не заперечувався Відповідачем, суд дійшов висновку, що з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 166 635,94 грн інфляційних втрат та 37 689,97 грн 3% річних.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов ТОВ "Ю.Комодітіз" підлягає задоволенню у повному обсязі.
При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на Відповідача.
Також, у своєму позові ТОВ "Ю.Комодітіз" просило суд стягнути з ТОВ "Юнайтед Енерджі" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн.
У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.
Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.
Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
На підтвердження вимоги про стягнення з Відповідача витрат на правову допомогу у сумі 70 000,00 грн ТОВ "Ю.Комодітіз" було додано копії: договору про надання правничої допомоги №1-ЮК від 01.11.2024, Додаткової угоди №2 від 01.11.2024 до вказаного правочину, Акту-звіту від 17.10.2025, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛГ №000071 від 05.07.2019 на ім'я адвоката Тітової Тетяни Сергіївни, довіреності №1-С від 01.01.2025 на ім'я вказаного адвоката.
За змістом частини 3 статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
01.11.2024 між ТОВ "Ю.Комодітіз" (за текстом договору - Товариство, Замовник) та Тітовою Т.С. (за текстом договору - Адвокат) було укладено Договір про надання правничої допомоги №1-ЮК, відповідно до пункту 1.1. якого Адвокат приймає на себе зобов'язання з надання правничої допомоги на ведення справ Замовника, а Замовник, в свою чергу, приймає на себе зобов'язання оплачувати належним чином послуги Адвоката.
Вартість послуг Адвоката (ціна договору), яку замовник зобов'язаний сплатити Адвокату встановлюється в Додатковій угоді до Договору згідно прайс-листа, з яким ознайомлений і погоджується Замовник та оплачується на підставі виставленого рахунку.
01.11.2024 між ТОВ "Ю.Комодітіз" (за текстом договору - Товариство, Замовник) та Тітовою Т.С. (за текстом договору - Адвокат) було укладено Додаткову угоду №2 до укладено Договір про надання правничої допомоги №1-ЮК, за умовами якої:
- Сторони домовились, що відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу щодо питання взаємовідносин Замовника з ТОВ "Юнайтед Енерджі" з приводу стягнення заборгованості за Договором №БГ20/10/01-2 про участь у балансуючій групі від 01.10.2020 у сумі 2 094 618,96 грн та штрафних санкцій (пункт 1);
- Сторони встановлюють, що вартість правничої допомоги, встановленої п.1. цієї Додаткової угоди, визначається фіксованою сумою 70 000,00 грн, за повний комплекс послуг Адвоката щодо правничої допомоги на стадії розгляду справи судом 1-й інстанції та включає в себе (але не обмежується): вивчення та аналіз документів контрагента, підготовка вимоги, претензії, збір необхідних доказів, підготовкою позовної заяви, представництво інтересів Замовника в суді, підготовка документів, в тому числі процесуальних, представництво інтересів Замовника в інших органах державної влади та місцевого самоврядування, а також в підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності.
17.10.2025 між Клієнтом та Адвокатом було підписано та скріплено печатками Акт-звіт, зі змісту якого вбачається, по даній судовій справі Адвокатом було надано, а Клієнтом - прийнято послуги на загальну суму 70 000,00 грн.
Підписавши та скріпивши печатками вказаний акт, Клієнт засвідчив відсутність жодних претензій та зауважень щодо наданих послуг.
Отже, вищевказаними доказами та наявними матеріалами справи підтверджується надання Адвокатом Позивачу послуг з професійної правничої допомоги у погодженому між ними розмірі 70 000,00 грн.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).
Відповідна правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу частини 4 статті 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом з тим, за приписами частини 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак жодний обґрунтованих доводів щодо неспівмірності витрат Позивача на професійну правничу допомогу Відповідачем не було наведено.
З огляду на викладене, враховуючи складність справи, розумну необхідність витрат для даної справи у суді, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, а також відсутність клопотань Відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на переконання суду, співмірною є компенсація витрат Позивача на професійну правничу допомогу в сумі 70000,00 грн.
У зв'язку з тим, що судом задоволено позов ТОВ "Ю.Комодітіз" у повному обсязі, судові витрати, пов'язані із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 70 000,00 грн, на підставі статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (01001, місто Київ, вулиця Десятинна, будинок 13-Б; ідентифікаційний код 41963985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 3А; ідентифікаційний код 42601505) 2 094 618 (два мільйони дев'яносто чотири тисячі шістсот вісімнадцять) грн 96 коп. основного боргу, 166 635 (сто шістдесят шість тисяч шістсот тридцять п'ять) грн 94 коп. інфляційних втрат, 37 689 (тридцять сім тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн 97 коп. 3% річних, 27 587 (двадцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн 34 коп. судового збору та 70 000 (сімдесят тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 06.11.2025.
СуддяСергій МУДРИЙ