ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.11.2025Справа № 910/3479/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3479/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл"
до Державної служби геології та надр України
про визнання недійсним аукціону та визнання недійсним договору
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Секретар с/з (помічник судді): Дмитро БОЖКО.
Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання недійсним аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - ділянка «Підмихайле» Калуського родовища (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220), організатором якого виступила Державна служба геології та надр України, і результатів його проведення, та визнання недійсним укладеного між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" 12.02.2024 р. договору № 6/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки «Підмихайле» Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області, та застосування наслідків його недійсності.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2025 р. у справі № 910/3479/24, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
03.03.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3479/24, за змістом якої заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 520000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 р. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл", встановлено Державній службі геології та надр України строк для подання до суду заперечень на заяву позивача та призначено судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 р. зупинено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3479/24 до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 р. та повернення матеріалів справи № 910/3479/24 до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 р. поновлено провадження у справі № 910/3479/24 щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" про ухвалення додаткового рішення та призначено судове засідання.
У судовому засіданні, призначеному на 04.11.2025 р., представник позивача підтримувала подану позивачем заяву; представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Розглянувши заяву позивача про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" у даній справі здійснювалось адвокатом Тодарчук Тетяною Володимирівною та адвокатом Мельником Романом Ярославовичем.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги від 05.03.2024 р., акт прийому-передачі наданих послуг від 25.02.2025 р., платіжну інструкцію № 1 від 25.02.2025 р. на суму 20000,00 грн.
Як встановлено судом, 05.03.2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" (клієнт), Тодарчук Тетяною Володимирівною (адвокат) та Мельником Романом Ярославовичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого адвокат зобов'язався здійснити представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з п. 4.2 договору основна винагорода адвоката є фіксованою та становить 20000,00 грн. Додаткова винагорода («гонорар успіху») також є фіксованою. У разі якщо буде досягнуто мету представництва (між сторонами буде досягнуто згоди добровільно та/або внаслідок набрання законної сили судовим рішенням буде визнано недійсним договір № 6/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки «Підмихайле» Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області, укладений 12.02.2024 р., та зобов'язано Державну службу геології та надр України повернути гарантійний внесок, сплачений ТОВ "Будтрансоіл" за участь в електронному аукціоні № SUE001-UA-20231228-94220), клієнт додатково сплачує адвокату гонорар в розмірі 50% від розміру гарантійного внеску, сплаченого ТОВ "Будтрансоіл" за участь в електронному аукціоні № SUE001-UA-20231228-94220.
Отже, сторони у договорі про надання правової допомоги від 05.03.2024 р. погодили, що винагорода адвоката за надання правової допомоги відбувається у формі як основного гонорару, так і додаткового гонорару - «гонорару успіху».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 зроблено висновок, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду вказала, що відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн., передбаченому пунктом 4.2. додаткової угоди, суди не врахували, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, тому дійшла висновку, що суди не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача і вимоги позивача про стягнення «гонорару успіху» задовольнила пропорційно до розміру задавлених вимог.
Таким чином, «гонорар успіху» може включатись до витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу.
25.02.2025 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл", Тодарчук Тетяною Володимирівною та Мельником Романом Ярославовичем підписано акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокатами надано, а клієнтом прийнято наступні послуги:
- подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва;
- участь у судових засіданнях по справі № 910/3479/24 (30.04.2024 р., 28.05.2024 р., 04.07.2024 р., 25.07.2024 р., 17.09.2024 р., 22.10.2024 р., 26.11.2024 р., 03.12.2024 р., 17.12.2024 р., 28.01.2025 р., 18.02.2025 р. та 25.02.2025 р.).
З огляду на викладене, позивач просить суд покласти на відповідача 520000,00 грн. в якості витрат на правову допомогу.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Судом враховано, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Жодних заперечень, будь-яких доказів або підтверджених документально обґрунтувань чи розрахунків, які б свідчили про неналежність чи ненадання позивачу передбачених договором послуг адвоката, неспівмірність або нерозумність витрат на послуги адвоката, відповідач до справи не надав, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" на оплату правничої допомоги адвоката.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу суд вважає обґрунтованою заявлену до стягнення суму в розмірі 20000,00 грн. в якості основної винагороди адвоката.
Щодо "гонорару успіху" у розмірі 500000,00 грн суд зазначає наступне.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 зауважувала, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 р. у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" є розумність заявлених витрат, тобто обґрунтування розміру заявленої суми, а стягнення такої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.
Погоджений додатковий "гонорар успіху" є домовленістю клієнта і адвоката, а тому безумовно не підтверджує обсяг наданих послуг і виконаних робіт, як і не може свідчити про критерій реальності адвокатських витрат, щодо встановлення їхньої дійсності та необхідності саме в розмірі «гонорару успіху», зазначеного заявником.
Надавши оцінку доказам та доводам позивача щодо розподілу «гонорару успіху» у розмірі 500000,00 грн., суд, керуючись критеріями обґрунтованості, реальності, пропорційності, співмірності та розумності їхнього розміру, що узгоджується з процесуальними нормами права та відповідає положенням ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, а також правовим висновкам викладеним, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18, дійшов висновку, що такі витрати не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв'язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер, тому у цій частині клопотання позивача підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 100000,00 грн. «гонорару успіху».
Такий розмір «гонорару успіху» є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, наданими послугами, витраченим часом та обсягом наданих послуг, що відповідає критеріям розумності та справедливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3479/24 та наявності підстав для покладення на Державну службу геології та надр України витрат на професійну правничу допомогу у сумі 120000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРАНСОІЛ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3479/24 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16, код 37536031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРАНСОІЛ" (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 6, оф. 202, каб. 5, код 44172626) 120000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Повне рішення складено та підписано 06.11.2025 р.