ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2025Справа № 910/7912/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Головне управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк"
до Фізичної особи-підприємця Кучового Євгена Петровича та ОСОБА_1
про стягнення 245 056,31 грн
Без повідомлення (виклику) сторін.
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Кучового Євгена Петровича та ОСОБА_1 про стягнення 245 056,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 зобов'язань за Договором кредитної лінії № 1770/2024 від 25.04.2024, в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків, виконання зобов'язань за яким забезпечено укладеним між позивачем та відповідачем-2 Договором поруки № 3475 від 25.04.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
22.09.2025 відповідач-2 подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
10.10.2025 представником позивача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін без обґрунтування заявленого клопотання.
Водночас, ч. 7 ст. 252 ГПК України унормовано, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, а відтак, оскільки позивачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не з позовною заявою, що свідчить про подання такого клопотання поза межами строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, в зв'язку з чим, означене клопотання залишається без розгляду.
Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзиви на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.07.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача 1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресу місця проживання відповідача 2, зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Втім ухвали суду були повернуті органом поштового зв'язку без вручення відповідачам з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи наведене, оскільки відповідачами не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та місця проживання, та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиного державного демографічного реєстру, як і не забезпечено реєстрацію своїх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачам ухвали Господарського суду міста Києва від 14.07.2025.
При цьому, судом також враховано, що 22.09.2025 відповідач-2 подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, що свідчить про обізнаність не тільки відповідача-2 про розгляд справи і наявні права на подання відзиву на позову заяву, а і відповідача-1, який зареєстрований за однією адресою із відповідачем-2.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористалися наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
25 квітня 2024 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (далі - банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Кучовим Євгенієм Петровичем (далі - позичальник, відповідач-1) укладено Договір кредитної лінії № 1770/2024 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язується надати на умовах цього Договору, а позичальник зобов'язується належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит у розмірі визначеному в статті 3 цього Договору та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до умов кредитування, узгоджених в розділі 3 Кредитного договору сума та валюта кредиту - 250 000,00 грн; строк кредитування - кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 24.04.2025; процентна ставка є змінюваною та її розмір розраховується і встановлюється на відповідний період дії ставки, виходячи із умов пункту 3.5.1.
Згідно з п. 3.5.1.4 Кредитного договору на день укладення цього Договору з урахування визначеного на таку дату базового індексу та із застосуванням п. 3.5.1.1 Договору розмір змінюваної процентної ставки, який застосовується протягом першого періоду дії ставки, становить 26,24% річних.
У відповідності до п. 3.5.6 Кредитного договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється: у випадку своєчасного погашення основної суми боргу, частково та/або повністю - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається; у випадку прострочення погашення основної суми боргу, частково та/або повністю - у визначений згідно з умовами цього Договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим Договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.
При нарахуванні процентів день видачі приймається до розрахунку як один повний день користування кредитом.
Якщо умовами цього Договору встановлено зобов'язання позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховується проценти обчислюється аналогічно до викладеного вище.
Нараховані за період з дня видачі кредиту (траншу) або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день погашення позичальником кредиту (або його частини) проценти сплачуються позичальником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі розірвання цього Договору або настання остаточного терміну повернення кредиту - одночасно з погашенням всієї основної суми боргу або в інший строк, визначений цим Договором (п. 3.5.7 Кредитного договору).
Згідно з п. 3.8 Кредитного договору цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів.
Відповідно до з п. 3.9 та п. 3.10 Кредитного договору кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.
Надання кредиту на умовах цього Договору здійснюється банком протягом 5 банківських днів після виконання позичальником усіх та кожної з умов надання цього Договору, в т.ч. при відсутності підстав для призупинення або відмови у наданні кредиту, п. 3.13 цього Договору, а також надання заяви на отримання кредиту позичальником (за формою, наведеною в Додатку № 1 до цього Договору), засвідченої підписом позичальника та відбитком печатки позичальника (за бажанням).
У відповідності до п. 3.13 Кредитного договору банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), зокрема, якщо позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором та/або за будь-яким іншим договором, який укладений позичальником з банком з метою здійснення будь-якої кредитної операції.
Згідно з п. 3.14 та п. 3.15 Кредитного договору відкликання банком кредиту з підстав, визначених п. 3.13 цього Договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4 цього Договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього Договору.
Після отримання від банку зазначеної вище вимоги про відкликання кредиту, позичальник зобов'язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього Договору).
За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором (п. 3.16 Кредитного договору)
Пунктом 3.18 Кредитного договору узгоджено, що виконання зобов'язання позичальником та погашення заборгованості за цим Договором здійснюється в такі послідовності (черговості):
- сплата несплачених своєчасно процентів за користування кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце);
- сплата несплаченої своєчасно частини основної суми боргу (у випадках, якщо прострочення буде мати місце);
- сплата строкових нарахованих процентів за користування кредитом;
- сплата пені за непогашення у строк основної суми боргу (якщо непогашення буде мати місце);
- сплата пені за непогашення у строк процентів за користування кредитом (якщо непогашення буде мати місце);
- сплата інших платежів та/або штрафних санкцій, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього Договору;
- сплата строкової частини основної суми боргу.
Погашення позичальником заборгованості кожної наступної черги повинне відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги.
Банк має право, згідно з п. 4.2.6 Кредитного договору, з підстав, передбачених п. 3.13 цього Договору, відмовитись від надання кредиту, призупинити або відкликати кредит (вимагати повернення суми кредиту (основної суми боргу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом, разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим Договором).
Відповідно до п. 4.3.1 та п. 4.3.7 Кредитного договору позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за цим Договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з банком та протягом 5 банківських днів повідомити банк про зміну адреси місця проживання, банківських реквізитів, номер телефонів, телефаксів та телексу, будь-яких змін реєстраційних документів та про всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію цього Договору та виконання зобов'язання за ним.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором (п. 8.6 Кредитного Договору).
25 квітня 2024 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (далі - кредитор, банк), Фізичною особою-підприємцем Кучовим Євгенієм Петровичем (далі - боржник) та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2) укладено Договір поруки № 3475 (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.
Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Кредитним договором (п. 2.2 Договору поруки).
Відповідно до пунктів 3.2.2-3.2.4 Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так і від будь-якого з них окремо причому як в повному обсязі так і частково.
З метою реалізації відповідно до умов цього Договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) поручителю вимогу. Не направлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов'язання відповідно до умов цього Договору та законодавства.
Пунктом 3.2.7 Договору поруки узгоджено, що у випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі.
Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні кредитором поручителю зазначеної вище вимоги листом з повідомленням про вручення або дата, зазначена поручителем (представником поручителя) на другому примірнику вказаної вище вимоги, при особистому отримання першого примірника поручителем (представником поручителя) від кредитора.
У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним п. 3.2.4 цього Договору, та направив поручителю вимогу, вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором (п. 3.2.8 Договору поруки).
Пунктом 4.2.7 Договору поруки узгоджено, що поручитель зобов'язаний здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення кредитором вимоги в обсязі, зазначеному у вимозі.
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами.
До всіх правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цього Договору (утому числі щодо всіх грошових зобов'язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов Кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років.
Дія поруки за цим Договором для цілей застосовування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання цього Договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням).
Порука за цим Договором припиняється закінченням строку, вказаного в п. 10.3.1 цього Договору, або з моменту повного виконання зобов'язання за Кредитним договором (пункти 10.1.1, 10.1.2, 10.3.1 та 10.3.2 Договору поруки).
18 березня 2025 року позивач звернувся до відповідачів із Листами-повідомленнями № 55/5.1-02/27127/2025 від 05.03.2025 та № 55/5.1-02/27128/2025 від 05.03.2025, у яких повідомив відповідачів про порушення зобов'язання позичальником за Кредитним договором та рекомендував звернутися до управління реструктуризації заборгованості для врегулювання питання погашення заборгованості, які отримані відповідачем-1 23.03.2025 та відповідачем-2 21.03.2025.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунку, натомість позичальник, в порушення взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, не здійснив повернення банку в повному обсязі кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по тілу кредиту в розмірі 210 487,30 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 34 569,01 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти, в свою чергу, відповідач-1 порушив вищезазначені положення Кредитного договору в частині повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії за моніторинг.
З матеріалів справи вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав 26.04.2024 відповідачу-1 кредит у розмірі 250 000,00 грн.
Також, з наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача-1 вбачається, що за відповідачем-1 обліковується прострочена заборгованість по тілу кредиту в розмірі 210 487,30 грн та прострочена заборгованість за відсотками у розмірі 34 569,01 грн.
Оскільки позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, що не заперечується відповідачами, позивач звернувся 18 березня 2025 року до відповідача-1 із Листом-повідомленням № 55/5.1-02/27127/2025 від 05.03.2025, у якому повідомив відповідача-1 про порушення зобов'язання позичальником за Кредитним договором та рекомендував звернутися до управління реструктуризації заборгованості для врегулювання питання погашення заборгованості, який отримано відповідачем-1 23.03.2025.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем-1 обліковується прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 210 487,30 грн та прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 34 569,01 грн, що не було спростовано відповідачами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, документально доведена заборгованість відповідача 1 перед позивачем за Кредитним договором складає: 210 487,30 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 34 569,01 грн - прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.
Відповідачами не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо існування у відповідача-1 перед позивачем заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, 25 квітня 2024 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", Фізичною особою-підприємцем Кучовим Євгенієм Петровичем та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 3475, за умовами якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.
Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Кредитним договором (п. 2.2 Договору поруки).
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до пунктів 3.2.2-3.2.4 Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так і від будь-якого з них окремо причому як в повному обсязі так і частково.
З метою реалізації відповідно до умов цього Договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) поручителю вимогу. Не направлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов'язання відповідно до умов цього Договору та законодавства.
Пунктом 3.2.7 Договору поруки узгоджено, що у випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі.
Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні кредитором поручителю зазначеної вище вимоги листом з повідомленням про вручення або дата, зазначена поручителем (представником поручителя) на другому примірнику вказаної вище вимоги, при особистому отримання першого примірника поручителем (представником поручителя) від кредитора.
У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним п. 3.2.4 цього Договору, та направив поручителю вимогу, вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором (п. 3.2.8 Договору поруки).
Пунктом 4.2.7 Договору поруки узгоджено, що поручитель зобов'язаний здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення кредитором вимоги в обсязі, зазначеному у вимозі.
18 березня 2025 року позивач звернувся до відповідача-2 із Листом-повідомленням № № 55/5.1-02/27128/2025 від 05.03.2025, у якому повідомив відповідача-2 про порушення зобов'язання позичальником за Кредитним договором та рекомендував звернутися до управління реструктуризації заборгованості для врегулювання питання погашення заборгованості, який отримано відповідачем-2 21.03.2025.
Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов'язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачі під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов'язань за Договорами.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Кучового Євгена Петровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12г; ідентифікаційний код: 00032129) в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27; ідентифікаційний код: 09322277) заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 210 487 (двісті десять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн 30 коп. та заборгованість зі сплати процентів в розмірі 34 569 (тридцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 01 коп.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кучового Євгена Петровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12г; ідентифікаційний код: 00032129) в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27; ідентифікаційний код: 09322277) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) грн 92 коп.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12г; ідентифікаційний код: 00032129) в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27; ідентифікаційний код: 09322277) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) грн 92 коп.
5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 06.11.2025
Суддя О.А. Грєхова