ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.11.2025Справа № 910/10779/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»
до Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій
про стягнення 77856,35 грн,
Без виклику представників сторін
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення 77856,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 26.02.2022 на а/д М-30199+860м сталося ДТП за участю автомобіля «ATAMAN D09216» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «SUZUKI» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «SUZUKI» д.н.з. НОМЕР_2 , що був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №032005/4605/0000304. Згідно постанови Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.03.2022 (справа №671/347/22), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. Позивач зазначає, що вартість матеріального збитку становить 411320 грн. Позивачем складено страховий акт, визначено та виплачену розмір страхового відшкодування в сумі 207856,35 грн. Позивач вказує на те, що власником транспортного засобу «ATAMAN D09216» д.н.з. НОМЕР_1 є Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а наявність постанови суду у справі про адміністративне правопорушення водія ОСОБА_1 виключає факт незаконного заволодіння ним, транспортного засобу «ATAMAN D09216» д.н.з. НОМЕР_1 , належного відповідачу. За доводами позивача до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги на отримання від особи відповідальної за завдані збитки (відповідача) компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «SUZUKI» д.н.з. НОМЕР_2 . На підставі викладеного та посилаючи, зокрема, на ст. 1172 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 77856,35 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Вказана ухвала була отримана відповідачем 01.09.2025, що підтверджується Повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій
Проте відповідач в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №032005/4605/0000304 від 10.12.2021, яким застраховано транспортний засіб «SUZUKI» д.н.з. НОМЕР_2 .
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.03.2022 у справі №671/347/22 встановлено, що 26.02.2022 о 06 год. 50 хв. на а/д М-30 199+860 м ОСОБА_1 , керуючи автобусом «ATAMAN D09216», номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення із автомобілем «SUZUKI VITARA», номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований на узбіччі дороги під керуванням ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.03.2022 у справі №671/347/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Позивачем до матеріалів справи надано, зокрема, ремонту калькуляцію №00502711 від 16.05.2022 та звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №33216 від 16.05.2022, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «SUZUKI VITARA», номерний знак НОМЕР_2 становить 416656,23 грн, а вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження вказаного транспортного засобу становить 411320 грн.
Також в матеріалах справи наявні фото-копії схеми місця ДТП та пошкодженого транспортного засобу «SUZUKI VITARA», номерний знак НОМЕР_2 , а також протокол огляду транспортного засобу від 13.05.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було складено страхові акти №00502711 від 16.03.2022, згідно якого сума страхового відшкодування становить 129300 грн та №00502711 (доплата) від 31.05.2022, згідно якого сума страхового відшкодування становить 78556,35 грн.
Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь власника транспортного засобу «SUZUKI» д.н.з. НОМЕР_2 на загальну суму 207856,35? грн без ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №015644 від 18.03.2022 на суму 129300 грн та №026354 від 31.05.2022 на суму 78556,35 грн із відповідними призначеннями платежів.
Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Тлумачення частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.03.2022 у справі №671/347/22 не встановлено обставини перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із відповідачем, так само як і не встановлено перебування транспортного засобу «ATAMAN D09216», номерний знак НОМЕР_1 у володінні відповідача, вказане судове рішення свідчить лише про вчинення водієм ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди 26.02.2022 за участю автомобіля, яким він кермував, та його вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що позивачем не доведено перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із Управлінням забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а відповідно не підтверджено наявності у відповідача обов'язку нести відповідальність за шкоду, завдану ОСОБА_1 .
При цьому, позивачем також не обґрунтовано та доведено належними та допустимими доказами перебування транспортного засобу «ATAMAN D09216» д.н.з. НОМЕР_1 у володінні Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Відтак, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 05.11.2025
Суддя Я.В. Маринченко