ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.11.2025Справа № 910/10662/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
до Дорічнього підприємства «Хумана Піпл ту Піпл Україна»
про стягнення 11371,80 грн
Без виклику представників сторін
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Хумана Піпл ту Піпл Україна» про стягнення 11371,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач приєднався до умов типового Договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та комерційної пропозиції до нього. Позивач зазначає, що відповідач перебував на постачанні електричної енергії Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», згідно даних отриманих від оператора системи розподілу (ОСР) - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з 24.01.2025 по 23.02.2025. Позивачем було отримано від ОСР звіт про фактичне споживання відповідачем електричної енергії за період з 01.02.2025 по 23.02.2025 (включно) в загальній кількості 1128 кВт*год, та позивачем було складено, виставлено відповідачу акт купівлі-продажу електричної енергії та рахунок на загальну суму 10529,23 грн з ПДВ. Втім, відповідач вказані грошові кошти не сплачено. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 10529,23 грн, 15 % річних у розмірі 675,02 грн, інфляційні втрати у розмірі 167,55 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що об'єкт щодо якого як зазначає позивач, здійснювалось постачання електричної енергії є відокремленою частиною - групою нежилих приміщень №№ 1, 2, 3 (групи приміщень № 80), на першому поверсі, загальною площею 197,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Татарська, 27/4 (літ. А). Вказане приміщення, перебувало в платному користуванні (оренді/суборенді) відповідача протягом строку, встановленого Договором Оренди/суборенди нежилого приміщення від 01.03.2023 укладеного між ФОП Задорожним Владиславом Миколайовичем та ДП «Хумана Піпл ту Піпл Україна» для проведення Відповідачем господарської діяльності і розміщення магазину «Хумана». Листом №200 від 26.11.2024 відповідач надіслав повідомлення про дострокове розірвання Договору оренди/суборенди нежилого приміщення від 01.03.2023. 03.01.2025 між ФОП Задорожним Владиславом Миколайовичем та ДП «Хумана Піпл ту Піпл Україна» укладено Додаткову угоду до Договору від 01.03.2025 про дострокове припинення дії Договору 24.01.202 (включно) та 24.01.2025 було складено та підписано акт прийому-передачі (повернення) нежитлового приміщення за вказаною адресою (EIC-код площадки вимірювання 62Z5448326679375, № 0167304) із зафіксованими показниками лічильника №0167304. Відповідач зазначає, що після повернення приміщення Орендодавцю за Актом в якому вказаний показник 518128,96 електролічильника № 0167304, відповідач не мав доступу до приміщення і не міг споживати електричну енергію в обсязі 1128,00 кВт*год. щодо якої виникла заборгованість. Крім того, відповідач зазначає, що ним було здійснено завчасне повідомлення ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», ТОВ «Ясно+» та Орендодавця, який є співвласником приміщення про намір припинити дію відповідних договорів, у зв'язку з поверненням приміщення Орендодавцю.
Також, відповідачем було подано до Господарського суду міста Києва клопотання про залучення фізичної особи-підприємця Задорожного Владислава Миколайовича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з оглядну на наступне.
З положень статті 50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов'язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.
Необхідною умовою для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, є вплив рішення у справі на її права, свободи, інтереси або обов'язки.
Суд зазначає, що подана до суду заява не містить належних обґрунтувань та підстав необхідності залучення до участі у даній справі фізичної особи-підприємця Задорожного Владислава Миколайовича та судом не встановлено обставин, з якими процесуальний закон пов'язує залучення (допуск) третьої особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2023 між ФОП Задорожним Владиславом Миколайовичем, як Орендодавцем та ДП «Хумана Піпл ту Піпл Україна», як Орендарем було укладено Договір оренди/суборенди нежитлового приміщення (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування (оренду/суборенду) нежилі приміщення №1,2,3 (групи приміщень №80) на першому поверсі загальною площею - 197 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Татарська, 27/4 (літ. А) (далі - приміщення).
Листом №200 від 26.11.2024 ДП «Хумана Піпл ту Піпл Україна» повідомило ФОП Задорожного Владислава Миколайовича про дострокове припинення/розірвання Договору оренди 24.01.2025 та повернення у цей день приміщення Орендодавцю, із оформленням акту приймання-передачі (повернення) нежилого приміщення.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався 31.12.2024 через особистий кабінет до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» із листом №234 від 27.12.2024 про розірвання договірних відносин про надання послуг за адресою: м. Київ, вул. Татарська, №27/4, приміщення 1, 2, 3 (групи приміщень №80), EIC-код площадки вимірювання 62Z5448326679375, № 0167304, №договору 77772557013ПВ та просив з 25.01.2025 не проводити нарахування за спожиті послуги.
Крім того, відповідач у вказаному листі, зокрема, просив про відключення його електроустановки 24.01.2025 та надати Акт опломбування лічильника у відключеному стані з фіксацією показників на дату відключення.
31.12.2024 ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» підтвердило отримання даного листа та повідомило про те, що звернення відповідача передано для реєстрації та опрацювання до відповідного підрозділу, що підтверджується наявним в матеріалах справ скріншотом з особистого кабінету.
Інших відповідей та повідомлень ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» щодо листа відповідача №234 від 27.12.2024 матеріали справи не містять.
Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було направлено звернення від 27.12.2024 №19/5/11/1/117600 до ТОВ «Ясно+» щодо припинення дії Договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.11.2024 №77772557013 ПВ в частині об'єкта, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Татарська, 27/4 (EIC-код ТКО, EIC-код площадки вимірювання 62Z5448326679375).
Листом від 06.01.2025 №24/5/11/4/741 ТОВ «Ясно+» повідомило відповідача про припинення дії Договору з 24.01.2025 в частині постачання електричної енергії на вищевказаний об'єкт.
З матеріалів справи, вбачається, що 03.01.2025 між ФОП Задорожним Владиславом Миколайовичем та ДП «Хумана Піпл ту Піпл Україна» оформлено Додаткову угоду до Договору оренди від 01.03.2023, згідно якої сторони погодили 24.01.2025 (включно) достроково припинити дію Договору (розірвати договір) та цього ж дня підписати акт прийому-передачі (повернення) нежилого приміщення. (п.1)
Судом встановлено, що 24.01.2025 між ФОП Задорожним Владиславом Миколайовичем та ДП «Хумана Піпл ту Піпл Україна» складено та підписано акт прийому-передачі (повернення) нежилого приміщення до Договору оренди від 01.03.2023, відповідно до якого Орендар (ДП «Хумана Піпл ту Піпл Україна») повернув з платного користування (оренди/суборенди), а Орендодавець (ФОП Задорожний Владислав Миколайович) прийняв відокремлену частину - групу нежилих приміщень №1, 2, 3 (групи приміщень №80), на першому поверсі загальною площею - 197 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Татарська, №27/4 (літ.А), згідно відповідного плану орендованого приміщення, що є в Додатку до даного договору, що є невід'ємною частиною договору.
Також, сторонами у вказаному Акті зафіксовано показники лічильників на дату прийняття приміщення: номер лічильника №210606921А показник 00109 м3 , номер лічильника №0167304 показник 518128,96.
25.06.2025 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» направило відповідачу вимогу №44/11-010844 від 23.06.2025 у якій посилаючись зокрема на ст.63 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункти 3.4.4., 6.2.4 ПРРЕЕ вказало, що відповідно до даних отриманих від операторів системи розподілу, відповідач був споживачем позивача в період з 17.01.2025 по 18.02.2025 включно. Позивач зазначив, що відповідачем було порушено умови Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в частині проведення розрахунків. Станом на 23.06.2025 заборгованість відповідача, яка споживача, за електричну енергію становить 10529,23 грн за лютий 2025 року, яку позивач просив терміново погасити, а також вимагав сплати 15% річних та інфляційних втрат на суму 635,59 грн.
Вказаною вимогою, позивач також надав відповідачу рахунок на оплату №000032309853/08/О02/69484 від 10.03.2025 та акт купівлі-продажу №061249 від 28.02.2025 за лютий 2025 року щодо обсягу електроенергії 1128 кВт*год на суму 10529,23 грн.
У своїй відповіді на вимогу №142 від 01.07.2025 відповідач про закриття магазинів відповідача, в тому числі, 24.01.2025 (включно) за адресою: : м. Київ, вул. Татарська, №27/4 (літ. А) (EIC-код площадки вимірювання 62Z5448326679375, № 0167304) та повернення приміщення власнику згідно Акту прийому-передачі (повернення). Відповідач зазначив, що після передачі (повернення) приміщень власникам за актами, ним не здійснювалось користування приміщеннями і тому електроенергія не була та не могла бути спожита відповідачем.
Листом №44/10-3121/ПОН від 18.08.2025 позивач повідомив відповідача, зокрема, що згідно надано звіту за лютий 2025 року сформовано споживачу документи (рахунки та акти) для оплати за спожиту електричну енергію EIC-код точки розподілу 62Z5448326679375 в обсязі 1128 кВт*год на суму 10529,23 грн.
Суд не погоджується з доводами та твердженнями позивача, зокрема, про те, що відповідач є споживачем електричної енергії за спірною адресою (EIC-код ТКО, EIC-код площадки вимірювання 62Z5448326679375) у період з 24.01.2025 по 23.02.2025, а також про те, що відповідач фактичним споживанням електричної енергії приєднався до типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (позивачем), з огляду на таке.
Згідно з частиною п'ятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії"
За приписами частини першої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.3.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії № 312 (далі - Правила №312) постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
За вимогами частини шостої - десятої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Відповідно до пункту 1.2.9 Правил № 312 постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Зокрема, відповідно до пункту 8 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.
Відповідно до п.4.27 Правил № 312 у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд зазначає, що відповідачем було у встановлені строки повідомлено, як і електропостачальника, так і оператора системи розподілу про намір припинити дію відповідних договорів з 24.01.2025 у зв'язку із достроковим припиненням дії Договору оренди (розірвання договору оренди) з 24.01.2025 (включно).
При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності заперечень чи претензій від електропостачальника та оператора системи розподілу щодо листів відповідача про розірвання договірних відносин про надання послуг за адресою: м. Київ, вул. Татарська, №27/4, приміщення 1, 2, 3 (групи приміщень №80), EIC-код площадки вимірювання 62Z5448326679375, № 0167304), відключення його електроустановки 24.01.2025, а також щодо наявності чи відсутності заборгованості у відповідача за надані послуги у період до та станом на 24.01.2025.
Більш того, ТОВ «Ясно+», як електропостачальник повідомило відповідача про припинення дії Договору з 24.01.2025 в частині постачання електричної енергії на вищевказаний об'єкт.
Як встановлено судом, 24.01.2025 спірне нежиле приміщення (група приміщень №80) за адресою: м. Київ, вул. Татарська, 27/4 (EIC-код ТКО, EIC-код площадки вимірювання 62Z5448326679375) до якого здійснювалось постачання електричної енергії, було повернуто відповідачем орендодавцю (ФОП Задорожному Владиславу Миколайовичу) та сторонами станом на 24.01.2025 зафіксовано показники електролічильника №0167304 на рівні 518128,96.
Сформовані та виставлені відповідачу рахунок на оплату №000032309853/08/О02/69484 від 10.03.2025 та акт купівлі-продажу №061249 від 28.02.2025 за лютий 2025 року щодо обсягу електроенергії 1128 кВт*год на суму 10529,23 грн, відповідачем не підписані та не оплачені.
Належних та допустимих доказів фактичного отримання та споживання відповідачем електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Татарська, 27/4 (EIC-код ТКО, EIC-код площадки вимірювання 62Z5448326679375) після повернення ним орендованого приміщення за Актом прийому-передачі (повернення) з 24.01.2025, позивачем не надано суду.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини, надані пояснення у даній справі та наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо недоведеності позивачем перебування спірного об'єкту нерухомого майна у користуванні відповідача у період з 24.01.2025, так само як і не обґрунтовано та не доведено те, що саме відповідачем за спірною адресою (EIC-код ТКО, EIC-код площадки вимірювання 62Z5448326679375) відбувалось споживання електроенергії у період з 24.01.2025 (включно), що в свою чергу також спростовує доводи позивача щодо приєднання відповідача до умов типового Договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та комерційної пропозиції до нього.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо недоведеності викладених позивачем у позовній заяві обставин щодо наявності у відповідача заборгованості з оплати спожитої електричної енергії у спірний період.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача основної суми заборгованості. Вимоги позивача про стягнення з відповідача 15% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної вимоги.
Інші доводи сторін судом розглянуто та відхилено, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини та результат вирішення спору.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 05.11.2025
Суддя Я.В. Маринченко