Ухвала від 31.10.2025 по справі 908/2077/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.10.2025 Справа № 908/2077/20 (908/1770/25)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши матеріали заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс», 69096, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, 10, код ЄДРПОУ 32303123 арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича, 01019, м. Київ, а/с 71 до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Софія Капітал Менеджмент», 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4, офіс 133 ЄДРПОУ 32156339 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі №908/2077/20

кредитори - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю “Даметра Фінанс», 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 10, нежиле приміщення 60, літ “А», код ЄДРПОУ 43101308

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Оміс Плюс», 89321, с. Солочин Свалявського району Закарпатської області, вул. Біласовиця, 270/270А

банкрут - Товариство з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс», 69096, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, 10, код ЄДРПОУ 32303123

ліквідатор - Беркут Максим Сергійович, 01019, м. Київ, а/с 71

Учасники процесу: від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ТОВ “Софія Капітал Менеджмент» - Данілов А.І.

УСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.09.2020. відкрито провадження у справі №908/2077/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс», 69096, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, 10, код ЄДРПОУ 32303123, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Мегерю Артура Валерійовича.

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.02.2021. Товариство з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича.

10.06.2025 в рамках зазначеної справи ліквідатором арбітражним керуючим Беркутом Максимом Сергійовичем подано до суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника - банкрута, у якій ліквідатор просить суд: покласти субсидіарну відповідальність по зобов'язаннях боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» (69096, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, 10, код ЄДРПОУ: 32303123) на ОСОБА_3 , (паспорт НОМЕР_4 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві 12.12.1997 року, Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ); ОСОБА_4 , (паспорт НОМЕР_5 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в місті Києві 01.11.2001 року. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ); ОСОБА_5 , (паспорт НОМЕР_6 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві 25.01.2002 року, Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ); Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Капітал Менеджмент» (код ЄДРПОУ: 32156339, адреса: 02002, місто КИЇВ, вулиця РАЇСИ ОКІПНОЇ, будинок 4, офіс 133). Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_4 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві 12.12.1997 року, Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ); ОСОБА_6 , (паспорт НОМЕР_5 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в місті Києві 01.11.2001 року. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ); ОСОБА_7 , (паспорт НОМЕР_6 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві 25.01.2002 року, Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Капітал Менеджмент» (код ЄДРПОУ: 32156339, адреса: 02002, місто КИЇВ, вулиця РАЇСИ ОКІПНОЇ, будинок 4, офіс 133) - 573 520 177,41 грн. (п'ятсот сімдесят три мільйони п'ятсот двадцять тисяч сто сімдесят сім грн. 41 коп.) для забезпечення задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс».

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду наведену вище заяву призначено для розгляду судді Сушко Л.М.

Ухвалою суду від 16.06.2025. заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс», 69096, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, 10, код ЄДРПОУ 32303123 арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича, 01019, м. Київ, а/с 71 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі №908/2077/20 - залишено без руху. Заявнику - ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс» арбітражному керуючому Беркуту Максиму Сергійовичу протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки заяви шляхом надання доказів надсилання копії заяви з додатками на адресу фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

20.06.2025. від арбітражного Беркута Максима Сергійовича надійшли докази надсилання копії заяви з додатками на адресу фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Ухвалою суду від 28.07.2025. заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс» арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі №908/2077/20 прийнято до розгляду. Призначено судове засідання на 02.09.2025. о/об 12-00. Залучено до участі у справі №908/2077/20 в межах розгляду заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс» арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі №908/2077/20 та стягнення 573 520 177,41 грн. - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю “Софія Капітал Менеджмент», 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4, офіс 133 ЄДРПОУ 32156339. Запропоновано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та Товариству з обмеженою відповідальністю “Софія Капітал Менеджмент» надати до суду відзив на заяву ліквідатора з доказами надсилання його ліквідатору - протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали суду; заперечення на відповідь на відзив - протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвала суду від 28.07.2025. була направлена ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 на адреси з Єдиного державного демографічного реєстру.

11.06.2025. від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву арбітражного керуючого Беркута М.С. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у яких він просить суд залишити її без розгляду та повернути заявникові як передчасно подану.

29.08.2025. від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ТОВ “Софія Капітал Менеджмент» надійшов спільний відзив на заяву про покладення субсидіарної відповідальності разом з додатками у якому він просить суд відмовити повністю у заяві ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс» арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі №908/2077/20.

01.09.2025. до господарського суду Запорізької області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс» арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича надійшло клопотання у якому він повідомляє наступне: представником відповідачів подано відзив за 4 дні до судового засідання, тому в даному випадку ліквідатору необхідний час для надання до суду відповідь на відзив. Окрім цього, поданий відзив має 89 сторінок та 42 додатків, що потребує більше часу ліквідатора для підготовки та подання відповіді на відзив. В зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_8 просить суд: 1. Прийняти дане клопотання до розгляду. 2. Задовольнити клопотання №02-01/34-81 від 01.09.2025 про відкладення розгляду справи. 3. Відкласти розгляд справи №908/2077/20 (908/1770/25) на іншу дату. 4. Надати ліквідатору додатковий час для підготовки та подання до суду відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 02.09.2025. розгляд заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс» арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі №908/2077/20 відкладено на 25.09.2025. о/об 12-00. Ліквідатору запропоновано надати суду відповідь на спільний відзив представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ТОВ “Софія Капітал Менеджмент», докази її надсилання відповідачам.

У судове засідання 25.09.2025. ліквідатор, представники кредиторів вчергове не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Ліквідатором відповіді на спільний відзив представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ТОВ “Софія Капітал Менеджмент» суду не надано.

Ухвалою суду від 25.09.2025. розгляд заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс» арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі №908/2077/20 відкладено на 07.10.2025. о/об 10-00. Ліквідатору повторно запропоновано надати суду відповідь на спільний відзив представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ТОВ “Софія Капітал Менеджмент», докази її надсилання відповідачам.

У судове засідання 07.10.2025. ліквідатор, представники кредиторів вчергове не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Так, Заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі №908/2077/20 та стягнення 573 520 177,41 грн. в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ліквідатор обґрунтовує наступними обставинами:

В ході аналізу фінансового стану боржника, виявлення кредиторської та дебіторської заборгованості, ознак приховування та доведення до банкрутства Ліквідатором було встановлено наступні обставини:

01.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КлассікАссістанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» було укладено інвестиційний договір №001-КА/08. (надалі за текстом - Договір №001-КА/08). Вказаний договір підписаний з боку ТОВ «Классік-Ассістанс» ОСОБА_2 , а з боку ТОВ «Український фінансовий альянс» ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.1. Договору №001-КА/08 об'єкт будівництва - споруда офісного призначення з вбудованими в рельєф гаражами манежного та боксового типу з приміщеннями соціально-побутового призначення по вул. Старонаводницькій, 2-20, в Печерському районі м. Києва (багатофункціональний комплекс ''ALLIANCE Plaza towers & gallery''), який об'єднує об'єкти нерухомості та для побудови якого Емітент залучає грошові кошти Інвесторів шляхом випуску Облігацій.

Згідно зі п. 1.3. Договору №001-КА/08 Емітент - Товариство з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс», код ЄДРПОУ 32377407, місцезнаходження: 02002, Україна, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4, к. 133, що є Стороною цього Договору і має права щодо розподілу площ Об'єкта будівництва, зокрема, Об'єкта нерухомості.

Відповідно до п. 1.5. Договору №001-КА/08 Інвестор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс», код ЄДРПОУ 32303123, місцезнаходження: 03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, що є Стороною цього Договору, яка забезпечує фінансування будівництва Об'єкту нерухомості шляхом придбання у власність Облігацій, та якій надається право одержати у власність Об'єкт нерухомості в Об'єкті будівництва через викуп Емітентом Облігацій на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.8. Договору №001-КА/08 кредитний договір - укладений Інвестором з банківською чи іншою фінансовою установою кредитний договір або надання Інвестором іншого власного боргового зобов'язання третій особі, згідно якого інвестор одержує кошти для виконання зобов'язань за цим Договором та у якості забезпечення за яким Емітент надає в заставу (іпотеку) належні йому майнові права на Об'єкт будівництва або іншим чином виступає майновим чи фінансовим поручителем за Інвестором.

Пунктом 2.1. Договору №001-КА/08 визначено, що інвестор забезпечує фінансування будівництва Об'єкта нерухомості шляхом придбання у власність Облігацій, випущених Емітентом, а Емітент зобов'язаний здійснити викуп у Інвестора Облігацій на умовах, визначених рішенням про випуск Облігацій та/або цим Договором.

Пунктом 2.2. Договору 001-КА/08 Інвестор має право одержати у власність Об'єкт нерухомості , розказувавшись за нього з використанням Облігацій, а Емітент, у разі використання Інвестором права на одержання Об'єкту нерухомості, зобов'язаний здійснити викуп Облігацій для оплати Інвестором Об'єкта нерухомості, на умовах, визначених цим Договором.

Для реалізації права на придбання Об'єкта нерухомості Інвестор зобов'язується у визначений цим Договором термін набути у власність всю кількість Облігацій, необхідну для розрахунків за Об'єкт нерухомості, та надати Емітенту письмову заяву про намір набути у власність Об'єкт нерухомості, а Емітент, у разі виконання інвестором умов цього Договору здійснити викуп Облігацій, передати Інвестору Об'єкт нерухомості та надати Інвестору документ/документи, що дає підстави для оформлення права власності Інвестора на Об'єкт нерухомості.

Відповідно п. 3.2. Договору №001-КА/08 кількість Облігацій будь-яких серій, яку Інвестор повинен придбати для сплати за Об'єкт нерухомості та пред'явити Емітенту для викупу на умовах цього Договору визначається, виходячи з їх номінальної вартості. Загальна номінальна вартість придбаних Інвестором на виконання цього Договору становить 300 000 000,00 грн. (триста мільйонів гривень 00 коп.).

11.02.2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Український фінансовий альянс» було укладено кредитний договір №49.8.2/01/2008-ВКЛ відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 300 000 000 (триста мільйонів) гривень з повною/частковою конвертацією у долари США та ЄВРО, а позичальник зобов'язується повернути кредити на умовах, передбачених цим Договором. Від імені ТОВ «Український фінансовий альянс» договір підписаний О.О. Бондар. Умови договору Банком було виконано в повному обсязі. (підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 у справі № 910/20186/15).

В подальшому між ТОВ «Український фінансовий альянс» (покупець) та ТОВ «Классік-Ассістанс» (продавець) були укладені Договори купівлі-продажу облігацій відповідно до умов яких Продавець продав та передав Покупцю, а Покупець купив та прийяв вказані у п.1.2. цього Договору цінні папери Емітента, на умовах, передбаченими цими Договорами.

Загалом ТОВ «Український фінансовий альянс» було викуплено у ТОВ «Классік-Ассістанс» цінних паперів на суму 562 925 515,00 грн. (п'ятсот шістдесят два мільйони дев'ятсот двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцята гривень), що є підтвердження повного виконання договору №001- КА/08.

24.06.2021 року на адресу Ліквідатора надійшов лист від ПАТ «Дельта Банк» до якого було долучено виписку по особовим рахункам з 24.10.2013 по 28.08.2018 ТОВ «Український фінансовий альянс» з якого вбачається наступна інформація: в період з жовтня 2013 по травень 2014 ТОВ «Українській фінансовий альянс» було викуплено акцій ТОВ «Классік-Ассістанс» на загальну суму 3 238 956.00 (три мільйони двісті тридцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень,00 коп).

В ході ознайомлення з матеріалами справи №910/22787/17 ліквідатором було виявлено Договір викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 року №7/14, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» (Емітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» (власник). (надалі - Договір №7/14).

Відповідно до п. 1.1. Договору 7/14 Власник продає та передає емітенту, а Емітент викупає та приймає вказані у п.1.2. цього Договору цінні папери Емітента, надалі - ЦП, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору 7/14 загальна сума Договору становить 271 363 000,00 грн. (двісті сімдесят один мільйон триста шістдесят три тисячі гривень 00 коп.) без ПДВ.

Відповідно до п. 3.1. Договору 7/14 Емітент зобов'язаний сплатити на рахунок Власника загальну суму Договору, вказану в п.1.3 цього договору у термін до 31.12.2024 року, або погасити її на умовах угоди про реструктуризацію.

22.08.2014 року до вказаного договору було укладено Акт прийому-передачі цінних паперів.

Щодо дій направлених на зменшення вартості оборотних активів в результаті списання іншої поточної дебіторської заборгованості:

За весь період з 2014 року по день звернення до суду із цією заявою Боржник жодних коштів за вказані акції не отримував та не володів жодними необоротними активами.

За результатами проведеного аналізу протягом періоду 2014-2017років виявлено наступне: Значення показника забезпечення зобов'язань боржника всіма його активами обчислене на підставі фінансової звітності для ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» станом на початок 2014 року було рівним 1,05 та на кінець 2015 року - 0,13 та на кінець 2017 року - 0,08 Граничне значення 1,0. Показник забезпечення зобов'язань боржника його оборотними активами для ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» був нижчим граничного значення 1,0. На початок 2014 року даний показник дорівнював 1,05 та на кінець 2015 року - 0,13 та на кінець 2017 року - 0,08. Розмір чистих активів протягом періоду 2014-2017 мав тенденцію до зменшення внаслідок отриманих збитків, його значення станом на початок 2014 року було рівним 25182,9 тис. грн., (-434391,4) тис. грн. на кінець 2015 року та (-460629,5) тис. грн. станом на кінець 2017 року. З вищевказаного слідує, що рівень забезпечення зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» критично погіршився протягом 2015 року, структура балансу на кінець 2015 року була незадовільною, що відповідає фінансовому стану банкрута. Причиною погіршення фінансового стану ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» було зменшення вартості оборотних активів в результаті списання іншої поточної дебіторської заборгованості. Слід зазначити, що безоплатну передачу облігацій емітенту в балансі ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» було відображено зменшенням суми статті «Поточні фінансові інвестиції» на 269 466,0 тис. грн. та відповідно зросла сума наведена в статті «Інша поточна дебіторська заборгованість» на 292 256,5 тис. грн.. Отже, в статті «Довгострокові зобов'язання» протягом 2014-2017 років було наведено суму основного боргу 271 363,0 тис. грн. за кредитом згідно договору №49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008, укладеного між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Диметра Фінанс». За кредитні кошти було придбано облігації ТОВ «КЛАССИК АССІСТАНС» та в 2014 році їх безоплатно повернуто емітенту разом із зростанням дебіторської заборгованості на суму договору викупу цінних паперів. В 2015 році було безпідставно списано 92% іншої дебіторської заборгованості або 457197,7 тис. грн. Таким чином було виведено з балансу активи, для придбання яких було використано отримані довгострокові кредитні кошти в розмірі 271 363,0 тис. грн. Станом на кінець 2017 року питома вага довгострокових зобов'язань і забезпечень становила 719% пасиву. Дане значення є результатом списання іншої поточної дебіторської заборгованості на суму 457197,7 тис. грн. протягом 2015 року, в результаті чого ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» отримало збиток в розмірі 459568,9 тис. грн.

Підсумовуючи проведений аналіз довгострокових зобов'язань та забезпечень ліквідатор робить висновок про те, що зростання їх питомої ваги в структурі пасиву ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» від значення 52% на початок 2014 року до значення 719% на кінець 2017 року є результатом зменшенням вартості оборотних активів підприємства, що негативно вплинуло на можливість забезпечення зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» всіма його активами перед Кредиторами.

ЩОДО Доведенням до банкрутства ШЛЯХОМ НАВМИСНОГО погіршення фінансово-господарського стану підприємства.

Протягом досліджуваного періоду відбулось зменшення вартості оборотних активів без погашення позикового капіталу та супроводжувалось отриманням збитків з подальшим скороченням величини власного капіталу, що було відображено в Формі 2-м «Звіт про фінансові результати» за 2015 рік та 2017 роки.

В 2014 році стаття «Інша поточна дебіторська заборгованість» зросла на 292 256,5 тис. грн. або на 142%, в 2015 році вказана стаття зменшилась на 457197,7 тис. грн. (92%), ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» задекларувало інші витрати в розмірі 459581,0 тис. грн. та збиток в розмірі (459569,8) тис. грн.; в 2017 році стаття «Поточні фінансові інвестиції» зменшились на 25410,7 тис. грн. (100%), компанія задекларувала інші витрати в розмірі 25410,7 тис. грн. та фінансовим результатом був збиток (19446,1) тис. грн.

Разом із зменшенням вартості оборотних активів протягом періоду 2015-2017 років відбулось зменшення поточних зобов'язань лише на 0,4 тис. грн., що складає 0,0001% суми вибуття оборотних активів. Сума наведена в розділі ? «Довгострокові зобов'язання, цільове фінансування та забезпечення» не змінилась та станом на початок 2015 року та на кінець 2017 року була рівною 271368,2 тис. грн.

Як зазначалось вище, передачу цінних паперів також було відображено в Формі №2- м: так, в статті «Інші доходи» було наведено вартість викупу цінних паперів в сумі 292 643,3 тис. грн., в статті «Інші витрати» було відображено суму 292 595,9 тис. грн., яка включала собівартість цінних паперів переданих власником емітенту в розмірі 271 363,0 тис. грн.

Провадження у справі про банкрутство ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» (Емітента) як і провадження у справі про банкрутство ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Власника) було відкрито 03.09.2020, до цієї дати оплати суми договору не відбулось.

З вищевказаного ліквідатор висновок, що зростання іншої поточної дебіторської заборгованості протягом 2014 року в сумі 292 256,5 тис. грн. включала в себе також суму погашення цінних паперів переданих емітенту в сумі 271 363,0 тис. грн.

Протягом 2015 року стаття «Інша поточна дебіторська заборгованість» зменшилась на 457197,7 тис. грн. (92%) та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» задекларувало інші витрати в розмірі 459 581,0 тис. грн. та збиток в розмірі (459 569,8) тис. грн. в результаті чого структура балансу підприємства стала незадовільною.

Окрім того, як вбачається із судового рішення у справі №910/20186/15 між ТОВ «Український фінансовий альянс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» (продавець) було укладено договір № № 1-В/15- ДБ від 10.08.2015 відповідно до умов якого ТОВ «Український фінансовий альянс» придбало у ТОВ «Классік-Ассістанс» право вимоги на суму 281 000 000,00 грн. Відповідно до вказаного рішення вказаної вимоги ніколи і не існувало. На думку ліквідатора укладення вказаного правочину між такими особами мого бути здійснено виключно з митою здійснення удаваного погашення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів, оскільки ніяких реальних активів ТОВ «Український фінансовий альянс» не отримав.

З вищевказаного слідує, що інша поточна дебіторська заборгованість в сумі 457 197,7 тис. грн. включала в себе дебіторську заборгованість за договором викупу цінних паперів в сумі 271 363,0 тис. грн. та не була безнадійною, відповідно підстави для її списання були відсутні, жодні претензійно-позовні дії щодо стягнення даної заборгованості, а також жодних дій направлених на одержання у власність Об?єкту нерухомості в Об?єкті будівництва через Облігації, як те передбачено Договором №001-КА/08 за весь досліджуваний період не вчинялось. Окрім того, на думку Ліквідатора дана дебіторська заборгованість імовірно «штучно» погашення шляхом зарахування однорідних вимог між ТОВ «Український фінансовий альянс» та ТОВ «Классік-Ассістанс».

Отже, безоплатна передача в 2014 році цінних паперів вартістю 271 363,0 тис. грн. від ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» до ТОВ «КЛАССІК- АССІСТАНС» та безпідставне списання в 2015 році іншої поточної дебіторської заборгованості в сумі 457197,7 тис. грн. було причиною втрати платоспроможності ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», оскільки станом на початок 2015 року питома вага статті «Інша поточна дебіторська заборгованість» становила 95% активу балансу та її величина зменшилась на 92% (457197,7 тис. грн.) протягом 2015 року.

Станом на початок 2017 року в статті «Поточні фінансові інвестиції» Форми №1-м «Баланс» відображено суму 25410,7 тис. грн., на кінець 2017 року поточні фінансові інвестиції в балансі ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» не обліковувались.

У статті «Поточні фінансові інвестиції» Форми №1-м «Баланс» відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

В статті «Інші доходи» Форми №2-м «Звіт про фінансові результати» ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за 2017 рік було наведено суму 6293,3 тис. грн.; в статті «Інші витрати» тієї ж Форми №2-м було наведено суму 25410,7 тис. грн.

Згідно ПСБО №25 у статті «Інші доходи» відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Також згідно ПСБО №25 в статті «Інші витрати» відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Зважаючи на зміст вищевказаних статей Форми №1-м «Баланс» та Форми №2-м «Звіт про фінансові результати» ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за 2017 рік можна зробити висновок про те, що в статті «Інші витрати» наведено собівартість реалізації фінансових інвестицій, а в статті «Інші доходи» - дохід від реалізації фінансових інвестицій.

Різниця між доходом від реалізації фінансових інвестицій та собівартістю їх реалізації склала 19117,4 тис. грн. та в 2017 році ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» задекларувало збиток в розмірі 19446,1 тис. грн. Вартість поточних фінансових інвестицій з початку 2015 року була рівною 25410,7 тис. грн., підстави уцінки вартості фінансових інвестицій до 6293,3 тис. грн. протягом 2017 року невідомі.

З огляду на вищевказане, керуючись «Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства» та результатами проведеного аналізу ліквідатор робиьб висновок про наявність дій з доведення до банкрутства ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», а саме зменшення розміру, приховування та заниження оцінки майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства.

Щодо дій направлених на виведення активу:

В ході аналізу наданих АТ «Дельта Банк» та ПАТ «УПБ» банківських виписок по рахунках ТОВ «Український фінансовий альянс» відкритих у цих банках не було виявлено жодної оплати за цінні папери, які обліковувались за ТОВ «Український фінансовий альянс», що свідчить про факт виведення майна із володіння боржника.

Як встановлено судом у постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 року у справі №910/20186/15 згідно з додатковим договором від 27.06.2014 № 65 сторони виклали пункт 3.4.4. кредитного договору в наступній редакції: повністю погасити заборгованість за кредитами 06.08.2014.

Відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 року у справі №910/20186/15 зазначено, що з викладених у другому висновку відповідей експертів заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.06.2015 складає 572 504 189,43 грн, з яких: основний борг - 271 368 199,96 грн; відсотки за користування кредитними коштами - 227 602 714,20 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 35 909 819,34 грн; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 30 118 386,56 грн; сума 3% річних від суми простроченого кредиту - 4 081 675,12 грн; сума 3% річних від суми прострочених відсотків - 3 423 394,25 грн. Виходить, що станом на 06.08.2014 року за ТОВ «Український фінансовий альянс» обліковувалась заборгованість перед ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник якого є ТОВ «Диметра Фінанс»).

Тобто, маючи заборгованість перед Банком ТОВ «Українській фінансовий альянс» відмовився від оформлення права власності на нерухоме майно право на яке виникло у нього в результаті придбання цінних паперів, замість оформлення права на майно, цінні папери були передані ТОВ «Классік-Ассістанс» із оплатою, яка мала настати через 10 років, але так і не настала.

Станом на дату укладення правочину засновниками ТОВ «КЛАССІКАССІСТАНС» серед інших були: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , який одночасно був його керівником що свідчить про заінтересованість вказаних юридичних осіб.

За даними банківської виписок з моменту укладання договору №7/14 від 11.08.2014 року не було ніяких платежів між такими контрагентами, як ТОВ «КЛАССІКАССІСТАНС» та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС».

Отже, за 2014 рік Товариство передало очевидно заінтересованій особі цінних паперів, які пов'язанні з виникненням у Боржника права власності на нерухоме майно загальною вартістю 271 363 000,00 грн. визначивши оплату через 10 років, яка так і не надійшла. Жодних пояснень чи економічного обґрунтування щодо здійснення таких дій у Ліквідатора відсутні, а також відсутні обґрунтування чому Боржником не вчинялись дії направлені на стягнення заборгованості ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» та не вчинено дій щодо набуття у власність частки у майні, право на яке у нього існувало до продажу належних йому цінних паперів.

Станом на 11.08.2014 року засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» були: ОСОБА_9 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві 12.12.1997 року, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 . Розмір частки засновника (учасника): 12342000,00, який одночасно був керівником Товариства. ОСОБА_10 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в місті Києві 01.11.2001 року, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 . Розмір частки засновника (учасника): 5808000,00 ОСОБА_11 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві 25.01.2002 року, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 . Розмір частки засновника (учасника): 6050000,00.

13.11.2014 внесено зміни до складу засновників Товариства шляхом прийняття Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Капітал Менеджмент» до складу учасників та внесено зміни до розподілу часток засновників: - ОСОБА_1 - 6 342 000,00 грн., що становить 26.21% статутного капіталу (який одночасно займав посаду Генерального директора); - ОСОБА_2 - 6 050 000,00 грн., що становить 25 % статутного капіталу; - ОСОБА_2 5 808 000,00 грн., що становить 24; статутного капіталу; - Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Капітал Менеджмент» - 6 000 000,00 грн., що становить 24,79 % статутного капіталу (засновником якого був Боржника ТОВ «Український фінансовий альянс»).

23.08.2017 було внесено зміну до складу засновників Товариства у зв'язку з продажом частки ТОВ «Софія Капітал Менеджмент» на користь ТОВ «Український фінансовий альянс» відповідно склад засновників становить: - ОСОБА_1 - 6 342 000,00 грн., що становить 26,21 % статутного капіталу (надалі займає посаду Генерального директора); - ОСОБА_2 - 6 050 000,00 грн., що становить 25% статутного капіталу; - ОСОБА_2 - 5 808 000,00 грн., що становить 24% статутного капіталу; - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» - 6 000 000,00 грн, що становить 24,79% статутного капіталу.

30.07.2020 внесено зміни до складу засновників Товариства у зв'язку з продажом всіма учасниками Товариства часток на користь ОСОБА_12 .

31.07.2020 змінено керівника товариства з ОСОБА_1 на ОСОБА_12 .

Слід нагадати що вже 12.08.2020 ОСОБА_12 звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Український фінансовий альянс».

Дії засновників ТОВ «Український фінансовий альянс» у вигляді продажу часток своїх прав ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 ) на користь ОСОБА_12 у поєднанні з майже негайним зверненням останнього до суду з заявою про банкрутство викликають підозру щодо добросовісності таких операцій.

Оцінюючи дії кожного з відповідачів на яких Ліквідатор просить покласти субсидіарну відповідальність слід врахувати таке:

ОСОБА_1 був засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» з 05.06.2007 по 30.07.2020, окрім того був директором банкрута з 05.06.2007 до 31.07.2020. Перебуваючи на посаді Генерального директора та будучи засновником ТОВ «Український фінансовий альянс» у 2014 - 2020 роках допустив: прострочення кредиторської заборгованості та формування боргів в розмірі 572 504 189,43 грн, що підтверджено судовими рішеннями у справі №910/20186/15; виступив підписантом Договору 7/14 від 11.08.2014 року, що призвело до відчуження єдиного майна Боржника; не вчиняв заходів направлених на набуття у власність об'єкту нерухомого майна у складі Об'єкту інвестування, як то передбачено Договором №001-КА/08. Від 01.02.2008 року; не вчинив дій направлених на стягнення вартості цінних паперів за договором 7/14 від 11.08.2014 року; допустив укладення Договору відступлення права вимоги №1- В/15-ДБ від 10.08.2015 відповідно до умов якого ТОВ «Український фінансовий альянс» придбало у ТОВ «Классік-Ассістанс» право вимоги на суму 281 000 000,00 грн., яке відповідно до судового рішення ніколи не існувало; в 2015 році допустив списання іншої поточної дебіторської заборгованості на 457197,7 тис. грн. (92%) коли вона не була безнадійною та допустив формування інших витрат в розмірі 459 581,0 тис. грн. та збитку в розмірі (459 569,8) тис. грн. в результаті чого структура балансу підприємства стала незадовільною; не вживав жодних заходів по погашенню кредитної заборгованості; не вживав заходів по витребуванню дебіторської заборгованості; не вживав заходів для запобігання банкрутству боржника, а саме не направляв засновникам банкрута відомостей щодо наявності ознак банкрутства, не звертався до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, тощо; Крім того ОСОБА_1 в період укладення правочину щодо відчуження цінних паперів входив до складу засновників покупця ТОВ «Классік-Ассістанс», що свідчить про його заінтересованість у вказаних діях.

ОСОБА_2 , був засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» з 05.06.2007 по 30.07.2020, входив до складу ревізійної комісії Боржника; виступив підписантом з боку ТОВ «Классік-Ассістанс» Договору 7/14 від 11.08.2014 року, що призвело до відчуження єдиного майна Боржника; будучи членом ревізійної комісії та засновником будучи достеменно обізнаним про факт укладення інвестиційних договорів не вчиняв заходів впливу на Генерального директора щодо вчинення дій направлених: на набуття у власність об'єкту нерухомого майна у складі Об'єкту інвестування, як то передбачено Договором №001-КА/08. Від 01.02.2008 року; дій направлених на стягнення вартості цінних паперів за договором 7/14 від 11.08.2014 року; недопущення дій щодо укладення Договору відступлення права вимоги №1-В/15-ДБ від 10.08.2015 відповідно до умов якого ТОВ «Український фінансовий альянс» придбало у ТОВ «КлассікАссістанс» право вимоги на суму 281 000 000,00 грн., яке відповідно до судового рішення ніколи не існувало. (при цьому був одним із засновників та директором вказаного товариства); не здійснював перевірку в складі ревізійної комісії та як засновник не цікавився господарською діяльністю товариства, не вчиняв інших заходів щодо уникнення збитковості товариства; будучи засновником Товариства допустив формування кредиторської заборгованості та формування боргів в розмірі 572 504 189,43 грн, що підтверджено судовими рішеннями у справі №910/20186/15.

ОСОБА_2 була засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» з 05.06.2007 по 30.07.2020, входив до складу ревізійної комісії Боржника; будучи членом ревізійної комісії та засновником будучи достеменно обізнаним про факт укладення інвестиційних договорів не вчиняла заходів впливу на Генерального директора щодо вчинення дій направлених: на набуття у власність об'єкту нерухомого майна у складі Об'єкту інвестування, як то передбачено Договором №001-КА/08. Від 01.02.2008 року; дій направлених на стягнення вартості цінних паперів за договором 7/14 від 11.08.2014 року; недопущення дій щодо укладення Договору відступлення права вимоги №1-В/15-ДБ від 10.08.2015 відповідно до умов якого ТОВ «Український фінансовий альянс» придбало у ТОВ «Классік-Ассістанс» право вимоги на суму 281 000 000,00 грн., яке відповідно до судового рішення ніколи не існувало; не здійснювала перевірку в складі ревізійної комісії та як засновник не цікавився господарською діяльністю товариства, не вчиняла інших заходів щодо уникнення збитковості товариства; будучи засновником Товариства допустила формування кредиторської заборгованості та формування боргів в розмірі 572 504 189,43 грн, що підтверджено судовими рішеннями у справі №910/20186/15.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Капітал Менеджмент» було засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» з 13.11.2014 по 23.08.2017; представник Товариства будучи членом ревізійної комісії та засновником будучи достеменно обізнаним про факт укладення інвестиційних договорів не вчиняла заходів впливу на Генерального директора щодо вчинення дій направлених; дій направлених на стягнення вартості цінних паперів за договором 7/14 від 11.08.2014 року; недопущення дій щодо укладення Договору відступлення права вимоги №1-В/15-ДБ від 10.08.2015 відповідно до умов якого ТОВ «Український фінансовий альянс» придбало у ТОВ «КлассікАссістанс» право вимоги на суму 281 000 000,00 грн., яке відповідно до судового рішення ніколи не існувало; не здійснювала перевірку в складі ревізійної комісії та як засновник не цікавився господарською діяльністю товариства, не вчиняла інших заходів щодо уникнення збитковості товариства; будучи засновником Товариства допустило формування кредиторської заборгованості та формування боргів в розмірі 572 504 189,43 грн, що підтверджено судовими рішеннями у справі №910/20186/15.

За встановлених обставин Ліквідатор дійшов висновку щодо наявності підстав для покладання субсидіарної відповідальності у зв'язку з доведенням до банкрутства ТОВ «Український фінансовий альянс» на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Капітал Менеджмент», оскільки: по-перше, саме з вини цих осіб ТОВ «Український фінансовий альянс» доведено до банкрутства ; по-друге, дії зазначених осіб були в дійсності направлені на виведення майнового активу боржника у вигляді цінних паперів, що об'єктивно зменшило платоспроможність або стало причиною неплатоспроможності боржника, а в подальшому після визнання боржника банкрутом унеможливило формування ліквідаційної маси банкрута і, відповідно, задоволення вимог кредиторів; по-третє, дії останніх перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із обставинами доведення боржника та неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника.

Відповідно до частини 1 статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина 3 статті 215 ГК України).

Згідно з частиною 1 статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування такої відповідальності передбачено частиною 2 статті 61 КУзПБ, згідно з якою у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями (абзац 2).

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци 1, 3 частини 2 статті 61 КУзПБ).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) дійшов висновку, що у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною 1 статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру. Саме банкрут, від імені якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий), у порядку, визначеному статтею 61 КУзПБ, звертається з вимогою до третіх осіб, з вини яких настало банкрутство боржника.

Визначене нормами частини 2 статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності. Такими елементами є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення.

Об'єктом правопорушення є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини 2 статті 61 КУзПБ.

Об'єктивну сторону правопорушення становлять дії/бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, від 25.05.2021 у справі №910/11027/18).

Верховний Суд у наведених постановах також вказав, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (стаття 42 ГК України).

Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності, окрім вини, є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

При цьому, виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із елементів/складових об'єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами. Відтак, особи яким статтею 61 КУзПБ надано право звертатися до суду із заявою про притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, мають в обґрунтування своїх вимог надати суду належні докази які підтверджують склад правопорушення.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), та відповідно не надає можливості визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб'єктів (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16).

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона правопорушення.

При цьому, на ліквідатора відповідно до частини п'ятої статті 61 КУзПБ покладається обов'язок доведення причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) суб'єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства).

Водночас, притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

Так, Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 по справі № 906/904/16 зазначив, що одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, доведення до банкрутства для покладення субсидіарної відповідальності має відбуватись на підставі документів та фактичних даних, здобутих у процедурах банкрутства.

Ліквідатор як особа, до повноважень якого входить аналіз фінансового стану банкрута згідно статті 61 КУзПБ, має довести в даному випадку наявність усіх складових господарського правопорушення, зокрема, яке б свідчило про наявність необхідного (безпосереднього), а не опосередкованого причинно-наслідкового зв'язку між діями керівників та засновників боржника та наявністю негативних наслідків для кредиторів.

Водночас, слід наголосити, що сама по собі неплатоспроможність боржника не може однозначно свідчити про наявність необхідного (безпосереднього) причинно-наслідкового зв'язку із діями керівника/засновника (учасника) боржника.

Ознаками з доведення до банкрутства є наявність дій відповідних осіб боржника, які призвели до погіршення платоспроможності підприємства, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі.

Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки визначальним для цієї відповідальності є необхідний (безпосередній) причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб'єктивна сторона).

Отже, виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ, суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що заявник повинен довести наявність саме необхідного причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства), а не опосередкованого.

Дослідивши матеріали справи, зокрема наданий представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ТОВ “Софія Капітал Менеджмент» спільний відзив на заяву про покладення субсидіарної відповідальності разом з додатками, судом встановлено наступне:

В Проекті з будівництва багатоповерхового офісно-гаражного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 (Старонаводницька балка), на земельній ділянці площею 3,0251 га. брали участь наступні особи: (безпосередньо) Гаражно-будівельний кооператив «Ямський» (власник земельної ділянки; замовник будівництва); (безпосередньо) Товариство з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» (один з дольових інвесторів, якими здійснювалося фінансування будівництва; емітент облігацій; позичальник кредитних коштів в банку; Іпотекодавець); (опосередковано) Товариство з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» (інвестор; позичальник кредитних коштів в банку; покупець облігацій); (опосередковано) ПАТ «Кредитпромбанк» (в подальшому - ПАТ «Дельта Банк») - Банк, яким здійснювалося кредитування проекту будівництва шляхом видачі кредитних коштів ТОВ «Классік-Ассістанс» та ТОВ «Український фінансовий альянс» під іпотеку майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва - багатоповерхового офісно-гаражного комплексу за пресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 (Старонаводницька балка), на земельній ділянці площею 3,0251 га.)

Згідно Статуту та відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Гаражно-будівельний кооператив «Ямський» з 03.06.1993 р. є юридичною особою (дата державної реєстрації - 03.06.1993р.), ідентифікаційний код 21483215.

25.02.2004 р. Управлінням державного архітектурного - будівельного контролю м. Києва було надано Гаражно-будівельному кооперативу «Ямський» дозвіл № 0923-Пч/Р на виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового гаражу за адресою: вул. Старонаводницька 2-20 на схилах Старонаводницької балки у Печерському районі м. Києва. Строк дії цього дозволу було продовжено до 16.02.2008 р.

27.07.2004 р. між Гаражно-будівельним кооперативом «Ямський» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» було укладено Договір №2/2 про дольову участь в будівництві, за яким сторони домовились про інвестування та господарську діяльність у дольовому будівництві багатоповерхового гаража кооперативу «Ямський» за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 на земельній ділянці площею 3,13га.

18 серпня 2006 року між Гаражно-будівельним кооперативом «Ямський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» було підписано Додаткову угоду № 6 до вказаного Договору, якою викладено текст Договору про дольову участь у новій редакції.

Згідно із п. 1.1 Договору про дольову участь сторони, на умовах, визначених цим Договором, домовились взяти дольову участь у будівництві багатоповерхового офісно-гаражного комплексу за пресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 (Старонаводницька балка), на земельній ділянці площею 3,0251 га, яка належить Гаражно-будівельному кооперативу «Ямський» на праві власності, шляхом здійснення оплати вартості проектування і будівництва частини такого Комплексу, визначеної як об'єкт будівництва згідно п.1.2 цього Договору.

Об'єктом будівництва по даному Договору є основна (гаражна) будівля Комплексу - перша черга будівництва, надалі - “Об'єкт», що включає: машиномісця у кількості 1583 штук, а також офісні, адміністративні та торгові приміщення, кафе-бістро, автомийки, станцію технічного обслуговування, інші допоміжні приміщення, передбачені проектом. Із зазначеної вище кількості машиномісць 988 штук розміщені в 858 гаражних боксах, які містять по одному або декілька машиномісць. (п. 1.2 Договору про дольову участь).

Згідно із п. 1.3 Договору про дольову участь попередньо розрахована та погоджена інвесторами Об'єкту орієнтовна вартість проектування і будівництва Об'єкту станом на дату укладання цього Договору складає 232 170 000,00 грн. (двісті тридцять два мільйони сто сімдесят тисяч гривень 00 коп.).

Остаточна вартість проектування і будівництва Об'єкту може відрізнятися від зазначеної орієнтовної вартості та буде визначена після остаточного затвердження проектно-кошторисної документації. При цьому, суми оплати іншими інвесторами, вказані в п.п.1.5.3 - 1.5.5 цього Договору, не підлягають зміні.

У відповідності до змісту пункту 1.5 Договору про дольову участь на дату укладення Додаткової угоди №6 частки сторін та інших інвесторів комплексу, їх права та зобов'язання фіксуються у наведених розмірах та змінам не підлягають.

Так, відповідно до п. 1.5.2 цього договору частка Товариством з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» визначена в обсягах згідно положень п. 1.7 Договору та в сумі, необхідній та достатній для завершення будівництва і введення в експлуатацію об'єкта, за вирахуванням сум, сплачених іншими інвесторами. На дату укладення Додаткової угоди №6, з урахуванням коштів, сплачених іншими інвесторами та відступлених на підставі цивільно-правових угод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» здійснило фінансування будівництва об'єкту в загальній сумі 81 025 000,00 грн.

Пунктом 1.7 Договору встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» самостійно та/або із залученням інших інвесторів здійснює фінансування будівництва 1070 машиномісць, з яких 624 машиномісця розміщені в 494 гаражних боксах, що містять по одному або декілька машиномісць; адміністративних, торгових, допоміжних та інших приміщень (включаючи СТО, кафе тощо) на 4 і 5 поверхах Об'єкту загальною площею близько 4490 кв.м.; передбачених проектом технічних і допоміжних приміщень Об'єкту з відповідним устаткуванням; офісних приміщень на 11-14 поверхах Об'єкту загальною площею (з урахуванням терас) 14 614,18 кв.м.; а також всіх інших приміщень, не зазначених в п.1.5.1 та п.п.1.5.3-1.5.5 цього Договору. Кількість та розміри зазначених площ і приміщень є орієнтовними (проектними) та можуть змінюватися у процесі проектування і будівництва Об'єкту.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку від 03.04.2008р. серія ЯЖ№030016 Гаражно-будівельний кооператив «Ямський» набув у власність земельну ділянку площею 3,0251 га по вул. Старонаводницька, 2-20 у Печерському районі м. Києва з цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування споруд офісного і торговельного призначення з вбудованими в рельєф гаражами манежного та боксового типу з приміщенням соціально-побутового призначення.

Вищевказані обставини встановлено Господарським судом міста Києва в межах розгляду справи № 910/6642/16 (за позовом ГБК «Ямський» до ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» та ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання недійсним договору іпотеки № 49.12/05/І105/08 від 11.02.2008р.) та не заперечуються Відповідачами, а відтак, згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують повторного доказування в межах розгляду даної справи.

27.07.2004 р. між Гаражно-будівельним кооперативом «Ямський», який є власником земельної ділянки за адресою вул. Старонаводницька, 2-20 у Печерському районі м. Києва та замовником будівництва на вказаній земельній ділянці комплексу споруд офісного і торговельного призначення з вбудованими в рельєф гаражами манежного та боксового типу з приміщеннями соціально-побутового призначення, та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» було укладено Договір № 2/2 про дольову участь в будівництві, згідно з умовами якого, сторони домовились взяти участь у будівництві багатоповерхового офісно-гаражного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 шляхом здійснення оплати вартості проектування, будівництва частини такого комплексу.

28.04.2005 р. між гаражно-будівельним кооперативом «Ямський» та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» укладено Договір № 3/2 про дольову участь в будівництві, згідно з умовами якого, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 18.08.2006 р., сторони домовились взяти дольову участь у будівництві багатоповерхового офісно-гаражного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 на земельній ділянці площею 3,0251 га., яка належить гаражно-будівельному кооперативу «Ямський» на праві власності шляхом здійснення оплати вартості проектування, будівництва частини такого комплексу.

Зазначеними Договором № 2/2 і Договором № 3/2 розподілено фінансування та будівництво окремих площ багатоповерхового офісно-гаражного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, на окремі черги.

01.02.2008 р. між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Інвестор) та ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС» (Емітент) укладено Інвестиційний договір № 001-КА/08 (далі - Інвестиційний договір), відповідно до п.2.1. умов якого Інвестор забезпечує фінансування будівництва шляхом придбання у власність облігацій Емітента з виникненням у майбутньому (після завершення будівництва об'єкта) права одержати у власність частину Об'єкту нерухомості шляхом викупу Емітентом Облігацій на умовах цього договору.

Згідно з п.1.1. Інвестиційного договору - об'єкт будівництва - споруди офісного призначення з вбудованими в рельєф гаражами манежного та офісного типу з приміщеннями соціально-побутового призначення по вул. Старонаводницька, 2-20, м. Києва (багатофункціональний комплекс «ALLIANSE PLAZA towers and gallery»), який об'єднує об'єкти нерухомості та для побудови кого Інвестор залучає грошові кошти шляхом випуску облігацій.

Підпунктами 1.2.1., 1.2.2., 1.2.3. пункту 1.2. Інвестиційного договору визначено три різні частини Об'єкту будівництва, які згідно з п.п. 1.2.4. Інвестиційного договору пойменовані разом та кожен окремо «Об'єкт нерухомості».

Згідно з п.п. 1.3. Інвестиційного договору право розподілу площ Об'єкта будівництва, зокрема, Об'єкту нерухомості, належить Емітенту (ТОВ «Классік-Ассістанс»).

Згідно з п.п. 1.4. Інвестиційного договору Інвестор (ТОВ «Український фінансовий альянс») забезпечує фінансування будівництва Об'єкту нерухомості шляхом придбання у власність облігацій Емітента та отримує право одержати у власність Об'єкт нерухомості в Об'єкті будівництва через викуп Емітентом Облігацій на умовах цього договору.

Згідно з п.п. 4.3. Інвестиційного договору Емітент зобов'язаний не пізніше ніж через 4 місяці з моменту введення Об'єкта будівництва в цілому або Об'єкту нерухомості в експлуатацію та оформлення технічного паспорту на Об'єкт нерухомості:

Прийняти від Інвестора Облігації для викупу (п.п. 4.3.1. Інвестиційного договору);

Передати Інвестору Об'єкт нерухомості (п.п. 4.3.2. Інвестиційного договору);

Здійснити розрахунки з Інвестором за цим Договором на визначених договором умовах (п.п. 4.3.3. Інвестиційного договору);

Передати пакет документів, що дає підстави для оформлення права власності Інвестора на Об'єкт нерухомості (п.п. 4.3.4. Інвестиційного договору);

Згідно з п.п. 7.1. право одержання Об'єкта нерухомості у власність виникає у Інвестора після виконання ним зобов'язань за цим Договором.

Згідно з п.п. 8.5. Інвестиційного Договору Емітент не несе відповідальність за порушення термінів здачі Об'єкта будівництва, а, відповідно, і викупу Облігацій, у зв'язку з затримкою початку введення в експлуатацію Об'єкта будівництва.

Таким чином, на момент укладення Інвестиційного договору Сторонами було погоджено наступний порядок спільних дій щодо їх участі у будівництві Об'єкту, на виконання якого розраховувало та покладалося ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», вступаючи в проект:

Інвестор має на постійній та безперервній основі залучати в банку грошові кошти в сумі ліміту не менше 300 млн. грн. впродовж всього строку дії Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., укладеного з ПАТ «Кредитпромбанк», які необхідні для фінансування будівництва Об'єкту нерухомості під надання у заставу банку належних Емітенту майнових прав в Об'єкті будівництва (п.п. 1.8., 2.1. Інвестиційного договору);

Емітент має організувати будівництво Об'єкта будівництва та ввести його в експлуатацію в строк до 31.07.2009 р. (п.п. 4.4. Інвестиційного договору);

Інвестор за рахунок залучених у банку кредитних коштів в строк до 31.07.2009 р. має придбати емітовані Емітентом облігації повністю на суму 300 млн. грн. (п.п. 1.4., 2.1., 2.2., 3.2., 5.2.2. Інвестиційного договору);

За умови повного виконання Інвестором своїх зобов'язань щодо фінансування будівництва та після введення в експлуатацію Об'єкта будівництва Інвестор отримує право на набуття у власність Об'єкту нерухомості, розрахувавшись за нього Облігаціями Емітента, на підставі підписаного Сторонами акту огляду Об'єкта нерухомості, яким визначається фактична площа побудованого Об'єкту нерухомості, а Емітент має здійснити викуп у Інвестора Облігацій на умовах, визначених рішенням про випуск Облігацій (п.п. 1.7., 2.1., 2.2., 4.3., 5.1., 6.6. Інвестиційного договору).

Фактичні умови виконання Інвестиційного договору та інших договорів, від яких безпосередньо залежала можливість належного виконання умов Інвестиційного договору, суттєво відрізнялися від попередньо погоджених Сторонами умов Інвестиційного договору, і на належне виконання яких покладались всі учасники проекту будівництва.

Площі офісного та соціально-побутового призначення, які були визначені як Об'єкт нерухомості згідно Інвестиційного договору № 001-КА/08 від 01.02.2008, мали бути збудовані згідно Договору № 3/2 про дольову участь в будівництві від 28.04.2005, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 18.08.2006 р.

Разом з тим, фінансування будівництва згідно Договору № 3/2 про дольову участь в будівництві з боку ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» не здійснювалося. Його фінансування здійснювалося ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» виключно в межах Договору № 2/2 про дольову участь в будівництві. Це було встановлено господарськими судами у справі № 908/2076/20(908/2683/21).

У визначений п.п. 4.4. Інвестиційного договору строк до 31.07.2009 р. ТОВ «Классік-Ассістанс» з причин, які від нього не залежали (оскільки вказане товариство не є ані замовником будівництва, ані підрядником), не було забезпечено завершення будівництва Об'єкту нерухомості та введення його в експлуатацію.

Крім того, загальновідомо, що восени 2008 року розпочалася банківська криза та світова фінансово-економічна криза. Це призвело до недофінансування, довгострокової зупинки і консервації будівництва зазначеного будівельного проекту.

На адвокатський запит від 19.08.2025 р. представника Відповідачів 1-4 - А.Данілова, Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ) № 5313/03/18-25 від 25.08.2025 р. повідомлено, що до Державної інспекції архітектури та містобудування України не надходило заяв щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20.

З відомостей, наведених у Додатку до листа Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) № 5313/03/18-25 від 25.08.2025 р., вбачається, що за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 відсутні закінчені будівництвом об'єкти, які вводились в експлуатацію.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 439961561 від 19.08.2025 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про державну реєстрацію права власності за будь-якими особами на площі відповідного Об'єкту нерухомості в багатофункціональному житлово-громадському комплексі на вул. Старонаводницькій, 2-20 у місті Києві.

Викладеним підтверджується, що у строк з 01.02.2008 р. (дата укладення між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Інвестор) та ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС» (Емітент) Інвестиційного договору № 001-КА/08) до 31.07.2009 р. (запланована дата завершення будівництва та введення в експлуатацію) та у подальшому до теперішнього часу багатофункціональний житлово-громадський комплекс на вул. Старонаводницькій, 2-20 у м. Києві не було добудовано, не було введено в експлуатацію та речові права власності на вказаний Об'єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстровано за будь-якими особами, зокрема, за Гаражно-будівельним кооперативом «Ямський» (замовник будівництва), ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС» (Емітент), ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Інвестор).

З викладеного слідує, що передбачені Інвестиційним договором № 001-КА/08 від 01.02.2008 р. умови, з виникненням яких договором пов'язувалося можливість ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» набути у власність Об'єкт нерухомості у складі багатофункціонального житлово-громадського комплексу на вул. Старонаводницькій, 2-20 у місті Києві за рахунок раніше емітованих ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС» облігацій, не настали.

Зокрема, фактично не з вини ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та/або його посадових та/або службових осіб, зокрема, власників, учасників, кінцевих бенефіціарних власників, не було дотримано наступні умови Інвестиційного № 001-КА/08 від 01.02.2008 р.

Інвестором (ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС») внаслідок припинення у 2008 році видачі Банком (ПАТ «Кредитпромбанк») кредитних коштів в межах обумовленого Кредитним договором 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. ліміту кредитної лінії 300 млн. грн. не було забезпечено виконання умов п.п. 1.4., 2.1., 2.2., 3.2., 5.2.2. Інвестиційного договору № 001-КА/08 від 01.02.2008 р. щодо викупу всього обсягу облігацій ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС», потрібного для фінансування добудови Об'єкту;

Внаслідок недоотримання фінансування та інших об'єктивних негативних кризових факторів у строк до 31.07.2009 р. об'єкт нерухомості - багатофункціональний житлово-громадський комплекс на вул. Старонаводницькій, 2-20 у місті Києві не було своєчасно добудовано та не було своєчасно введено в експлуатацію, що є порушенням умов п.п. 4.1. Інвестиційного договору № 001-КА/08 від 01.02.2008 р.;

Внаслідок не завершення будівництва об'єкту та не введення його в експлуатацію, не було дотримано умов, передбачених п.п. п.п. 1.7., 2.1., 2.2., 4.3., 5.1., 6.6. Інвестиційного договору № 001-КА/08 від 01.02.2008 р., зокрема, щодо виникнення у ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» права та, відповідно, зустрічного обов'язку ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС», передати у власність ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» Об'єкт нерухомості в обмін на емітовані Емітентом облігації.

Викладеним спростовуються доводи арбітражного керуючого про те, що директором ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» Бондарем О.О. умисно з метою доведення ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» до банкрутства не вчинялося заходів, направлених на набуття у власність об'єкту нерухомого майна у складі Об'єкту інвестування, як то передбачено Інвестиційним договором № 001-КА/08 від 01.02.2008 р., оскільки, як встановлено вище, передбачені Інвестиційним договором № 001-КА/08 від 01.02.2008 р. умови, з настанням яких безпосередньо пов'язувалося виникнення у ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» права на набуття у власність Об'єкту нерухомості в обмін на емітовані ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС» облігації, не настали, зокрема, Об'єкт нерухомості не було в обумовлені Інвестиційним договором строки побудовано, не було введено в експлуатацію, не було зареєстровано право власності на Об'єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухомість, не було складено технічний паспорт Об'єкту нерухомості, не було складено Акт огляду Об'єкта нерухомості, яким визначається фактична площа побудованого Об'єкту нерухомості.

Зазначаючи у Заяві про покладення субсидіарної відповідальності про допущення ОСОБА_1 заборгованості в сумі 572.504.189,43 грн., арбітражний керуючий має на увазі заборгованість ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» перед ПАТ «Кредитпромбанк» (в подальшому - правонаступник - ПАТ «Дельта Банк»), яка виникла на підставі Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., і яку рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 р. у справі № 910/20186/15 було стягнуто з ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» на користь правонаступника - ПАТ «Дельта Банк» в загальній сумі 572.504.189,43 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 271.368.199,96 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом в сумі 227.602.714,20 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 35.909.819,34 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 30.118.386,56 грн., 3% річних від суми простроченого кредиту в сумі 4.081.675,12 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 3.423.394,25 грн.

Як вже зазначалось раніше, 01.02.2008 р. між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Інвестор) та ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС» (Емітент) було укладено Інвестиційний договір № 001-КА/08 (далі - Інвестиційний договір), відповідно до п.2.1. умов якого Інвестор забезпечує фінансування будівництва шляхом придбання у власність облігацій Емітента з виникненням у майбутньому (після завершення будівництва об'єкта) права одержати у власність частину Об'єкту нерухомості шляхом викупу Емітентом Облігацій на умовах цього договору.

Самі по собі облігації ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС» (Емітент), умови випуску яких були належним чином зареєстровані НКЦПФР і тому можуть вважатися публічним договором в розумінні ЦК України, були об'єктом опосередкованого фінансування споруд офісного призначення з вбудованими в рельєф гаражами манежного та офісного типу з приміщеннями соціально-побутового призначення по вул. Старонаводницька, 2-20, м. Києва

Зокрема на виконання умов п.п. 1.8., 2.1. Інвестиційного договору, Інвестор (ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС») було укладено з Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» Кредитний договір № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 300 млн. грн. для фінансування поточної господарської діяльності, в тому числі покриття витрат, пов'язаних з реалізацією проекту будівництва багатоповерхового офісно-гаражного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20.

Таким чином, укладення між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» Кредитного договору мало чітку мету - забезпечення фінансування господарської діяльності ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», у тому числі для фінансування будівництва об'єкту будівництва - споруди офісного призначення з вбудованими в рельєф гаражами манежного та офісного типу з приміщеннями соціально-побутового призначення по вул. Старонаводницька, 2-20, м. Києва.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» було використано кредитні кошти за їх цільовим призначенням у чіткій відповідності до умов Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., що не заперечується арбітражним керуючим.

Виконання зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» перед Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» за Кредитним договором було забезпечено іпотекою майнових прав на недобудований Об'єкт будівництва - споруди офісного призначення з вбудованими в рельєф гаражами манежного та офісного типу з приміщеннями соціально-побутового призначення по вул. Старонаводницька, 2-20, м. Києва, належних ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС».

Згідно з умовами п.п. 3.3. Кредитного договору Банк зобов'язаний надавати Позичальнику кредити у рахунок кредитної лінії згідно з письмовими заявками Позичальника.

Відповідно до п.п. 3.4.4. Кредитного договору визначено кінцевий строк погашення кредиту в строк до 10 лютого 2015 р.

Водночас, згідно з п.п. 2.8. Кредитного договору кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом визначено наступними двома відкладальними умовами:

у день, який був визначений для повернення кредитів за кредитним договором № 49.8.2/05/2008-КЛТ від 11.02.2008 р., що укладений між банком та ТОВ «Классік-Ассістанс» у разі якщо кредити, які було надано згідно з умовами кредитного договору № 49.8.2/05/2008-КЛТ від 11.02.2008 р. не були повернені;

в разі невиконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» за Іпотечним договором № 49.12/05/1105/08 від 11.02.2008 р.

Згідно з п.п. 4.1. Кредитного договору основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів, комісій та пені є майнове поручительство ТОВ «Классік-Ассістанс» з іпотекою майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершене, згідно з Іпотечним договором № 49.12/05/1105/08 від 11.02.2008 р.

Згідно з п.п. 3.1.4. Кредитного договору у разі порушення Позичальником умов цього договору Банк має право звернутися до ТОВ «Классік-Ассістанс» з вимогою щодо виконання зобов'язань Позичальника шляхом стягнення на предмет іпотеки згідно з Іпотечним договором № 49.12/05/1105/08 від 11.02.2008 р.

Згідно з п.п.п. Б п.п. 3.1.5. Кредитного договору Банк вправі відмовити Позичальнику у наданні кредитів, передбачених цим Договором, частково або у повному обсягу у випадку втрати застави, що забезпечує виконання зобов'язань Позичальника за цим договором.

Виходячи з викладених умов Кредитного договору, укладаючи з Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» Кредитний договір № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» розраховувало, що зможе користуватися кредитними коштами в межах загального ліміту кредитування в розмірі 300.000.000 грн. протягом строку з 11.02.2008 р. (дата укладення Кредитного договору) до 10.02.2015 р. (дата повернення кредитних коштів, визначена п.п. 3.4.4. Кредитного договору).

Однак, в порушення умов Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (а в подальшому його правонаступником - ПАТ «Дельта Банк») не було виконано належним чином умови Кредитного договору щодо своєчасної та повної видачі кредитних коштів.

Умови Кредитного договору за ініціативою Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в період з 06.06.2008 р. по 25.09.2013 р. неодноразово змінювалися в сторону погіршення умов для позичальника, про що свідчить встановлений в межах розгляду справи № 910/20186/15 (за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р.) факт укладення між ВАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» Додаткових договорів № 1 - № 57.

В період з 24.10.2013 р. по 27.06.2014 р., тобто після переходу прав за Кредитним договором від Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» умови Кредитного договору також неодноразово змінювалися в сторону погіршення умов для позичальника, про свідчить встановлений в межах розгляду справи № 910/20186/15 (за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р.) факт укладення між ВАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» Додаткових договорів № 58-65.

Зокрема, як встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/20186/15 від 21.05.2019 р. (за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р.):

В 2008 році Банком (ПАТ «Кредитпромбанк») в порушення умов Кредитного договору було припинено видачу ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» кредитних коштів в межах погодженого кредитного ліміту 300.000.000 грн., що підтверджується листом ПАТ «Кредитпромбанк» № 16/53.4-18868-07_02 від 02.01.2013 р.

Протягом 2008 р. в межах кредитної лінії Банком було видано ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» кредитні кошти в сумі 586.962.199,96 грн., з яких позичальником - ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» повернуто Банку достроково (протягом 2008 р.) 318.285.000,00 грн. (арк. 24 Висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 03.03.2017 р. № 11005/18515/16-45).

Фактично, протягом 2009, 2010 р.р. видачі кредитних коштів Банком не здійснювалося через загальнодержавну кризу в банківській системі і нестачу резервів Банку для належного виконання своїх зобов'язань з видачі кредитних коштів в межах Кредитного договору.

Протягом 2011 р. Банком видано кредитних коштів на суму лише 634.566,52 грн., які було направлено на сплату нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

Протягом періоду з 22.03.2012 р. по 07.12.2012 р. Банком видано кредитних коштів на суму лише 352.589,35 грн., які було направлено на сплату нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

Протягом періоду з 26.02.2013 р. по 13.09.2013 р. Банком видано кредитних коштів на суму 3.150.000 грн., які було направлено на сплату нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

У подальшому, після переходу прав за Кредитним договором від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» кредитування останнім також не здійснювалося відповідно до початково визначених у Кредитному договорі умов.

Зокрема, у період з 30.09.2013 р. по 23.06.2015 р. ПАТ «Дельта банк» видано ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» кредитних коштів на загальну суму 2.691.000 грн., що також були спрямовані на погашення раніше утвореної заборгованості по сплаті нарахованих відсотків по кредиту.

Таким чином, фактично мало місце неналежне виконання ПАТ «Кредитпромбанк» умов Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., що полягало у недофінансуванні ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» з боку Банку, яким в 2008 році було припинено видачу нових траншів в межах відкритої кредитної лінії після видачі 268.677.199,96 грн., а всі подальші видачі кредитних коштів здійснювалися для погашення раніше нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

Банком було скорочено строки повернення кредиту з 10.02.2015 р. (як було початково визначено Кредитним договором) до 25.10.2013 р., що підтверджується Додатковим договором № 57 від 25.09.2013 р.

Банком було скорочено загальний ліміт кредитної лінії з 300.000.000 грн. (як було початково визначено Кредитним договором) до 269.258.091,41 грн., що підтверджується Додатковим договором № 55 від 26.07.2013 р.

Таким чином, слід визнати встановленими обставини неналежного виконання Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (а в подальшому його правонаступником - ПАТ «Дельта Банк») умов Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., зокрема, не повної та несвоєчасної видачі позичальнику - ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» кредитних коштів в межах попередньо встановленого ліміту, скорочення суми кредитного ліміту, зміна відсоткової ставки за користування кредитом, скорочення терміну повернення кредитних коштів, негативним чином вплинуло на здатність ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» виконувати свої зобов'язання з фінансування будівництва відповідно до умов Інвестиційного договору № 001-КА/08 від 01.02.2008 р., укладеного між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС».

На відміну від Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», яке припинило належним чином виконувати свої зобов'язання за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» вживалися своєчасні та послідовні заходи з врегулювання з Банком порядку та умов відновлення фінансування проекту будівництва, що підтверджується наступними листами на адресу Банку:

Лист № 01-114/51 № 205 від 17.10.2008 р.;

Лист № 146 від 22.12.2010 р.;

Лист № 48/№01-114/17/№2 від 22.05.2012 р.;

Лист № 120/лсит № 01-114/44 від 27.11.2012 р.;

Лист № 98 від 01.07.2014 р.

Вказане листування свідчить про добросовісність ставлення ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» до виконання зобов'язань за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. перед Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (кредитодавцем).

Викладеним спростовуються доводи заяви арбітражного керуючого про наявність умислу на утворення простроченої кредиторської заборгованості з метою доведення до банкрутства ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» в діях директора ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» - ОСОБА_1 , як керівника позичальника, в межах виконання зобов'язань за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. перед Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (кредитодавцем).

Щодо укладання та виконання Іпотечного договору № 49.12/05/1105/08:

11.02.2008 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС» укладено Іпотечний договір № 49.12/05/1105/08, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС» (Іпотекодавець) надав в іпотеку ВАТ «Кредитпромбанк» (іпотекодержатель) майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершене - багатоповерхового офісно-гаражного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 в забезпечення виконання зобов'язань за двома кредитними договорами, а саме:

зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. в розмірі 300.000.000 грн. з терміном повернення до 10.02.2015 р.;

зобов'язань ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» за Кредитним договором № 49.8.2/05/2008-КЛТ від 11.02.2008 р. в розмірі 80.000.000 грн. з терміном повернення до 10.02.2014 р.

Згідно з п.п. 1.4. Іпотечного договору заставна вартість іпотечного Майна визначено в сумі 838.858.227 грн.

Таким чином, з умов вищенаведених укладених між ВАТ «Кредитпромбанк» (Позикодавець/Іпотекодержатель), ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» (Позичальник № 1 / Іпотекодавець) та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Позичальник № 2) вбачається, що вартість іпотечного майна (майнових прав на нерухомість), яким забезпечувалося виконання зобов'язань в загальній сумі 380.000.000 грн. (ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. в розмірі 300.000.000 грн. та зобов'язань ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» за Кредитним договором № 49.8.2/05/2008-КЛТ від 11.02.2008 р. в розмірі 80.000.000 грн.), складала 838.858.227 грн., що більш ніж вдвічі перевищує розмір кредитних зобов'язань ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» перед ВАТ «Кредитпромбанк».

Відповідно до вказаних показників, коефіцієнт покриття боргу забезпеченням складає: 838.858.227 / 380.000.000 = 2,21

Тобто, вартість предмета застави становить 220,8% від суми кредитного зобов'язання.

Зворотний показник (Loan-to-Value, LTV) дорівнює 45,3%.

З урахуванням того, що по факту банк не видав навіть заявлених 380.000.000 грн., зазначені показники забезпечення кредитів виглядають ще більш високими.

Обґрунтування відповідності умов кредитних договорів та договору іпотеки ринковим умовам та гарантованості для банку:

Належний рівень забезпечення.

У міжнародній та українській банківській практиці типовим є надання кредитів із коефіцієнтом покриття на рівні 1,3- 2,0. Отриманий у даному випадку показник 2,21 свідчить про надлишковий рівень забезпечення, що перевищує середньо ринкові стандарти.

Мінімізація кредитного ризику.

При такому співвідношенні розміру кредитних зобов'язань відносно вартості предмета забезпечення навіть за умови суттєвого зниження вартості заставного майна банк був повністю захищений від ризику збитків, оскільки реалізація забезпечення покривала суму боргу в повному обсязі з істотним запасом.

Ринкова відповідність.

Вимога банку щодо забезпечення у понад двократному розмірі суми боргу є обґрунтованою та відповідає принципу ринковості, який застосовується при кредитуванні комерційних структур. Це демонструє, що умови надання банком кредитів не відрізнялися від загальноприйнятих ринкових практик, а навпаки - були більш консервативними.

Гарантія стабільності банку.

Надмірний рівень забезпечення дозволяв банку мінімізувати обсяг формування резервів під кредитні ризики, підтримуючи його фінансову стабільність, що прямо відповідає принципу обачності, визначеному регулятором (НБУ).

Отже, умови надання ВАТ «Кредитпромбанк» доступу до кредитних ліній в загальній сумі 380.000.000 грн. (ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. в розмірі 300.000.000 грн. та зобов'язань ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» за Кредитним договором № 49.8.2/05/2008-КЛТ від 11.02.2008 р. в розмірі 80.000.000 грн.), із забезпеченням кредитних зобов'язань іпотечним майном майнового поручителя вартістю 838.858.227 грн., тобто у розмірі щонайменше 220,8% від суми боргу повністю відповідали ринковим умовам кредитування та гарантували захищеність банку від ризиків неповернення.

У квітні 2016 року Гаражно-будівельний кооператив «Ямський» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним Іпотечний договір № 49.12/05/1105/08 від 11.02.2008 р., укладений між ВАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 р. у справі № 910/6642/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 р. та постановою ВГСУ від 14.02.2017 р., було задоволено позов Гаражно-будівельного кооперативу «Ямський» та визнано недійсним Іпотечний договір № 49.12/05/1105/08 від 11.02.2008 р., укладений між ВАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС».

Саме внаслідок постановлення судових рішень у справі № 910/6642/16, ініційованих не боржником, та не будь-якою його посадовою таабо пов'язаною особою, а Гаражно-будівельним кооперативом «Ямський», стало неможливим виконання зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. та зобов'язань ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» за Кредитним договором № 49.8.2/05/2008-КЛТ від 11.02.2008 р. перед кредитором - ПАТ «Дельта банк» (правонаступником ВАТ «Кредитпромбанк»).

Слід акцентувати на тому, що ані сам боржник - ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», ані ТОВ «КЛАССИК-АССІСТАНС», ані їх посадові особи (керівники, учасники, кінцеві бенефіціарні власники) не були ініціаторами визнання недійсним Іпотечного договору № 49.12/05/1105/08 від 11.02.2008 р. в межах судової справи № 910/6642/16 та, відповідно, не могли ані передбачити ані відвернути настання вказаних обставин, які справили безпосередній вплив на можливість задоволення вимог ПАТ «Дельта банк» (правонаступника ВАТ «Кредитпромбанк») за рахунок звернення стягнення на предмет забезпечення - майнових прав на багатоповерховий офісно-гаражний комплекс за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що неможливість задоволення вимог ПАТ «Дельта банк» (правонаступника ВАТ «Кредитпромбанк») за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, якою забезпечувалося виконання кредитних зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» у розмірі щонайменше 220,8% від суми боргу внаслідок визнання в судовому порядку недійсним Іпотечного договору № 49.12/05/1105/08 від 11.02.2008 р. за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Ямський», сталося не з вини ОСОБА_1 та/або інших відповідачів за заявою про субсидіарну відповідальність, які не могли ні передбачити, ні відвернути настання вказаних обставин.

Укладаючи з ВАТ «Кредитпромбанк» Кредитний договір та Договір іпотеки майнових прав, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» виходило з наступного економічно-обґрунтованого плану:

виконання зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» перед ВАТ «Кредитпромбанк» з повернення кредитних коштів згідно з умовами Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., буде здійснюватися за рахунок прибутку, отриманого внаслідок придбання іменних процентних облігацій ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» з вищою дохідністю, а також, потенційно, від продажу об'єктів нерухомості, які згідно з умовами Інвестиційного договору № 001-КА/08 від 01.02.2008 р., ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» мало отримати у власність в обмін на емітовані ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» облігації, не пізніше 31.07.2009 р.;

первісно визначені у Кредитному договорі № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., умови щодо кінцевого строку повернення Банку кредитних коштів, а саме не пізніше 10.02.2015 р. (п.п. 3.4.4. Кредитного договору), цілком обґрунтовано дозволяли покладатися на достатній часовий період, протягом якого мала відбутися реалізація на ринку об'єктів нерухомості, які згідно з умовами Інвестиційного договору № 001-КА/08 від 01.02.2008 р. ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» мало отримати у власність, а саме з 31.07.2009 р. по 10.02.2015 р.;

імовірні господарські ризики, пов'язані з можливим виникненням непередбачуваних обставин в ході реалізації інвестиційного проекту будівництва, які могли призвести до неможливості виконання зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» перед ВАТ «Кредитпромбанк» з повернення кредитних коштів в межах ліміту кредитування 300.000.000 грн. згідно з умовами Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., були повністю покриті вартістю предмету іпотеки (838.858.227,00 грн.), погоджену Сторонами згідно з умовами п.п. 1.4. Іпотечного договору № 49.12/05/1105/08 від 11.02.2008 р.

Таким чином, ані Банк, ані ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» в момент укладення Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. та Іпотечного договору № 49.12/05/1105/08 від 11.02.2008 р., з урахуванням цільового спрямування кредитних коштів на виконання умов Інвестиційного договору № 001-КА/08 від 01.02.2008 р. не розраховували і не передбачали, що виконання зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» з повернення кредитних коштів буде здійснюватися за рахунок активів ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», не пов'язаних з отриманням прибутку від участі у проекті будівництва та/або за рахунок предмета забезпечення (майнових прав), вартість якого більш ніж вдвічі покривала розмір зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» перед Банком за Кредитним договором.

Як вбачається з фактичних обставин реалізації інвестиційного проекту будівництва, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», добросовісно виконавши зі свого боку зобов'язання з інвестування залучених в Банку кредитних коштів в проект будівництва шляхом набуття у власність облігацій ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС», з причин, які від нього не залежали не отримало той господарський результат, на який покладалось відповідно до умов укладених договорів.

Окремо варто відмітити, що протягом періоду дії Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. (кінцевий строк повернення кредитних коштів - до 10.02.2015 р.) Договір іпотеки залишався дійсним (рішення Господарського суду міста Києва про визнання недійсним договору Іпотеки прийняте лише у 14.06.2016 р.), що давало ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» всі підстави розраховувати на те, що задоволення вимог Банку буде здійснюватися саме за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Варто також відмітити, що Банком було скорочено строки повернення кредиту з 10.02.2015 р. (як було початково визначено Кредитним договором) до 25.10.2013 р., що підтверджується Додатковим договором № 57 від 25.09.2013 р., а відтак правові та фактичні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки виникли у Банку ще 25.10.2013 р., однак без будь-якої об'єктивної причини Банком у період з 25.10.2013 р. (дата настання строку повернення кредитних коштів) по 14.06.2016 р. (дата прийняття рішення суду про визнання недійсним договору іпотеки) не було звернуто стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин слід дійти висновку про те, що неможливість задоволення вимог ПАТ «Дельта Банк» (правонаступника Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк») за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з умовами Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. та Іпотечного договору № 49.12/05/1105/08 від 11.02.2008 р., сталася не з вини ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», а саме з вини Банку, який після настання строку повернення кредитних коштів (25.10.2013 р.) згідно з умовами Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. не вживав без будь-яких причин залежних від нього своєчасних та розумних дій щодо захисту своїх майнових прав, що в кінцевому рахунку призвело до неможливості такого звернення стягнення внаслідок визнання 14.06.2016 р. в судовому порядку Іпотечного договору недійсним рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/6642/16.

Таким чином, неможливість виконання зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» з повернення кредитних коштів відповідно до умов Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. настала не внаслідок умисних дій директора ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» - ОСОБА_1 , а внаслідок негативних обставин, що відносяться до категорії звичайного господарського ризику, який ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» в особі Відповідача ОСОБА_1 не могло ані передбачати ані відвернути.

Щодо доводів ліквідатора про вчинення директором боржника ОСОБА_1 дій по доведення ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» внаслідок безоплатного відчуження облігацій вартістю 271 363 000,00 грн. на користь ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС».

В заяві про покладення субсидіарної відповідальності арбітражний керуючий, зокрема, зазначає, що між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Власник) та ТОВ «Классік-Ассістанс» (Емітент) було укладено Договір викупу облігацій Емітентом № 7/14 від 11.08.2014 р., відповідно до п.п. 1.1. якого Власник продає та передає Емітенту, а Емітент викупає та приймає вказані у п.п. 1.2. договору цінні папери Емітента.

Відповідно до п. 1.3. Договору викупу облігацій Емітентом № 7/14 від 11.08.2014 р. загальна сума Договору становить 271 363 000,00 грн. (двісті сімдесят один мільйон триста шістдесят три тисячі гривень 00 коп.) без ПДВ.

Відповідно до п.п. 3.1. Договору викупу облігацій Емітентом № 7/14 від 11.08.2014 р. Емітент зобов'язаний сплатити на рахунок Власника загальну суму Договору, вказану в п.п. 1.3. цього Договору, у термін до 31.12.2024 р., або погасити її на умовах угоди про реструктуризацію.

22.08.2014 р. між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Власник) та ТОВ «Классік-Ассістанс» (Емітент) було укладено Акт приймання-передачі, згідно з яким ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Власник) передало, а ТОВ «Классік-Ассістанс» (Емітент) прийняло облігації загальною вартістю 271 363 000,00 грн. (двісті сімдесят один мільйон триста шістдесят три тисячі гривень 00 коп.) без ПДВ.

Як зазначає арбітражний керуючий на арк. 14 Заяви про покладення субсидіарної відповідальності, за весь період з 2014 р. по день звернення до суду із цією заявою Боржник жодних коштів за вказані акції не отримував та не володів жодними необоротними активами.

В абз. 5 арк. 15 Заяви про покладення субсидіарної відповідальності арбітражний керуючий зазначає наступне: «безоплатну передачу облігацій емітенту в балансі ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» було відображено зменшенням статті «поточні фінансові інвестиції» на 269.466,0 тис. грн., та відповідно зросла сума, наведена в статті «інша поточна дебіторська заборгованість» на 292.256,5 тис. грн.».

Дослідження змісту та умов укладеного між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Власник) та ТОВ «Классік-Ассістанс» (Емітент) Договору № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р. дозволяє дійти наступних висновків:

Правова природа Договору № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (ЦКУ), за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, законодавець прямо визначає, що договір купівлі-продажу є виключно відплатним.

Надання відстрочки платежу (ч. 1 ст. 530 ЦКУ) не змінює правової природи договору, а лише визначає строк виконання зобов'язання покупцем.

Договір № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р. є оплатним, оскільки передбачає обов'язок Покупця сплатити вартість придбаних облігацій або іншим чином компенсувати їх вартість на умовах угоди про реструктуризацію (п.п. 1.1., 1.3., 3.1. Договору).

Отже за вказаним Договором не відбувалося безоплатного відчуження майна боржника-банкрута.

За вказаним договором боржник не взяв на себе зобов'язань без зустрічних майнових дій іншої сторони за договором.

Вартість продажу облігацій - 271.363.000,00 грн., передбачена п.п. 1.3. Договору, відповідала їх номінальній вартості.

Таким чином, згідно з умовами укладеного Договору ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» не здійснювало відчуження належного йому майна за цінами, нижчими чи вищими за ринкові.

Укладення та виконання Договору не завдало шкоди (збитків) ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» і ніяким чином не погіршило його фінансово-майнове становище, оскільки його кінцевим економічним результатом стала лиш трансформація виду боргового зобов'язання ТОВ «Классік-Ассістанс» перед ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» з зобов'язань за облігаціями (початково) на заборгованість за договором купівлі-продажу (остаточно).

До укладення Договору № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р. боргові зобов'язання ТОВ «Классік-Ассістанс» (Емітент) за виданими облігаціями в розмірі 271.363.000,00 грн. враховувалась в бухгалтерському обліку ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», як фінансові інвестиції, а в бухгалтерському обліку ТОВ «Классік-Ассістанс» (Емітент) враховувалась як зобов'язання (кредиторська заборгованість) в розмірі 271.363.000,00 грн.

Після укладення Договору № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р. у зв'язку з передачею облігацій у власність ТОВ «Классік-Ассістанс» вартість облігацій в сумі 271.363.000,00 грн. перестала обліковуватися у складі фінансових інвестицій ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», натомість заборгованість ТОВ «Классік-Ассістанс» (Емітент) перед ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» в тій самій сумі - 271.363.000,00 грн. стала враховуватися у вигляді дебіторської заборгованості за Договором № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р.

Таким чином, вартісні показники активу балансу ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» ані до, ані після укладення Договору № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р. жодним чином не змінилися і не погіршилися.

Водночас в бухгалтерському обліку ТОВ «Классік-Ассістанс» (Емітент) ані до ані після укладення Договору № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р. розмір зобов'язань перед ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» також не змінився та залишився в розмірі 271.363.000,00 грн.

Факт виникнення дебіторської заборгованості у продавця є доказом того, що він очікував оплату, а отже - угода не могла бути кваліфікована як безоплатне відчуження.

Висновок: Відображення дебіторської заборгованості в розмірі 271.363.000,00 грн. в бухгалтерському обліку ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» на суму вартості реалізованого товару (облігацій): підтверджує наявність у покупця зобов'язання оплатити товар; засвідчує, що продавець розглядав операцію як відплатну; унеможливлює кваліфікацію передачі товару як безоплатної.

Отже, бухгалтерський облік у сукупності з положеннями ЦКУ та П(С)БО є належним і допустимим доказом відплатності договору купівлі-продажу, навіть якщо фактична оплата відстрочена.

Щодо не вчинення директором боржника дій, направлених на стягнення з ТОВ «Классік-Ассістанс» вартості цінних паперів за Договором № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р. в розмірі 271.363.000,00 грн.

11.08.2014 р. між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Кредитор) та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» (Боржник) укладено Договір № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів, відповідно до умов п.п. 1.1. якого сторони домовились про реструктуризацію існуючих боргів Боржника перед Кредитором, а також визначення порядку здійснення такої реструктуризації і подальшого погашення відповідних боргів.

Відповідно до п.п. 1.4. Договору № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів від 11.08.2014 р. в межах цього Договору Сторони домовились здійснити заходи щодо реструктуризації та погашення та/або припинення іншим чином наступних боргів (зобов'язань) Боржника перед Кредитором на умовах, викладених в цьому Договорі:

п.п. 1.4.1. Зобов'язання Боржника перед Кредитором за цінними паперами (облігаціями), емітентом яких є Боржник, що перебувають у власності Кредитора станом на дату укладення цього Договору, на загальну суму 271.363.000,00 грн.,

п.п. 1.4.2. Зобов'язання Боржника перед Кредитором згідно нарахованих, але не виплачених Боржником на користь Кредитора процентів по цінним паперам (облігаціям), емітентом яких є Боржник, що перебували у власності кредитора на відповідні дати нарахування процентів згідно умов випуску таких цінних паперів (облігацій) на загальну суму 226.779.606,05 грн.

Всього, згідно з п.п. 1.5. Договору № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів від 11.08.2014 р. сума боргу, яка підлягає реструктуризації - 498.142.606,05 грн.

Відповідно до п.п. 2.1. Договору № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів від 11.08.2014 р. Сторони погодилися провести реструктуризацію боргу, визначеного п.п. 1.5. Договору, шляхом перенесення дати його погашення на період до 31.12.2024 р.

Відповідно до умов п.п. 2.2. Договору № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів від 11.08.2014 р. борг підлягає реструктуризації наступним чином:

2.2.1. Кредитор зобов'язується передати Боржнику за Договором зворотного викупу емітентом власних облігацій та актом прийому-передачі цінних паперів всі належні Кредиторові облігації, емітентом яких є Боржник.

2.2.2. Кредитор зобов'язується перерахувати Боржнику всі належні Кредиторові облігації, емітентом яких є Боржник в строк до 31.12.2014 р.

2.2.5. Боржник зобов'язується прийняти Облігації на умовах визначених в п.п. 2.2.1. та п.п. 2.2.3. цього Договору і сплатити Кредиторові за прийняті за актом приймання-передачі цінних паперів Облігації одноразово або частинами суму загального боргу чи іншим чином погасити цей борг перед Кредитором в строк, зазначений в п.п. 2.1. цього Договору, з урахуванням положень п.п. 2.3.-2.5 та п. 3.2. Договору;

2.3. З дати переходу прав власності на Облігації відповідно до положень п.п. 2.2.1. та п.п. 2.2.3. цього Договору, з урахуванням інших положень цього Договору, зокрема, п.п. 2.2.5. та п.п. 3.2. Договору, Боржник приймає на себе зобов'язання перед Кредитором погасити у повному обсягу чи компенсувати Кредиторові повну суму зобов'язань за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., укладеного між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ПАТ «Кредитпромбанк».

2.4. Сторони домовились, що за будь-яких обставин вважатиметься, що на дату закінчення строку дії цього Договору загальна сума зобов'язань Боржника перед Кредитором, у тому числі визначених згідно п. 2.2. Договору, дорівнюватиме сумі загальних зобов'язань Кредитора, визначених згідно п.п. 2.3. цього Договору.

Узагальнюючи вище перелічені умови укладеного між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» Договору № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів від 11.08.2014 р., можна дійти висновку про те, що він був спрямований на досягнення наступного господарського результату:

ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» продає на ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» відповідно до Договору № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р. емітовані ним облігації за ціною 271.363.000,00 грн. (що відповідає їх номінальній вартості), придбання яких здійснювалося ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за отримані відповідно до Кредитного договору № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. кошти з метою фінансування проекту будівництва;

ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» в рахунок виконання своїх зобов'язань перед ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за Договором № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р. по оплаті облігацій зобов'язується погасити замість ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» його заборгованість перед Банком за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р. (тіло кредиту - 271.368.199,96 грн. та нараховані відсотки).

Отже, положення укладеного між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» Договору № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів від 11.08.2014 р. не містили у собі умов, які б були спрямовані на погіршення (в т.ч. умисне) фінансово-майнового становища ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», зокрема, шляхом безоплатного відчуження його активів, відчуження активів за заниженою ціною, безоплатного прийняття на себе зобов'язань третіх осіб, надання у заставу власних активів за зобов'язаннями третіх осіб, прощення боргів тощо.

Навпаки, умови зазначеного договору були спрямовані на покращення фінансового становища ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» через скорочення розміру його кредиторських зобов'язань, зокрема, шляхом погашення існуючого у ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» боргу перед Банком (тіла кредиту - 271.368.199,96 грн. та нарахованих відсотків) за рахунок належного ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» активу у вигляді наявного права вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» за Договором № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р. в розмірі 271.363.000,00 грн.

20.08.2015 р. між «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» було укладено Угоду № 1-ВР/15 про взаєморозрахунки, відповідно до п. 1 якої предметом цієї угоди є проведення Сторонами взаємних розрахунків між собою з метою погашення/припинення взаємних зустрічних однорідних зобов'язань та вимог за договорами, визначеними у п. 2 цієї угоди.

Відповідно до п. 2 Угоди № 1-ВР/15 про взаєморозрахунки від 20.08.2015 р. Сторони мають укладені між собою договори, зобов'язання за якими на дату укладення цієї угоди не виконані, а саме:

2.1. Договір про реструктуризацію та погашення боргів № 1-Р/14 від 11.08.2014 р., відповідно до якого Сторони визначили порядок погашення зобов'язань Сторони 1 за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р.

2.2. Договір викупу облігацій Емітентом № 7/14 від 11.08.2014 р., укладений Сторонами на виконання Договору про реструктуризацію відповідно до якого Сторона 2 здійснила викуп у Сторони 1 іменних процентних облігацій серії E, F, I емітентом яких є Сторона 2 на загальну суму 271.363.000,00 грн. та зобов'язана сплатити за них на користь Сторони 1 ціну Договору викупу в строк до 31.12.2024 р.

2.3. Договір про відступлення права вимоги № 1-В/15-ДБ від 10.08.2015 р., відповідно до якого Сторона 2 відступила на користь Сторони 1 право належного виконання грошових зобов'язань ПАТ «Дельта Банк» на загальну суму 281.000.000,00 грн. при цьому за Договором відступлення Сторона 1 зобов'язана сплатити Стороні 2 ціну такого Договору відступлення, що становить 271.368.199,96 грн. в строк до 31.01.2028 р.

Згідно з п.п. 3.3. Угоди № 1-ВР/15 про взаєморозрахунки від 20.08.2015 р. Сторони домовилися, що у разі повного списання або прощення суми зобов'язань Сторони-1 (ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС») зі сплати процентів за користування кредитними коштами згідно Кредитного договору Сторона-1 зобов'язується безумовно списати/простити у повному обсягу всю суму зобов'язань Сторони-2 (ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС») зі сплати нарахованих на користь Сторони-1 (ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС») процентів по облігаціях, визначених відповідно до положень (п. 1.4.) Договору про реструктуризацію.

Відповідно до п.п. 3.3.1. на дату укладення цієї Угоди заборгованість за сплати процентів по облігаціях, вказана у п.п. 3.3. Угоди, становить 226.766.256,05 грн.

Згідно з п.п. 4.1. Угоди № 1-ВР/15 про взаєморозрахунки від 20.08.2015 р. Сторони домовились здійснити взаємні розрахунки шляхом проведення заліку взаємної заборгованості на суму 271.368.199,96 грн. відповідно до наступних Договорів:

Зобов'язання ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» перед ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» в сумі 271.363.000,00 грн. за Договором викупу облігацій Емітентом № 7/14 від 11.08.2014 р.;

Зобов'язання ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» перед ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» в сумі 271.368.199,96 грн. за Договором про відступлення права вимоги № 1-В/15-ДБ від 10.08.2015 р.

Таким чином, відповідно до вищенаведених умов Угоди № 1-ВР/15 про взаєморозрахунки від 20.08.2015 р. право ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» щодо вимоги дебіторської заборгованості ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» в розмірі 271.363.000,00 грн. за Договором викупу облігацій Емітентом № 7/14 від 11.08.2014 р. було припинене 20.08.2015 р. шляхом заліку взаємних зустрічних однорідних грошових вимог.

Щодо доводів ліквідатора, про те, що Директор ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» Бондар О.О. допустив укладання Договір № 1-В/15-ДБ про відступлення права вимоги відповідно до якого ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» придбало у ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» право вимоги до ПАТ «Дельта банк» на суму 281 000 000,00 грн., яке ніколи не існувало.

Так, 10.08.2015 р. між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Новий кредитор) та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» (Первісний кредитор) було укладено Договір № 1-В/15-ДБ про відступлення права вимоги, відповідно до п.п. 1.1. якого Первісний кредитор на умовах цієї угоди передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання грошових зобов'язань Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Боржник) на загальну суму 281.000.000 грн.

Укладення цього Договору про відступлення права вимоги відбулось між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» на виконання раніше досягнутих домовленостей щодо реструктуризації боргових зобов'язань, викладених у Договорі № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів від 11.08.2014 р., що був укладений між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС».

Зокрема, згідно з п.п. 2.3. Договору № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів від 11.08.2014 р. з дати переходу прав власності на Облігації відповідно до положень п.п. 2.2.1. та п.п. 2.2.3. цього Договору, з урахуванням інших положень цього Договору, зокрема, п.п. 2.2.5. та п.п. 3.2. Договору, Боржник приймає на себе зобов'язання перед Кредитором погасити у повному обсягу чи компенсувати Кредиторові повну суму зобов'язань за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., укладеного між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ПАТ «Кредитпромбанк» (правонаступник - ПАТ «Дельта Банк»).

Отже, Договір № 1-В/15-ДБ про відступлення права вимоги від 10.08.2015 р. був укладений ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» з метою набуття права вимоги боргу до ПАТ «Дельта Банк» в сумі 281.000.000 грн., за рахунок яких ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» мало намір погасити існуючу заборгованість перед ПАТ «Дельта Банк» за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 р., що був укладений між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ПАТ «Кредитпромбанк» (правонаступник - ПАТ «Дельта Банк») (зокрема, тіло кредиту - 271.368.199,96 грн. та нараховані відсотки).

Аналіз змісту Договору № 1-В/15-ДБ про відступлення права вимоги від 10.08.2015 р. свідчить про те, що в ньому відсутні умови, які б були спрямовані на погіршення (в т.ч. умисне) фінансово-майнового становища ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», зокрема, шляхом безоплатного відчуження його активів, відчуження активів за заниженою ціною, безоплатного прийняття на себе зобов'язань третіх осіб, надання у заставу власних активів за зобов'язаннями третіх осіб, прощення боргів тощо.

Подальші дії боржника - ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» в особі його директора Бондаря О.О. додатково підтверджують таку мету, про що свідчить, зокрема, надіслання ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» на адресу ПАТ «Дельта Банк» Заяви щодо визнання кредиторських вимог на суму 281.000.000 грн. вих. № 1-11/15 від 06.11.2015 р., що містить на собі відмітку про прийняття АТ «Дельта Банк» за вх. № 33858 від 09.11.2015 р.

У вказаній заяві ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» звернулося до ПАТ «Дельта Банк» з проханням визнати грошові вимоги кредитора ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» до ПАТ «Дельта Банк» на суму 281.000.000 грн.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що укладений між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» Договір № 1В/15-ДБ про відступлення права вимоги від 10.08.2015 р. мав раціональну та економічно обґрунтовану мету, оскільки його умови передбачали набуття у власність активу вартістю 281.000.000 грн., за рахунок якого у майбутньому планувалося погасити існуючі кредиторські вимоги перед ПАТ «Дельта Банк» у співставній сумі (зокрема, тіло кредиту - 271.368.199,96 грн. та нараховані відсотки).

Арбітражний керуючий зазначає, що із судового рішення у справі № 910/20186/15 нібито вбачається, що між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (покупець) та ТОВ «Классік-Ассістанс» (продавець) було укладено Договір № 1-В/15-ДБ від 10.08.2015 р., відповідно до умов якого ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» придбало у ТОВ «Классік-Ассістанс» право вимоги на суму 281.000.000 грн., якого ніколи і не існувало.

Аналіз змісту судових рішень, прийнятих у справі № 910/20186/15.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український фінансовий альянс" (відповідач) суми заборгованості в розмірі 572 504 337,83 грн, посилаючись при цьому на Кредитний договір № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 року з внесеними до нього змінами та доповненнями, укладений між відповідачем та Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (третя особа-1), та Договір купівлі-продажу прав вимог від 27.09.2013, укладений між третьою особою-1 та позивачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 р. у справі № 910/20186/15 Позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» (ідентифікаційний код 32303123, місцезнаходження: 03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 100/2) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36Б) суму основного боргу в розмірі 271 368 199,96 грн (двісті сімдесят один мільйон триста шістдесят вісім тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 96 копійок), суму відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 227 602 714,20 грн (двісті двадцять сім мільйонів шістсот дві тисячі сімсот чотирнадцять гривень 20 копійок), суму пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 35 909 819,34 грн (тридцять п'ять мільйонів дев'ятсот дев'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень 34 копійки), суму пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 30 118 386,56 грн (тридцять мільйонів сто вісімнадцять тисяч триста вісімдесят шість гривень 56 копійок), суму 3% річних від суми простроченого кредиту в розмірі 4 081 675,12 грн. (чотири мільйони вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят п'ять гривень 12 копійок), суму 3% річних від суми прострочених відсотків в розмірі 3 423 394,25 грн (три мільйони чотириста двадцять три тисячі триста дев'яносто чотири гривні 25 копійок). В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 р. у справі № 910/20186/15 вирішено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український фінансовий альянс" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/20186/15 залишити без змін.

Постановою КГС ВС від 07.07.2020 р. у справі № 910/20186/15 вирішено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український фінансовий альянс" залишити без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 р. у справі № 910/20186/15 та Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/20186/15 залишити без змін.

Факти, встановлені судом в межах розгляду справи № 910/20186/15:

П. 36 Постанови КГС ВС від 07.07.2020 р. у справі № 910/20186/15 - на підставі рішення правління Національного банку України № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» від 02.03.2015 віднесено банк до категорії неплатоспроможних, розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015, а потім на шість до 02.09.2015 (рішенням від 08.04.2015 № 71). Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» від 03.08.2015 № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно.

П. 37 Постанови КГС ВС від 07.07.2020 р. у справі № 910/20186/15 - Також судами попередніх інстанції встановлено, що скаржник листом від 06.11.2015 року № 1-11/15 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. із заявою щодо визнання кредиторських вимог, якою просив визнати грошові вимоги ТОВ «Український фінансовий альянс» до ПАТ «Дельта Банк» на суму 281 000 000,00 грн., надавши разом із заявою підтвердження наявності відповідних вимог до ПАТ «Дельта Банк». Відповідач підтверджував свої вимоги договором про відступлення прав вимоги від 10.08.2015 № 1-В/15-ДБ, укладеного між ТОВ «Классік-Ассістанс» та відповідачем.

П. 38 Постанови КГС ВС від 07.07.2020 р. у справі № 910/20186/15 - Відповідно до листа ПАТ "Дельта Банк" від 06.03.2018 № 1824 в реєстрі акцептованих вимог кредиторів ТОВ "Український фінансовий альянс" відсутнє.

Аналіз змісту вищевказаних судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що в межах розгляду справи № 910/20186/15 встановлено наступні факти:

листом від 06.11.2015 року № 1-11/15 ТОВ «Український фінансовий альянс» звернулося до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. із заявою щодо визнання кредиторських вимог, якою, посилаючись на Договір про відступлення прав вимоги від 10.08.2015 № 1-В/15-ДБ, що був укладений між ТОВ «Классік-Ассістанс» та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», просило визнати грошові вимоги ТОВ «Український фінансовий альянс» до ПАТ «Дельта Банк» на суму 281 000 000,00 грн.;

ПАТ «Дельта Банк» було відмовлено ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» у проведенні заліку взаємних зустрічних однорідних грошових вимог в сумі 281 000 000,00 грн. в рахунок погашення зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за Кредитним договором № 49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008 року через особливості правового режиму ПАТ «Дельта Банк», введені у зв'язку із запровадженням тимчасової адміністрації банку Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, починаючи з 02.03.2015 р.

Таким чином, в межах розгляду справи № 910/20186/15 судами не було встановлено факту відсутності прав вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» до ПАТ «Дельта Банк» в сумі 281 000 000,00 грн. відповідно до умов Договору про відступлення прав вимоги від 10.08.2015 № 1-В/15-ДБ, а лише було констатовано відмову ПАТ «Дельта Банк» у визнанні вказаних кредиторських вимог через те, що на момент їх пред'явлення існували особливості правового режиму діяльності ПАТ «Дельта Банк», введені у зв'язку із запровадженням тимчасової адміністрації банку Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, починаючи з 02.03.2015 р.

Щодо доводів арбітражного керуючого про те, що директор ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» Бондар О.О. в 2015 р. допустив списання іншої поточної дебіторської заборгованості на суму 457.197,7 тис. грн. (92%), коли вона не була безнадійною; допустив формування інших витрат в розмірі 459.581,00 тис. грн. та збитку в розмірі 459.596,8 тис. грн., в результаті чого структура балансу підприємства стала незадовільною.

Фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати тощо) є узагальненим відображенням господарської діяльності підприємства. Вона показує результат здійснених господарських операцій, але не розкриває їх характеру та правової природи.

Зміна окремих статей балансу може свідчити про настання неплатоспроможності чи її поглиблення, однак сама по собі не здатна встановити причини такого стану та тим більше підтвердити наявність умислу у діях посадових осіб.

«Зміна у фінансових звітах статистичних показників господарської діяльності, майна, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших активів Боржника за результатами порівняння показників періоду діяльності Боржника до зміни складу учасників та директора з показниками періоду після цих подій, дійсно, вказують (можуть вказувати) на негативну зміну цих фінансово-статистичних показників щодо Боржника, що сторонами не заперечується, однак по суті є статистичними відомостями.

А тому аналіз зміни цих показників у негативний бік за відсутності доказів на підтвердження підстав для їх зміни (договори, рішення, акти, первинна документація із зазначенням осіб, які їх укладали та вчиняли, підписували, тощо), не вказує на особу (осіб), яка прийняла рішення чи вчинила дію/бездіяльність та тим самим призвела до зміни цих показників; не вказує на спосіб, у якій змінились ці показники (продаж, безоплатне відчуження, розтрата тощо). При цьому відсутність у ліквідатора через неотримання, ненадання керівником наведеної первинної документації незалежно від причин її відсутності не може братись судом до уваги і тим виправдовувати посилання лише на відомості у фінансових звітах, оскільки у цьому разі призведе до порушення закріпленого в статті 77 ГПК України положення про допустимість доказів у господарському процесі.

А тому, за відсутності зазначених доказів відсутня об'єктивна сторона порушення з доведення до банкрутства/банкрутства, відсутні підстави для встановлення суб'єктів цього порушення та їх вину, а тому відсутні підстави для покладення на будь-кого із зазначених ліквідатором Боржника осіб субсидіарної відповідальності відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону про банкрутство».

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, для належного з'ясування обставин виникнення неплатоспроможності необхідно аналізувати саме первинні господарські події:

укладені договори (купівлі-продажу, позики, оренди, застави тощо),

операції з майном (відчуження активів, передача у користування чи безоплатна передача),

фактичний рух грошових коштів.

Саме ці дані дають можливість встановити, чи мали дії керівництва підприємства економічну доцільність, чи були вони свідомо збитковими, фіктивними або такими, що порушували інтереси кредиторів.

3. Невідповідність аналізу звітності вимогам до доведення умислу

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, доказуванню підлягають обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Встановлення умислу вимагає дослідження конкретних дій, мотивів і наслідків поведінки керівництва. Зміна показників фінансової звітності може свідчити лише про фінансовий результат (наприклад, погіршення платоспроможності), але не доводить характеру та спрямованості дій, що призвели до цього результату.

Таким чином: аналіз фінансової звітності є допоміжним інструментом для фіксації настання стану неплатоспроможності;

однак для встановлення умисних дій керівництва підприємства, спрямованих на доведення його до банкрутства, необхідно досліджувати первинні господарські події та документи, на підставі яких сформовано звітність;

отже, робити висновки про умисне доведення до банкрутства виключно на підставі аналізу цифрових показників звітності є методологічно і юридично неправомірним.

Зазначаючи про «Іншу дебіторську заборгованість» в розмірі 457.197,7 тис. грн., яка враховувалась у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» до 2015 р., арбітражний керуючий має на увазі дебіторську заборгованість ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» перед ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», яка складалась з:

зобов'язань ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» перед ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за облігаціями власної емісії, що перебували у власності ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» на загальну суму 271.363.000,00 грн., та зобов'язань ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» перед ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» зі сплати нарахованих, але не виплачених ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» процентів по цінним паперам (облігаціям), емітентом яких є ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС», що перебували у власності ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» в розмірі, який змінювався та визначався на відповідні дати нарахування процентів згідно умов випуску таких цінних паперів (облігацій).

Як вже зазначалося у попередніх розділах, згідно з умовами укладеного між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» Договору № 7/14 викупу облігацій емітентом від 11.08.2014 р. ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» продало, а ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» купило облігації власної емісії номіналом 271 363 000,00 грн. за ціною продажу 271 363 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.1. Договору викупу облігацій емітентом від № 7/14 від 11.08.2014 р. Емітент зобов'язаний сплатити на рахунок Власника загальну суму Договору, вказану в п.п. 1.3. цього Договору, у термін до 31.12.2024 р., або погасити її на умовах угоди про реструктуризацію.

11.08.2014 р. між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Кредитор) та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» укладено Договір № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів, відповідно до умов п.п. 1.1. якого сторони домовились про реструктуризацію існуючих боргів Боржника перед Кредитором, а також визначення порядку здійснення такої реструктуризації і подальшого погашення відповідних боргів.

Щодо зобов'язань ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» перед ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за облігаціями власної емісії, що перебували у власності ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» на загальну суму 271.363.000,00 грн., слід зазначити, що згідно з п.п. 4.1. Угоди № 1-ВР/15 про взаєморозрахунки від 20.08.2015 р. ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» домовились здійснити взаємні розрахунки шляхом проведення заліку взаємної заборгованості на суму 271.368.199,96 грн. відповідно до наступних Договорів:

Із вищевказаних підстав у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за 2015 р. та у подальшому у складі статті балансу «інша дебіторська заборгованість» дебіторська заборгованість ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» в розмірі 271.363.000,00 грн. за Договором викупу облігацій Емітентом № 7/14 від 11.08.2014 р. не відображалася.

Доводи арбітражного керуючого про те, що «дана дебіторська заборгованість імовірно «штучно» погашена шляхом зарахування однорідних вимог між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС»» підлягають відхиленню, оскільки по-перше: по своїй суті є припущенням, а не доведеним фактом, а по-друге: доводи про «штучність» заліку зустрічних вимог є безпідставними, враховуючи, що Угода № 1-ВР/15 про взаєморозрахунки від 20.08.2015 р. є дійсною та ніким, зокрема, арбітражним керуючим в судовому порядку не оскаржувалася та недійсною не визнавалася.

Звертаючись до доводів арбітражного керуючого про те, що «інша поточна дебіторська заборгованість в сумі 457.197,7 тис. грн. включала в себе дебіторську заборгованість за договором викупу цінних паперів в сумі 271.363,0 тис. грн.», варто відмітити, що решта вказаної арбітражним керуючим суми «іншої дебіторської заборгованості», окрім заборгованості в розмірі 271.363.000,00 грн. за Договором викупу облігацій Емітентом № 7/14 від 11.08.2014 р., становила показник суми процентів, нарахованих відповідно до умов випуску вказаних облігацій.

Оскільки умови випуску облігацій ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» передбачали нарахування процентів щомісячно, то, відповідно, і сума нарахованих по облігаціям відсотків, що відображалась у складі статті балансу «інша поточна дебіторська заборгованість» фінансової звітності ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» у різні календарні дати змінювалась в залежності від суми нарахованих процентів на кожну конкретну календарну дату складання фінансової звітності.

Як вже раніше неодноразово зазначалось, сума нарахованих по облігаціям ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» процентів була предметом угоди про про реструктуризацію, укладеної між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» 11.08.2014 р.

Зокрема 11.08.2014 р. між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» (Кредитор) та ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС» було укладено Договір № 1- Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів, відповідно до умов п.п. 1.1. якого сторони домовились про реструктуризацію існуючих боргів Боржника перед Кредитором, а також визначення порядку здійснення такої реструктуризації і подальшого погашення відповідних боргів.

Викладеним підтверджується, що зобов'язання ТОВ «КЛАССІК- АССІСТАНС» перед ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» згідно нарахованих, але не сплачених процентів по облігаціям, емітентом яких є ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС», розмір яких станом на дату укладення Договору № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів від 11.08.2014 р. становив 226.779.606,05 грн. не прощалися та не списувалися з балансу ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», оскільки згідно з умовами Договору № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів від 11.08.2014 р. строк їх сплати було продовжено сторонами до 31.12.2024 р.

Що ж стосується відображення в бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» сум нарахованих процентів по облігаціям, емітентом яких є ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС», розмір яких станом на дату укладення Договору № 1-Р/14 про реструктуризацію та погашення боргів від 11.08.2014 р. становив 226.779.606,05 грн., варто зазначити наступне.

Зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 р. у справі № 910/22787/17 за позовом ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» до ПАТ «Національний депозитарій України» (треті особи: ТОВ «КЛАССІК-АССІСТАНС», ПАТ «УПБ»; АМКУ; НКЦПФРУ) вбачається, що судом встановлено наступні обставини:

« 12.08.2013 року, на виконання вимог Закону України "Про депозитарну систему України", відбулася передача 10 глобальних сертифікатів випусків цінних паперів Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" (далі - емітент) від ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" (далі - Розрахунковий центр) на зберігання та обслуговування Центральному депозитарію (Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України"), що також встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 року у справі №910/8201/16.

В позовній заяві позивач посилається на те, що у його власності перебували іменні цінні папери, емітентом яких є ТОВ "Классік-Ассістанс", а саме, облігації іменні відсоткові (серії Е, код цінних паперів UA4000011860 - 100 000 штук; серії F, код цінних паперів UА4000030001 - 71 363 штуки; серії І, код цінних паперів UА4000036131 - 100 000 штук), що підтверджується .

В позовній заяві позивачем вказано, що вищезазначене підтверджується виписками про стан рахунку в цінних паперах за період з 25.07.2014 року по 25.11.2014 року, виданих зберігачем цінних паперів Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (далі - ПАТ "УПБ").

Як встановлено судом, 11 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" (емітент за договором, третя особа 1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» (власник за договором, позивач у справі) було укладено Договір викупу облігацій Емітентом №7/14 (далі - Договір викупу), за умовами якого власник продає та передає емітенту, а емітент викуповує та приймає вказані у п.1.2 цього Договору цінні папери емітента, а саме іменні відсоткові облігації власного випуску, а саме:

- серії Е, код цінних паперів UА4000011860 - 100 000 штук;

- серії F, код цінних паперів UА4000030001 - 71 363 штуки;

- серії І, код цінних паперів UА4000036131 - 100 000 штук, загальною номінальною вартістю 271 363 000,00 грн. (п.1.2).

Загальна сума Договору становить 271 363 000,00 грн. (п.1.3 Договору викупу).

Перехід прав власності на цінні папери які є предметом даного Договору, здійснюється на підставі акта прийому - передачі цінних паперів, відповідно до положень цього Договору (п.4.1 Договору викупу).

Відповідно до п.4.2 Договору викупу власник зобов'язується передати цінні папери емітенту протягом 10 (десяти) робочих днів з дати укладення цього Договору. Передача оформлюється підписанням сторонами Акту прийому - передачі цінних паперів.

Згідно п.4.3 Договору право власності на цінні папери переходить від власника до емітента в момент підписання акту прийому - передачі цінних паперів.

При цьому за умовами п.4.4 Договору про викуп додатково до виконання положень п.4.2 цього Договору, власник також зобов'язується у термін по 31.12.2014 року передати цінні папери з власного рахунку у цінних паперах в депозитарній установі на рахунок у цінних паперах емітента в депозитарії. У разі відсутності технічної можливості у емітента прийняти цінні папери на свій рахунок в цінних паперах, у тому числа з причин (тимчасового) припинення надання емітенту відповідних послуг депозитарною установою, вказаний строк може бути подовжений до дати фактичного виконання розпорядження емітента на зарахування цінних паперів на його рахунок у цінних паперах.

Так, на підставі Акту прийому-передачі цінних паперів від 22.08.2014 року до Договору викупу облігацій емітентом № 7/14 від 11.08.2014 року, копія якого наявна в матеріалах справи, вказані цінні папери загальною вартістю 271 363 000,00 грн. були передані емітенту (ТОВ "Классік-Ассістанс").

При цьому враховуючи положення Договору про викуп та акту прийому - передачі цінних паперів від 22.08.2004 року, право власності на спірні цінні папери перейшло від позивача як власника до емітента - ТОВ «Классік-Ассістанс» в момент підписання цього акту. Дата підписання акта також є датою передачі цінних паперів та переходу права власності від власника до емітента.

Як свідчать матеріали справи, 07 жовтня 2013 року між ТОВ «Український фінансовий альянс» (депонент за договором, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (зберігач за договором, третя особа 2 у справі) було укладено Договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 18809-07/10-13, за умовами якого депонент доручає, а зберігач зобов'язується надавати депоненту послуги з відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів від цінних паперів на викладених нижче умовах відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 року № 999, Положення про розрахунково - клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 10.10.2006 року № 1001, Внутрішнього положення зберігача, чинного законодавства України та на підставі розпоряджень депонента.

Згідно п.2.1.1 Договору про відкриття рахунку в цінних паперах № 18809-07/10-13 від 07.10.2013 року зберігач зобов'язаний відкрити депоненту рахунок в цінних паперах протягом 1 робочого дня після подання депонентом документів встановлених чинним законодавством України, та сплати за відкриття рахунка в цінних паперах.

В подальшому у відповідності до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про депозитарну систему України» та відповідно до вимог п.4.4 Договору викупу, згідно якого ТОВ «Український фінансовий альянс» зобов'язувалося у термін до 31.12.2014 року передати зазначені цінні папери з власного рахунку у цінних паперах в депозитарній установі на рахунок у цінних паперах емітента в депозитарії, позивачем 22.08.2014 року було надано зберігачу цінних паперів - Публічному акціонерному товариству "Український професійний банк" розпорядження (накази) за встановленою зберігачем формою на перерахування цінних паперів з рахунку в цінних паперах № НОМЕР_7 в депозитарній установі ПАТ "УПБ" на депозитарний рахунок емітента ТОВ "Классік-Ассістанс" № НОМЕР_8 в Публічному акціонерному товаристві "Національний депозитарій України" (надалі - ПАТ "НДУ"), зокрема:

- розпорядження (наказ) №1 від 22.08.2014 року на перерахування 71 363 штук цінних паперів з кодом цінних паперів UА4000030001 (серія F);

- розпорядження (наказ) №2 від 22.08.2014 року на перерахування 100 000 штук цінних паперів з кодом цінних паперів UА4000011860 (серія Е);

- розпорядження (наказ) №3 від 22.08.2014 року на перерахування 100 000 штук цінних паперів з кодом цінних паперівUА4000036131 (серія І).

Вказані розпорядження (накази), як вбачається з їх змісту, зареєстровані в журналі розпоряджень депозитарної установи за номерами 177-4, 179-4 та 178-4 відповідно 14.10.2014 року.

17.11.2014 року зберігач цінних паперів ПАТ "УПБ" повернув позивачу надані розпорядження (накази) №№ 1, 2, 3 від 22.08.2014 року з відмітками від 17.11.2014 року про їх невиконання через відмову контрагента прийняти цінні папери, про що зберігачем внесено запис в журналі операцій за номерами 17562, 17564, 17562 від 17.11.2014 року.

Також про спробу виконання наданих позивачем розпоряджень (наказів) щодо списання з його рахунку в цінних паперах зазначених цінних паперів та їх перерахування на депозитарний рахунок емітента (ТОВ «Классік-Ассістанс») зберігачем цінних паперів ПАТ «УПБ» свідчить надана ним позивачу виписка від 28.11.2014 року про операції з цінними паперами за період з 27.10.2014 по 25.11.2014 року.

Як позивач зазначає в позовній заяві та свідчать матеріали справи, зі свого боку емітент надав власнику підтвердження належного виконання ним умов Договору викупу, а саме щодо надання відповідачу (ПАТ «НДУ») як Центральному депозитарію розпоряджень на виконання облікової операції переказу цінних паперів від контрагента ТОВ "Український фінансовий альянс", код за ЄДРПОУ 32303123, з рахунку в цінних паперах № НОМЕР_7 в депозитарній установі ПАТ "УПБ" на депозитарний рахунок ТОВ «Классік-Ассістанс» № 100024- UА 70010063 в ПАТ "НДУ", зокрема:

- розпорядження № 64 від 08.10.2014 року (вх. № 22200 від 10.10.2014 року) на зарахування 100 000 штук облігацій іменних відсоткових з кодом цінних паперів UА4000011860 (серія Е);

- розпорядження № 65 від 08.10.2014 року (вх. № 22201 від 10.10.2014 року) на зарахування 71 363 штук облігацій іменних відсоткових з кодом цінних паперів UА4000030001 (серія F);

- розпорядження № 66 від 08.10.2014 року (вх. № 22202 від 10.10.2014 року) на зарахування 100 000 штук облігацій іменних відсоткових з кодом цінних паперів UA4000036131 (серія І).

15.10.2014 року емітентом - ТОВ «Классік-Ассістанс» отримано від ПАТ «НДУ» відмову у виконанні розпоряджень №№ 64, 65, 66 від 08.10.2014 року, про що також свідчать відповідні відмітки на розпорядженнях.

При цьому невиконання розпоряджень емітента пояснюється Центральним депозитарієм відсутність договору про обслуговування випусків цінних паперів та несплатою вартості послуг або штрафних санкцій депозитарію згідно умов договору про обслуговування випусків цінних паперів.

В зв'язку з вищевикладеним позивачем було направлено відповідачу та ТОВ «Классік-Ассістанс» претензію від 10.11.2015 року №01-106/3 щодо зобов'язання вказаних осіб вчинити дії щодо виконання облікової операції переказу цінних паперів, визначених Договором викупу облігацій емітентом № 7/14 від 11.08.2014 року.

У відповідь на вказану претензію позивачем було одержано лист Центрального депозитарію від 27.01.2016 року № 222/09, копія якого наявна в матеріалах справи, в якому відповідач повідомив про відмову задовольнити претензію, з посиланням на відсутність правових підстав для задоволення вимоги ТОВ «УФК» та правомірність відмови Центрального депозитарію від виконання розпоряджень емітента.

В поданій позовній заяві позивач зазначає, що відмова Центрального депозитарію призвела до порушення законних прав саме позивача як власника цінних паперів. Більш того, такі дії відповідача, на думку позивача, можна розцінювати як спробу обмежити права останнього як власника цінних паперів та намагання розпоряджатися його власністю у протиправний спосіб.

Зокрема, можливість та обов'язок викупу емітентом ТОВ «Классік-Ассістанс» цінних паперів витиску, в тому числі з метою їх дострокового погашення, передбачена умовами випусків відповідних іменних процентних облігацій (у тому числі серій Е, F, І), зареєстрованих відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

З огляду на вищенаведене позивач в обґрунтування позовних вимог наголошує, що невиконання відповідачем як Центральним депозитарієм розпоряджень емітента унеможливило здійснення переходу прав на спірні цінні папери від позивача як власника до емітента у встановлений чинним законодавством спосіб і призвело до порушення законних прав та інтересів як власника цінних паперів (позивача), так і емітента, протиправно позбавивши їх законних прав розпоряджатися належною власністю, а також унеможлививши виконання депозитарною установою ПАТ «Український професійний банк» своїх договірних зобов'язань.

Окрім цього позивач посилається на те, що відповідач надає послуги вибірково на свій розсуд, а не в повному обсязі, як визначено законодавством, та відмовивши у виконанні розпоряджень емітента, в односторонньому порядку припинив виконання своїх публічних зобов'язань, які визначені законодавством ще 20.08.2014 року.».

Аналогічні обставини було встановлено і в межах розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/18806/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" до Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" про визнання недійсним договору.

З урахуванням встановлених судами в межах розгляду справи № 910/18806/16 та справи № 910/22787/17 обставин, слід вважати доведеним факт припинення депозитарного обслуговування з 20.08.2014 р. депозитарною установою - ПАТ «Національний депозитарій України» цінних паперів (облігацій) випусків емітента (ТОВ "Классік-Ассістанс") серії Е, код цінних паперів UА4000011860 - 100 000 штук; серії F, код цінних паперів UА4000030001 - 71 363 штуки; серії І, код цінних паперів UА4000036131 100 000 штук, загальною номінальною вартістю 271 363 000,00 грн. (п.1.2) (Загальна сума - 271 363 000,00 грн.).

Правові підстави для бухгалтерського обліку прав власності на облігації та доходів по них:

Ст. 194, 195 Цивільного кодексу України - цінні папери посвідчують майнові права та визначають обсяг прав їх власника.

За змістом положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (ст. 8, 12, 41):

права власності на цінні папери та права за ними виникають і підтверджуються виключно обліковими записами у системі депозитарного обліку;

центральним елементом такої системи є Національний депозитарій України, який формує та надає власникам (через депозитарні установи) офіційні виписки з рахунків у цінних паперах.

Отже, єдиним належним підтвердженням володіння облігаціями та нарахованих процентів за ними є офіційна виписка депозитарію.

2. Стандарти бухгалтерського обліку

П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції»:

п. 12 - дохід від фінансових інвестицій визнається у вигляді процентів, дивідендів та інших надходжень, пов'язаних з утриманням інвестицій;

п. 19 - визнання доходів здійснюється за умови, що існує ймовірність отримання економічних вигод та їх суму можна достовірно визначити.

П(С)БО 15 «Дохід»:

п. 5 - дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що приводить до зростання власного капіталу підприємства, за умови достовірної оцінки доходу.

п. 6 - не визнаються доходами надходження, що належать іншим особам або не підтверджені документально.

Таким чином, відображення в обліку процентів за облігаціями можливе лише тоді, коли існує документальне підтвердження (виписка депозитарію) права на їх отримання та визначено їх точний розмір.

3. Практика обліку при відсутності виписок депозитарію

Якщо депозитарій тимчасово не надає виписки, власник облігацій фактично не має юридичного підтвердження ані права власності на нараховані відсотки, ані їх суми.

У такому випадку застосовуються забалансові рахунки відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (наказ Мінфіну №291 від 30.11.1999 р.):

п. 5 Інструкції дозволяє вести на забалансових рахунках інформацію про цінності та зобов'язання, які тимчасово не визнаються активами або зобов'язаннями підприємства, але щодо яких підприємство здійснює контроль або які мають умовний характер.

Таким чином, нараховані, але не підтверджені офіційною випискою депозитарію відсотки за облігаціями обліковуються поза балансом до моменту отримання відповідної виписки.

Як раніше було зазначено, починаючи з 20.08.2014 р. депозитарною установою - ПАТ «Національний депозитарій України» було припинене депозитарне обслуговування цінних паперів (облігацій) випусків емітента (ТОВ "Классік-Ассістанс") серії Е, код цінних паперів UА4000011860 - 100 000 штук; серії F, код цінних паперів UА4000030001 - 71 363 штуки; серії І, код цінних паперів UА4000036131 100 000 штук, загальною номінальною вартістю 271 363 000,00 грн. (п.1.2) (Загальна сума - 271 363 000,00 грн.).

Таким чином, з урахуванням припинення депозитарного обслуговування та, зокрема, відсутності у ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» офіційних виписок депозитарної установи, у якої на зберіганні знаходились облігації ТОВ "Классік-Ассістанс", які є єдиною законною підставою для визначення розміру нарахованих за облігаціями відсотків, починаючи з 20.08.2014 р. і до моменту отримання офіційної виписки депозитарної установи облік нарахованих за облігаціями ТОВ "Классік-Ассістанс" відсотків проводився на позабалансових рахунках ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» і не відображався у складі статті балансу (фінансової звітності) «інша поточна дебіторська заборгованість».

Також, слід зазначити, що в матеріалах справи № 908/2077/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» наявні кілька звітів арбітражних керуючих про результати аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Український фінансовий альянс»:

Згідно з висновками вказаного аналізу, викладеними на арк. 19 Висновку, ознак доведення до банкрутства не встановлено.

«Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» від 06.06.2025 р. (додаток № 108 до заяви ліквідатора ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» арбітражного керуючого Беркута М.С.).

Зі змісту вказаного Звіту вбачається, що його виконано ліквідатором ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» арбітражним керуючим Беркутом М.С. за участі консультанта - фізичної особи - підприємця Антона Юрків (основний вид діяльності «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування») (арк. 2 Звіту).

У вказаному Звіті зроблено висновки про наявність ознак дій з доведення до банкрутства (арк. 47-48 Висновку).

Як вбачається з матеріалів справи № 908/2077/20 арбітражний керуючий Беркут М.С. не є спеціалістом в галузі економіки, фінансів, бухгалтерського обліку (аудиту).

До заяви про його призначення ліквідатором ТОВ «Український фінансовий альянс» у справі № 908/2077/20 (арк. 42- Том № 2 справи) додано лише документ про юридичну освіту - диплом магістра про закінчення у 2018 році Національної академії внутрішніх справ за спеціальністю «Керівники та професіонали у галуз правознавства та правоохоронної діяльності» (арк. 45 Тому 2 справи).

Що стосується залученого до складання Звіту консультанта - Юрків Антона, то у матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують у вказаної особи будь-яких професійних навичок та знань в галузі економіки, фінансів, аудиту, бухгалтерського обліку, які потрібні для виконання аналізу фінансово-господарської діяльності боржника у справах про банкрутство згідно з вимогами Методичних рекомендацій Мінекономіки, затверджених наказом № 14 від 19.01.2006 р.

Представником Відповідачів у даній справі замовлено незалежне експертне дослідження обставин здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» з метою перевірки наявності чи відсутності ознак доведення до банкрутства та встановлення причин банкрутства.

Згідно з висновками, викладеними у «Звіті про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності станом на 31.12.2019 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», що був виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська національна аудиторська компанія» (№ реєстрації в Реєстрі аудиторських фірм та суб'єктів аудиторської діяльності № 4674; місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, оф. 217) відсутні ознаки доведення Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» до банкрутства.

Оцінюючи вищенаведені висновки, з точки зору їх доказової спроможності та переконливості, слід виходити з наступного.

Принцип допустимості та належного доказу (ст. 74, 77 ГПК України).

Доказ повинен походити від компетентного суб'єкта, який має належні знання та кваліфікацію.

Суд зазначає, що Арбітражний керуючий має юридичну освіту, його професійна компетенція пов'язана з процедурами банкрутства, а не з проведенням економічного чи аудиторського аналізу.

Залучення суб'єкта підприємницької діяльності з видом «надання послуг бухгалтерського обліку та консультування» не прирівнюється до аудиторської діяльності, оскільки такий суб'єкт не має права проводити аудиторську перевірку та надавати офіційний висновок, що має підвищену доказову силу.

На відміну від цього, аудиторська компанія діє в межах Закону України «Про аудиторську діяльність», її висновок є спеціальним доказом, який законом пов'язується з професійною незалежністю та достовірністю.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За таких обставин слід діти висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази, надані на підтвердження факту відсутності доведення до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», а саме:

«Аналіз фінансового становища Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» за період з 2017 - 2019 роки» від 23.12.2020 р., виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Міжнародна правова безпека» на замовлення арбітражного керуючого Сиротенка О.О. (арк. 16-25 Том 2 справи про банкрутство) та «Звіт про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності станом на 31.12.2019 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська національна аудиторська компанія» (№ реєстрації в Реєстрі аудиторських фірм та суб'єктів аудиторської діяльності № 4674; місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, оф. 217) є більш вірогідними доказами, ніж виконаний арбітражним керуючим Беркутом М.С. за участі консультанта Юрків Антона «Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» від 06.06.2025 р.

Щодо доводів арбітражного керуючого про те, що несвоєчасне звернення до суду боржника-банкрута із заявою про власне банкрутство є свідченням умисних дій Відповідачів 1-4 з доведення до банкрутства.

В заяві арбітражним керуючим наголошується на тому, зокрема, що боржник перебував у стані загрози неплатоспроможності, але не звернувся із заявою до суду про відкриття провадження у справі про власне банкрутство.

Вказаними доводами арбітражний керуючий обґрунтовує свою тезу про умисні дії Відповідачів 1-4 щодо доведення ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» до банкрутства.

З вказаними доводами погодитись не можна з наступних причин.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює обов'язок боржника (в особі керівника) у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності загрози неплатоспроможності (наприклад, коли задоволення вимог одного чи кількох кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами). Це - закріплений обов'язок саме для запобігання подальшим зловживанням і збиткам.

За порушення цього обов'язку в КУзПБ передбачено спеціальну солідарну відповідальність керівника (органів управління) - механізм, що дозволяє кредиторам вимагати виконання зобов'язань у керівника поряд із самим боржником. Ця норма виконує превентивну та санкційну функцію за приховування чи бездіяльність, що погіршує становище кредиторів. (ч. 6 ст. 34 КУзПБ).

Отже, солідарна відповідальність - це спеціальна санкція за порушення обов'язку своєчасно звернутися до суду, а не універсальний спосіб кваліфікувати будь-які управлінські помилки як умисел у доведенні до банкрутства.

Субсидіарна відповідальність за ст. 61 КУзПБ - це самостійний цивільно-правовий делікт. Вона застосовується у зв'язку з доведенням юридичної особи до банкрутства винними діями/бездіяльністю третіх осіб (засновники, контролери, у певних випадках - керівник), і для її настання потрібно встановити матеріальні елементи правопорушення: наявність вини (умислу чи іншої форми недопустимої поведінки в межах доктрини ВС), причинно-наслідковий зв'язок між діями такої особи й настанням неплатоспроможності, а також фактичний дефіцит ліквідаційної маси.

Практика Верховного Суду підкреслює, що субсидіарна відповідальність застосовується в межах ліквідаційної процедури (і лише за умови встановленої недостатності ліквідаційної маси) і вимагає доведення саме причинно-наслідкового та вольового (деліктного) характеру поведінки. Це - принципово інший юридичний склад, ніж правило про своєчасне звернення до суду.

Отже, субсидіарна відповідальність - це відповідальність за «доведення до банкрутства» як делікт, а не за процесуальне порушення (незвернення) як таке.

Різниця в об'єкті та суб'єктивній стороні. Обов'язок звернутися - процесуально-запобіжна норма; її порушення (за певних обставин) дає кредиторам право вимагати солідарного притягнення керівника. Але умисне доведення до банкрутства потребує доказів конкретних цілеспрямованих дій/схем, розрахованих або свідомих кроків щодо виведення активів, завдання шкоди тощо. Просте незвернення - це констатація без конкретного опису таких дій і без доведення мотивів і причинно-наслідкового зв'язку.

Презумпція / специфічна конструкція солідарної відповідальності. У відносинах солідарної відповідальності Кодекс і практика встановлюють спеціальну презумпцію й регламент (ч. 6 ст. 34): допущено, що порушення обов'язку створює підставу для солідарної відповідальності, але ця презумпція - спростовувана (керівник може довести добросовісність своїх дій і відсутність загрози/наявність об'єктивних причин, які перешкоджали зверненню). Таким чином, законодавець сам відокремлює процесуальний проступок від деліктного доведення до банкрутства.

Різниця за наслідками та моментом реалізації. Солідарна відповідальність спрямована на захист вимог кредиторів при виявленні порушення обов'язку і встановлюється як відповідальність поряд із боржником. Субсидіарна відповідальність настає лише після встановлення банкрутства, виявлення дефіциту ліквідаційної маси та доведення, що саме дії (або бездіяльність) особи безпосередньо призвели до цього дефіциту. Відповідно, логіка і зміст елементів відповідальності різні, і висновок про умисел не можна робити лише на підставі факту незвернення.

Довід ліквідатора про те, що Відповідач 1 «не звернувся до суду із заявою про банкрутство» відноситься до предмету доказування в рамках іншого виду відповідальності - солідарної.

Водночас позов про субсидіарну відповідальність за ст. 61 КУзПБ потребує доказів деліктного доведення до банкрутства - конкретних умисних дій (або грубої необережності), що призвели до дефіциту ліквідаційної маси.

Сам по собі факт незвернення не замінює доказів умислу та причинно-наслідкового зв'язку і не може бути підставою для задоволення вимог про субсидіарну відповідальність».

Таким чином, слід дійти висновку про те, що недотримання обов'язку щодо своєчасного звернення до суду в умовах загрози неплатоспроможності - це предмет доказування у справі про застосування спеціальної солідарної відповідальності керівника (ч. 6 ст. 34 КУзПБ), але це не є тотожним і не замінює собою склад делікту, потрібний для субсидіарної відповідальності за ст. 61 КУзПБ; сам по собі факт «незвернення» не доводить умислу доведення до банкрутства і тому не може бути використаний як автономна й достатня підстава для субсидіарного позову за доведення до банкрутства.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника, тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.

За загальним правилом, визначеним частинами першою - третьою статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами та законом.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 191 ЦК України).

Водночас відкриття провадження у справі про банкрутство є початком особливого правового регулювання відносин (між боржником та його кредиторами, між боржником та третіми особами), системою загальних та спеціальних охоронних норм законодавства, взаємодія та мета яких визначається принципами та нормами, що становлять зміст КУзПБ.

Так, у судовій процедурі ліквідації боржника питання єдиного майнового комплексу боржника регулюється нормами КУзПБ про ліквідаційну масу, до складу якої входять усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси (частина перша статті 62 КУзПБ).

Порядок формування і використання ліквідаційної маси встановлено статтями 61- 65 КУзПБ та спрямовано на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

При цьому визначена в абзаці першому статті 61 КУзПБ дискреція ліквідатора у питанні покладення субсидіарної відповідальності має застосовуватися з урахуванням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, невід'ємним критерієм дотримання якого з огляду на положення частини другої статті 61 КУзПБ є вирішення питання про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства (такий висновок узгоджується зі сталою правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №924/669/17, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15, від 14.09.2023 у справі №908/2414/21, від 15.02.2024 у справі №908/2538/22, від 14.03.2024 у справі № 34/5005/4591/2012 тощо).

Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Досліджуючи питання щодо порядку встановлення та доведення передумов для покладення субсидіарної відповідальності суд звертається до висновків Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).

У вказаній постанові судова палата зазначила, що однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.

Щодо суми вимог кредиторів, то на стадії ліквідації цей показник, як правило, є остаточним та визначається на підставі ухвали, постановленої за результатами попереднього засідання, в якій, зокрема, зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (частина друга статті 47 КУзПБ).

Що ж до такого показника як ліквідаційна маса, то судова палата зазначила таке.

Законодавець визначив у положеннях КУзПБ об'єктивні обставини та процеси, за яких ліквідаційна маса боржника змінюється з початку її формування і до отримання коштів від продажу відповідних активів у її складі.

Так, розмір (вартість) ліквідаційної маси в ході процедури ліквідації боржника зазнає змін, враховуючи, що:

- балансова вартість ліквідаційної маси, що визначається за результатами інвентаризації (пункт 5 частини другої статті 12, частина перша статті 61 КУзПБ), оціночна вартість (частина перша статті 63 КУзПБ) та вартість її реалізації/продажу (розділ V КУзПБ) можуть (як правило) відрізняються;

- склад ліквідаційної маси (відповідно, і її розмір) під час здійснення ліквідатором відповідних повноважень і обов'язків у ліквідаційній процедурі може змінюватись за рахунок включення до нього: грошових сум (майна), повернених третіми особами на вимогу ліквідатора щодо сум дебіторської заборгованості, за наслідками визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб (частина друга статті 42, частина перша статті 61 КУзПБ); сум, стягнених ліквідатором із суб'єктів субсидіарної відповідальності (абзац третій частини другої статті 61 КУзПБ).

Що ж до вартості ліквідаційної маси з метою визначення розміру субсидіарної відповідальності, то, враховуючи правову природу цієї відповідальності, її розмір має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20), відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою статті 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (стаття 22 ЦК України, пункт 80).

Отже, буквальне прочитання абзаців першого та другого частини другої статті 61 КУзПБ ("розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою", "у разі недостатності майна боржника") є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб'єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.

Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.

Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.

Аналогічний порядок покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника втілено в актуальній правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у постановах від 10.06.2020 у справі №911/3513/16, від 17.06.2020 у справі №923/590/18, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15 (902/579/20) та від 07.11.2023 у справі № 908/3468/13.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство визнала, що такий підхід у покладенні субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство узгоджується як з повноваженнями ліквідатора, порядком проведення відповідних дій у ліквідаційній процедурі, так і з правами суб'єктів субсидіарної відповідальності відповідати за зобов'язаннями боржника у межах об'єктивного розміру цієї відповідальності, що відповідає правовій природі субсидіарної відповідальності саме як додаткової.

Наведений підхід у покладенні субсидіарної відповідальності та у визначенні ліквідаційної маси для обчислення розміру такої відповідальності є правильним та зумовлює висновок, згідно з яким передчасне звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство - до здійснення задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих за наслідками реалізації всіх виявлених у боржника активів, з встановленням факту недостатності майна, виключає розгляд, дослідження, оцінку та встановлення осіб, винних у правопорушенні з доведення боржника до банкрутства, тобто виключає визначення суб'єктів та суб'єктивної сторони відповідного правопорушення.

Отже, до завершення погашення визнаних у справі вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу включених до складу ліквідаційної маси активів боржника, зі встановленням за результатами погашення недостатності майна боржника для задоволення таких вимог заява ліквідатора / кредитора з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення з винних осіб суми субсидіарної відповідальності не може бути подана, а в разі її подання відповідні вимоги не підлягають задоволенню судом.

Як зазначав ліквідатор у поданих суду поточних звітах (зокрема від 26.04.2023., від 12.02.2024.) наразі ним вчиняються заходи щодо повернення активів боржника за рахунок справи № 908/2076/20 про банкрутство ТОВ «Класік-Ассістанс», оскільки повернення майна чи грошових коштів у власність ТОВ «Класік-Ассістанс» призведе до отримання ТОВ «Український фінансовий альянс» активу, відповідно до інвестиційного договору № 001-КА/08 від 01.02.2008.

Докази вчиняються ліквідатором заходів щодо повернення активів боржника за рахунок справи № 908/2076/20 про банкрутство ТОВ «Класік-Ассістанс» в матеріалах справи №908/2077/20 відсутні.

З викладено вище вбачається, що арбітражний керуючий не сформував ліквідаційну масу (не повернув активи, не оскаржив збиткові правочини), отже, неможливо конкретно визначити «різницю» (сума вимог мінус ліквідаційна маса) - ключовий елемент складу «субсидіарної відповідальності». Без цього заява передчасна. Причинний зв'язок не встановлено. Якщо ліквідатор сам стверджує, що банкрутство спричинили «збиткові/підозрілі» правочини, він був зобов'язаний як мінімум спробувати їх оскаржити (або довести неможливість/безрезультатність такого оскарження). Інакше не доведено причинний зв'язок між діями контролюючих осіб і остаточною недостатністю майна.

Таким чином, суд робить наступні висновки: неможливість виконання зобов'язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» перед кредитором настала внаслідок об'єктивних несприятливих економічних обставин, що відносяться до категорії звичайних господарських ризиків, які знаходились поза контролем ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» і які ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС» не могло ані заздалегідь передбачити ані відвернути; Доводи арбітражного керуючого про те, що причиною неможливості розрахунків з кредиторами є вчинення ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС», зазначених у заяві збиткових правочинів є припущенням; Висновки про доведення до банкрутства, викладені у виконаному на замовлення арбітражного керуючого Аналізі фінансово-господарського становища боржника-банкрута, є безпідставними; Арбітражним керуючим в межах виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство не дотримано принципу безсумнівної повноти дій під час вжиття заходів з формування ліквідаційної маси боржника-банкрута, що свідчить про передчасність висновків щодо недостатності ліквідаційної маси для розрахунків з кредиторами та, відповідно, про передчасність подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності до Відповідачів 1-4; Заявником не доведено складу господарського правопорушення «доведення до банкрутства», що є підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог про покладення субсидіарної відповідальності.

Згідно статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд констатує, що заява ліквідатора не ґрунтується на належних та допустимих доказах щодо підтвердження вини керівника/засновників (учасників) боржника, що складає об'єктивну та суб'єктивну сторону цивільно-правової відповідальності при доведенні наявності субсидіарної відповідальності керівника та/або засновників боржника, яка призвела до відсутності майнових активів у банкрута для задоволення вимог кредиторів, що є підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс» арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Софія Капітал Менеджмент про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі №908/2077/20.

Керуючись ст. ст. 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Український фінансовий альянс» арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Софія Капітал Менеджмент про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі №908/2077/20 відмовити.

Копію ухвали надіслати кредиторам, ліквідатору, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , ТОВ “Софія Капітал Менеджмент», 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4, офіс 133.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч.1 ст.235 ГПК України. Повний текст ухвали буде складено протягом 5-ти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України, шляхом подання апеляційної скарги наразі через господарський суд Запорізької області.

Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено - 31.10.2025.

Суддя Л.М. Сушко

Попередній документ

131575761

Наступний документ

131575763

Інформація про рішення:

№ рішення:	131575762
№ справи:	908/2077/20
Дата рішення:	31.10.2025
Дата публікації:	07.11.2025
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (25.09.2025)
Дата надходження:	10.06.2025
Предмет позову:	про покладення субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника

Розклад засідань:

Минулі засідання (26)

03.09.2020 14:40	Господарський суд Запорізької області
13.10.2020 00:00	Господарський суд Запорізької області
13.10.2020 12:00	Господарський суд Запорізької області
03.11.2020 12:00	Господарський суд Запорізької області
04.11.2020 00:00	Господарський суд Запорізької області
01.12.2020 11:30	Господарський суд Запорізької області
16.12.2020 12:15	Господарський суд Запорізької області
12.01.2021 12:40	Господарський суд Запорізької області
04.02.2021 11:00	Господарський суд Запорізької області
16.02.2021 12:45	Господарський суд Запорізької області
28.09.2021 11:45	Господарський суд Запорізької області
26.10.2021 11:30	Господарський суд Запорізької області
14.02.2023 10:30	Господарський суд Запорізької області
02.03.2023 12:20	Господарський суд Запорізької області
21.03.2023 12:30	Господарський суд Запорізької області
11.04.2023 12:00	Господарський суд Запорізької області
27.04.2023 12:30	Господарський суд Запорізької області
11.05.2023 11:00	Господарський суд Запорізької області
07.12.2023 11:20	Господарський суд Запорізької області
25.01.2024 11:20	Господарський суд Запорізької області
13.02.2024 12:20	Господарський суд Запорізької області
12.03.2024 10:40	Господарський суд Запорізької області
26.03.2024 11:40	Господарський суд Запорізької області
02.09.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області
25.09.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області
07.10.2025 10:00	Господарський суд Запорізької області