вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про залишення заяви без руху
у справі про неплатоспроможність
06.11.2025м. ДніпроСправа № 904/6197/25
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання неплатоспроможним
Суддя Соловйова А.Є.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Розглянувши заяву та додані до заяви документи, господарський суд дійшов висновку про залишення заяви і доданих до неї документів без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у частині 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з вимогами статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання відповідної заяви до суду.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності).
Проте, заявник ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства не зазначив в заяві номер паспорта.
Суд встановив, що заявник як додаток до заяви долучив список кредиторів, у якому навів перелік кредиторів, вказав дані кредитних договорів, зокрема суму кредиту, строк кредиту, а також зазначив поточну заборгованість по кожному з них.
Натомість вказівка на поточну заборгованість не дозволяє достовірно встановити заборгованість за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо і склад грошових вимог згідно з частини 3 статті 115 КУзПБ. Крім того, до складу основного зобов'язання за кредитним договором можуть входити не тільки суми повернення кредиту, але й суми відсотків, комісій тощо, строк сплати яких може не збігатись зі строком повернення кредиту.
Пунктом 5 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до частини 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами згідно вимог статті 76-77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявник у своїй заяві посилається на підстави, передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначив суми грошових вимог за правочинами, копії яких не надав до матеріалів справи (або надав неналежної якості), тобто не підтвердив належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність. Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Аналізуючи зміст наведених положень законодавства, суд вважає, що належним виконанням вимог статей 91, 162, 164 ГПК України, а також п.п. 3 та 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, є подання копій правочинів, що підтверджують підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання, які мають містити точне знакове відтворення змісту чи документної інформації оригіналу цих договорів.
Разом з тим, суд звертає увагу, що надання лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2022 по справі №917/1604/21.
Також, згідно наданих Заявником (боржником) декларацій за 2022-2025 роки, розділи ІІ, VI, VIІ, VIІІ, IX, Х, XІ, XІІ, XІІІ, ХІV не містять жодних відомостей про доходи, майно, активи та фінансові зобов'язання членів сім'ї боржника, проставлено "члени сім'ї інформації не надали".
Водночас, до заяви боржником не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була їй для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, відповідно до пункту 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Заявник не надав доказів самостійного звернення до державних установ в письмовій формі щодо інформації яка необхідна була заявнику для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Так, у справі №910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Отже, подані заявником декларації про майновий стан боржника за 2022-2025 роки не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 та частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дана правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2023 по справі №904/4703/22.
Зазначені обставини є підставою для залишення заяви про неплатоспроможність без руху.
Відповідно до частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Керуючись статтями 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, частини 4 статті 34, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Заявнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме надати:
- на виконання вимог пункту 2 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства зазначити в заяві номер паспорта ОСОБА_1 ;
- належним чином заповнені та підписані декларації про майновий стан боржника за 2022-2025 роки, складених у відповідності до положень ч. 3 та ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №22627/5;
- докази отримання кредитних коштів та письмові пояснення з приводу того на які потреби були направлені зазначені грошові кошти з належними доказами (виписки по рахунку боржника починаючи з дати підписання кредитних договорів);
- письмові відомості щодо розміру щомісячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань перед банківськими установами, перелік яких наданий в заяві;
- письмові відомості про припинення упродовж двох місяців погашення кредитів чи інших планових платежів що становлять більше 50 відсотків місячних платежів;
3. Роз'яснити Заявнику, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 06.11.2025 та не підлягає оскарженню.
Суддя А.Є. Соловйова