вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" жовтня 2025 р. Справа№ 910/6301/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,
за участю представників:
від позивача - представник не прибув,
від відповідачів - представники не прибули,
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 - представник не прибув,
від третьої особи 1 - Щербак Є.М.,
від третіх осіб 2-4 - представники не прибули,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 про передачу справи на розгляд іншого суду у справі №910/6301/25 (суддя Щербаков С.О., повна ухвала складена - 02.09.2025) за позовом ОСОБА_2 до 1) Приватного підприємства "Консалтингова компанія "КНК", 2) Компанії Ksantika management inc, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1) Товариство з обмежененою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп"; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал"; 3) Товариство з обмежененою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"; 4) Компанія ПЕ Інвестментс Лімітед про визнання відсутнім права вимоги.
встановив наступне.
ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Консалтингова компанія "КНК" (далі-відповідач-1) та Компанії Ksantika management inc, в особі представника адвоката Пата Світлани Петрівни (далі-відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати відповідача-1 (Приватне підприємство "Консалтингова компанія "КНК") таким, що не набув прав Кредитора за Угодою про партнерство і співробітництво від 12.04.2011 року, Договором кредитної лінії від 21.03.2011 року № НКЛ-2006078/1, Договором кредитної лінії від 21.03.2011 року № ВКЛ-2006078/2 та Договором кредитної лінії від 19.03.2013 року № НКЛ-2006078/3;
- визнати відповідача-2 (Компанію Ksantika management inc) таким, що не набув прав Кредитора за Угодою про партнерство і співробітництво від 12.04.2011 року, Договором кредитної лінії від 21.03.2011 року № НКЛ-2006078/1, Договором кредитної лінії від 21.03.2011 року № ВКЛ-2006078/2 та Договором кредитної лінії від 19.03.2013 року № НКЛ-2006078/3.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Між ПАТ "Комерційний банк "Дельта" та ТОВ "ДніпроМеталсервісГруп" було укладено договори кредитної лінії, в забезпечення виконання яких було укладено банком з позивачем та ОСОБА_1 договори поруки, а також укладено договори застави виробничого обладнання та корпоративних прав, договори іпотеки нерухомого майна "MADESTA GROUP".
В подальшому, банком було подано позов до Лондонського Арбітражного суду (далі "LCIA") у відношенні позивача - ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 . Під час розгляду вказаної справи банком було відступлено права вимоги, в т.ч. до позивача компанії ПЕ Інвестментс Лімітед.
Також, позивач зазначає, що в результаті розгляду судового спору, між сторонами судового процесу в 2016 році була підписана мирова угода, яка була затверджена LCIA та виконана сторонами у повному обсязі. Проте, позивачу стало відомо, що з 03.03.2015 на підставі постанови Правління НБУ №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015р №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" й введено тимчасову адміністрацію в Банку.
16.07.2020 в результаті відкритих торгів, оформлених протоколом електронного аукціону №UA-TF-2020-07-06-000034b ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" придбала пул активів (373 активів), що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, укладеними Банком.
Як зазначає позивач, на момент укладення договору про відступлення прав вимоги 16.07.2020 року між Банком та ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", Банк вже передав всі свої права та привілеї за кредитними правовідносинами компанії ПЕ Інвестментс Лімітед, й відповідно вже не був Кредитором й не міг передати права притаманні кредитору.
Отже, за доводами позивача, ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" не набуло прав кредитора за Угодою про партнерство і співробітництво від 12.04.2011, всіма кредитними договорами та забезпечувальними договорами. У зв'язку з чим ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" не могла передати далі ці права кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" й в подальшому відповідачу-1, а відповідач-1, в свою чергу, відповідачу-2, а тому, на думку позивача, відповідачі не набули права кредитора за Угодою про партнерство і співробітництво від 12.04.2011 року, кредитними договорами та забезпечувальними договорами.
01.07.2025 до суду надійшло клопотання Компанії Ksantika management inc про передачу справи до Господарського суду м. Києва за виключною підсудністю для розгляду в межах справи №910/17873/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп", яке мотивовано тим, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/17873/20 про банкрутство ТОВ "Дніпрометалсервісгруп", в свою чергу, позовні вимоги у справі №910/6301/25 є вимогами, які стосуються визнаних судом у справі №910/17873/20 кредиторських вимог до боржника ТОВ "Дніпрометалсервісгруп", у зв'язку з чим заявник просив суд передати матеріали справи №910/6301/25 за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/17873/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 клопотання Компанії Ksantika management inc про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/17873/20 про банкрутство ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" - задоволено; передано справу №910/6301/25 за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах провадження у справі №910/17873/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп".
Так, з огляду на те, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, враховуючи те, що на позивача та ОСОБА_1 рішенням суду у справі №910/17873/20 покладено субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника ТОВ "Дніпрометалсервісгруп", а також приймаючи до уваги що особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, для концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню Господарським судом міста Києва в межах справи №910/17873/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп".
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу до суду першої інстанції для розгляду в окремому позовному провадженні.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом положень статті 7 КУзПБ до даних правовідносин, оскільки боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" не є стороною у даній справі, а вимоги позивача у цій справі жодним чином не впливають на формування чи зміну ліквідаційної маси.
Окрім наведеного, апелянт вказує, що клопотання Компанії Ksantika management inc про передачу справи до Господарського суду м. Києва за виключною підсудністю для розгляду в межах справи №910/17873/20 про банкрутство подано неуповноваженою особою.
В судовому засіданні представник третьої особи 1 заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Позивач, відповідачі та інші треті особи правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Так, отримання позивачем, відповідачами та третіми особами - 2, 3 ухвали суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 27.10.2025 підтверджується довідками про доставку електронного документу (вказаної ухвали) до електронних кабінетів вказаних осіб.
В свою чергу, кореспонденція суду, направлена третій особі - ОСОБА_1 , повернулася з відміткою органу поштового зв'язку про закінчення терміну зберігання.
Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Стосовно повідомлення третьої особи 4, слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: у даній справі виступає іноземна юридична особа - Компанія ПЕ Інвестментс Лімітед (Агію Павлу, 15, Дедра Хаус, Агіос Андреас, Нікосія, Кіпр).
При цьому, Республіка Кіпр є учасниками Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 в м. Гаага, до якої приєдналась Україна згідно з Законом України "Про приєднання України" до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 №2052-ІІІ.
Згідно із пунктом "а" статті 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (надалі - Конвенція), якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.
З інформації, розміщеної на офіційному сайті Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права www.hcch.net слідує, що договірна сторона, тобто Республіка Кіпр відповідно до статті 10 не заперечує проти свободи надсилання судового документа поштовими каналами безпосередньо адресату.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про повідомлення Компанії ПЕ Інвестментс Лімітед про відкриття апеляційного провадження у межах справи №910/6301/25 шляхом направлення даної ухвали українською мовою разом з її нотаріальним перекладом на англійську мову на адресу місцезнаходження третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів безпосередньо поштою, відповідно до (пункту (а) статті 10 Конвенції.
Судом враховано, що згідно викладеної у постанові Верховного Суду від 29.04.2022 у справі №905/830/21 правової позиції суд має право обрати канал вручення документів з урахуванням вимог Конвенції. Основний та альтернативні канали є рівнозначними, тому суд з урахуванням принципу пропорційності (конкретних обставин справи) має обирати відповідний канал вручення документів.
Згідно відомостей підприємства поштового зв'язку АТ "Укрпошта" відправлення 09.10.2025 надійшло у відділення доставки (Кіпр), вказано, що відправлення затримується, одержувач оповіщений, не має послуги доставки до визначеного пункту.
Отже, одержувача повідомлено про наявність поштового відправлення у відділенні доставки (Кіпр).
Сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надійшла на її адресу.
Позивач (апелянт) правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався та надіслав на адресу суду клопотання про відкладення слухання справи, яке мотивоване тим, що його представник не має змоги з'явитися у судове засідання, призначене на 27.10.2025, через хворобу.
Дослідивши обставини, заявленого клопотання, колегією суддів відмовляється у його задоволенні, оскільки Господарським процесуальним кодексом України передбачена участь у судовому процесі через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену належним чином на те особу.
Крім цього, безпосередньо сам позивач особисто не позбавлений права на участь у даному судовому засіданні.
До того ж слід зазначити, що доказів, на підтвердження обставин, наведених у клопотанні, до нього не додано.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, чи клопотання цих осіб про відкладення розгляду справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У даному випадку позиція скаржника викладена письмово, а тому неявка його представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 відкрито провадження у справі № 910/17873/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/17873/20 визнано кредитором у справі № 910/17873/20 по відношенню до боржника: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" з грошовими вимогами на суму 2 693 576 893,39 грн., з яких 70 224, 00 грн.- вимоги першої черги, 1 199 499 552, 69 грн. - вимоги четвертої черги, 1 494 007 116, 70 грн. - вимоги шостої черги.
Зокрема, судом під час винесення ухвали від 08.02.2021 у справі №910/17873/20 встановлено, що кредиторські вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" виникли з наступних договорів: Кредитний договір № НКЛ-2006078/1 від 21.03.2011 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, тощо, укладений між Боржником-1 та Попереднім кредитором АТ "Дельта банк"; Кредитний договір № ВКЛ-2006078/2 від 21.03.2011 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, тощо, укладений між Боржником-1 та Попереднім кредитором АТ "Дельта банк"; Кредитний договір №НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, тощо, укладений між Боржником-1 та Попереднім кредитором АТ "Дельта банк".
Судом у справі №910/17873/20 також встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" є правонаступником АТ "Дельта банк" у зазначених кредитних правовідносинах, згідно з укладеним 31.08.2020 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" за результатами відкритих торгів, оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-07-06-000034b від 16.07.2020 Договору №2302/К/1 про відступлення прав вимоги; укладеним 11.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" Договором №07/11/09/2020/1 про відступлення прав вимоги грошових зобов'язань та договором №07/11/09/2020/1/ДЗ про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, застави, поруки, посвідчений Гембарською С.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстраційним номером № 631.
В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі №910/17873/20 задоволено заяву Приватного підприємства "Консалтингова компанія "КНК" про заміну кредитора. Замінено кредитора у справі №910/17873/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" його правонаступником - Приватним підприємством "Консалтингова компанія "КНК". Судом встановлено, що Приватне підприємство "Консалтингова компанія "КНК" є правонаступником ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" та АТ "Дельта банк" у зобов'язаннях, які виникли з договорів кредитної лінії №НКЛ-2006078/1 від 21.03.2011, №ВКЛ-2006078/2 від 21.03.2011, №НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/17873/20 задоволено заяву Компанії Ksantika management inc про заміну кредитора. Замінено кредитора у справі № 910/17873/20 Приватне підприємство "Консалтингова компанія "КНК" його правонаступником - Компанією Ksantika management inc. Судом у справі №910/17873/20 встановлено, що Компанія Ksantika Management Inc є правонаступником Приватного підприємства "Консалтингова компанія "КНК", ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" та АТ "Дельта банк" у зобов'язаннях, які виникли з Договорів кредитної лінії №НКЛ-2006078/1 від 21.03.2011, №ВКЛ-2006078/2 від 21.03.2011, №НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013.
Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі №910/17873/20 задоволено заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" арбітражного керуючого Донкова Сергія Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Покладено на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп". Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" грошові кошти у розмірі 2 691 251 669 грн. 39 коп.
Судом під час винесення рішення у справі у справі №910/17873/20 встановлено наступне:
1) об'єктом правопорушення є право кредитора Компанії Ksantika management inc на задоволення його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, яке не може бути реалізоване внаслідок відсутності у боржника майна, достатнього для погашення кредиторської заборгованості у повному обсязі;
2) об'єктивну сторону правопорушення складають:
- вчинення дій, спрямованих на отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" кредитних коштів від АТ "Дельта Банк" з метою фінансування діяльності компаній групи "Мадеста" (виконання грошових зобов'язань інших компаній групи "Мадеста" перед третіми особами, перерахування кредитних коштів на користь Madesta AG на підставі безтоварних контрактів на поставку, тощо) за умови відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" будь-якого майна та активів, за рахунок яких така заборгованість могла би бути боржником погашена;
- бездіяльність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині не укладення ряду правочинів із АТ "Дельта Банк" для забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" своїх зобов'язань за кредитними договорами за рахунок майна компаній групи "Мадеста";
- бездіяльність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як поручителів в частині добровільного погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" перед АТ "Дельта Банк";
- бездіяльність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині переведення майна групи компаній "Мадеста" з окупованої території Автономної Республіки Крим на підконтрольну територію України, яке було предметом забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" грошових вимог перед АТ "Дельта Банк";
- вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дій в частині вивезення заставного майна за межі України на територію Латвійської Республіки без згоди Заставодержателя та подальше його використання компанією Madesta SIA.
- вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дій, спрямованих на ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" з метою уникнення виконання зобов'язань перед АТ "Дельта Банк";
3) суб'єктами правопорушення є кінцеві бенефіціарні власники учасників банкрута (ТОВ "Фірма "Енергетичні технології", ТОВ "Еколін" та ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Екотех") ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
4) суб'єктивною стороною правопорушення є ставлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до їх дій та бездіяльності як кінцевих бенефіціарних власників 100% корпоративних прав та активів підприємств Групи "Мадеста" (Madesta Group), до складу якого входило Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп", свідоме вчинення дій, а також допущення бездіяльності, наслідком чого стала неможливість боржника виконати свої зобов'язання перед кредитором.
Тож, суд у справі № 910/17873/20 дійшов висновку, що в діях та бездіяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наявний повний склад господарського правопорушення, що має наслідком тягар субсидіарного обов'язку за зобов'язаннями боржника (ТОВ "Дніпрометалсервісгруп").
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі № 910/17873/20 залишено без змін.
Таким чином, на даний час у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп", провадження в якій здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства та під час розгляду якої встановлено факт наявності в діях та бездіяльності ОСОБА_2 (позивач у даній справі) та ОСОБА_1 повного складу господарського правопорушення, що стало підставою для покладення на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" грошові кошти у розмірі 2 691 251 669 грн. 39 коп.
При цьому, у межах справи № 910/17873/20 також встановлено, що Приватне підприємство "Консалтингова компанія "КНК" є правонаступником ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" та АТ "Дельта банк" у зобов'язаннях, які виникли з договорів кредитної лінії №НКЛ-2006078/1 від 21.03.2011, №ВКЛ-2006078/2 від 21.03.2011, №НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013, в свою чергу Компанія Ksantika Management Inc є правонаступником Приватного підприємства "Консалтингова компанія "КНК", ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" та АТ "Дельта банк" у зобов'язаннях, які виникли з Договорів кредитної лінії №НКЛ-2006078/1 від 21.03.2011, №ВКЛ-2006078/2 від 21.03.2011, №НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013.
Ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 та від 13.11.2024 у справі №910/17873/20 про заміну кредиторів у справі № 910/17873/20 набрали законної сили.
Як вже вказувалося, предметом позову у даній справі є вимоги позивача про:
визнання відповідача-1 (Приватне підприємство "Консалтингова компанія "КНК") таким, що не набув прав Кредитора за Угодою про партнерство і співробітництво від 12.04.2011 року, Договором кредитної лінії від 21.03.2011 року № НКЛ-2006078/1, Договором кредитної лінії від 21.03.2011 року № ВКЛ-2006078/2 та Договором кредитної лінії від 19.03.2013 року № НКЛ-2006078/3;
визнання відповідача-2 (Компанію Ksantika management inc) таким, що не набув прав Кредитора за Угодою про партнерство і співробітництво від 12.04.2011 року, Договором кредитної лінії від 21.03.2011 року № НКЛ-2006078/1, Договором кредитної лінії від 21.03.2011 року № ВКЛ-2006078/2 та Договором кредитної лінії від 19.03.2013 року № НКЛ-2006078/3.
Так, за доводами позивача, ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" не набуло прав кредитора за Угодою про партнерство і співробітництво від 12.04.2011, всіма кредитними договорами та забезпечувальними договорами. У зв'язку з чим ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" не могла передати далі ці права кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" й в подальшому відповідачу-1, а відповідач-1, в свою чергу, відповідачу-2, а тому, на думку позивача, відповідачі не набули права кредитора за Угодою про партнерство і співробітництво від 12.04.2011 року, кредитними договорами та забезпечувальними договорами.
Згідно з частиною першою статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство організаційно-майнові зобов'язання та правовий статус боржника зазнають суттєвих змін під впливом дії системи правових норм, що регулюють відносини неплатоспроможності.
Здійснення судочинства у справах про банкрутство насамперед забезпечує комплекс процесуальних норм зосереджених в КУзПБ. За процесуальною формою, справа про банкрутство поділена на судові процедури в рамках яких здійснюється власне судове провадження щодо боржника. В КУзПБ визначений порядок запровадження кожної із передбачених у справі про банкрутство судових процедур, їх зміст та мета, а також правила переходу від однієї процедури до наступної. Кожна судова процедура у справі про банкрутство містить правовий інструментарій (юридично значимі дії, рішення, правочини тощо), за допомогою якого досягається мета відповідної процедури.
В межах судових процедур у справі про банкрутство реалізуються відкритий порядок виявлення кредиторів, розгляд їх вимог, формування, діяльність та повноваження зборів та комітету кредиторів, запровадження та функціонування обмежень щодо розпорядження активами боржника, правовий механізми відновлення або ліквідації боржника, в процесі яких забезпечується погашення вимог кредиторів.
Водночас боржник, з урахуванням обмежень, запроваджених нормами законодавства про неплатоспроможність, продовжує здійснювати свою оперативно-господарську діяльність та вирішувати пов'язані з нею питання.
Судовий захист такої категорії спірних правовідносин за процесуальним змістом та формою є позовним. Так відповідно до статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами передбаченими ГПК України з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Тому в повному вигляді провадження у справі про банкрутство здійснюється шляхом застосування комплексу процесуальних норм, зосереджених в КУзПБ і ГПК України.
Стаття 7 КУзПБ є ключовою для методологічного і практичного розмежування категорій "справа про банкрутство" і "спір у межах справи про бакpутство" та вирішення юрисдикційних питань.
Відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Отже, стаття 7 КУзПБ по суті є спеціальною у відносинах неплатоспроможності і розширює (коригує) правове регулювання кола питань, які відносяться як до предметної та суб'єктної юрисдикції, так і до територіальної (виключної) (статті 20, 30 ГПК України) спорів у справах про банкрутство. Це очевидно у порівнянні норми пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України з частиною другою статті 7 КУзПБ, де законодавець розширив предметну підсудність майнових спорів у справах про банкрутство від "вимоги до боржника" до "всі майнові спори, стороною в яких є боржник". Тому з набуттям чинності КУзПБ до господарської юрисдикції віднесено як позовні вимоги до боржника, так і вимоги боржника до інших осіб щодо його майна (майнових прав). Дана норма саме так, тобто відповідно до статті 7 КУзПБ, і застосовується, що відображено в численних судових актах, у тому числі і Верховного Суду.
Правило статті 7 КУзПБ має важливий системний зв'язок і вплив на судове провадження за участю боржника, щодо якого відкрито справу про банкрутство, оскільки дана норма забезпечує вирішення та досягнення основних завдань які законодавець заклав для належного вирішення справ про банкрутство.
Мета та завдання розгляду справ позовного провадження, який охоплюється статтею 7 КУзПБ, окрім визначених загальними нормами ГПК України, полягає в тому, що вони повинні перебувати у взаємозв'язку із метою та завданнями, які закладені в основу реалізації судових процедур банкрутства та провадження у справі про банкрутство в цілому. Якщо триває ліквідаційна процедура, то питання наповнення ліквідаційної маси та з'ясування суми кредиторських вимог не може вирішуватися поза межами справи про банкрутство, оскільки є ризики порушення інтересів кредиторів через закриття провадження у справі про банкрутство до завершення вирішення відповідних спорів.
Підсумовуючи вищенаведене, слід підкреслити, що організаційною формою досягнення відповідного взаємозв'язку є запроваджений у статті 7 КУзПБ принцип концентрації, який покликаний спрямувати всі судові провадження щодо боржника у справі про банкрутство відповідно до цілей і завдань, визначених законодавцем у КУзПБ.
Таким чином, частина друга статті 7 КУзПБ містить спеціальне правило, яке прямо вирішує питання територіальної (виключної) підсудності спорів у справах про банкрутство. На відміну від ГПК України, в якому за критерій розгляду справи взято місцезнаходження суду або особи, КУзПБ встановлює самостійний універсальний критерій підсудності справ, стороною в яких є боржник: в межах справи про банкрутство.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 911/4706/15 (911/1626/21).
Отже, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, та спорів щодо майна боржника, відносно якого порушено справу про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи і саме цей суд є судом, встановленим законом, до юрисдикції якого віднесено розгляд спору, ініційованого позивачем.
Так, позовні вимоги у даній справі про визнання відповідачів такими, що не набули прав Кредитора за Угодою про партнерство і співробітництво від 12.04.2011 року, Договором кредитної лінії від 21.03.2011 року № НКЛ-2006078/1, Договором кредитної лінії від 21.03.2011 року № ВКЛ-2006078/2 та Договором кредитної лінії від 19.03.2013 року № НКЛ-2006078/3 є вимогами, які стосуються визнаних судом у справі №910/17873/20 кредиторських вимог до боржника - ТОВ "Дніпрометалсервісгруп".
Відповідно спростування обставин наявності у кредитора (Компанії Ksantika management inc) вимог до боржника - ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" та відповідно до осіб, що виступили його поручителями, повинно здійснюватися саме в межах справи №910/17873/20 про банкрутство.
Посилання скаржника на те, що вимоги позивача у даній справі жодним чином не впливають на формування чи зміну ліквідаційної маси у справі №910/17873/20 про банкрутство є неправильними, оскільки від визначення належного кредитора залежить як обставина пред'явлення останнім вимог до боржника, так і сума таких вимог, що буде ним визначена.
З наведеного слідує, що наслідком задоволення вимог, заявлених у даній справі, учасником якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, та з урахуванням того, що даний спір впливає на визначення як особи - кредитора, так і розміру його вимог до боржника, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника - ТОВ "Дніпрометалсервісгруп".
Таким чином, спір у даній справі безпосередньо стосується майна (майнових обов'язків) боржника та відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ повинен вирішуватися в межах справи про банкрутство.
В свою чергу, доводи скаржника про неправильність застосування місцевим господарським судом положень статті 7 КУзПБ до даних правовідносин відхиляються колегією суддів з огляду на вищевикладене.
Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (ч. 1 ст. 31 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дана справа підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/17873/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп".
Щодо повноважень представника Компанії Ksantika management inc Пати С.П. про відсутність яких вказує апелянт, то матеріалами справи підтверджується наявність повноважень вказаного представника на підставі відповідної довіреності.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта (позивача у справі).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 про передачу справи на розгляд іншого суду у справі №910/6301/25 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена: 06.11.2025 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко