вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" жовтня 2025 р. Справа№ 910/9477/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
представник скаржника: Костромін Д.Г.;
від заявника: Півоввар М.В.;
від відповідача: Жигіль І.В.;
Арбітражний керуючий : Безпалий С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна Країна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 (Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 28.07.2025)
у справі № 910/9477/24 (суддя Стасюк С.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер"
про банкрутство
Товариство з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 відкрито провадження у справі №910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" в розмірі 11 783 262, 95 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича.
Також до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномода" про залучення до участі у справі № 910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний Штат Гулівер" у якості третьої особи (заінтересованої особи).
До Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про витребування в ініціюючого кредитора оригіналів доказів для огляду.
В подальшому до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна Країна" про витребування в ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" оригіналів доказів для огляду.
Крім того до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" про відсторонення арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 910/9477/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 по справі № 910/9477/24 У задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна Країна" про витребування оригіналів документів для огляду (з урахуванням доповнень), заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномода" про залучення до участі у справі № 910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" в якості третьої особи (заінтересованої особи) та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" про відсторонення арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 910/9477/24 (з урахуванням додаткових пояснень до даного клопотання) відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" подало апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 року та постановити нову, якою клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" про витребування оригіналів документів для огляду (з урахуванням доповнень) та клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 910/9477/24 (з урахуванням додаткових пояснень до даного клопотання) задовольнити.
Також не погоджуючись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Креативна Країна" подало апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 року та постановити нову, якою клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна Країна" про витребування оригіналів документів для огляду (з урахуванням доповнень) задовольнити.
02.09.2025 через систему «Електронний суд» ТОВ "Денза Констракшен" було подано відзив на апеляційну скаргу у якому позивач просив суд ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
03.09.2025 через систему «Електронний суд» арбітражним керуючим було подано відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Креативний штат Гулівер" у якому він заперечував проти її вимог та просив суд відмовити у її задоволенні, залишивши без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна Країна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/9477/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 15.09.2025.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 відкладено розгляд справи на 29.09.2025, 29.09.2025 - на 13.10.2025.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів відзначає, що ч. 6 ст. 91 ГПК України передбачено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі судом досліджувались надані ініціюючим кредитором до поданого 02.10.2024 клопотання про долучення до матеріалів доказів, оригінали яких у своїх клопотаннях просять витребувати представники боржника та ТОВ "Креативна Країна".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 відкрито провадження у справі №910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер", яка залишена без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 та Верховного Суду 10.04.2025.
У підготовчому засіданні представник боржника не заперечував щодо долучених ініціюючим кредитором документів, більш того, підтвердив факт виконання робіт, поставлення меблів та обладнання ТОВ "Денза Констракшен" за договором підряду.
Отже, заявляючи клопотання про витребування оригіналів документів для огляду, яким у свою чергу судом уже була надана оцінка та щодо яких боржником не висловлювалося жодних зауважень та заперечень, заявники мають на меті переоцінити ті докази, яким судом уже було надано оцінку, що є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна Країна" про витребування оригіналів документів для огляду (з урахуванням доповнень).
Як вказано вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномода" звернулось до місцевого господарського суду із клопотанням про залучення до участі у справі № 910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" в якості третьої особи (заінтересованої особи).
В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Техномода" відзначає, що є засновником та учасником ТОВ "Креативний Штат Гулівер". Розмір частки ТОВ "Техномода" у статутному капіталі ТОВ "Креативний Штат Гулівер" складає 60%. ТОВ "Техномода" є бенефіціарним власником ТОВ "Креативний Штат Гулівер", та має беззаперечне право на участь в управлінні товариством. В підтвердження означених обставин ТОВ "Техномода" надано витяг ТОВ "Креативний Штат Гулівер" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зазначене на думку заявника може вплинути на права та обов'язки ТОВ "Техномода" як засновника та учасника ТОВ "Креативний Штат Гулівер".
За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, заінтересованими особами стосовно боржника є, зокрема, власники (учасники, акціонери) боржника.
Як вбачається з інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ТОВ "Техномода" має частку у статутному капіталі ТОВ "Креативний Штат Гулівер" - 60%.
Таким чином, ТОВ "Техномода" є заінтересованою особою стосовно боржника.
В той же час, заінтересовані особи стосовно боржника безпосередньо не є учасниками у справі про банкрутство (в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Статус учасника у справі про банкрутство заінтересовані особи стосовно боржника можуть набути у випадку визнання судом їх кредиторських вимог до боржника; пред'явлення до заінтересованих осіб вимог про покладення на них солідарної чи субсидіарної відповідальності; пред'явлення до заінтересованих осіб позовних вимог про визнання недійсними правочинів укладених з боржником; про повернення (витребування) майна боржника або про відшкодування його вартості; про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику тощо.
За відсутності у провадженні господарського суду відповідних заяв заінтересовані особи не можуть бути визнані учасниками у справі про банкрутство.
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу або у процедурі превентивної реструктуризації. Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника є учасником у справі про банкрутство.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вищим органом товариства є загальні збори учасників.
За змістом статті 34 цього Закону рішення про уповноваження особи на представництво інтересів учасників (засновників) товариства у справі про банкрутство приймається більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, якщо статутом товариства не встановлена більша кількість голосів для прийняття такого рішення.
На загальних зборах учасників товариства, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (частина четверта статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Статтею 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
У відповідності ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2021 по справі № 910/24368/14 зробив наступні висновки щодо застосування норм права:
процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого є пропорційне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника з дотриманням балансу інтересів боржника, кредиторів та інших учасників справи про банкрутство.
У цьому процесі можливість ефективного захисту інтересів власників частки у статутному капіталі боржника пов'язана з своєчасним, у правомірний спосіб визначенням представника їх спільних інтересів у справі про банкрутство - уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Право на уповноваження такої особи може бути реалізовано вищим органом управління боржника на будь-якій стадії справи про банкрутство, позаяк така правомочність за змістом є спеціальною, виникає саме у зв'язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство, безпосередньо не пов'язана з управлінням боржником чи розпорядженням його майном, а отже не зазнає змін через обмеження (зупинення/припинення) корпоративних прав та повноважень органів управління боржника, що застосовуються у такій справі поетапно відповідно до приписів частин п'ятої, восьмої статті 22, частини четвертої статті 28, частини першої статті 38 Закону про банкрутство та частин п'ятої, сьомої статті 44, частини четвертої статті 50, частини першої статті 59 КУзПБ.
Закон про банкрутство та КУзПБ не регламентує відбору такого представника за суб'єктною ознакою або зв'язками з боржником, тому, за загальними нормами про представництво, усяка наділена повною правосуб'єктністю особа може бути уповноважена рішенням вищого органу управління боржника на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) у справі про банкрутство.
Відповідно до приписів статті 131-2 Конституції України, статей 16, 58 ГПК України процесуальне представництво уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) у справі про банкрутство може здійснюватися адвокатом.
За загальним правилом порядок прийняття рішень вищим органом управління боржника з будь-яких питань, в тому числі з обрання уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів), визначається нормами корпоративного права та статутними документами.
Системний аналіз цих норм дає підстави для висновку, що статті 1 Закону про банкрутство (стаття 1 КУзПБ з 21.10.2019) пов'язує уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника саме з рішенням його вищого органу управління, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття.
Таке рішення вищого органу управління боржника, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.
Не існує жодних обмежень у виборі вищим органом управління боржника уповноваженої особи (учасників, акціонерів) боржника ані за суб'єктною ознакою (тільки учасник товариства тощо), ані за процедурою, на якій перебуває справа про банкрутство (розпорядження, санація, ліквідація). При цьому, враховуючи відсутність жодних відповідних обмежень, правомірним є проведення загальних зборів учасників з метою визначення уповноваженої особи учасників під час ліквідаційної процедури.
За наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство або відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" своїм письмовим рішенням уповноважити іншу особу представляти його інтереси в розумінні абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 1 Закону про банкрутство (абзацу двадцять третього статті 1 КУзПБ).
Ураховуючи правовий зміст інституту представництва та положення параграфу 2 глави 4 ГПК України, у документі (протоколі, рішенні), яким оформлено рішення вищого органу управління боржника, має бути ідентифіковано особу, уповноважену на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів); зазначено реквізити справи про банкрутство, у якій надано такі повноваження, та застереження щодо обмеження повноважень за умови їх встановлення таким рішенням.
Припинення (втрата) повноважень уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника відбувається у тих самих формах, що і його набуття: за рішенням вищого органу управління боржника або в разі втрати юридичної сили рішенням про уповноваження цієї особи внаслідок визнання його недійсним (скасування) - за рішенням суду.
Хоча КУзПБ, не регламентує особливостей вступу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) у справу, в частині першій статті 25 цього Закону (частині першій статті 47 КУзПБ) законодавець зазначає стосовно інших учасників провадження у справі про банкрутство про визнання їх такими відповідно до цього Кодексу, отже, передбачає певну процесуальну фіксацію статусу учасника справи про банкрутство та моменту його набуття.
Зі змісту господарських процесуальних правовідносин в цілому і у справах про банкрутство зокрема видається правильним, що за загальним правилом набуття процесуального статусу заінтересованими суб'єктами схвалюється судом за наслідками перевірки підстав його набуття.
З таким підходом погодився Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство в постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, наголосивши, що було б доцільно формалізувати статус наведених учасників у справі про банкрутство шляхом прийняття господарським судом відповідного судового рішення (ухвали) задля впорядкування процесу здійснення провадження у справі.
У розвиток цієї позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство акцентує, що вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169, 170 ГПК України.
При цьому уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку статей 74-79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.
Обсяг процесуальних прав уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство, визначений Законом про банкрутство (КУзПБ від 21.10.2019), залежить від змісту рішення вищого органу управління боржника.
Рішення вищого органу управління боржника, яке, зокрема, може мати форму протоколу загальних зборів учасників товариства боржника, є єдиним можливим доказом підтвердження повноважень уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Тому суд, здійснюючи легітимацію відповідного учасника у справі про банкрутство, зобов'язаний надати оцінку відповідному рішенню вищого органу управління боржника щодо його належності (з'ясувати склад учасників та розмір їх часток на момент прийняття відповідного рішення, здійснити перевірку наявності необхідного кворуму під час прийняття відповідного рішення тощо).
Розглядаючи заяву такої особи про вступ у справу, господарський суд перевіряє повноваження представника (уповноваженої особи) засновників (учасників, акціонерів) боржника на участь у справі оформлені протоколом загальних зборів, не вирішуючи питання щодо дійсності/недійсності рішення органу управління товариством в цілому або у відповідній частині.
Отже, набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України.
Саме з набранням законної сили такою ухвалою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України.
Таким чином, можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов'язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви такої особи.
При цьому заявником до поданої заяви не було додано доказів прийняття рішення вищим органом управління боржника, оформленого протоколом на уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномода" про залучення до участі у справі № 910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" в якості третьої особи (заінтересованої особи).
Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" про відсторонення арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 910/9477/24 (з урахуванням додаткових пояснень до даного клопотання) суд відзначає наступне.
В обґрунтування поданого клопотання боржником зазначено такі підстави для відсторонення арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 910/9477/24, зокрема:
- 25.02.2025 Арбітражним керуючим відмовлено у погодженні Акта № 68, Акта № 81, Акта № 87 у зв'язку з тим, що ТОВ "Креативна Країна" подало до Господарського суду міста Києва заяву про грошові вимоги до ТОВ "КШГ". Відмова у погодженні оплат за договором комерційної концесії № 2Р/2021 від 01.01.2021 має наслідки, аналогічні до відмови в оплаті договору оренди: якщо не сплачувати оренду, бізнесу не буде де фізично працювати, адже локації, такі як приватні офіси, переговорні чи лаунж-зони, стануть недоступними. Так само без оплат за Договором, ТОВ "КШГ" втрачає доступ доцифрових і операційних інструментів - сайту, соцмереж, додатку та стандартів, - які є основою для залучення клієнтів, бронювання послуг і підтримання якості. Такі дії Арбітражного керуючого, як не погодження зазначених платежів, погіршують фінансове становище ТОВ "КШГ", що створює ризик визнання останнього банкрутом, адже без зазначених вище ключових елементів бізнес не може функціонувати, втрачає конкурентоспроможність і фінансовий потенціал, що неминуче призведе до його повного краху;
- 25.02.2025 Арбітражним керуючим окрім відмови у погодженні Акта № 68, Акта № 81, Акта № 87 зокрема додатково запитано пояснення, щодо походження коштів у валюті та підтверджуючі документи походження за операціями обміну валюти і комісії від продажу валюти АТ КБ "Приватбанк" 11 432,00 доларів та обміну валюти і комісії від продажу валюти АТ КБ "Приватбанк" 3 696,44 євро. Суть погодження розпорядником майна рішення керівника боржника про задоволення поточних вимог кредиторів полягає у контролі саме витрат боржника, а не у контролі походження коштів чи джерел їх надходження. Отже, вимоги розпорядника майна щодо надання документів про походження коштів є незаконними. Крім того, внаслідок затримки Арбітражним керуючим погодження операцій з обміну валюти (11 432,00 доларів США та 3 696,44 євро) з 25.02.2025 до 18.03.2025 через необґрунтовані запити документів ТОВ "КШГ" не могло своєчасно провести необхідні для господарської діяльності валютні операції, що призвело до порушення фінансових планів та ускладнення операційної діяльності. Отже, вищевказані дії арбітражного керуючого є незаконними через витребування документів про походження коштів поза його повноваженнями, непослідовними, оскільки аналогічні операції раніше погоджувалися без таких вимог, і такими, що перешкоджають веденню господарської діяльності ТОВ "КШГ" через відмову у погодженні;
- дії арбітражного керуючого, що полягають у відмові у погодженні ключових платежів, затримці погодження вимог поточних кредиторів і запитах документів поза його компетенцією, перешкоджають веденню господарської діяльності та прямо свідчать про зловживання правами;
- діяння арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича свідчать про систематичне зловживання правами та невиконання покладених на нього обов'язків. Необґрунтовані відмови у погодженні ключових платежів, затримки в погодженні вимог поточних кредиторів, а також непослідовні та штучні вимоги, щодо надання документів, перешкоджають веденню господарської діяльності ТОВ "КШГ", загрожують його фінансовій стабільності та діловій репутації;
- розпорядником майна не виконано вимоги ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства щодо визнання/відхилення кредиторських вимог ТОВ "Креативна Країна" у десятиденний строк з дня закінчення встановленого ч. 1 вказаної статті строку;
- проведення інвентаризації передбачає створення інвентаризаційної комісії та виявлення фактично наявних активів, а тому, незрозуміло яким чином та на підставі чого, як заявляє арбітражний керуючий, було проведено інвентаризацію боржника. Крім того, Інвентаризаційний опис не містить дату та час про початок інвентаризації, підписів матеріально відповідальної особи та членів комісії.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо заяву про відсторонення арбітражного керуючого подано не учасником провадження у справі, така заява залишається судом без розгляду. Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності таких підстав. За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.
Виходячи з аналізу наведених норм, на відміну від відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень за клопотанням комітету кредиторів, що здійснюється судом незалежно від наявності таких підстав, для відсторонення (усунення) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання повноважень у даному випадку за клопотанням кредитора, суд повинен ретельно дослідити виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків та надати оцінку діям арбітражного керуючого (ліквідатора), та у разі встановлення факту невиконання або неналежного виконання обов'язків арбітражним керуючим - відсторонити (усунути) арбітражного керуючого від виконання повноважень.
Згідно приписів ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.
Незалежність арбітражного керуючого забезпечується його спеціальним статусом, визначеним цим законом та спеціальним порядком його призначення та відсторонення від виконання обов'язків.
Відповідно до приписів ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Забезпечуючи дотримання принципу незалежності арбітражного керуючого, суд керується приписами ст. 2 ГПК України, якими визначено завдання та основні засади господарського судочинства.
Так, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно норми ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом; скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; проводити збори і засідання комітету кредиторів у разі їх бездіяльності або за їхнім дорученням; отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами; звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб; отримувати від банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу інформацію про наявність рахунків та/або залишок коштів на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах) / електронних гаманцях, рух коштів та операції на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах) / електронних гаманцях, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; отримувати інформацію з державних реєстрів; подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий зобов'язаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; подавати відомості (інформацію) про фінансовий стан боржників, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), та про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), до закритої частини якого забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, інвесторів, а також поточних кредиторів (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника), та забезпечувати оновлення такої інформації в порядку та строки, визначені державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) належить інформація про: значні правочини чи правочини із заінтересованістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов'язань, вартість майна, що передається за правочином, строк виконання зобов'язань); інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації); дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (зазначається найменування або ім'я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості); обтяження майна боржника (об'єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження); реєстр вимог кредиторів; строки виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією); аналіз фінансово-господарської діяльності боржника; дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (зазначається не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення таких зборів); тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення); текст затвердженого судом плану санації або плану реструктуризації (вноситься протягом трьох робочих днів з дня затвердження плану судом); декларацію про майновий стан боржника - фізичної особи; створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства; здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів; надсилати до правоохоронних органів, органів, спеціально уповноважених у сфері протидії корупції, та Служби безпеки України повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.
Згідно ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Згідно приписів ч. 7 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про задоволення вимог поточних кредиторів.
Одне з заявлених зауважень з боку представника боржника полягає у недотриманні строків встановлених у запитах, акцентується увага на неодноразовому порушенні таких строків.
Проте, Кодексом України з процедур банкрутства не встановлено чітких строків розгляду розпорядником майна запитів боржника щодо погодження оплати, як і не встановлено обов'язку щодо арбітражного керуючого дотримуватися строків визначених боржником у запитах до розпорядника майна на погодження оплати. Арбітражний керуючий при погодженні надає відповідь на всі запити у розумний строк, з урахуванням кількості поданих документів та додатків до них.
З матеріалів справи вбачається, що за період виконання повноважень розпорядником майна ТОВ "Креативний штат Гулівер" було погоджено 27 запитів в повному обсязі та 1 запити було погоджено частково, а саме: запити від 06.02.2025. Вказаного факту боржником не заперечується та не спростовується.
Запит від 06.02.2025 не погоджено розпорядником майна в частині конкурсного кредитора ТОВ "Креативна Країна":
1. Акт № 68 від 31.10.2024р Користування франшизою CS (роялті) за жовтень 2024р. 398 525,00 грн.;
2. Акт № 81 від 30.11.2024р Користування франшизою CS (роялті) за листопад 2024р. 417 058,00 грн.;
3. Акт № 87 від 31.12.2024р Користування франшизою CS (роялті) за грудень 2024р. 465 293,00 грн.
10.11.2024 ТОВ "Креативна Країна" звернулось із заявою про грошові вимоги кредитора до Господарського суду міста Києва у справі № 910/9477/24 про банкрутство ТОВ "Креативний штат Гулівер" у розмірі 11 391 101, 20 грн згідно договору комерційної концесії № 2P/2021 від 01.01.2021 та визнанням їх конкурсними кредиторами.
ТОВ "Креативна Країна" у 30 денний строк з моменту публікації оголошення звернулось до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, ТОВ "Креативна країна" є конкурсним кредитором у справі № 910/9477/24 про банкрутство ТОВ "Креативний штат Гулівер".
У зв'язку з чим, розпорядником майна й не було не погоджено в повному обсязі запит від 06.02.2025, а саме, в частині вимог конкурсного кредитора ТОВ "Креативна Країна".
Зокрема, розпорядник майна надав відповідь боржнику, що ТОВ "Креативна Країна" звернулось з заявою про грошові вимоги до Господарського суду міста Києва у справі № 910/9477/24 про банкрутство ТОВ "Креативний штат Гулівер", у зв'язку з чим, розпорядник майна не погодив задоволення вимог конкурсного кредитора за користування франшизою у розмірі 1 280 876,00 грн.
Відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, а кредитор ТОВ "Креативна країна" - є конкурсним кредитором, відповідно до наданих ним документів.
Крім того, розпорядник майна відзначає, що за попередньою інформацією, кредитор ТОВ "Креативна країна", який відповідно до ст. 1 КУзПБ є заінтересованою особою стосовно боржника - ТОВ "Креативний Штат Гулівер", оскільки: володіє 40 % статутного капіталу ТОВ "КШГ"; директор ТОВ "КШГ" одночасно є учасником ТОВ "КК"; між сторонами укладено Договір комерційної концесії № 2Р/2021 від 01.01.2021, за яким ТОВ "Креативна країна" отримує періодичні виплати (роялті).
Отже, доводи боржника щодо непогодження розпорядником майна ключових платежів є безпідставними.
Боржник також звертає увагу на незаконності вимог розпорядника майна щодо надання документів про походження коштів чи джерел їх надходження, оскільки погодження розпорядником майна полягає у контролі витрат боржника, а не у контролі походження коштів чи джерел їх надходження.
З даного приводу розпорядником майна вказано, що з 27 отриманих запитів частина вимог яких стосується обміну валюти, було погоджено наступні:
1. Запит від 14.11.2024, продаж валюти та комісія від продажу валюти у розмірі 8 990,00 дол. та 6972,00 євро.
2. Запит від 27.11.2024, обмін валюти у розмірі 5 828,00 дол.
3. Запит від 12.12.2024, обмін валюти у розмірі 3 658,00 євро.
4. Запит від 24.12.2024, обмін валюти у розмірі 8 818,00 дол.
5. Запит від 06.02.2025, обмін валют у розмірі 11 432,00 дол. та 3 696,44 євро, було погоджено 18.03.2025 року.
6. Запит від 19.03.2025, обмін валюти у розмірі 17 250,00 дол. та 8 196,00 євро.
7. Запит від 06.06.2025 обмін валют у розмірі 6 124,00 євро та 18 653,00 дол.
Як відзначає розпорядник майна з наведених запитів слідує, що сума погодження інколи суттєво відрізняється, у зв'язку з чим, виникла додаткова необхідність у перевірці та контролі фінансових потоків боржника.
Окремо у клопотанні підкреслюється важливе значення договору комерційної концесії № 2Р/2021 від 01.01.2021 для господарської діяльності, яку здійснює ТОВ "Креативний Штат Гулівер" та необхідність погодження поточних вимог ТОВ "Креативна Країна", що виникають після відкриття провадження про банкрутство.
Проаналізувавши даний договір комерційної концесії №2Р-2021 від 01.01.2021, додаткової угоди № 4 до договору комерційної концесії № 2Р-2021документи від 01.01.2021, додаткової угоди №5 до договору комерційної концесії №2Р-2021 документи від 01.01.2021 розпорядником майна було встановлено значне збільшення суми винагороди (роялті) за цим договором, а саме, в 2023 з встановленого 8,3 % до 27%, в 2024 з встановленого 8,3 % до 11,5%. Дані відомості, на переконання розпорядника мажуть свідчити про заінтересованість стосовно боржника.
Приписами ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майна розуміють систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майна боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Відповідно до цієї статті метою розпорядження майном, є забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану.
24.10.2024 розпорядник майна направив лист-запит до ТОВ "Креативний штат Гулівер" призначити зручну дату та час для проведення інвентаризації активів ТОВ "Креативний штат Гулівер", передати документацію для проведення інвентаризації та аналізу фінансово-господарської діяльності.
01.11.2024 розпорядник майна засобами електронної пошти запросив відомості про дебіторів, кредиторів, залишки на рахунках, всі активи підприємства, рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки, якими володіє підприємство.
З метою пошуку майна та активів боржника ТОВ "Креативний штат Гулівер" на підставі Кодексу України з процедур банкротства було направлено наступні запити до:
- Головного управління ДПС Харківської області № б/н від 24.10.2025
- Державної митної служби України № б/н від 24.05.2024
- Державної служби геології та надр України б/н від 24.10.2024
- Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № б/н від 24.10.2024
- Державної служби морського та річкового транспорту України б/н від 24.10.2024
- Державної служби України з питань праці (Держпраці) б/н від 24.10.2024
- Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» б/н від 24.10.2024
- Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві б/н від 24.10.2025
- Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № б/н від 24.10.2024
- Центрального міжрегіонального управління юстиції б/н від 24.10.2025
- Головного сервісного центру МВС б/н від 24.10.2025
- Головного управління Держродспоживслужби в Київської області № б/н від 24.10.2024
- Державної інспекції архітектури та містобудування України б/н від 05.02.2025
- Головного інформаційно-обчислюваного центру Укрзалізниці № б/н від 05.12.2024
- Державної авіаційної служби України б/н від 24.10.2025.
06.11.2024 розпорядник майна направив додатково лист-запит до ТОВ "Креативний штат Гулівер" з переліком документів та заповненням форм щодо активів боржника.
27.11.2024 розпорядником майна було отримано відповідь від ТОВ "Креативний штат Гулівер" з додатками.
Розпорядником майна ТОВ "Креативний штат Гулівер" проведено інвентаризацію активів боржника: Необоротні активи 100 "Інвестиційна нерухомість", 101 "Земельні ділянки", 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель", 103 "Будинки та споруди", 104 "Машини та обладнання", 105 "Транспортні засоби", 106 "Інструменти, прилади та інвентар", 107 "Тварини", 108 "Багаторічні насадження", 109 "Інші основні засоби" балансова вартість складає 13 282 172,54 грн.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків.
Судова колегія вважає обґрунтованим також висновок про те, що наявні в матеріалах справи докази та викладені вище обставини свідчать про те, що арбітражний керуючий під час реалізації своїх прав та обов'язків діє добросовісно та розсудливо, дотримається балансу інтересів сторін та відповідно належним чином виконує свої обов'язки.
За таких обставин місцевим господарським судом правомірно відмовлено ТОВ "Креативний штат Гулівер" у задоволенні клопотання (з урахуванням додаткових пояснень до клопотання) про відсторонення арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 910/9477/24.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/9477/24 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявників.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна Країна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/9477/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/9477/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Креативна Країна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" відповідно.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 06.11.2025
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов