вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" жовтня 2025 р. Справа№ 756/59/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: ОСОБА_1.;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: ОСОБА_4.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: не з'явився;
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.09.2025 про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 756/59/20 (суддя - Курдельчук І.Д.)
за позовом ОСОБА_2
до:
1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_3
3) ОСОБА_4
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
1) приватне акціонерне товариство "Аудиторська фірма "Аналітик"
2) товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Магістр"
3) публічне акціонерне товариства "Національний депозитарій України"
про визнання договорів недійсними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернулась до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про:
- визнання недійсним правочину з відчуження ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 64 900 простих бездокументарних іменних акцій, що становить 44 % статутного капіталу приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Аудиторська фірма (далі - АФ) "Аналітик" загальною вартістю 64 900,00 грн;
- визнання недійсним правочину з відчуження ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 14 750 простих бездокументарних іменних акцій, що становить 10 % статутного капіталу ПрАТ "АФ "Аналітик" загальною вартістю 14 750,00 грн;
- зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "НВП "Магістр", як депозитарну установу, здійснити списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_3 64 900 простих бездокументарних іменних акцій, які обліковуються на рахунку НОМЕР_1 , та надати відповідне розпорядження публічному акціонерному товариству (далі - ПАТ) "Національний депозитарій України" з метою зарахування на рахунок в цінних паперах ОСОБА_1 , відкритого в системі реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "АФ "Аналітик" 64 900 простих іменних акцій ПрАТ "АФ "Аналітик";
- зобов'язання ТОВ "НВП "Магістр", як депозитарну установу, здійснити списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_4 14 750 простих бездокументарних іменних акцій, які обліковуються на рахунку НОМЕР_2 , та надати відповідне розпорядження ПАТ "Національний депозитарій України" з метою зарахування на рахунок в цінних паперах ОСОБА_1 , відкритого в системі реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "АФ "Аналітик" 14 750 простих іменних акцій ПрАТ "АФ "Аналітик".
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що з 25.08.1973 ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 , який рішенням Оболонського районного суду міста Києві від 25.04.2019 був розірваний. За час перебування у шлюбі за спільні кошти подружжя ОСОБА_1 придбав акції ПрАТ "АФ "Аналітик", а саме акції прості бездокументарні іменні кількістю 129 800 шт., що становило 80 % статутного капіталу цього акціонерного товариства. У 2019 році вона звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, у якому, зокрема, просила суд розподілити між ними акції ПрАТ "АФ "Аналітик", однак ОСОБА_1 без її згоди, під час розгляду справи про поділ майна відчужив ОСОБА_3 акції цього товариства у кількості 64 900 шт., ОСОБА_4 - у кількості 14 750 шт. Оскільки ОСОБА_1 розпорядився акціями ПрАТ "АФ "Аналітик" без її згоди, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , набуваючи ці акції, не могли не знати про те, що ОСОБА_1 набув їх за час перебування у шлюбі з нею, адже перебували з ним у довірливих відносинах.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02.08.2022 у справі № 756/59/20 позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного суду від 30.01.2023 у справі № 756/59/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02.08.2022 в частині зобов'язання ТОВ "НВП "Магістр" щодо вчинення певних дій скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволені позову. В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.01.2024 у справі № 756/59/20 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02.08.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 30.01.2023 скасовано та закрито провадження у справі. Повідомлено позивача про те, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2024 задоволено заяву ОСОБА_2 про направлення справи № 756/59/20 за встановленою юрисдикцією та передано справу для продовження розгляду до господарського суду міста Києва. Також залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 756/59/20 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 15.05.2019 між ОСОБА_1 , як продавцем, ТОВ "НВП "Магістр", як повіреним, та ОСОБА_3 , як покупцем, щодо відчуження 64 900 простих іменних акцій ПрАТ "АФ "Аналітик". Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 15.05.2019 між ОСОБА_1 , як продавцем, ТОВ "НВП "Магістр", як повіреним, та ОСОБА_4 , як покупцем, щодо відчуження 14 750 простих іменних акцій ПрАТ "АФ "Аналітик". Відмовлено у задоволенні позовних вимог до ТОВ "НВП "Магістр" в частині зобов'язання вчинення певних дій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7 684,00 грн судового збору.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 756/59/20 заяву ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 48 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 756/59/20 залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 756/59/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ПрАТ "АФ "Аналітик" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 і додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 756/59/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, закрито. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ПрАТ "АФ "Аналітик" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 і додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 756/59/20 з підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених п.п. 1 і 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 і додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 756/59/20 залишено без змін.
Додатковою постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2025 у справі № 756/59/20 задоволено заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 500,00 грн витрат на професійну допомогу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.08.2025 відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 12.06.2025 та додаткової постанови Верховного Суду від 26.06.2025 у справі № 756/59/20, оскільки заява подана про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, які не підлягають перегляду за нововиявленими обставинами відповідно до правил ст. 321 ГПК України.
14.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 756/59/20.
Вказана заява обґрунтована тим, що Законом України № 4196-ІХ від 09.01.2025, який набрав чинності 28.02.2025 та введено в дію 28.08.2025, скасовано Господарський кодекс (далі - ГК) України. В результаті скасування ГК України основним регулятором у сфері господарювання став Цивільний кодекс (далі - ЦК) України: в першу чергу того, що стосується визначення організаційно-правових форм суб'єктів господарювання, їх правового статусу та правового режиму майна. Наведені зміни в законодавстві мають істотне значення для правильного вирішення спору у цій справі, які не були враховані господарським судом міста Києва під час ухвалення рішення від 19.09.2024, оскільки на той час Закон України № 4196-ІХ від 09.01.2025, яким скасовано ГК України, ще не був прийнятий і не набрав чинності. Отже, обставини, пов'язані зі скасуванням ГК України, на момент ухвалення зазначених судових рішень фактично не існували, не могли бути відомі суду, заявнику та відповідають критеріям нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 за нововиявленими обставинами відмовлено, а рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 756/59/20 залишено в силі.
Судом першої інстанції зазначено, що втрата чинності ГК України у серпні 2025 року згідно із Законом України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" № 4196-IX від 09.01.2025 не є нововиявленою обставиною, а зі змісту рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 вбачається, що вирішуючи спір господарський суд виходив із встановлених обставин чинності законодавчих актів, станом на час правочинів і вчинених учасниками правовідносин дій, застосовуючи норми ЦК України, Сімейного кодексу (далі - СК) України, Законів України "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про акціонерні товариства". Оскільки доказів наявності нововиявлених обставин, що дають підстави для перегляду рішення господарського суду заявником не надано, то у задоволенні його заяви відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 та додаткового рішення від 10.10.2024 у справі № 756/59/20, направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва для вирішення питання по суті з урахуванням нововиявлених обставин.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано зміни законодавства, які безпосередньо впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин. На переконання апелянта, зміни законодавства стосуються не перегляду вже завершених подій, а правової оцінки відносин, які виникли ще у 1990 році, тривали протягом понад тридцяти років і залишаються чинними навіть після ухвалення рішень у 2024 році. Оскільки правовий режим майна та корпоративних прав продовжує діяти і сьогодні суд мав застосувати нові норми цивільного законодавства, що встановлюють інші правила для таких відносин.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 28.10.2025.
27.10.2025 до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 задоволено вказану заяву ОСОБА_1 .
В судовому засіданні, яке відбулось 28.10.2025, апелянт вказував на обґрунтованість доводів апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 та додаткового рішення від 10.10.2024 у справі № 756/59/20, направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва для вирішення питання по суті з урахуванням нововиявлених обставин.
Відповідач-3 заперечував доводи апеляційної скарги та вказував на законність прийнятої судом першої інстанції ухвали.
Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином та за висновками апеляційного суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено главою 3 розділу IV ГПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5 ст. 320 ГПК України).
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 19.03.2025 у справі № 906/672/18, від 24.02.2025 у справі № 904/5955/19.
Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною з новим розглядом справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.
Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 14.01.2025 у справі № 914/1565/23, від 20.01.2025 у справі № 910/12395/22.
При цьому Верховний Суд також неодноразово звертав увагу на те, що необхідно розрізняти поняття нововиявлена обставина (як факт) і новий доказ (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу, зокрема, листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 14.02.2025 у справі № 921/504/20, від 20.06.2024 у справі № 910/746/23.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.02.2025 у справі № 921/504/20, від 25.09.2024 у справі № 910/4490/22, від 23.02.2024 у справі № 909/837/13, від 17.01.2024 у справі № 910/542/21.
Наведене свідчить про сталу та послідовну практику Верховного Суду в питанні щодо застосування норм процесуального права, якими визначено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 18.07.2023 у справі № 914/935/20, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21, від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постановах сформулювала правові висновки про те, які обставини не є нововиявленими, зокрема:
- не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14.04.2021);
- не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 423 Цивільного процесуального кодексу України, відсутні, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 423 Цивільного процесуального кодексу України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);
- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. До того ж не вважається нововиявленими обставинами зміна правової позиції суду в інших подібних справах (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);
- не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20).
Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які:
а) існували під час розгляду справи судом;
б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом;
в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом зумовило би прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05 та "Желтяков проти України" від 09.06.2011 заява № 4994/04).
Подібний висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 18.07.2023 у справі № 914/935/20.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 та додаткового рішення від 10.10.2024 у справі № 756/59/20, на думку заявника, є п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, а саме: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Заявник вказував, що зміни в законодавстві мають істотне значення для правильного вирішення спору у цій справі, які не були враховані господарським судом міста Києва під час ухвалення рішення від 19.09.2024, оскільки на той час Закон України № 4196-ІХ від 09.01.2025, яким скасовано ГК України, ще не був прийнятий і не набрав чинності.
Однак, як вірно вказав суд першої інстанції, втрата чинності ГК України у серпні 2025 року згідно із Законом України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" № 4196-IX від 09.01.2025 не є нововиявленою обставиною.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що зміна законодавства, не є нововиявленою обставиною, у розумінні положень п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України. Окрім того зі змісту рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 756/59/20 вбачається, що господарським судом були застосовані норми права із встановлених обставин чинності законодавчих актів, станом на час правочинів і вчинених учасниками правовідносин дій, застосовуючи норми ЦК України, СК України, Законів України "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про акціонерні товариства".
Відповідно до п. 1 ч. 3 та ч. 4 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.
Оскільки доказів наявності нововиявлених обставин, що дають підстави для перегляду рішення господарського суду заявником не надано, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишив рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 756/59/20 в силі рішення.
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20 зазначено, що зі змісту норми ст. 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відтак, переглянувши оскаржувану ухвалу колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 267-285 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 756/59/20 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 756/59/20 залишити без змін.
Матеріали справи № 756/59/20 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 06.11.2025.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук