вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" листопада 2025 р. Справа № 911/1577/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
без повідомлення учасників справи,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
на рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2025
у справі №911/1577/25 (суддя - Грабець С.Ю.)
за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест»
про стягнення збитків.
У травні 2025 року Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест» про стягнення збитків у розмірі 292467,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем встановленого податковим законодавством порядку та строку реєстрації податкових накладних.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2025 відкрито провадження у справі №911/1577/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду Київської області від 28.07.2025 у справі №911/1577/25 позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест» на користь позивача 4073,40 грн збитків, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство «Укргазвидобування» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 288393,60 грн збитків та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Скаржник зазначає, що судом неправильно застосовано абз. 7 п. 198.6 ст. 198, п. 201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України, п. п. 4, 6, 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019. На переконання скаржника, відповідач не скористався правом на подання пояснень та документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, дії контролюючого органу у судовому порядку не оскаржив. Також відповідачем не підтверджено вчинення конкретний дій задля реєстрації податкової накладної. Водночас, сплив строку щодо надання пояснень та доказів для можливості подальшої реєстрації зупиненої податкової накладної станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення має наслідком втрату позивачем права на отримання податкового кредиту, а відтак право позивача порушено за наслідками бездіяльності відповідача.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 апеляційну скаргу у справі №911/1577/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №911/1577/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву.
26.08.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест» просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2023 між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест» (виконавець) укладений договір будівельного підряду (на надання послуг) по об'єкту «Поточний ремонт покрівлі будівлі технологічної насосної (оперативної) УСП Котельва Солохівського ЦВНГК (інв. №330100013178)» №620/23, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик, своїми силами, засобами, а також необхідними матеріалами, устаткуванням надати послуги з «Поточний ремонт покрівлі будівлі технологічної насосної (операторної) УСП Котельва Солохівського ЦВНГК (інв.№330100013178)», за завданням замовника, відповідно до кошторисної документації, умов договору та здати у встановлений строк об'єкт, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити закінчені по об'єкту надані послуги.
Відповідно до п. 1.3 договору найменування послуг: «Поточний ремонт покрівлі будівлі технологічної насосної (операторної) УСП Котельва Солохівського ЦВНГК (інв.№330100013178)».
Обсяг, перелік і зміст послуг визначаються кошторисною документацією, що погоджується сторонами шляхом підписання договірної ціни на надання будівельних послуг (додаток №2 до договору) та технічних вимог (додаток №9), які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору початок надання послуг: впродовж десяти календарних днів з дати передачі будівельного майданчика виконавцю.
Згідно з п. 2.2 договору факт початку надання послуг підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийняття будівельного майданчика. Виконавець зобов'язаний прибути на об'єкт для здачі-прийняття будівельного майданчика протягом 2-ох робочих днів з дати отримання повідомлення від замовника.
Закінчення надання послуг: впродовж 75 календарних днів з дати передачі будівельного майданчика виконавцю (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 2.4 договору строки надання послуг передбачені у графіку надання будівельних послуг (додаток №1 до договору), який є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 5.4 договору приймання-передача закінченого будівництвом об'єкту оформляється актом приймання наданих послуг, підписаним членами комісії з представників замовника та виконавця (в довільній формі).
Пунктом 6.1 договору встановлено, що загальна ціна (сума) договору сформована на підставі кошторисної документації, технічних вимог (додаток №9 до договору) та розроблена відповідно до кошторисних норм України «Настанови з визначення вартості будівництва», інших стандартів, та не може перевищувати 1799000,00 грн, в т. ч. ПДВ 299,83333 тис. грн (додаток №2 - Договірна ціна на надання будівельних послуг).
Відповідно до акту приймання виконаних робіт №1 від 26.12.2023 за грудень 2023 року вартість виконаних робіт виконавцем складає 1730361,60 грн з ПДВ.
Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 26.12.2023 за грудень 2023 року вартість виконаних робіт складає 24440,40 грн з ПДВ.
За твердженнями позивача, 05.01.2024 останній перерахував відповідачу грошові кошти за виконані роботи на суму 1730361,60 грн (в тому числі ПДВ 288393,60 грн) та на суму 24440,40 грн (в тому числі ПДВ 4073,40 грн).
Підпунктом 4.2.16 п. 4.2 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України (для платників ПДВ).
У розділі 16 договору зазначено відомості щодо витягу з реєстру платників ПДВ відповідача, а саме Витяг з реєстру платників ПДВ№1910154500002 від 30.01.2019, чим підтверджується, що відповідач є платником податку на додану вартість на загальних умовах.
Отже, у відповідача виник обов'язок зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за операціями, а саме:
- відповідно до акту №1 приймання виконаних робіт за грудень 2023 року, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 18.01.2024;
- згідно з актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 18.01.2024.
Як стверджує позивач, відповідачем була сформована податкова накладна №3 від 26.12.2023 щодо господарської операції за актом №1 приймання виконаних робіт за грудень 2023 року на суму 1730361,60 грн, однак в установлений Податковим кодексом України строк вона не була внесена та зареєстрована в ЄРПН через зупинення її реєстрації податковим органом.
Водночас, доказів формування та реєстрації відповідачем в ЄРПН податкової накладної щодо господарської операції за актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року на суму 24440,40 грн матеріали справи не містять.
19.08.2024 позивач додав до податкової декларації за звітний податковий період заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (додаток 7 до податкової декларації з податку на додану вартість) щодо відсутності реєстрації відповідачем податкової накладної в ЄРПН на суму 4073,40 грн (за актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року на суму 24440,40 грн).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що у зв'язку з відсутністю факту реєстрації відповідачем податкових накладних у ЄРПН Акціонерне товариство «Укргазвидобування» позбавлене права на віднесення сум сплаченого ПДВ за господарськими операціями до складу податкового кредиту у сумі 292467,00 грн. Вказані обставини, на переконання позивача, призвели до втрати останнім права на податковий кредит та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 292467,00 грн і, як наслідок, понесення збитків у вказаному розмірі, які підлягають стягненню на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що він не допустив порушень порядку та строків реєстрації податкових накладних, а також на те, що позивач не втратив право включити вказану суму ПДВ до складу податкового кредиту у зв'язку з зупиненням строків, визначених Податковим кодексом України (далі - ПК України), на період дії правового режиму воєнного стану.
Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов наступних висновків:
- формування податкового кредиту за господарською операцією з відповідачем, зазначеною у податковій накладній №3 від 26.12.2023, зберігається за позивачем протягом 365 календарних днів з дати складення цієї податкової накладної, але виключно за умови її реєстрації в ЄРПН. При цьому, відповідно до абзацу 7 п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 ст. 201 цього кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. З моменту зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 26.12.2023 перебіг 365 календарних днів для її реєстрації перервався з 28.12.2023, тому вимога позивача про відшкодування збитків у сумі 288393,60 грн є необґрунтованою;
- оскільки матеріали справи не містять доказів, що підтверджували б реєстрацію відповідачем податкової накладної за господарською операцією відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №2 від 26.12.2023 за грудень 2023 року на суму 25440,40 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 4073,40 грн збитків є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З наведеними висновками Господарського суду Київської області в їх сукупності погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Частиною 1 ст. 224 ГК України, положення якого були чинними станом на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення, встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання (ч. 6 ст. 226 ГК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Вказана правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 та 01.03.2023 у справі №925/556/21.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно з п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача-платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, відповідач виконав будівельні роботи за договором підряду на суму 1730361,60 грн, в тому числі ПДВ 288393,60 грн, та на суму 24440,40 грн, в тому числі ПДВ 4073,40 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №№1 та 2 від 26.12.2023. Позивач оплатив виконані роботи в сумі 1730361,60 грн, у тому числі ПДВ 288393,60 грн, та 24440,40 грн, в тому числі ПДВ 4073,40 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №№699668 та №699667 від 05.01.2024.
Підпунктом 4.2.16 п. 4.2 договору встановлено, що відповідач зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України (для платників ПДВ).
Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна №3 від 26.12.2023 за господарською операцією на суму 1730361,60 грн була подана відповідачем на реєстрацію своєчасно. Разом з цим, реєстрація цієї податкової накладної була зупинена, що підтверджується копією квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН №9355864714 від 28.12.2023.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №1165 від 11.12.2019, якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно з п. 4 Порядку №1165 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1) показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Пунктом 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну №520 від 12.12.2019.
Відповідно до п. 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 26 Порядку №1165 встановлено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №574 від 02.06.2023.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України №520 12.12.2019 (далі - Порядок №520).
Порядок №520 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 1 Порядку №520).
Відповідно до п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до п. 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з п. 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення (п. 11 Порядку № 520).
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, що факт зупинення реєстрації податкової накладної зумовлює виникнення у відповідача права, а не обов'язку подати письмові пояснення та копії документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у відповідній податковій накладній. У цьому випадку, щодо податкової накладної №3 від 26.12.2023 - до 25.12.2024 включно.
Невикористання відповідачем свого права на подання таких пояснень протягом визначеного законодавством строку передбачає відповідні правові наслідки - можливість відмови у реєстрації податкових накладних у разі отримання комісією регіонального рівня Повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна №3 від 26.12.2023 станом на момент розгляду справи не зареєстрована та має статус зупиненої.
Водночас, позивач не надав суду доказів на підтвердження тієї обставини, що у реєстрації зазначеної податкової накладної було відмовлено.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.
Підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього кодексу Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Формування податкового кредиту за господарською операцією з відповідачем, зазначеною у податковій накладній №3 від 26.12.2023, зберігається за позивачем протягом 365 календарних днів з дати складення цієї податкової накладної, але виключно за умови її реєстрації в ЄРПН.
При цьому, відповідно до абз. 7 п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 цього кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, оскільки з моменту зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 26.12.2023 перебіг 365 календарних днів для її реєстрації перервався з 28.12.2023, вимога позивача про відшкодування збитків у сумі 288393,60 грн є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Як наслідок, протилежні аргументи скаржника спростовуються встановленими обставинами справи.
Водночас, судом встановлено понесення позивачем збитків на суму втраченого ним податкового кредиту, що становить 4073,40 грн, у зв'язку з відсутністю факту реєстрації податкової накладної за господарською операцією відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №2 від 26.12.2023 за грудень 2023 року на суму 25440,40 грн, що підтверджується скріншотом з Електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних відповідача та витягом з ЄРПН №241964 від 22.04.2025.
Доказів, що підтверджували б реєстрацію відповідачем податкової накладної за вказаною господарською операцією, відповідачем не надано, а тому суд першої інстанції вірно встановив, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4073,40 грн збитків є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 4073,40 грн збитків.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2025 у справі №911/1577/25 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства «Укргазвидобування» не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною, а тому ухвалена постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2025 у справі №911/1577/25 залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Укргазвидобування».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов