Справа № 761/7012/25
Провадження № 2/761/5376/2025
26 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І. В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
за участі:
представника позивача - Даниліва М.М.,
представника відповідача - Клименка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про прийняття заяви про зміну предмета позову представника ОСОБА_1 - адвоката Даниліва Мирослава Михайловича у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське» про зобов'язання відновити частину об'єкта культурної спадщини місцевого значення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське» про зобов'язання відновити частину об'єкта культурної спадщини місцевого значення.
У своїй позовній заяві просив суд:
1) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейтарське" (код ЄДРПОУ: 35575000) відновити частину об'єкта культурної спадщини місцевого значення - літ. А' Будинку Київського повітового земства, в якому з 1917 по 1918 рр. проживав і працював відомий український громадсько-політичний державний діяч і письменник ОСОБА_2 (1882-1936 рр.), вид об'єкта культурної спадщини: пам'ятка історії, по АДРЕСА_1 згідно з науковопроектною документацією на ремонтно-реставраційні роботи, а саме - реставрацію об'єкта культурної спадщини місцевого значення -Будинку Київського повітового земства, в якому з 1917 по 1918 рр. проживав і працював відомий український громадсько-політичний державний діяч і письменник ОСОБА_2 (1882-1936 рр.), вид об'єкта культурної спадщини: пам'ятка історії, по АДРЕСА_1 , розробленою Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейтарське" (код ЄДРПОУ: 35575000) відповідно до технічних характеристик (у тому числі площі, поверховості) Будинку Київського повітового земства, в якому з 1917 по 1918 рр. проживав і працював відомий український громадсько-політичний державний діяч і письменник ОСОБА_2 (1882-1936 рр.), вид об'єкта культурної спадщини: пам'ятка історії, по АДРЕСА_1 до стану, який існував на дату його набуття у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтарське" (код ЄДРПОУ: 35575000) (в складі Будинку Київського повітового земства Будинку Київського повітового земства, в якому з 1917 по 1918 рр. проживав і працював відомий український громадсько-політичний державний діяч і письменник ОСОБА_2 (1882-1936 рр.), вид об'єкта культурної спадщини: пам'ятка історії, по АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
На адресу суду надійшла заява про зміну предмета позову представника позивачки ОСОБА_3 - адвокатки Власюк Катерини Петрівни.
В своїй заяві про зміну предмету позову просив суд доповнити настпні позовні вимоги:
1) Визнати незаконним Наказ Міністерства культури України №416/0/16-11 від 06.06.2011 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" в частині визнання таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України у зв'язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1760 "Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", об'єкт культурної спадщини - флігель садиби по вул. Рейтарській, 37 А', у м. Києві.
2) Скасувати Наказ Міністерства культури України №416/0/16-11 від 06.06.2011 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" в частині визнання таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України у зв'язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1760 "Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", об'єкт культурної спадщини - флігель садиби по вул. Рейтарській, 37 А' у м. Києві
Обгрунтував своє клопотання тим, що у ході підготовки до розгляду даної справи, представником позивача - адвокатом Данилівим Мирославом Михайловичем було виявлено, що 05.05.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено постанову Київського апеляційного суду від 22.04.2025 у справі № 761/4132/24 (додається до цієї заяви про зміну предмета позову). У справі № 761/4132/24 позивачі звертаються до Відповідача зі схожими предметом та підставами позову.
У постанові Київського апеляційного суду від 22.04.2025 у справі №761/4132/24 суд вказав, що "Доводи апеляційної скарги про те, що Міністерство культури України на момент винесення наказу від 6 червня 2011 року № 416/0/16-11 нібито не мало повноважень приймати рішення щодо невключення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а сам цей наказ є нікчемним, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають перевірці у межах цього спору. У даній справі позивачами не заявлено жодних вимог до Міністерства культури України, зокрема про визнання протиправними його дій чи актів, не оскаржено і сам наказ № 416/0/16-11. Відтак, суд апеляційної інстанції не має правових підстав оцінювати правомірність дій або рішень Міністерства культури України чи правовий статус зазначеного нормативного акта в межах розгляду цього позову. Такі твердження не мають процесуального значення для вирішення питання про наявність або відсутність порушень з боку ТОВ "Рейтарське", які є предметом цього спору, та не можуть бути покладені в основу скасування рішення суду першої інстанції. "
Проаналізувавши вказане судове рішення, а також мотиви, з яких виходив суд, відмовляючи позивачам в задоволенні апеляційної скарги повністю та залишаючи рішення Шевченківського районного суду міста Києва без змін, з метою ефективного захисту порушеного права Позивача на збереження національної, культурної самобутності, Заявник вважає за необхідне змінити предмет позову у справі № 761/7012/25.
У судовому засіданні представник позивача просив суд прийняти до розгляду уточнену позовну заяву.
У судовому засіданні представник відповідача щодо прийняття уточненої позовної заяви заперечував.
Дослідивши уточнену позовну заяву та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц.
Суд зазначає, що статтею 19 (Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів) Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим, статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно зі статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
У відповідності до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
КАС ВС при розгляді справи №766/20776/17 зазначив, що вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
В даному випадку, Міністерство культури України (станом на сьогодні Міністерство культури та стратегічних комунікацій України) є суб'єктом владних повноважень і при прийнятті Наказу №416/0/16-11 від 06 червня 2011 року здійснювало публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства.
Таким чином, вимоги про визнання незаконним та скасування Наказу 2011 року мають усі ознаки публічно-правового спору.
Згідно зі статтею 20 Цивільного процесуального кодексу України, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, оскільки заявлені вимоги (з урахуванням Заяви про зміну предмету позову) підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, не допускається їх об'єднання в одне провадження вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, 49, 353 ЦПК України, суд,
У прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета позову представника ОСОБА_1 - адвоката Даниліва Мирослава Михайловича у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське» про зобов'язання відновити частину об'єкта культурної спадщини місцевого значення - відмовити та повернути заяву заявнику.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 08 липня 2025 року.
Суддя: