Справа № 761/29357/25
Провадження № 1-кс/761/19405/2025
20 серпня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
представника власника майна ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000800 від 04.07.2024,
установив:
14.07.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід № 73046) клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000800 від 04.07.2024.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, адвокат ОСОБА_8 зазначив про таке.
У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12024100000000800, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
04.07.2024 у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_7 визнано потерпілим, вручена пам'ятка про процесуальні права та обов'язки потерпілого та допитано в статусі потерпілого.
Як зазначає адвокат у клопотанні, відповідно до матеріалів кримінального провадження восени 2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і ОСОБА_10 досягнуто усної згоди, відповідно до якої, ОСОБА_7 надано ОСОБА_9 грошові кошти у готівковій формі в сумі 2 350 000,00 доларів США, а остання зобов'язувалась повернути зазначені кошти не пізніше 2022 року. Відповідно до досягнутих домовленостей зазначена сума грошових коштів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 використана на розвиток сільськогосподарського бізнесу через компанію ТОВ «Діамант-Агро» (код ЄДРПОУ 38575616) шляхом викупу (оренди) земель сільськогосподарського призначення в Харківській та Сумській областях, придбання нерухомого майна для організації підсобного господарства, придбання та оренди техніки. Після настання строку повернення коштів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали уникати спілкування та ухилятися від будь-яких контактів з ОСОБА_7 .
Адвокат у клопотанні зазначає, що після подання заяви та початку здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні до дня подачі цього клопотання, ОСОБА_9 ініціювала понад 11 реєстраційних дій щодо ТОВ «Діамант-Агро» (код ЄДРПОУ 38575616).
Таким чином, з метою забезпечення цивільного позову адвокат просить накласти арешт на корпоративні права, а саме частку у статутному капіталі ТОВ «Діамант-Агро» (код ЄДРПОУ 38575616) у розмірі 100%; накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно ТОВ «Діамант-Агро» (код ЄДРПОУ 38575616); накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Діамант-Агро» (код ЄДРПОУ 38575616); накласти арешт на все нерухоме майно, що є власністю ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 14.07.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
У судове засідання ОСОБА_7 , його адвокат ОСОБА_8 , слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві не з'явилися, при цьому повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки слідчого суддю не повідомили.
Адвокати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти клопотання про арешт майна та просили відмовити у його задоволенні.
Заслухавши думку адвокатів, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Пункт 4 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно з ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12024100000000800, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Постановами старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_12 від 04.07.2024 визнано ОСОБА_7 потерпілим та цивільним позивачем у зазначеному кримінальному провадженні.
Водночас до клопотання цивільний позов не долучено, заявник у судові засідання не з'явився, крім того, вбачається, що на теперішній час жодній особі про підозру не повідомлено, у тому числі особам, щодо арешту майна яких порушується питання, що не узгоджується із приписами ч. 6 ст. 170 КПК України.
Згідно вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань матеріали, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000800 від 04.07.2024.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 22, 26, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000800 від 04.07.2024.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1