Номер провадження 2-др/754/101/25
Справа № 754/7681/25
Іменем України
03 листопада 2025 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Галась І.А.
при секретарі - Кирилова А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про постановлення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку відшкодування матеріального збитку у розмірі 10 078 гривень 84 копійки, вартість звіту про оцінку вартості майнової шкоди в розмірі 4000 гривень, витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень та судовий збір в розмірі 1211 гривень 40 копійок.
Рішення сторонами не оспорювалась і набрало законної сили.
05 вересня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат - О.В. Мустіпан через систему «Едектронний суд» звернувся до суду з заявою про постановлення додаткового рішення у справі посилаючись на те, що в позовній заяві було зазначено лише орієнтовний розрахунок судових витрат. Але позивач поніс судових витрат на 6000 гривень більше, що підтверджується актом виконаних робіт № 2 від 05 вересня 2025 року. У зв'язку з
викладеним, просить суд винести додаткове рішення про стягнення судових витрат у розмірі 6000.00 гривень. Посилаючись на вимоги ст. 270 ЦПК, Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, представник позивача просив задовольнити вимоги заяви.
Представником позивача на адресу суду подано заяву про проведення судового засідання без його участі.
До судового розгляду сторони не з'явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином.
Згідно до ч.1,2 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Перелік підстав для винесення додаткового рішення є вичерпним.
Суд з урахуванням критеріїв співмірності складності справи і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, зазначені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 гривень задовольнив.
Відповідно до вимог ст.. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках…. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави (рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Відповідно до вимог ч.5 ст. 270 ЦПК України, додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Керуючись ч.8 ст.141, ст. 270 ЦПК України, суд,
В ухваленні додаткового рішення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя І.А. Галась