Номер провадження 2/754/3126/25
Справа №752/26093/24
Іменем України
30 жовтня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.10.2021 року за власного волевиявлення, із повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту № 10004528337, яка знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб - сайті ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (далі - Кредитодавець), яка підписана одноразовим ідентифікатором. Таким чином, ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 10004528337 від 02.10.2021 року з ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та 02.10.2021 року йому перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 6000,00 грн.
Як зазначає позивач, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, внаслідок чого 05.09.2022 року, згідно умов договору факторингу №556/ФК-22, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за кредитним договором № 10004528337 від 02.10.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача. ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» змінено найменування та скорочене найменування на ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС». Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 29 085,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 23 085,20 грн. Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», із зазначенням інформації про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Однак, позичальник не виконала свого обов'язку, передбаченого кредитним договором.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 11.12.2024 року справу передано за підсудністю до Деснянського районного суду м.Києва.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Скрипки О.І. від 10.02.2025 року прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 29.07.2025 року витребувано від АТ «Перший Український Міжнародний Банк» первинний банківський документ (виписку по рахунку, платіжну інструкцію, меморіальний ордер, тощо), як доказ перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 в сумі 6000,00 грн. на виконання умов кредитного договору №10004528337 від 02.10.2021 року; відомості про перерахування коштів ТОВ «Компані Інвест Фінанс» на користь ОСОБА_1 .
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розглядати справу в його відсутність, проти винесення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач, належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду у встановленому законом порядку за місцем своєї реєстрації, у судове засідання не з'явилась, про поважність причин неявки суд не повідомляла та не просила розглядати справу у її відсутність, свого представника до суду не направила, у встановлений судом в ухвалі про призначення справи до розгляду строк відзив на позов не подала.
Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, та за одночасним існуванням всіх обставин, що передбачені у ст. 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, відповідно до нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 03.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» було укладено договір кредитної лінії № 80911, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 1000,00 грн. строком на 14 календарних днів із процентною ставкою 1,14 % в день.
Надалі, між ОСОБА_1 та ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» було підписано спеціальні умови № 10004528337 від 02.10.2021 року до договору кредитної лінії № 80911 від 03.08.2021 року.
Згідно п. 1.1 Спеціальних умов, кредитодавець надає позичальникові кредит на наступних умовах: сума кредиту - 6000,00 грн., первинний строк кредиту - 30 календарних днів, процентна стака - 1,99 відсотків день, базова процентна ставка - 2,99 відсотків в день.
04.11.2021 року між сторонами укладено додаткову угоду про зміну умов договору № 10004528337 від 02.10.2021 року, згідно якої кредит надано строком до 18.11.2021 року із встановленням процентної ставки в розмірі 1,71 % в день від суми кредиту.
05.09.2022 року укладено договор факторингу №556/ФК-22, згідно якого «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за кредитним договором № 81958 від 05.08.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
Згідно листа АТ "ПУМБ", долученого до матеріалів справи №КНО-/55 від 02.08.2024 року, АТ "ПУМБ" підтверджує зарахування коштів згідно додатку до цього листа, а саме 02.10.2021 року на картку НОМЕР_1 на суму 6000,00 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 10004528337 від 02.10.2021 року вбачається, що станом на 17.02.2022 року заборгованість становить 29 085,20 грн.
Позивач просить задовольнити його вимоги, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.
Вирішуючи спір по суті, суд керується наступними нормами права.
Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно положень ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно положень ст. 1046 цього Кодексу, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, з огляду на предмет спору та обставини, на які посилається ТОВ «Діджи Фінанс», останнє було зобов'язане надати суду докази на підтвердження укладення між ТОВ «ФК «Інвест Фінанас» та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту № 10004528337 від 02.10.2021 року, надання ОСОБА_1 кредиту у відповідності до умов договору, наявності заборгованості та докази на підтвердження переуступки на його користь прав вимоги за таким договором у відповідному розмірі.
За умовами договору про надання споживчого кредиту № 10004528337 від 02.10.2021 року, сторонами передбачено надання кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Разом з тим, ТОВ «Діджи Фінанс» не надало суду належних і допустимих доказів на підтвердження надання ОСОБА_1 кредиту, в тому числі і шляхом перерахування відповідної суми коштів на картковий її картковий рахунок, зокрема, платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо. Також ТОВ «Діджи Фінанс» не надано виписки з особового рахунку по кредитному договору.
Наданий ТОВ «Діджи Фінанс» розрахунок заборгованості, який був складений позивачем, не є належним та допустимим доказом надання відповідачу кредиту та наявності заборгованості за цим договором.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
До позовної заяви позивачем надано лист АТ "ПУМБ" №КНО-/55 від 02.08.2024 року, яким АТ "ПУМБ" підтверджує зарахування коштів згідно даних до листа, однак, витяг з додатку до листа, сформований 26.11.2024 року представником ТОВ "Компанія Інвест Фінанс", а не представником АТ "ПУМБ", зі змісту вказаного листа не вбачається, що картковий рахунок № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , а кошти переведені за умовами договору про надання споживчого кредиту № 10004528337 від 02.10.2021 року.
Крім того, за клопотанням представника відповідача судом було витребувано від АТ «Перший Український Міжнародний Банк» первинний банківський документ (виписку по рахунку, платіжну інструкцію, меморіальний ордер, тощо), як доказ перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 в сумі 6000,00 грн. на виконання умов кредитного договору №10004528337 від 02.10.2021 року; відомості про перерахування коштів ТОВ «Компані Інвест Фінанс» на користь ОСОБА_1 .
Згідно відповіді АТ «ПУМБ» № КНО-07.8.5/11320БТ від 26.08.2025 року, банківська картка № НОМЕР_1 не емітована АТ «ПУМБ». 02.01.2021 року проведена операція на суму 6000,00 грн. (відправник ТОВ «ФК «Інвест Фінанс», з використанням сервісу переказу коштів через АТ «ПУМБ» на карту № НОМЕР_2 .
При цьому у вказаному листі з метою уточнення інформації щодо особи власника карти та зарахування коштів на неї АТ «ПУМБ» рекомендувало звернутись до банка емітента карти отримувача. Однак, стороною позивача клопотання про витребування інформації у банка емітента картки № НОМЕР_2 не заявлялось. Таким чином, належні та допустимі докази зарахування кредитних коштів відповідачу відсутні.
Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2020 року по справі №703/3063/18 дійшов висновку, що у зв'язку з ненаданням банком доказів видачі кредитної картки та розміру кредиту, суд позбавлений можливості перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу.
Наданий ТОВ «Діджи Фінанс» розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено укладання кредитного договору.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що будь-яких належних та допустимих доказів фактичної видачі кредиту відповідачу матеріали справи не містять, а тому позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03 від 21 липня 2011 року) суд вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило - застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Європейський суд з прав людини також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані докази у їх сукупності, дійшов висновку про недоведеність і необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, яким обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов'язком, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: Київська обл., м.Бровари, вул.С.Петлюри, 21/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: