ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19140/25
провадження № 3/753/6910/25
"04" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальностві, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої адміністратором ТОВ «Промтехдіагностика», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
20 серпня 2025 о 10-й годині 09 хвилин в м. Києві, Набережно дніпровська, 15-к водійка ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Ренж Ровер Велар» д.н.з. НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дотрималась безпечного інтервалу, в результаті сталося зіткнення з автомобілем «Фолксваген Пасат» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушила п. 10.1, 13.1 ПДР України.
Крім того, 20 серпня 2025 о 10-й годині 09 хвилин в м. Києві, Набережно дніпровська, 15-к водійка ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Ренж Ровер Велар» д.н.з. НОМЕР_1 будучи причетною до ДТП, місце ДТП залишила, чим порушила п. 2.10 а ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачені ст. 124, 122-4 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не визнала. Вказала, що виїжджала з двору. З обох сторін були припарковані автомобілі. Місця для роз'їзду двох авто було мало. Водій який, заїжджав у двір не пропускав автомобіль, який виїжджав, та продовжував свій рух. Вона проїхала повз нього, але ніякого зіткнення не відчула, тому поїхала далі. Після пояснень іншого учасника ДТП ОСОБА_2 вказала, що можливо вона і зачепила знерухомлений автомобіль, але винною себе не вважає.
В судовому засіданні інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 суду пояснив, що на своєму автомобілі заїжджав у двір. З обох сторін двору припарковані автомобілі, але місце щоб роз'їхатись є. Побачивши червоний Ренж Ровер він зупинився, для того щоб пропустити його. Коли Ренж Ровер проїжджав, то зачепив його автомобіль і поїхав далі не зупинившись. Одразу вийти з авто ОСОБА_2 не зміг, оскільки за ОСОБА_4 одразу їхав інший автомобіль Ауді А6, який проїхав повз ОСОБА_2 . Далі ОСОБА_2 , щоб не перекривати рух, проїхав далі і викликав працівників поліції. Суду продемонстрував фотографії на яких зображено механічні ушкодження лако-фарбового покриття його автомобіля.
Суд вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи та відеозапис з нагрудної камери, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пунктом п. 13.1 ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Факт вчинення правопорушень ОСОБА_1 підтверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 442388, ЕПР 1 №442396 року (а.с.1, 15), схемою ДТП, на якій зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів (а.с.4), письмових поясненнях учасників ДТП (а.с.5,6), рапорті (а.с. 7), фото з зафіксованими пошкодженнями автомобілів (а.с.10).
Отже враховуючи досліджені письмові та фото докази ОСОБА_1 потрапивши в ДТП, а саме здійснивши зіткнення з транспортним засобом «Фолксваген Пасат» д.н.з. НОМЕР_2 , та поїхала з місця ДТП.
Позиція ОСОБА_1 з приводу того, що вона визнає факт того, що вона здійснила зіткнення з іншим автомобілем, але не визнає своєї вини у вчиненому правопорушенні, суд вважає такою, що направлена на уникнення від адміністративної відповідальності.
За таких обставин, приходжу до висновку про порушення ОСОБА_1 п. 10.1, 13.1, 2.10 а) ПДР України та наявності в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.
При вирішення питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 , що вона раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась відповідно до матеріалів справи, працює, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю правильним призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.122-4, 124, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двухсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба