справа № 463/10401/25
провадження № 2-з/753/219/25
"05" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Канарської Олени Володимирівни про забезпечення позову за матеріалами цивільної справи № 463/10401/25, провадження № 2-з/463/38/25 Личаківського районного суду м.Львова, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад Ольга Петрівна, про визнання правочинів недійсними,суддя -
Адвокат Канарська О.В., діюча в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Дарницького районного суду м.Києва із заявою від 04 листопада 2025 року, яка передана судді 05 листопада 2025 року, про забезпечення позову у порядку п.3 ч.1 ст.153 ЦПК України, тобто після відкриття провадження у справі,за матеріалами цивільної справи № 463/10401/25, провадження № 2-з/463/38/25, яка перебуває у провадженні Личаківського районного суду м.Львова, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П., про визнання правочинів недійсними, яка ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 03 листопада 2025 року передана на розгляд до Дарницького районного суду м.Києва.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановлено ст. 5 ЦПК України.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, яка подана адвокатом Канарською О.В., діючою в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 04 листопада 2025 року, в межах розгляду справи № 463/10401/25, провадження № 2-з/463/38/25, яка перебуває у провадженні Личаківського районного суду м.Львова, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П., про визнання правочинів недійсними, до набуття чинності ухвали Личаківського районного суду м.Львова від 03 листопада 2025 року, якою справу передано на розгляд до Дарницького районного суду м.Києва, й станом на дату звернення представником позивача до Дарницького районного суду м.Києва із цією заявою, така ухвала, не набула чинності, зважаючи на правило п.9 ч.1 ст.353, ч.1 ст.354 ЦПК України, її подача заявником має бути з дотриманням п.3 ч.1 ст.153 ЦПК України - до суду, у провадженні якого перебуває справа, а таким, до набуття чинності ухвали, є Личаківський районний суд м.Львова.
Заява про забезпечення позову сторони по справі є правом, а не обов"язком.
Відповідно до пп.1-3 ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно, заява ОСОБА_1 подана представником позивача у порядку п.3 ч.1 ст.153 ЦПК України (після відкриття провадження у справі) за матеріалами цивільної справи № 463/10401/25, провадження № 2-з/463/38/25, яка перебуває у провадженні Личаківського районного суду м.Львова, й ухвала такого суду від 03 листопада 2025 року, якою розгляд справи передано до Дарницького районного суду м.Києва, не набула чинності, положенням п.9 ч.1 ст.353 ЦПК України така ухвала підлягає оскарженю в апеляційному порядку, а тому застосовується правило п3 ч.1 ст.153 ЦПК України для подачі позивачем заяви про забезпечення позову у справі до того суду, у провадженні якого перебуває справа.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення (ч.1 ст.354 ЦПК України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.355 ЦПК України).
Законна сила судового рішення в цивільному процесі - це зовнішнє вираження, прояв судової влади держави через акт правосуддя (судове рішення) у цивільній справі. Дія законної сили судового рішення проявляється в індивідуально-правовому регулюванні суспільних відносин, що були предметом судового розгляду.
Законна сила - це правова дія судового рішення, сутність якої полягає в його незмінності і виключності. Якісна характеристика судового рішення, яке набрало законної сили, виявляється в наслідках, які воно викликає. Такими наслідками є: здійсненність, преюдиціальність, обов'язковість.
За статтею 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства можна зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення - є ознакою незаконності рішення.
На підставі викладеного, п.9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, керуючись п3 ч.1 ст.153, п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Канарської Олени Володимирівни про забезпечення позову за матеріалами цивільної справи № 463/10401/25, провадження № 2-з/463/38/25, яка перебуває у провадженні Личаківського районного суду м.Львова, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад Ольга Петрівна, про визнання правочинів недійсними- передати на розгляд до Личаківського районного суду м.Львова.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч.3 ст. 31 ЦПК України).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Київського апеляційного суду.
Копію ухвали невідкладно направили позивачу для відома.