Справа № 569/6345/25
05 листопада 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що 27 червня 2003 року зареєструвала шлюб з відповідачем у Відділі реєстрації актів громадянського стану м. Рівне, про що було зроблено відповідний актовий запис № 713.
Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалося. Шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. основною причиною розірвання шлюбу стало те, що відповідач систематично вчиняє психологічне, економічне, фізичне та сексуальне насилля відносно неї, а також фізичне насилля відносно їхнього неповнолітнього сина. На даний час вона із сином проживають у шелтері. Вважає, що шлюбні відносини існують лише формально, подальше спільне життя як подружжя та збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам. Просить суд розірвати шлюб, змінити прізвище з « ОСОБА_4 » на дошлюбне « ОСОБА_5 » та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
11.06.2025 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представником відповідача - адвокатом Зражевською Я.О. подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд не брати до уваги доводи позивачки в частині причин розірвання шлюбу, а саме те, що відповідач вчиняє відносно позивачки психологічне, економічне, фізичне та сексуальне насилля. Зазначає, що позивачка має мотив оговорити відповідача щодо причин розірвання шлюбу з метою укриття факту її подружньої зради, ймовірної вірогідності настання факту вагітності не від відповідача, в зв'язку з чим остання наводить у позові щодо відповідача недостовірні дані, оговорює його. Однак, не заперечує щодо розірвання шлюбу з причин зазначених у відзиві.
11.06.2025 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області позивачкою подано клопотання про доручення доказів, до якого долучено копію довідки № 80 від 10.04.2025 року видану головою ЛКК Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок» Виконавчого комітету Рівненської міської ради Самойлик І.І., з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на 24 тижні вагітності.
07.07.2025 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представником відповідача - адвокатом Зражевською Я.О. подано заяву про надання строку на примирення терміном 6 місяців.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29.07.2025 року надано позивачці - ОСОБА_1 та відповідачу - ОСОБА_2 строк для примирення тривалістю 3 (три) місяці, провадження у справі зупинено до закінчення строку, визначеного для примирення сторін.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29.10.2025 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
05.11.2025 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області відповідачем подано заяву щодо висловлення позиції відповідача у справі та розгляду справи без відповідача.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином, подала через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 28.10.2025 року додаткові пояснення по суті справи, в яких позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити та розгляд справи проводити у її відсутність та у відсутність її представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, в поданій заяві щодо висловлення позиції відповідача у справі та розгляду справи без відповідача від 05.11.1025 року просить врахувати, що фактичні обставини щодо причин розірвання шлюбу зазначені в позовній заяві він не визнає, однак щодо розірвання шлюбу не заперечує та просить розгляд справи проводити у його відсутність.
Судом встановлено, що 27 червня 2003 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану м. Рівне, про що було зроблено відповідний актовий запис № 713.
Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На момент звернення до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу позивачка перебувала на 24 тижні вагітності, що підтверджується довідкою № 80 від 10.04.2025 року виданої головою ЛКК Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок» Виконавчого комітету Рівненської міської ради Самойлик І.І.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22.05.2025 року у справі № 569/9791/25 заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Рівненське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Рівненській області, про видачу обмежувального припису задоволено частково, яким видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , строком на шість місяців та встановлено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 :
- заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 ;
- заборонено вести з ОСОБА_1 листування, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб (окрім адвоката, який надає правничу допомогу ОСОБА_2 в межах розгляду в суді спорів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ). В задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішення суду відповідачем не оскаржувалося та набрало законної сили 24.06.2025 року.
Вищевказаним рішенням суду встановлено, що відповідачем здійснюється психологічне насильство відносно позивачки.
Судом встановлено, 24.09.2025 року відповідачем порушено обмежувальний припис, що підтверджується заявою ОСОБА_1 та поясненнями у поліцію щодо порушення обмежувального припису від 26.09.2025 року.
19.12.2024 року набрав чинності Закон України від 20.11.2024 року № 4073-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі».
Відповідно до ЦПК України в редакції, чинній до 19.12.2024 року, заява повертається у випадках, коли подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України (п. 5 ч. 4 ст. 185).
Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
Вказаним вище законом у Сімейному кодексі України частини другу - четверту статті 110 виключено, у Цивільному процесуальному кодексі України пункт 5 частини четвертої статті 185 виключено.
Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-якої обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
За змістом ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. Це робиться лише тоді, коли збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу.
Таким чином, з вищезазначеного випливає, що надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Так, позовна заява надійшла до суду 31.03.2025 року та ухвалою суду від 29.07.2025 року судом надано сторонам час на примирення, проте примирення сторін не відбулося, сторони тривалий час не підтримують шлюбних відносин, проживають окремо, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тобто доводи відповідача про можливість збереження шлюбу нічим не підкріплені.
Наданий судом строк не призвів до примирення сторін у справі.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Враховуючи конкретні обставини справи, зокрема відносини, які склались між сторонами та те, що сторони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, проживають тривалий час окремо, відповідач жодних дій для збереження сім'ї не вживав, а позивачка наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає примирення між сторонами неможливим, а формальне їх перебування у шлюбі суперечить їх інтересам, тому шлюб необхідно розірвати відповідно до ст. 112 СК України.
За положеннями ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позов містить волевиявлення позивачки про відновлення дошлюбного прізвища.
Частиною 2 ст. 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 24, 55, 56, 104-105, 109, 110, 111, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України та ст.ст. 141, 263-265, 268, 273, ЦПК України, суд, -
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 27 червня 2003 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану м. Рівне, про що було зроблено відповідний актовий запис № 713 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 змінити прізвище на « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 1 211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 20.08.2003 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Дубенським МВ УМВС України в Рівненській області 21.05.1996 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук