Справа № 367/13228/25
Провадження №1-кс/367/1165/2025
Іменем України
04 листопада 2025 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025111040001004 від 01.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, не судимого
До Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання, в якому старший слідчий СВ ВП № 2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_6 просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на нього обов'язки: не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім як за вимогою слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111040001004 від 01.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що Законом України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно положень п, 1, 2, з, 4, 11 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській
області № 107 о/с від 23.05.2023 сержанта поліції ОСОБА_7 призначено поліцейським взводу №2 роти №3 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Київській області.
Відповідно до розрахунку особового складу Бучанського РУП ГУ НП в Київській області 01.11.2025 року, сержанта поліції ОСОБА_7 заступив на добове чергування, на службовому автомобіля Рено Дастер з д.н.з. НОМЕР_1 .
Встановлено, що 01.11.2025 приблизно о 18 год. 18 хв. до чергової частини
відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області по лінії «102»
надійшло повідомлення від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що
в під'їзді будинку за адресою: АДРЕСА_2 , сусід на ім'я ОСОБА_9 , в
неадекватному стані із молотком накинувся на заявницю.
На вказаний виклик черговим відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в
Київській області направлено екіпаж «Акула-350», у складі якого перебував поліцейський взводу №2 роти №3 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Київській області, сержант поліції ОСОБА_7 .
По прибуттю на місце події працівники поліції у під'їзді вищевказаного будинку зустріли ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тримав обидві руки у кишенях свого одягу.
З метою забезпечення безпеки працівниками поліції ОСОБА_4 висунуто вимогу дістати руки з кишень та показати їх поліцейським.
Після цього ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що перед ним перебувають працівники поліції, різко дістав праву руку з кишені, в якій перебував балончик, споряджений речовиною сльозогінної та дратівної дії, та розпилив її в обличчя поліцейському взводу №2 роти №3 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді хімічних опіків обох очей.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України
- умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних
ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.11.2025; протоколом огляду місця події від 01.11.2025; протоколом допиту потерпілого від 01.11.2025; показами свідка ОСОБА_8 ; показами свідка ОСОБА_10 ; показами свідка ОСОБА_11 ; показами свідка ОСОБА_12 ;показами свідка ОСОБА_13 ; показами свідка ОСОБА_14 ; показами свідка ОСОБА_15 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
02.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам; переховуватись від органу досудового розслідування та (або) суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчините інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства на момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спроби:
переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Можливість переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, за який, згідно санкції ч. 2 ст. 345 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Також, підозрюваний ОСОБА_4 не працює, не одружений, осіб на утриманні не має. Тобто в останнього на даний час фактично відсутні міцні соціальні зв'язки, які могли б його утримати від переховування від органу досудового розслідування та суду.
Зважаючи на вказані обставини сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального відбування покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, в тому числі й на непідконтрольній унаслідок бойових дій території.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, знаючи про фактичне місце проживання свідків, потерпілого, враховуючи насильницький характер вчиненого злочину, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може незаконно впливати на них змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі показань.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КГЖ України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 не працевлаштований, не має офіційних джерел доходу, тому може вчинити нове кримінальне правопорушення, у тому числі з метою здобуття засобів для існування.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигл5іді домашнього арешту оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на Строк до п'яти років.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, для дієвого виконання кримінального провадження вважаю доцільним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, підозрюваний зазначив, що він дійсно застосував балончик із сльозогінним газом, але не бачив що це працінивик поліції, бо вони були у чорному одязі.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини»).
Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»).
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/0-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначив зокрема те, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених статтею 177 КПК України, з врахуванням того, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Приймаючи до уваги дані, отримані під час розгляду клопотання та які містяться в наданих суду матеріалах, слідчий суддя вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри в скоєнні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України.
Слідчим доведена наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки не надано доказів міцних соціальних зв'язків, офіційного місця роботи, що, з огляду на тяжкість можливого покарання у разі визнання його винуватим може бути використано для переховування від органу досудового розслідування або суду, не маючи офіційних джерел доходу, оскільки є не працевлаштованим, може вчинити нове кримінальне правопорушення, у тому числі з метою здобуття засобів для існування.
Посилання захисника на те, що у підозрюваного під час затримання було вилучено достатньо велику кількість грошових коштів слідчим суддею не приймається до уваги, оскільки не надано документального підтвердження стосовно походження грошових коштів, а так само і доказів працевлаштування підозрюваного та отримання ним сталого доходу.
Слідчий суддя приймає до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, відсутність доказів міцності соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, відсутність місця роботи або навчання, відсутність даних про його майновий стан.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
На підставі досліджених та оцінених в сукупності всіх обставини справи слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, яке є достатнім на даний час запобіжним заходом, передбаченим статтею 179 КПК України, і може запобігти ризикам, визначеним статтею 177 КПК України, в тому числі зупинити подальше вчинення кримінальних правопорушень та змоги ухилитись від кримінальної відповідальності.
Суд констатує, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків та не зможе запобігти існуючим ризикам, а тому відмовляє у задоволенні клопотання підозрюваного та його захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання підозрюваного та захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування з 04 листопада 2025 року до 02 січня 2026 року включно.
Дозволити ОСОБА_4 вихід за межі місця свого проживання у разі повітряної тривоги з метою прямування до укриття.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1. Прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2. Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;
3. Не виїжджати за межі міста Ірпінь, Бучанського району, Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4. Заборонити цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти у залі суду.
Доручити виконання ухвали ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, для чого негайно направити її копію для здійснення відповідного контролю за підозрюваним.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 06 листопада 2025 року о 14 годині 35 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1