Справа № 367/13289/25
Провадження №2-з/367/164/2025
Іменем України
про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову
06 листопада 2025 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., розглянувши матеріали заяви представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Семенець Г.Л. про забезпечення позову,
Заявник ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 за допомогою системи «Електронний суд» 04 листопада 2025 року звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_3 . В обґрунтування заяви вказує, що протягом 10 днів до суду буде подано позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , предметом якого є визнання права власності, визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.. Ціна позову 1 437 424,24 грн. Позивач подавала позовом про поділ майна до ОСОБА_4 з інших підстав, проте, поки справа № 367/7069/17 розглядалась, відповідачем було відчужено спільне майно, без згоди другого подружжя, недобросовісному набувачу - його мачусі, з метою виведення всіх своїх активів, для уникнення сплати боргів по аліментам та уникнення поділу майна. Договір має ознаки фраудотворності. Тобто, позивач вимушена звернутися з іншим позовом для захисту своїх прав. Наведені обставини підтверджують схильність відповідача ОСОБА_4 уникати виконання рішення суду. Беззаперечні докази будуть надані разом з позовною заявою. У разі не накладення арешту на майно позивачу буде складно виконати рішення суду. Необхідність забезпечення позову обґрунтовується тим, що позивачкою буде заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі - продажу та витребування 100% майна з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь спільної сумісної власності подружжя та поділу майна.. Невжиття заходів забезпечення позову створює високий ризик повторного вудчуження спірного майна (житлового будинку та земельної ділянки) ОСОБА_3 (недобросовісним набувачем) третім особам. Це унеможливить виконання рішенні суду в частині витребування майна у натурі, оскільки затягнеться процес визнання недійсним ланцюга наступних правочинів.
Дослідивши заяву, подані в її обґрунтування матеріали, приходжу до переконання що в задоволенні поданої заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Частиною першою ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно пункту першого частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.
Тобто, суд на цій стадії має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачу і де вони знаходяться.
Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
З наведеного випливає, що 24 грудня 2021 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О. та зареєстрованого в реєстрі № 10029 продав житловий будинок та земельну ділянку, кадастровий номер 3210945600:01:072:0004, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 жовтня 2024 року за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 загальної площею 0,1230 га, кадастровий номер 3210945600:01:072:0004, цільове призначеннґ" для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд", та є об'єктом спільної сумісної власності без виділу її в натурі.
Суд констатує, що з 2021 року ОСОБА_3 ніяких дій на відчуження спірного житлового будинку та земельної ділянки не здійснювала, а заявником до заяви про забезпечення позову не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 має намір вчинити дії щодо відчуження спірного майна або вже вчинила такі дії.
Крім того, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову представник заявника, адвокат Семенець Г.Л. додала ордер на надання правничої допомоги, який оформлений не належним образом, з нього не можливо встановити прізвище, ім'я та по батькові клієнта, якому надається правова допомога та назва органу в якому надається правова допомога.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
За законом повноваження адвоката на надання правничої допомоги посвідчуються зокрема ордером, форму якого затверджує Рада адвокатів України.
Відповідно до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням РАУ від 12.04.2019 № 41, установлений обов'язковий реквізит ордера - назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом. Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Отже, законодавством чітко визначено, які саме реквізити та відомості повинен містити ордер.
Але ж у разі надання адвокатом допомоги в суді ордер має містити назву суду або судові органи, в якому адвокат надає правову допомогу.
В ордері долученому представником заявника до заяви про забезпечення позову зазначено " Унському мському суд Київської обл", такий ордер не можна вважати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у суді.
Схожий за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, постановах Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 911/2636/19 та від 24.02.2021 у справі № 554/213/19.
З наведених підстав суд вважає, що у задоволенні заяви представника заявника Семенець Г.Л. про забезпечення позову слід відмовити.
Суд роз'яснює заявнику, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суддя
Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 , адвоката Семенець Г.Л. про забезпечення позову
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.П. Одарюк