Справа № 161/10482/25
Провадження № 2/161/3875/25
04 листопада 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Опальчук А.А.,
за участі відповідачки - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «Новий Колектор» через свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свій позов мотивує тим, що 24.05.2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №0707-0409 відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 12000,00 грн., на строк 99 календарних днів.
26.12.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий колектор» було укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передає первісному кредитору під відступлення права вимоги грошові кошти заплату у порядку та строки встановлені цим договором.
На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 0707-0409 від 24.05.2021 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .
Вказують, що станом на 23.05.2025 заборгованість відповідача по Кредитному договору № 0681-8163 перед позивачем не сплачена і складає 36 000 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 12 000,00 грн та за відсотками 24 000,00 грн.
У зв'язку з чим, просять стягнути з відповідачки вказану заборгованість та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 12.06.2025 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.
01.07.2025 на адресу суду від відповідачки надійшов відзив, обгрунтований тим, що позивачем пропущено строки позовної давності, а тому просила суд у задоволенні позову відмовити.
10.07.2025 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача посилався на те, що строки загальної позовної давності з урахуванням діючих нормативно-правових актів подовжені як на період дїї карантину, так і на період дії військового часу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, одночасно з поданням позовної заяви, подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що частково здійснювала оплату за кредитом, а тому не згідна з розрахунками позивача. Крім того вказала на сплив позовної давності. Просила відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 24.05.2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №0707-0409 відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 12000,00 грн. (а.с.33-34).
Згідно п. 1.2 Договору за цим договором Кредитодавець зобов'язується відкрити Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання грошових коштів (далі -Кредит) Позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом. Тип Кредиту - кредитна лінія.
П. 2.5 Договору про відкриття кредитної лінії встановлено, що заявлений строк користування Кредитом складає 14 календарних днів з дня отримання Кредиту. Заявлений строк - це обраний Позичальником в момент укладання цього Договору строк користування Кредитом протягом якого може бути використано право користування Кредитом за Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою. Розмір процентів за користування Кредитом: 2,5% (дві цілих, п'ять десятих відсотка) від непогашеної суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Позичальнику Кредиту до моменту повернення Кредиту Кредитодавцю шляхом перерахування Кредиту на рахунок Кредитодавця, вказаний у цьому Договорі.
У випадках, визначених цим Договором Позичальник може скористатися правом отримання зниженої процентної ставки у розмірі 2% від непогашеної суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. Зазначено в п.2.4 Договору про відкриття кредитної лінії.
Згідно п. 2.8 Договору визначено, що орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору складає: не більше 300 % від загального розміру наданого Кредиту (у відсотковому вираженні) або 36 000 грн. та включає в себе: суму кредиту, проценти за користування Кредитом не більше 200 % від загального розміру наданого Кредиту (у відсотковому вираженні) або 24 000 грн.
Відповідно до договору про відкриття кредитної лінії № 0707-0409 від 24.05.2021 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 12 000,00 грн, про що свідчить довідка про перерахунок суми по кредиту № 0707-0409 від 24.05.2021р.
Згідно п. 6.6 Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), строк кредитування становить 99 календарних днів з моменту перерахування кредиту.
Зі змісту договору, вбачається, що у ньому визначені основні істотні мови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальниця ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання нею цього договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 від «26» грудня 2024 року.
Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором.
На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 0707-0409 від 24.05.2021 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 (а.с.17).
Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «Новий Колектор» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачкою.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №0707-0409 від 24.05.2021р. станом на 23.05.2025 утворилась заборгованість у розмірі 36 000,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 12 000,00 грн. та за відсотками - 24 000,00 грн.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі №234/3840/15 визначено, що непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Незгода Відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок».
Відповідачкою не було надано ніяких доказів виконання зобов'язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості чи заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку, а тому суд погоджується із вказаним розрахунком, оскільки він узгоджується з умовами кредитного договору.
Крім того, відповідачка в судовому засіданні визнала факт укладення кредитного договору та наявність заборгованості, що свідчить про визнання умов договору позичальником. Договір в судовому порядку не оскаржувався, не визнавався недійсним.
Уклавши кредитний договір, сторони взяли на себе відповідні зобов'язання.
Згідно з умовами Кредитних договорів Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Судом встановлено, що відповідачка належним чином зобов'язання по поверненню коштів не виконує.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо вимоги відповідачки про застосування судом строку позовної давності суд зазначає, що з 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року перебіг строку позовної давності (загальний і спеціальний) був зупинений через дію карантинних обмежень (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК). Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року відмінено з 24 год 00 хв 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії, яким доповнено ЦК України в березні 2022 року.
Згідно статті 256-257 ЦК позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
На підставі вищенаведеного, підстави для застосування строку позовної давності для зобов'язання відповідачки у даній справі відсутні.
Враховуючи встановлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача, як нового кредитора про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 258, 259, 263, 265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за Кредитним договором № 0707-0409 від 24.05.2021 року на загальну суму 36 000, 00 (тридцять шість тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, оф. 601; код ЄДРПОУ: 43170298.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 05.11.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк