Єдиний унікальний номер 722/2154/25
Номер провадження 3/722/815/25
05 листопада 2025 року м.Сокиряни
Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Унгурян С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-10 КУпАП, -
23.09.2025 року з ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 до Сокирянського районного суду Чернівецької області надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-10 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №007167Е від 11.08.2025 року, складеного помічником начальника ВПС - начальником відділення адміністративно-юрисдикційної діяльності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 : «11.08.2025 року о 17 год. 15 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» під час затримання за спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Молдова на відстані 1500 метрів до лінії державного кордону в адміністративних межах с. Гвіздівці Дністровського району Чернівецької області, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню прикордонному наряду при виявленні, прикордонний наряд чітко та недвозначно, жестами та словами подав команду «Стій! Прикордонний наряд», після чого гр. ОСОБА_1 , побачивши прикордонний наряд та почувши його законну вимогу, вчинив спробу втечі від прикордонного наряду, проте в ході переслідування був затриманий, чим порушив вимоги ст. 34 Закону України «Про державний кордон України» та п.12 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185-10 КУпАП».
ОСОБА_1 , будучи обізнаним про розгляд даної справи судом, у судове засідання не з'явився та про причини своєї неявки суду не повідомив, своїм правом на захист не скористався. Разом з тим, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без його присутності, свою вину не визнав.
За таких обставин, вважаю за можливе провести розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так як відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Дослідивши письмові докази по справі, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-10 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднуються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Із наявних у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №007167Е від 11.08.2025 року, протоколу про адміністративне затримання від 11.08.2025 року, від підписання яких ОСОБА_1 відмовився та рапорту начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 від 11.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 . ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню прикордонному наряду при виявленні, прикордонний наряд чітко та недвозначно, жестами та словами подав команду «Стій! Прикордонний наряд», після чого гр. ОСОБА_1 , побачивши прикордонний наряд та почувши його законну вимогу, вчинив спробу втечі від прикордонного наряду, проте в ході переслідування був затриманий.
Однак, із письмових показань ОСОБА_1 (дата їх написання відсутня) встановлено, що він рухався з наміром відпочити, а тому не погодився з діями працівників прикордонної служби, які його зупинили.
Таким чином, встановлено, що будь-яких дій, спрямованих на вчинення злісної непокори законній вимозі прикордонного наряду, після висунення такої вимоги, ОСОБА_1 вчинено не було, що відповідно спростовує факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Інших доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злісної непокори законним вимогам прикордонного наряду, матеріали справи не містять.
При цьому, вважаю, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали у суду сумніви.
Також, слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злісної непокори законній вимозі працівникам прикордонного наряду належними і допустимими доказами не доведена.
За таких обставин, суд вважає, що справу відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-10 КУпАП.
Керуючись ст. 247 ч.1 п.1, 284 ч.1 п.3, 294 КУпАП,-
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185-10 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Суддя С.В.Унгурян