Суддя Зайцева М. С.
Справа № 644/8700/25
Провадження № 3/644/2006/25
06.11.2025
06 листопада 2025 року суддя Індустріального районного суду міста Харкова Зайцева М.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, -
встановив:
09 вересня 2025 року о 16 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. 92-ї Бригади, 33А в м. Харкові, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.
Також, 09 вересня 2025 року о 16 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. 92-ї Бригади, 33А в м. Харкові, здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2 , та залишив місце вчинення ДТП до якого був причетний.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву, відповідно до якої провину визнав повністю, з обставинами викладеними в протоколах про адміністративне правопорушення погодився.
Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 з наступними змінами передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 10.9 ПДР, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Згідно пункту 2.10.а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
В пункті 1.9. ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За статтею 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
За статтею 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушень передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450222 від 09.09.2025 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450229 від 09.09.2025 року, схемою місця ДТП, складеними уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку, які є документами, що офіційно засвідчують факт вчинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.09.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.09.2025 року, наявними в матеріалах справи.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.10.а, 10.9 Правил дорожнього руху.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Будь-яких доказів на спростування викладених у протоколах про адміністративне правопорушення обставин, матеріали справи не містять.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, що відносяться до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючі обставини при накладенні стягнення на правопорушника не враховуються.
У відповідності до ч.1 ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
При цьому за змістом ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції статті 122-4 КУпАП у виді штрафу.
Також приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дані адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв'язку з чим, не вбачаю підстав для накладення інших, більш суворих, видів стягнень.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI з наступними змінами та доповненнями, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, встановленому зазначеним Законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1, 122-4, 124, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП та призначити адміністративне стягнення:
за ст.124 КУпАП - у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок;
за ст.122-4 КУпАП - у виді штрафу на користь держави у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
У відповідності до ч.2 ст.36 КУпАП призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення в межах санкції ст.122-4 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Відповідно до положень ст.ст.307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень.
На підставі ст.40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Суддя: