Справа № 344/10011/25
Провадження № 2/344/3769/25
05 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Домбровської Г.В.,
при секретарі с/з: Катрич М.-Т.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі «Позивач») звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 («Відповідач»), в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, суму заборгованості:
за кредитним договором №2997461 в розмірі 23 835,00 грн., з яких:
14 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
840,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
7 000,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою;
1 995 грн. - комісія за надання позики;
за кредитним договором №73542466 в розмірі 16 900 грн., з яких:
10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
2 040,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
4 860,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою
за кредитним договором №LM139298620 в розмірі 13 176.00 грн., з яких:
3 600.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
7 776.00 грн. - сума заборгованості по процентам;
1 800,00 грн. - неустойка;
За договором позики №7742896 в розмірі 20 768,00 грн., з яких:
8 800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
7 568,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою;
4 400.00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику;
За Кредитним договором №05303-08/2024 в розмірі 25 350,00 грн., з яких:
6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
10 350,00 грн. - сума заборгованості за відотками;
9 000 грн. - сума заборгованості за штрафом.
За Кредитним договором №8110009 в розмірі 52 800,00 грн., з яких:
16 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
28 800,00 грн. - сума заборгованості за відотками;
8 000 грн. - сума заборгованості за пенею,штрафами.
Всього за шістьма договорами 152 829,00 грн.
Позовні вимоги мотивувало тим, що Відповідачем ОСОБА_1 не виконано умов укладеного з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Оптимальні Кредити», ТОВ «Маніфою», ТОВ «Стар Файнерс Груп», ТОВ «Авентус Україна» кредитних договорів, зокрема, не повернуто основну суму кредиту та не сплачено відсотки в повному обсязі.
На підставі укладених договорів факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги до ОСОБА_1 , у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду з даним цивільним позовом.
Представником Позивача у прохальній частині позову зазаначено про розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання повторно не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик за зареєстрованим місцем проживання та публікації оголошення про виклик на сайті суду.
Оскільки Відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив , відзиву не подав, а представник Позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») ухвалив про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши доводи сторони Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
1) 10 липня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних редитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2997461. За цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно п.2 Договору позики №2997461 від 10.07.2024 року, сума позики становить 14 000,00 грн., строк позики 30 днів (дата повернення позики 08.08.2024 року), денна процентна ставка/день 0,675%, проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 5%, пеня 5%,орієнтовна реальна процентна ставка 918,52%, орієнтовна загальна вартість позики 16 835,00 грн.
Відповідно до п. 21 Договору позики №948785 від 01.10.2021 року договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Таким чином, судом встановлено, що 10 липня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №2997461 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», шляхом надсилання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора 162243.
14.06.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату право грошової вимоги, строк за якою настав. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
П.1.2 Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов'язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному виді за формою, наведеною в Додатку №5 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 6).
28.07.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписано додаткову угоду до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
13.06.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписано додаткову угоду№7 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, яким передбачено, що даний Договір є дійсним протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку. якщо жодна зі сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до закінчення строку дії договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік.
26.11.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписано додаткову угоду №44 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
26.11.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників №37 від 26.11.2024 року за договором Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №37, після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників №37 передано в повному об'ємі відповідно до умов Договору Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №37 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23 835,00 грн., з яких: 14 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 840,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;7000,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користуванняипозикою, 0.00 грн. сума заборгованості за пенею, 1 995,00 грн. - комісія за надання позики.
2) 08 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних редитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №73542466. За цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно п.2 Договору позики №73542466 від 08.08.2024 року, сума позики становить 10 000,00 грн., строк позики 30 днів (дата повернення позики 06.09.2024 року), денна процентна ставка/день 0,68%, проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70%, пеня 2,7%,орієнтовна реальна процентна ставка 934,62%, орієнтовна загальна вартість позики 12 040,00 грн.
Відповідно до п. 21 Договору позики №73542466 від 08.08.2024 року договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Таким чином, судом встановлено, що 08 серпня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №73542466 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», шляхом надсилання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора 25327..
14.06.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату право грошової вимоги, строк за якою настав. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
П.1.2 Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов'язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному виді за формою, наведеною в Додатку №5 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 6).
23.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписано додаткову угоду №45 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
23.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників №40 від 23.12.2024 року за договором Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №40, після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників №40 передано в повному об'ємі відповідно до умов Договору Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №40 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 16 900,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 040,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4 860,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
3) 11 липня 2024р. між: ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № LМ139298620 від 11.07.2024 року, який підписано одноразовим ідентифікатором HFTB.
Пунктом 2.1. даного договору передбачено, що сума кредиту становить 3 600,00 грн.
Згідно пункту 3.1. кредит надається на строк 25 днів.
Встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань, строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.
Згідно п. 8.3 договору процентна ставка 1,5% в день від суми залишку кредиту.
Пунктом 8.4. договору передбачено, що для суми кредиту, отриманої за першим траншем за перші 25 днів дисконтного періоду без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 4 950,00 грн. та включатиме в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів у розмірі 2025 грн. та суму кредиту у розмірі 1 350,00 грн.
Підписанням кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця.
До матеріалів позовної заяви позивачем долучено також паспорт споживчого кредиту до Договору №LM139298620 від 11.07.2024 року.
20.03.2024 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №20/0324-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Реєстру боржників № 11 від 11.09.2024 до Договору факторингу №20/0324- 01 укладеного між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № №LM139298620 від 11.07.2024 року.
27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.,
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 27.02.2025 до Договору факторингу № 27.02.2025 від 27 лютого 2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13 176 грн., з яких: 3600 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 7776 грн. - сума заборгованості по процентам; 1800 грн.- неустойка.
4) 26 липня . 2024р. між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7742896 який підписано одноразовим ідентифікатором t57390. За цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити Позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору. Пунктом 2.3.3 даного договору сума позики складає 8 800,00 грн. Відповідно до п. 2.3.4. строк позики 73 дні, тобто до 07 жовтня 2024 року. У п.п. 2.4 договору сторони визначили розмір процентів за користування позикою. Акційна процентна ставка, фіксована: 1,27500% на день, застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умов дотримання позичальником умов оплати заборгованості ( п. 2.4.1). Базова процентна ставка, фіксована: 1,5% на день, застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної Додаткової угоди, укладеної сторонами цього Договору. Основна процентна ставка, фіксована: 1,50000% на день, застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду ( п. 2.4.3). Відповідно до п. 2.5. договору позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 . У п.п. 6.2., 6.2.1., 6.2.2. зазначено, що за неправомірне користування позикою/її частиною Позикодавець має право нарахувати, а Позичальник зобов'язаний на вимогу Позикодавця сплатити проценти на прострочену позику: в розімірі 12,00% від суми позики на 4-й день неправомірного користування; та в розмірі 3,00% від суми позики починаючи з 5-го дня за кожен день неправомірного користування.
11 січня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ», та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено Договір факторингу №11-01/2024 у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
11.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «Маніфою» підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників №9 від 11.12.2024 року за договором Факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 року, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №9 після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників №9 передано в повному об'ємі відповідно до умов Договору Факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників №9 від 11.12.2024 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 20768 грн., З яких:
8800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
7568 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою;
4400.00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
5) 05.08.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про наданя фінансового кредиту №05303-08/2024, який підписано одноразовим ідентифікатором W3141, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6000 грн., зі сплатою 1,5% в день, строком кредитування 120 днів, до 02.12.2024 року.
З Додатку №1 до Договору про наданя фінансового кредиту №05303-08/2024 від 05.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 підписано електронним підписом позичальника W3141 графік платежів.
Крім того, ОСОБА_1 23.02.2024 року підписав електронним підписом позичальника W3141 паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені умови кредитування Відповідача, зокрема тип кредиту кредит, сума 6000,00 грн., строк кредитування 120 днів, процентна ставка 1,50 % в день, що становить 547,50% річних, тип процентної ставки фіксована. Загальні витрати по кредиту 10 800,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 16800,00 грн.
27.11.2024 між ТОВ «СТАР,ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», було укладено Договір факторингу № 27112024/2 за умовами якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги за кредитними договорами до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
27.11.2024 між ТОВ «СТАР,ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано АКТ прийому-передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 27112024/2 від 27.11.2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 27112024/2 від 27.11.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №05303-08/2024 до Відповідача в сумі 25350 грн., з яких:
- 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 10350 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 9000 грн. - сума заборгованості за штрафом.
6) 22.07.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) укладено Договір №8110009 про надання споживчого кредиту, за яким на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки,передбачені договором.
Даний договір та паспорт споживчого кредиту підписані електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (С1237) і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Сума кредиту (загальний розмір) складає: 14 000,00 гривень. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. У Споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплат кредиту встановлених Договором, на підставі звернення до Товариства у паперовій, формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки 516875хххххх9990.
Згідно з п.п. 2.4. п. 2 Кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору.
Підписанням Договору про надання споживчого кредиту Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (п.п.9.8 Кредитного договору), які розмішені на Веб-сайті.
Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 8110009 від 22.07.2024 року сформовано таблицю обчислення загальної вартості кредиту, який підписано Копильчуком А.Б. одноразовим ідентифікатором C1237.
28.03.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 28032025 відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату найежні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
28.03.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором Факторингу № 28032025 від 28 березня 2025 року, згідно з якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №2 від 28 березня 2025 року кількістю 3473, після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 28032025 від 28 березня 2025 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов Договору Факторингу № 28032025 від 28 березня 2025 року
Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 28.03.2025 до Договору факторингу № 28032025 від 28.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги за кредитним договором№8110009 до Відповідача в сумі 52800 грн., з яких:
-16000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; ,
- 28800 грн. - сума заборгованості за відсотками; у
- 8000 грн. - сума заборгованості за за пенею, штрафами.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитними договорами, а договори факторингу Відповідачем не оспорювалися, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначених договорів у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).
За таких обставин, у Позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до Відповідача щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що:
10 липня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних редитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2997461 в електронній формі на суму 14 000,00 грн.
08 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних редитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №73542466 в електронній формі на суму 10 000, 00 грн.
11 липня 2024 р. між: ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № LМ139298620 в електронній формі на суму 3 600,00 грн.
26 липня . 2024р. між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7742896 в електронній формі на суму 8 800,00 грн.
05.08.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про наданя фінансового кредиту №05303-08/2024 в електронній формі на суму 6 000, 00 грн.
22.07.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) укладено Договір №8110009 в електронній формі на суму 16 000, 00 грн.
Факт укладення цих договорів стороною Відповідача не спростовано.
Факт отримання кредитних коштів в сумі 8 800,00 грн. за договором №7742896 від 26.07.2024 року стороною Відповідача не спростовано. В матеріалах справи міститься копія листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2782-241213102342 від 13.12.2024 року, відповідно до якої 26.07.2024 року відбулося зарахування коштів у сумі 8 800,00 грн. на карту НОМЕР_1 .
Докази видачі та отримання Відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 14 000,00 за договором №2997461 від 10.07.2024 року на зазначений в Договорі позики №299746 номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 в матеріалах справи відсутні.
Докази видачі та отримання Відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 10 000,00 за договором №73542466 від 08.08.2024 року на зазначений в Договорі позики №73542466 номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 в матеріалах справи відсутні.
Докази видачі та отримання Відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 3 600,00 грн. за договором № LМ139298620 від 11.07.2024 року на зазначений в Договорі позики № LМ139298620 реквізити платіжної картки № НОМЕР_2 в матеріалах справи відсутні.
Докази видачі та отримання Відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 6 000,00 грн. за договором №05303-08/2024 від 05.08.2024 року на зазначений в Договорі позики №05303-08/2024 реквізити картки № НОМЕР_3 хх-хххх-9990 в матеріалах справи відсутні.
Докази видачі та отримання Відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 14 000,00 грн. за договором №8110009 від 22.07.2024 року на зазначений в Договорі позики №8110009 реквізити платіжної картки №5168-75хх-хххх-9990 в матеріалах справи відсутні.
Відтак, щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором №2997461 від 10.07.2024 року, за договором №73542466 від 08.08.2024 року, за договором №LМ139298620 від 11.07.2024 року, за договором №05303-08/2024 від 05.08.2024 року, за договором №8110009 від 22.07.2024 року, Суд зауважує наступне.
За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст.12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано первинних документів, які би засвідчили, що позикодавцем ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «Оптимальні Кредити», ТОВ «Маніфою», ТОВ «Стар Файнерс Груп», ТОВ «Авентус Україна» були перераховані грошові кошти Відповідачу в розмірах, що передбачені договором №2997461 від 10.07.2024 року, договором №73542466 від 08.08.2024 року, договором №LМ139298620 від 11.07.2024 року, договором №05303-08/2024 від 05.08.2024 року, договором №8110009 від 22.07.2024 року, а Відповідач ці кошти отримав. Не надано будь-яких доказів щодо погашення кредитної заборгованості за вказаними договорами.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги в частині стягнення заборгованості за договором №2997461 від 10.07.2024 року, за договором №73542466 від 08.08.2024 року, за договором №LМ139298620 від 11.07.2024 року, за договором №05303-08/2024 від 05.08.2024 року, за договором №8110009 від 22.07.2024 року, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Наявні в матеріалах справи розрахунки заборгованості за договором №2997461 від 10.07.2024 року, за договором №73542466 від 08.08.2024 року, за договором №LМ139298620 від 11.07.2024 року, за договором №05303-08/2024 від 05.08.2024 року, за договором №8110009 від 22.07.2024 року - містять інформацію про те, що станом на час звернення до суду розмір заборгованості становить певні суми.
Однак вказані розрахунки заборгованості не містять відомостей щодо розрахунку заборгованості за період з часу укладення кредитних договорів, які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, та правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами (розмір відсотків та період їх нарахування, суми внесені боржником в рахунок виконання кредитних зобов'язань).
Розрахунки заборгованості за договором №2997461 від 10.07.2024 року, за договором №73542466 від 08.08.2024 року, за договором №LМ139298620 від 11.07.2024 року, за договором №05303-08/2024 від 05.08.2024 року, за договором №8110009 від 22.07.2024 року, на які посилається Позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Позивачем в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документами, що створені самим Позивачем, а, відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає Позивач.
У той же час розрахунок заборгованості є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).
Такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 р. № 6-16цс15.
Будь-яких інших доказів щодо підтвердження заборгованості Відповідача за укладеними договором №2997461 від 10.07.2024 року, договором №73542466 від 08.08.2024 року, договором №LМ139298620 від 11.07.2024 року, договором №05303-08/2024 від 05.08.2024 року, договором №8110009 від 22.07.2024 року Позивачем суду не надано.
При цьому, як вже було зазначено, Позивач самостійно скористався наданими процесуальними правами, подавши клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21, від 18 вересня 2023року у справі № 582/18/21).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17).
За обставин не доведення позивачем розміру заборгованості за договором №2997461 від 10.07.2024 року, за договором №73542466 від 08.08.2024 року, за договором №LМ139298620 від 11.07.2024 року, за договором №05303-08/2024 від 05.08.2024 року, за договором №8110009 від 22.07.2024 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову за даними кредитними договорами.
З огляду на вищевикладене, суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованості за договором №2997461 від 10.07.2024 року, за договором №73542466 від 08.08.2024 року, за договором №LМ139298620 від 11.07.2024 року, за договором №05303-08/2024 від 05.08.2024 року, за договором №8110009 від 22.07.2024 року.
Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики №7742896 від 26.07.2024 року Суд зауважує наступне.
Докази укладення вказаного договору в електронній формі, докази видачі кредиту Відповідачу та переходу до Позивача права вимоги за цим кредитним договором наявні в матеріалах справи.
Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним Договором №7742896 від 26.07.2024 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором.
Докази, які б спростовували вказану обставину, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, сума тіла кредиту у 8800,00 грн. (за Договором позики №7742896 від 26.07.2024 року) підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, оскільки доказів погашення вказаної заборгованості по сумі кредиту Відповідачем Суду не надано.
Щодо стягнення суми відсотків за користування кредитом, Суд зауважує наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.
Як встановлено Судом, за Договором про надання фінансового кредиту №7742896 від 26.07.2024 року кредит надавався на 73 дні.
Умови цього договору щодо строків кредитування не суперечать вимогам статті 6 ЦК України, оскільки сторони є вільними при укладенні договору.
Докази пролонгації строку дії даного кредитного договору у встановленому порядку, який сторонами врегульовано у пунктах 4.2-4.6 Договору позики №7742896 в матеріалах справи відсутні.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що заборгованість за процентами за користування кредитними коштами за Договором про надання фінансового кредиту №7742896 від 26.07.2024 року нараховувалася в межах строку кредитування за даним договором (по 07.10.2024 року).
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір про надання позики №7742896 від 26.07.2024 року укладено після набрання чинності пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення вказаної норми застосовується до даного кредитного договору.
Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що:
1) за Договором про надання фінансового кредиту №7742896 від 26.07.2024 року проценти розраховуються наступним чином:
період 26.07.2024 року по 19.08.2024 року (25 днів), процентна ставка 1,5%: 8 800,00 грн. х 1,5% х 25 днів = 3300,00 грн.
період 20.08.2024 року по 07.10.2024 року (49 днів), процентна ставка 1,00%: 8 800,00 грн. х 1% х 49 днів = 4 312,00 грн.
Загалом проценти: 3300,00 грн. + 4 312,00 грн. = 7 612,00 грн.
Враховуючи, що станом на час звернення до суду Позивачем пред'явлено вимогу про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 7 568,00 грн., Суд, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, приходить до переконання, що з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 7 568,00 грн.
У відповідності до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості Відповідача за укладеним договором або ж спростовували доводи Позивача в обґрунтування ним позовних вимог, Відповідачем суду не подано.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за прострочену позику за договором позики №7742896 від 26.07.2024 року в сумі4 400,00 грн. Суд зауважує наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти введений 24.02.2022 року воєнний стан, вказана обставина є загальновідомою.
Позивачем нараховано суму заборгованості за процентами за прострочену позику в сумі4 400,00 грн. на період дії воєнного стану.
Відтак, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, Суд не вбачає підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за процентами за прострочену позику за договором позики №7742896 від 26.07.2024 року в сумі4 400,00 грн., а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Судовий збір слід розподілити у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 288-289 ЦПК України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк», суму заборгованості:
за Договором позики №7742896 від 26.07.2024 року в розмірі 16 368,00 грн. з яких:
8 800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
7 568,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, витрати зі сплати судового збору в сумі 324,30 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2025 року.
Суддя Домбровська Г.В.