Справа № 344/19124/25
Провадження № 1-кс/344/7451/25
31 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову про часткову відмову в задоволенні клопотання, -
У скарзі вказано, що 20.10.2025 року скаржнику під розпис вручено постанову від 26.09.2025 року про часткову відмову у задоволенні клопотання скаржника. В дійсності слідча відмовила в повному обсязі клопотання ОСОБА_4 від 15.08.2025 року №7574. Постанова є незаконна і підлягає скасуванню. До постанови слідча не додає жодного документа, в постанові слідча не розглянула 14 вимог клопотання, в постанові слідча вказує що заявником не додано доказів, однак скаржник зазначає, що ним додано докази, перелік яких міститься в скарзі, натомість в постанові слідчого не згадано про докази. В постанові відсутнє вирішення клопотання про допит і вручення пам'ятки потерпілого; не згадується про розрахунок завданої шкоди від злочину.
Скаржник в судовому засідання не з'явився.
Слідча в судове засідання не з'явилася, про дату та час судового розгляду повідомлена належним чином.
15.08.2025 року ОСОБА_3 звернувся до начальника Івано-Франківського РУП ГУНП з заявою-клопотанням.
Слідчим 26 вересня 2025 року винесено постанову про часткову відмову в задоволенні клопотання.
В ст. 303 КПК України визначений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.306 КПК України скарги на рішення про закриття кримінального провадження, розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги, відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України, в тому числі оскарження постанови про закриття провадження.
Згідно п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно ч. 5 ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Отже, відповідно до вимог ст.110 КПК України, у постанові повинно бути викладено відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх належне обґрунтування.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 15.08.2025, слідчий в порушення ч.5 ст.110 КПК України належним чином не мотивував підстави такої відмови, не спростував в постанові доводів, викладених заявником в клопотанні, не надав оцінку доказам, які долучені ним, що свідчить про формальний характер прийнятого слідчим рішення. Оскаржувана постанова слідчого від 26 вересня 2025 року не містить належного обґрунтування.
Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ч.2 ст. 22 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Отже доказування обставин, що спростовують пояснення скаржника та його правову оцінку фактичних обставин законом безпосередньо покладено на правоохоронний орган, який ухвалив відповідну постанову.
Жодного доказу на спростування скарги суду не надано.
Частиною 2 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, скарга підлягає задоволенню.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного, -
скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого ОСОБА_5 від 26 вересня 2025 року про часткову відмову в задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1