Справа № 344/6252/25
Провадження № 2/344/2842/25
22 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Бородовського С.О.,
з участю секретаря судового засідання Бурянна Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23 302, 5 грн.
Ухвалою суду від 08.04.2025 року відкрито провадження у справі.
Від представника позивача на адресу суду надійшла заява про закриття провадження у справі. Зазначає, що відповідачем повністю сплачено заборгованість за кредитним договором. Просив закрити провадження у справі та повернути сплачений судовий збір.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Таким чином, сама по собі сплата відповідачем заборгованості після пред'явлення позивачем позову не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому суд не має визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд Верхового Суду в постанові від 12.12.2020 суду у справі № 522/8782/16-ц (провадження № 61-21649св19). Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10.04.2019 у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Оскільки що на час відкриття провадження у справі між сторонами існував спір, що підтверджується поданням позивачем позову до суду та суду не надано доказів протилежного, який припинив існувати після відкриття провадження у справі у зв'язку з добровільним виконанням відповідачем заявлених до нього вимог про сплаті заборгованості за кредитним договором, підстави для закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України відсутні.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України), зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд ухвалою закриває провадження по справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході розгляду справи стороною позивача заявлено клопотання про закриття провадження по даній справі, оскільки відповідачем було погашено заборгованість за кредитним договором в повному обсязі.
Таким чином заява представника позивача про закриття провадження у справі фактично є заявою про відмову позивача від позову у зв'язку з погашенням боргу відповідачем.
З практики ЄСПЛ випливає, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia. Тобто суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.06.2021 року по справі №662/397/15-ц.
Ч.3 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку із відмовою позивача від позову, а тому вимоги представника позивача про повернення судового збору задоволенню не підлягають.
Відповідно до зазначеного суд, -
клопотання представника позивача про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі № 344/6252/25 закрити у зв'язку з відмовою представника позивача від позову.
Відмовити в задоволенні клопотання в частині повернення судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Бородовський С.О.