Справа №: 343/1880/25
Провадження №: 2/343/989/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Андрусіва І.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 343/1880/25, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
І. Стислий виклад позицій сторін:
представниця позивача ТОВ "Факторинг Партнерс" звернулась до суду із позовом, до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за договорами позики №1491231 від 23.02.2021 та №555146232122 від 28.04.2021, у загальному розмірі 15 384,27 грн та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23.02.2021 та 28.04.2021 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", ТОВ "Київська торгово - інвестиційна компанія" (у подальшому право вимоги перейшло до позивача ТОВ "Факторинг Партнерс") та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договори позики №1491231 та №555146232122. Договір позики №1491231 від 23.02.2021 було укладено на таких умовах: сума позики - 5 000 грн.; відсоткова ставка - 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою; строк кредитування - 30 днів. Договір позики №555146232122 від 28.04.2021 було укладено на таких умовах: сума позики - 2 000 грн.; стандартна процентна ставка - 950% річних; строк кредитування - 30 днів. Кошти були надані відповідачу у безготівковій формі, шляхом їх перерахунку на вказану ним картку. Оскільки відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за вказаними вище договорами позики не виконав, враховуючи те, що право вимоги за такими перейшло до позивача ТОВ "Факторинг Партнерс", останній вимушений пред'явити даний позов.
У судове засідання представниця позивача ТОВ "Факторинг Партнерс" - Сердійчук Я.Я. не з'явилась. Безпосередньо у позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі. Зазначила про відсутність заперечень щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про місце, дату і час проведення такого був повідомленим належним чином (а.с. 152).
ІІ. Процесуальні дії у справі:
01 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 06.11.2025 постановлено провести заочний розгляд даної справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Беручи до уваги предмет спору, його значення для сторін, враховуючи, що відповідач був повідомленим у встановленому законом порядку про місце, дату і час судового засідання, однак в таке повторно не з'явився, представниця позивача щодо ухвалення заочного рішення не заперечила, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
матеріалами справи встановлено, що 23.02.2021 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці позики) №1491231 (а.с. 27), який підписано відповідачем електронним підписом (одноразовий ідентифікатор WS1gnQOgXV). Договір позики було укладно на таких умовах: сума позики - 3 000 грн.; строк позики - 30 днів; процентна ставка - 1,99%. Додатковою угодою до договору позики (а.с. 28), розмір позики збільшено на 2 000 грн.
Відповідно до розрахунків заборгованості (а.с. 42-48), розмір заборгованості за вказаним вище договором позики становить 13 021,24 грн.
Право вимоги за цим договором позики 30.12.2021 перейшло від ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" до ТОВ "Вердикт Капітал" (а.с. 43-53, 60), 10.01.2023 від ТОВ "Вердикт Капітал" до ТОВ "Коллект центр" (а.с. 61-66, 79), а 28.08.2025 від ТОВ "Коллект центр" до позивача ТОВ "Факторинг Партнерс" (а.с. 94-97, 109).
Відповідно до договору позики №555146232122 від 28.04.2021 (а.с. 10-12), між ТОВ "Київська торгово - інвестиційна компанія" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено даний договір, який підписано відповідачем електронним підписом. Договір було укладено на таких умовах: сума позики - 2 000 грн.; строк позики - 30 календарних днів; процентна ставка - фіксована, 950% річних від суми позики.
Згідно із довідкою по договору позики №555146232122 від 28.04.2021 (а.с. 25), розмір заборгованості становить 2 363,03 грн.
Право вимоги за цим договором позики 18.12.2023 перейшло від ТОВ "Київська торгово - інвестиційна компанія" до позивача ТОВ "Факторинг Партнерс" (а.с. 80-83, 93).
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань перед позивачем за договорами позики, внаслідок чого утворилась заборгованість.
ІV. Оцінка суду:
дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд доходить такого висновку.
Частиною 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 Цивільного кодексу України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положеннями ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Так, суд встановив, що 23.02.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентсво необхідних кредитів" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики, а 28.04.2021 між ТОВ "Київська торгово - інвестиційна компанія" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №555146232122. Право вимоги за цими договорами позики у подальшому, на підставі договорів факторингу перейшло до позивача ТОВ "Факторинг Партнерс". Загальний розмір заборгованості за цими договорами позики становить 15 384,27 грн.
Відповідач ОСОБА_1 не спростував належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі, будь - якого контррозрахунку заборгованості суду не надав, як і не заперечив щодо складових суми заборгованості, порядку та підставності їх нарахування.
Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договорів позики, у встановленому порядку та строки не погашав позики та проценти за користування ними, позивач набув права вимоги за вказаним зобов'язанням на підставі описаних вище договорів факторингу, суд дійшов висновку про підставність позову та його задоволення.
V. Розподіл судових витрат між сторонами:
відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Вимогами ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0558970060 від 26.09.2025 (а.с. 9).
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 9 000 грн надав: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, який укладений між АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "Факторинг Партнерс", в якому визначено, що вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до цього договору (а.с. 116-118); заявку на надання юридичної допомоги № 1356 від 01.08.2025 (а.с. 121) та витяг з акта № 17 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025, згідно з якими АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "Факторинг Партнерс" погодили надання таких послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 надання усної консультації (2 год) - 3 000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (2 год) - 6 000 грн. (а.с. 122).
Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. При цьому, відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не вказував на обставини, за яких, як на його думку, заява не підлягала б задоволенню.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу.
Тому, зважаючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн.
На підставі викладеного, ст. 509, 526, 536, 554, 610, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 279, 280, 282-289, 354, 355 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за договорами позики №1491231 від 23.02.2021 та №555146232122 від 28.04.2021, у загальному розмірі 15 384 (п'ятнадцять тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 27 копійок, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору та 9 000 (дев'ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано - Франківської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його складення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя: І.М.Андрусів