г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4910/25
Номер провадження 2/213/2152/25
03 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Мазуренко В.В., розглянувши заочно в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 21.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір №4016162. Відповідно до положень договору: сума кредиту складає 10000,00 грн. 15.12.2021 було укладено Договір №15/12-2021-22, відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №4016162. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило право вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №4016162.
Загальний розмір заборгованості за Договором №4016162 від 21.09.2021 року станом на день формування позовної заяви становить 787750,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 67750,00 грн., заборгованість за комісіями - 1000,00 грн.
Просить стягнути суму заборгованості за кредитними договорами в розмірі 787755,00 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн.
У судове засідання сторони не викликались. Від відповідача відзив на позов не надходив.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
У позовній заяві позивач зазначив, що просить розглядати справу в спрощеному позовному провадженні за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечують.
У відповідності до вимог ст. ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
30 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
21.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4016162. Згідно п.1.2 Договору сума кредиту складає 10000,00 грн. Згідно п.1.5.1 Договору, комісія складає 1000,00 грн, нараховується 10% від суми кредиту. Згідно п.1.5.2 Договору проценти за користування кредитом 2250,00 грн, нараховуються за ставкою 1.5 відсотків від фактичного залишку за кожен день строку кредитування. Згідно пп.1.5.6 Договору, стандартна процентна ставка - 5,0 відсотків від залишку за кожен день користування кредитом. Згідно довідки про ідентифікацію, договір підписаний одноразовим ідентифікатором W31875.
Згідно квитанції Liqray, здійснено переказ коштів на суму 10000,00 грн. на картку 414949*60.
15.12.2021 року укладено Договір №15/12-2021-22, відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №4016162.
10.01.2023 року укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило право вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №4016162.
Згідно Реєстру боржників до Договорору №10-01/2023 про відступлення права вимоги, заборгованості за Договором №4016162 від 21.09.2021 року, заборгованість відповідача становить 787750,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 67750,00 грн., заборгованість за комісіями - 1000,00 грн.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов'язань за договором кредиту.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Встановлено, що кредитний договір між сторонами укладено у формі електронного документу та підписано відповідачем електронним підписом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень статті 11 вказаного закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень 12 Закону України «Про електрону комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з абзацом 2 ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Встановлено, що сторонами визначені істотні умови договору (в тому числі сума та строк кредиту, розмір відсотків, загальні витрати за кредимитом, строк дії договору).
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частиною 1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Встановлено, що боржник не виконав зобов'язання за договором, вчасно отримані в кредит кошти не повернув, проценти за користування такими коштами не сплатив, заборгованість погашена не була.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитного договору та порушення ним взятих на себе зобов'язань.
Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що він електронним підписом підписував договір, отримував кредитні кошти і користувався ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі - не надав, обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що позовні вимоги є обґрутованими, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд керується таким.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до приписів ст. ст. 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи та підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що зазначено у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 та неодноразово наголошено у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до матеріалів справи судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 25000,00 грн., які підтверджуються договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, заявкою на надання юридичної допомоги №1042 від 01.08.2025 року.
Встановлено, що правова допомога позивачу фактично була надана, відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності, а тому такі витрати позивача підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 639, 610, 611, 1048-1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263- 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ: 44276926,заборгованість за Договорам №4016162 від 21.09.2021 року у розмірі 78750 (сімдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп.
Копію рішення направити сторонам.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», юридична адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, оф.306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Дата складення судового рішення - 03 листопада 2025 року.
Суддя В.В. Мазуренко