ЄУН 229/5960/24
Номер провадження 2/211/2971/25
03 листопада 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
за головуванням - судді Гонтар А.Л.,
з участю секретаря судового засідання Костяк Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності, -
03 вересня 2024 року позивачі звернулися до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права спільної сумісної власності, а саме, просили суд визнати за ними право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34,10 кв.м. кв. м., в тому числі житловою площею 24,6 кв. м.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі вказують на те, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 03 вересня 1984 року, посвідченого секретарем виконкому Желанівської Ради народних депутатів Ясинуватського району Донецької області , реєстровий номер 16, вони є власниками будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності за ними на зазначений будинок зареєстровано КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька»,у зв'язку з чим розроблено технічний паспорт на будинок від 27 вересня 1984 року та зроблено відмітку про реєстраційне посвідчення за №149.
Згідно з рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно 30 квітня 2024 року щодо державної реєстрації права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено у реєстрації права власності на вказаний будинок тих підстав, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме, під час розгляду заяви державним реєстратором було встановлено відсутність відомостей про зареєстровані права в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є невід'ємною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державним реєстратором було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку з чим державним реєстратором було направлено запит до відповідної установи щодо надання інформації про зареєстровані права, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року.
Отже, виникла та існує ситуація, за якої позивач має право власності на житловий будинок, що підтверджується оригіналами документів на паперових носіях, однак він не має змоги належним чином та повноцінно здійснювати правомочності власника через відсутність можливості підтвердити реєстрацію такого права органом БТІ, в тому числі ОСОБА_1 не може подати заяву для отримання компенсації за зруйнований будинок.
Виходячи з вищевикладеного, позивачем право власності на житловий будинок набуте у 1984 році на підставі договору- купівлі-продажу від 03 вересня 1982 року. Технічний паспорт було видано та зареєстровано органом, що здійснював реєстрацію права власності на той час, та що свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності на будинок. Проте, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на вищезазначений об'єкт нерухомого майна у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Ясинувата Донецької області) на теперішній час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, а також ініціювати питання щодо отримання компенсації за зруйноване житло, що порушує його права як власника майна.
На підставі ухвали від 04 вересня 2024 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до підготовчого судового засідання на 04 жовтня 2024 року.
24 листопада 2024 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду на 09 січня 2025 року.
19 грудня 2024 року підсудність Дружківського міського суду змінено на підсудність Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу.
Відповідно до авторозподілу справа надійшла у провадження судді Гонтар А.Л. 29 травня 2025 року.
04 червня 2025 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду по суті на 08 липня 2025 року.
Позивачі у судове засідання не з'явились, надали суду письмову заяву, в якій просили цивільну справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просить ухвалити рішення на розсуд суду за наявними у справі матеріалами.
Оскільки сторони не з'явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд висновує таке.
Суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу від 03 вересня 1984 року, який посвідчено секретарем виконкому Желанівської ради народних депутатів, реєстровий номер 16, позивачі є власниками будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на зазначений будинок зареєстровано КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», у зв'язку з чим розроблено технічний паспорт на будинок від 27 вересня 1984 року та зроблено відмітку про реєстраційне посвідчення за № 149.
Згідно з рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно 30 квітня 2024 року щодо державної реєстрації права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено у реєстрації права власності на вказаний будинок тих підстав, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: під час розгляду заяви державним реєстратором було встановлено відсутність відомостей про зареєстровані права в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є невід'ємною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державним реєстратором було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку з чим державним реєстратором було направлено запит до відповідної установи щодо надання інформації про зареєстровані права, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року.
У відповідь на запит Очеретинська селищна військова адміністрація Покровського району Донецької області зазначила, що до 01.01.2013 року державна реєстрація права власності та інших речових прав на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на території Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району (колишнього Ясинуватського району) проводилась філією бюро технічної інвентаризації м. Донецька у м. Ясинувата та Ясинуватському р-ні в реєстрі прав власності на нерухоме майно на паперових носіях. Оскільки філія БТІ м. Донецька у м. Ясинувата та Ясинуватському р-ні з 2014 року по теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території, тому надати інформацію щодо наявності архівних даних, оформлених та/або зареєстрованих речових прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, або про їх відсутність на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не є можливим. Також повідомлено, що в архівному відділі Очеретинської селищної військової адміністрації відомості щодо реєстрації права власності на вищезазначений об'єкт нерухомого майна також відсутні.
Отже,в иникла та існує ситуація,з а якої позивачі мають право власності на житловий будинок, що підтверджується оригіналами документів на паперових носіях, однак вони не мають змоги належним чином та повноцінно здійснювати правомочності власника через відсутність можливості підтвердити реєстрацію такого права органом БТІ, в тому числі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не можуть подати заяву для отримання компенсації за зруйнований будинок.
Виходячи з вищевикладеного, позивачем право власності на житловий будинок набуте у 1984 році на підставі договору купівлі-продажу. Технічний паспорт було видано та зареєстровано органом, що здійснював реєстрацію права власності на той час, та що свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності на будинок. Проте, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на вищезазначений об'єкт нерухомого майна у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Ясинувата Донецької області) на теперішній час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, а також ініціювати питання щодо отримання компенсації за зруйноване житло, що порушує його права як власника майна.
На підставі Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану'введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (у редакції станом на час розгляду справи), с. Архангельське Очеретинської селищної територіальної громади, віднесено до тимчасово окупованої території України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як установлено вимогами у ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У частині першої статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Із приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням судуЦК Українипередбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1ст. 328 ЦК України).
У постанові від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою уже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).
Відсутність реєстрації права власності відповідно доЗакону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, по-перше, якщо особа є власником майна, але право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2015 року у справі N. 6 1622цс15. Тобто, передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Отже, у статті 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Позивачі у цій позовній заяві про визнання права власності є особами, які вже є власниками майна.
Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено право власності на житловий будинок, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на житловий будинок у БТІ з тимчасово окупованої території на теперішній час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує її права власності, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вимоги про стягнення судових витрат з відповідача позивачем не заявлено.
Керуючись статтями10,12,13,81,89,200,206,247,263-265,354,355 ЦПК України, суд-
позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) право спільної сумісної власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34,10 кв.м., житловою площею 24.6 кв.м.
Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 03 листопада 2025 року.
Суддя А.Л.Гонтар