Справа № 171/3284/25
2-з/171/17/25
06 листопада 2025 року м. Апостолове Дніпропетровської області
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Мигалевича В.В., розглянув матеріали заяви заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, про забезпечення позову,-
Заступник керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави - в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , в якому просить конфіскувати на користь держави земельну ділянку сільськогосподарського призначення громадянки республіки білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером №1423310400:02:000:0552 площею 0,2322 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2396030414233), шляхом припинення права власності, відомості про яке зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.06.2021 за №42724581, та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (б. Машинобудівників, будинок 16, м. Краматорськ, Донецька обл., 84313, ЄДРПОУ 39767332), та з заявою про забезпечення цього позову, в якій просить:
1.Накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером №1423310400:02:000:0552 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2396030414233), шляхом припинення права власності, відомості про яке зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.06.2021 за №42724581, яка підлягає конфіскації на користь держави.
2. Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків республіки білорусь: НОМЕР_1 ) та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером №1423310400:02:000:0552 (реєстраційний номер об'єктів нерухомого майна 2396030414233).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 справу передано судді Мигалевичу В.В. для розгляду.
Заява заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області про забезпечення позову мотивована таким.
Покровською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері розпорядження земельними ділянками, що розташовані в межах Покровського району, встановлено порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства.
За результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 08.06.2021 Державним реєстратором виконавчого комітету Курахівської міської ради Донецької області за ОСОБА_1 (яка є громадянкою республіки білорусь) на підставі копії державного акта про право власності на земельну ділянку ІІ-ДН №015839, який виданий 24.12.2001 року згідно рішення Красногорівської міської ради №ІІІ/23-1 від 06.12.2001 року, зареєстроване право власності на земельну ділянку №1423310400:02:000:0552 площею 0,2322 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана ділянка розташована на території Красногорівської міської ради Мар'їнського району Донецької області.
Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області та даних Національної кадастрової системи спірна земельна ділянка є землями сільськогосподарського призначення, вид цільового використання - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Право власності на земельну ділянку №1423310400:02:000:0552 зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.06.2021 за №58995994 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2396030414233).
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказану земельну ділянку з кадастровим номером №1423310400:02:000:0552 передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Красногорське" на підставі договору оренди землі від 16.08.2021 строком на 49 років. Право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.08.2021 (за номером запису про інше речове право 43645664).
ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення добровільно не відчужила її, на теперішній час наявні підстави для конфіскації такої земельної ділянки на користь держави в судовому порядку.
При цьому невиконання ОСОБА_1 покладеного на неї обов'язку з добровільного відчуження земельної ділянки порушує інтереси держави у сферах належного порядку набуття та реалізації всіма суб'єктами прав на землі сільськогосподарського призначення, національної безпеки держави, державного суверенітету, економічної та продовольчої безпеки.
На теперішній час ОСОБА_1 , всупереч законодавчій забороні безперешкодно володіє та розпоряджається спірною земельною ділянкою з кадастровим номером №1423310400:02:000:0552 на території України.
Тимчасове обмеження права розпоряджатися земельною ділянкою з кадастровим номером №1423310400:02:000:0552 без обмеження права користування нею, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересам Відповідачки.
Невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У зв'язку з тим, що Відповідачка ОСОБА_1 на даний час як власниця має можливість розпоряджатись спірною земельною ділянкою, що, в свою чергу, обумовлює вірогідність здійснення її відчуження тощо, з метою запобігання вчинення дій, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення щодо конфіскації у ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, а також з метою забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави, існує необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером №1423310400:02:000:0552.
Будь-яке подальше відчуження ОСОБА_1 , як громадянкою республіки білорусь зазначеної земельної ділянки порушуватиме права держави в особі уповноваженого органу на набуття її у власність держави шляхом конфіскації, враховуючи, що на теперішній час особливо в умовах воєнного часу кожна земельна ділянка має використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.
При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.
Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.
Згідно із положеннями частини 1ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до частини 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1ст. 152 ЦПК Українизаява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Пункт 1, 2, 4 частини 1ст. 150ЦПК Українипередбачає, що позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Згідно з частиною 3ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Згідно пунктів 4, 5, 6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Під забезпеченням позову слід розуміти обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволенню вимог позивача (заявника), вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Отже, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Верховного суду від 12 січня 2022 року у справі №568/525/21).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував, в тому числі в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20 на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 11 січня 2022 року у справі №640/18852/21 та від 28 липня 2022 року у справі №640/31850/20).
Отже, на переконання суду арешт земельної ділянки з кадастровим номером 1423310400:02:000:0552 та заборона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків республіки Білорусь: НОМЕР_1 ) та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 0,2322 га з кадастровим номером 1423310400:02:000:0552, що розташована на території Красногорівської міської ради Мар'їнського району Донецької області (реєстраційний номер об'єктів нерухомого майна 2396030414233). є співмірним заходом забезпечення позову.
Відповідно достатті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частини 5 ст.ст. 153 ЦПК України.
Зважаючи на право суду на вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує при постановленні ухвали не лише доводи заяви позивача про забезпечення позову, а й наявні матеріали цивільної справи, оскільки згідно з положеннями ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Таким чином, оскільки встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнень чи неможливості виконання рішення суду у разі задоволення вимог позивача, суд приходить до висновку, що заява заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладенням арешту на вказану земельну ділянку підлягає задоволенню.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3ст. 154 ЦПК України.
Відповідно до частини 1ст. 157 ЦПК Україниухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 9 частини 2ст. 129 Конституції Українизадекларовано принцип обов'язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.2,18,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Керуючись ст.149-153,157 ЦПК України, суд
Заяву заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, про забезпечення позову -задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером №1423310400:02:000:0552 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2396030414233), яка належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків республіки білорусь: НОМЕР_1 ), відомості про яке зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.06.2021 за №42724581.
Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків республіки білорусь: НОМЕР_1 ) та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером №1423310400:02:000:0552 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2396030414233).
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність встановлену законом.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимогст. 158 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.В. Мигалевич